Рішення

від 11.08.2015 по справі 692/544/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2022/15Головуючий по 1 інстанції Категорія : 47 Фай В. Г. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНерушак Л. В. суддівПальонного В. С. , Карпенко О. В. при секретаріПосипайко А. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги Селянського (фермерського) господарства «Меліса» в особі голови Тупіцького А.В. та представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 15 червня 2015 року у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «Меліса» до ОСОБА_8, Головного управління Держземагенства у Черкаській області про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Черкаській області та визнання недійсними договорів оренди землі та за зустрічним позовом ОСОБА_8 до Селянського (фермерського) господарства «Меліса», Головного управління Держземагенства у Черкаській області, Драбівської райдержадміністрації Черкаської області, Реєстраційної служби Драбівського районного управління юстиції Черкаської області про визнання договору оренди недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди , -

в с т а н о в и л а :

22 квітня 2015 року голова Селянського (фермерського) господарства «Меліса» Тупіцький А.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8, Головного управління Держземагенства у Черкаській області про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Черкаській області та визнання недійсними договорів оренди землі.

Позивач посилається, що 19 травня 2009 року між СФГ «Меліса» і Драбівською РДА було укладено договір оренди землі, строком на 5 років, який був зареєстрований у Драбівському РВ Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» 21 травня 2009 року за № 04.09.78100005. Згідно до умов вказаного договору та акту приймання-передачі від 25 травня 2009 року СФГ «Меліса» надано в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Ленінської сільської ради загальною площею 117,89 га, в тому числі ріллі 115,19 га, інші землі - 2,7 га. Пунктом 7 договору передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

20 березня 2014 року СФГ «Меліса» звернулось до ГУ Держземагентства у Черкаській області із клопотанням та заявою, в яких висловило намір продовжити користування земельною ділянкою і просили для продовження договору оренди земельної ділянки надати дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки.

Наказом ГУ Держземагентства у Черкаській області від 09 квітня 2014 року надано дозвіл СФГ «Меліса» на розроблення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки.

24 квітня 2014 року була складена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) СФГ «Меліса», площею 117,89 га. Згідно витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, які перебувають в оренді у СФГ «Меліса», вони мають наступні кадастрові номери: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 і НОМЕР_5.

25 квітня 2014 року СФГ «Меліса» подало до ГУ Держземагентства у Черкаській області повторну заяву про поновлення договору оренди землі від 19 травня 2009 року, в якій просили затвердити технічну документацію із землеустрою і поновити договір оренди земельної ділянки. Однак, відповіді на дану заяву надано не було. Також була відсутня відмова ГУ Держземагентства у Черкаській області у поновленні договору оренди на новий строк. Тому вважають, що на підставі ч.ч.5, 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» договір оренди від 19 травня 2009 року, укладений між СФГ «Меліса» і Драбівською РДА поновився на новий строк.

Листами від 12 вересня 2014 року і 24 жовтня 2014 року СФГ «Меліса» повідомляло ГУ Держземагентства у Черкаській області про необхідність укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 19 травня 2009 року щодо його поновлення на новий строк. Однак, ГУ Держземагентства у Черкаській області всіляко ухилялось від підписання додаткової угоди.

Позивач посилається, що 12 лютого 2015 року рішенням господарського суду Черкаської області визнано поновленим договір оренди землі від 19 травня 2009 року, укладений між СФГ «Меліса» (орендар) та Драбівською РДА (орендодавець) і зареєстрований у Драбівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» 21 травня 2009 року за № 04.09.78100005 на строк 5 років, тобто до 19 травня 2019 року, на тих самих умовах, які передбачені договором та зобов'язано Головне управління Держземагентства у Черкаській області укласти додаткову угоду про поновлення вказаного договору оренди землі на той самий строк - п'ять років та на тих самих умовах, які передбачені цим договором. Дане судове рішення набрало законної сили і на його виконання господарським судом Черкаської області видано наказ від 10 березня 2015 року по справі № 925/2368/14.

25 березня 2015 року відділом примусового виконання рішення УДВС ГУ юстиції у Черкаській області було відкрито виконавче провадження № 47019376.

Позивач також зазначає у позові, що в березні 2015 року стало відомо про порушення права СФГ «Меліса» на поновлення договору оренди землі, передбачених ст. 33 Закону України «Про оренду землі», обмежуючи право користування земельною ділянкою на підставі договору оренди землі від 19 травня 2009 року, який поновився на новий строк на тих самих умовах. ГУ Держземагентства у Черкаській області 18 листопада 2014 року видало два накази від 18 листопада 2014 року: наказ № 23-5368/14-14-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким надано громадянину ОСОБА_8 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в адміністративних межах Ленінської сільської ради Драбівського району Черкаської області, орієнтовним розміром 65,7490 га для ведення фермерського господарства і наказ № 23-5366/14-14-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким надано громадянину ОСОБА_8 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в адміністративних межах Ленінської сільської ради Драбівського району Черкаської області, орієнтовним розміром 49,4410 га для ведення фермерського господарства.

26 лютого 2015 року ГУ Держземагентства у Черкаській області видало два накази: наказ № 23-1115/14-15-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду», яким надано громадянину ОСОБА_8 земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 65,7490 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3) в оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Ленінської сільської ради Драбівського району Черкаської області та наказ № 23-1114/14-15-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду», яким надано громадянину ОСОБА_8 земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 49,4410 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_5) в оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Ленінської сільської ради Драбівського району Черкаської області. Отже, ГУ Держземагентства у Черкаській області вирішило передати в оренду земельні ділянки, які перебувають в оренді СФГ «Меліса», оскільки надання земельної ділянки у користування може мати місце лише у випадку припинення права попереднього землекористувача на користування цією земельною ділянкою.

26 лютого 2015 року між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області і ОСОБА_8 були укладені договори оренди землі, згідно п. п. 1 і 2 даного договору в оренду передається земельна ділянка для ведення фермерського господарства з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 65,7490 га в адміністративних межах Ленінської сільської ради Драбівського району Черкаської області і земельна ділянка для ведення фермерського господарства з кадастровим номером НОМЕР_5, площею 49,4410 га в адміністративних межах Ленінської сільської ради Драбівського району Черкаської області.

Позивач вважає, що вказані договори укладені з порушенням вимог закону та на підставі протиправно виданих наказів ГУ Держземагентства у Черкаській області, були укладені з порушенням ст. ст. 25, 33, 34 Закону України «Про оренду землі», ст. 203 ЦК України і спрямовані на протиправне (всупереч закону) позбавлення СФГ «Меліса» права оренди земельних ділянок, не відповідають статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і рішенням Європейського суду з прав людини. Тому позивач просив суд - визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Черкаській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду» № 23-1115/14-15-СГ від 26 лютого 2015 року; - визнати недійсним договір оренди землі від 26 лютого 2015 року, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області і ОСОБА_8, щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 65,7490 га в адміністративних межах Ленінської сільської ради Драбівського району Черкаської області; - визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Черкаській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду» № 23-1114/14-15-СГ від 26 лютого 2015 року; - визнати недійсним договір оренди землі від 26 лютого 2015 року, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області і ОСОБА_8, щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_5, площею 49,4410 га в адміністративних межах Ленінської сільської ради Драбівського району Черкаської області; - визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Черкаській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» № 23-5366/14-14-СГ від 18 листопада 2014 року; - визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Черкаській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» № 23-5368/14-14-СГ від 18 листопада 2014 року.

19 травня 2015 року ОСОБА_8 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства «Меліса», Головного управління Держземагенства у Черкаській області, Драбівської райдержадміністрації Черкаської області, Реєстраційної служби Драбівського районного управління юстиції Черкаської області про визнання договору оренди недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди.

Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що наказами Головного управління Держземагенства у Черкаській області за № 23-5366/14-14-СГ та № 23-5368/14-14-СГ від 18 листопада 2014 року йому надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду, розташованих в адміністративних межах Ленінської сільської ради Драбівського району Черкаської області орієнтовними розмірами 49,4410 га та 65,7490 га.

Наказами Головного управління Держземагенства у Черкаській області № 23-1114/14-15-СГ та № 23-1115/14-15-СГ від 26 лютого 2015 року вищезазначені проекти землеустрою затверджені, а йому надано земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 49,4410 га (кадастровий номер НОМЕР_5) та площею 65,7490 (кадастровий номер НОМЕР_3) в оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Ленінської сільської ради Драбівського району Черкаської області.

26 лютого 2015 року між ним та Головним управлінням Держземагенства були укладені договори оренди на зазначені земельні ділянки. Однак, як стало йому відомо, зазначені земельні ділянки на місцевості збігаються із земельними ділянками, щодо яких СФГ «Меліса» 21 квітня 2015 року уклало додаткову угоду до договору оренди землі від 19 травня 2009 року та зареєструвало право оренди. Позивач ОСОБА_8 вважає, що договір оренди землі від 19 травня 2009 року та додаткова угода від 21 квітня 2015 року укладені між СФГ «Меліса» та Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області мають бути визнані недійсними, оскільки єдиною підставою укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі було рішення господарського суду Черкаської області 12 лютого 2015 року у справі № 925/2368/14 за позовом СФГ «Меліса» до Головного управління Держземагенства у Черкаській області про визнання договору поновленим та про зобов'язання укласти додаткову угоду. Проте, на зазначене рішення подана апеляційна скарга, яка прийнята Київським апеляційним господарським судом до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги від 14 квітня 2015 року було відкрито апеляційне провадження, а отже укладення 21 квітня 2015 року додаткової угоди про поновлення договору оренди землі було безпідставним, вважає позивач ОСОБА_8 Договір оренди землі від 19 травня 2009 року та додаткова угода від 21 квітня 2015 року були укладені з порушенням вимог законодавства, а отже є нікчемними на думку позивача. Вимоги позивача за первісним позовом ґрунтуються на тому, що він є законним землекористувачем земельної ділянки в адміністративних межах Ленінської сільської ради Драбівського району. Однак, об'єкту користування юридично не існує, в силу чого договір оренди повинен бути визнаний недійсним посилається ОСОБА_8.

Також ОСОБА_8 вказує, що пунктом 16 договору оренди землі передбачено, що передача земельної ділянки здійснюється з розробленням проекту її відведення, а проект відведення зазначений наприкінці договору як його невід'ємна частина. Проте, проект відведення земельної ділянки загальною площею 117.89 га в адміністративних межах Ленінської сільської ради Драбівсього району взагалі відсутній. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, чи були встановлені межі земельної ділянки, що була предметом оренди, тому передача в оренду спірної земельної ділянки відбулась з порушенням вимог чинного на той момент законодавства вважає ОСОБА_8

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що при розробці проекту землеустрою щодо відведення йому в користування вищезазначених земельних ділянок було встановлено, що на обох ділянках наявні агрогрупи, які відносяться до особливо цінних земель (висновок державної експертизи землевпорядної документації від 03 лютого 2015 № 85-15). При переданні в оренду земельної ділянки СФГ «Меліса» не проводилась обов'язкова державна експертиза, чим порушено положення чинного законодавства, а також інтереси орендодавця. Вартість оренди особливо цінних земель є значно вищою за вартість оренди звичайних земель.

Щодо укладення СФГ «Меліса» та ГУ Держземагенства в Черкаській області додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 19 травня 2009 року, позивач вважає, що такі дії суперечать чинному законодавству, оскільки об'єктом оренди за зазначеним договором є одна земельна ділянка площею 117,89 га. З технічної документації, яку надало СФГ «Меліса» вбачається, що сформовано декілька нових земельних ділянок, яким присвоєнні кадастрові номери та встановленні межі. Таким чином, у даному випадку набуття в оренду сформованих земельних ділянок повинно було відбуватись у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди, тобто через земельні торги (аукціон). Жодне поновлення у даному випадку є недопустимим. Тому ОСОБА_8 звернувся до суду з даним позовом та просив - визнати недійсним договір оренди землі від 19 травня 2009 року, що зареєстрований у Драбівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» 21 травня 2009 року за номером № 04.09.78100005 та додаткову угоду від 21 квітня 2015 року; скасувати рішення Реєстраційної служби Драбівського РУЮ Черкаської області від 27 квітня 2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 20963014 17:32:08; індексний номер 20960237 16:40:05; індексний номер 20961267 16:56:47; індексний номер 20962429 17:19:40; індексний номер 20961832 17:07:26; індексний номер 20963383 17:41:34 та стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 15 червня 2015 року позов селянського (фермерського) господарства «Меліса» Тупіцького А.В. села Ленінське Драбівського району Черкаської області до ОСОБА_8, Головного управління Держземагенства у Черкаській області про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Черкаській області та визнання недійсними договорів оренди землі задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди землі від 26 лютого 2015 року, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області і ОСОБА_8, щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 65,7490 га в адміністративних межах Ленінської сільської ради Драбівського району Черкаської області.

Визнано недійсним договір оренди землі від 26 лютого 2015 року, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області і ОСОБА_8, щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_5, площею 49,4410 га в адміністративних межах Ленінської сільської ради Драбівського району Черкаської області.

В решті заявлених вимог позивачеві Селянському (фермерському) господарству «Меліса» відмовлено.

В зустрічному позові ОСОБА_8 до Селянського (фермерського) господарства «Меліса», Тупіцького А.В. села Ленінське Драбівського району Черкаської області, Головного управління Держземагенства у Черкаській області, Драбівської райдержадміністрації Черкаської області, Реєстраційної служби Драбівського районного управління юстиції Черкаської області про визнання договору оренди недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції голова СФГ «Меліса» Тупіцький А.В. та представник ОСОБА_8 - ОСОБА_9 оскаржили рішення в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі голова СФГ «Меліса» Тупіцький А.В. посилається на те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог за первісним позовом прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки суду в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи. Просить скасувати рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 15 червня 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог СФГ «Меліса» за первісним позовом та прийняти в цій частині нове рішення, яким первісний позов СФГ «Меліса» задовольнити, визнати незаконними та скасувати накази ГУ Держземагенства у Черкаській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду» № 23-1115/14-15-СГ від 26 лютого 2015 року; «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду» № 23-1114/14-15-СГ від 26 лютого 2015 року; «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» № 23-5366/14-14-СГ від 18 листопада 2014 року; «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» № 23-5368/14-14-СГ від 18 листопада 2014 року. В іншій частині рішення залишити без змін.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_8 - ОСОБА_9 посилається на те, що судом порушено норми процесуального права, а саме рішення є необґрунтованим, порушено норми матеріального права, а саме ст. 16 ЦК України, так як суд не надав належної оцінки доводам і доказам відповідача про наявність правових підстав для задоволення зустрічного позову, не сприяв повному, об'єктивному розгляду справи. Просить скасувати рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 15 червня 2015 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові СФГ «Меліса» повністю, а зустрічний позов ОСОБА_8 задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга позивача за первісним позовом підлягає задоволенню, а апеляційна скарга представника ОСОБА_8 -ОСОБА_9 відхиленню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні, із скасуванням в частині відмови в задоволенні первісного позову щодо визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Черкаській області, в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягає застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону відповідає не повністю.

Вирішуючи спір, та задовольняючи частково позовні вимоги за первісним позовом, суд першої інстанції виходив з того, що позивач за первісним позовом належним чином виконував умови договору, повідомив орендодавця про свій намір продовжити договір оренди землі, виконавши передбачену законом та умовами договору процедуру, не отримав у відповідь відмови, тому є порушення прав позивача відповідачем, яке підлягає захисту в частині визнання договорів оренди землі недійсними на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі», дійшовши висновку про наявність у первісного позивача переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк та порушення цього права у зв'язку з укладенням орендодавцем договору оренди з іншим орендарем.

Відмовляючи в задоволенні вимог первісного позивача в частині щодо визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагентства у Черкаській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду» № 23-1115/14-15-СГ від 26 лютого 2015 року; визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагентства у Черкаській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду» № 23-1114/14-15-СГ від 26 лютого 2015 року; визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держземагентства у Черкаській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» № 23-5366/14-14-СГ від 18 листопада 2014 року та визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держземагентства у Черкаській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» № 23-5368/14-14-СГ від 18 листопада 2014 року, суд першої інстанції виходив з того, що видані накази не обмежують самі по собі прав позивача на оренду землі.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем та його представником за зустрічним позовом не доведено, яким чином укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 19 травня 2005 року та укладений договір оренди землі від 19 травня 2009 року порушують права ОСОБА_8 в зв'язку з відсутністю в договорах оренди умов, передбачених статтею 15 Закону України «Про оренду землі», та не надано доказів, чим ці обставини фактично підтверджуються.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є вірними та обґрунтованими щодо часткового задоволення позовних вимог первісного позивача щодо визнання недійсними договорів оренди землі та відмови в задоволенні зустрічного позову, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Однак, не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні первісного позову у частині визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагентства у Черкаській області щодо того, що видані накази не обмежують самі по собі прав позивача на оренду, вважаючи даний висновок помилковим, таким, що суперечить встановленим обставинам по справі та вимогам закону.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно до вимог ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, що передбачено ч. 1 ст. 626 ЦК України .

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму ( оренди ) земельної ділянки є цивільно - правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства. щодо договору, договір оренди регулюється актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Закон України «Про оренду землі « визначає умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі « передбачено, що під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Об'єктом оренди є земельна ділянка.

Згідно з нормою статті 791 ЗК України земельна ділянка набуває ознак цивільних прав з моменту її формування з присвоєнням кадастрового номера та внесення в Державний земельний кадастр.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 19 травня 2009 року між СФГ «Меліса» і Драбівською районною державною адміністрацією Черкаської області було укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець - Драбівська районна державна адміністрація надала, а орендар - СФГ «Меліса» прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Ленінської сільської ради Драбівського району Черкаської області, площею 117,89 га. Даний договір було зареєстровано у Драбівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» 21 травня 2009 року за № 04.09.78100005.

25 травня 2009 року ними було складено акт приймання-передачі вказаної земельної ділянки.

Відповідно до п. 7 договору, договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Дані положення умов договору узгоджуються із ч. 1 ст. 777 ЦК України та ст. 33 Закону України «Про оренду землі«.

Переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачення певної процедури здійснення цього права закріплено в ч. 1 ст. 777 ЦК України.

Згідно до ст.764 ЦК України встановлено поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умовами, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму та відсутні заперечення орендодавця протягом одного місяця.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» об'єднує фактично два випадки пролонгації договору оренди.

Згідно до умов ч. ч. 1- 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше, ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа - повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист - повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем ( за необхідності ) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі ( щодо земель державної та комунальної власності ), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За

наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист - повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, виходячи із вимог статей 319, 626 ЦК України, слід дійти висновку, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі«, можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

20 березня 2014 року голова СФГ «Меліса» Тупіцький А.В. звернувся до ГУ Держземагентства у Черкаській області із клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж спірної земельної ділянки. Цього ж дня, СФГ «Меліса» подало до ГУ Держземагентства у Черкаській області заяву про поновлення договору оренди земельної ділянки від 19 травня 2009 року.

09 квітня 2014 року ГУ Держземагентства у Черкаській області видало наказ № ЧК/7122281700:02:001/00003124, яким надано дозвіл СФГ «Меліса» на розроблення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), сільськогосподарського призначення із земель державної власності, розташованої в адміністративних межах Ленінської сільської ради Драбівського району Черкаської області.

24 квітня 2014 року ТОВ «Надір» була складена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) СФГ «Меліса», площею 117,89 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель резервного фонду в адміністративних межах Ленінської сільської ради Драбівського району Черкаської області.

25 квітня 2014 року СФГ «Меліса» звернулося до ГУ Держземагентства у Черкаській області із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та поновлення договору оренди землі від 19 травня 2009 року. Однак, відповіді на дану заяву надано не було. Також була відсутня відмова ГУ Держземагентства у Черкаській області у поновленні договору оренди на новий строк.

Листами від 12 вересня 2014 року і 24 жовтня 2014 року СФГ «Меліса» повідомляло ГУ Держземагентства у Черкаській області про необхідність укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 19 травня 2009 року щодо його поновлення на новий строк. Однак, ГУ Держземагентства у Черкаській області всіляко ухилялось від підписання додаткової угоди.

Суду для застосування частини 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі« та визнання за орендарем переважного права на повалення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк, до листа -повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що СФГ «Меліса» уклало договір оренди землі 19 травня 2009 року і належним чином виконувало свої обов'язки згідно умов договору. Процедуру та умови повідомлення ГУ Держземагентства у Черкаській області про пролонгацію договору СФГ «Меліса» дотримано, після закінчення строку дії договору СФГ «Меліса» продовжило користуватися земельною ділянкою.

21 квітня 2015 року між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та СФГ «Меліса» булу укладено додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 21 травня 2009 року, якою вказаний договір поновлено строком на 5 років.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо застосування вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі», вважаючи його обґрунтованим, оскільки судом встановлено, що ГУ Держземагентства у Черкаській області, порушуючи права СФГ «Меліса», уклало з ОСОБА_8 26 лютого 2015 року договір оренди земельних ділянок.

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі« передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до вимог ст. 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди:- з новим орендарем при отримання письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у разі недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах і укладення ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем для реалізації переважного права; - укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю в поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця по необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

Відповідна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року у справі за № 6 -219 цс 14, яка згідно до вимог ст. 360- 7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Колегія суддів вважає, що оскільки рішення Господарського суду Черкаської області від 12 лютого 2015 року по справі № 925/2368/14, яким визнано укладений між СФГ «Меліса» і Драбівською РДА договір оренди землі від 19 травня 2009 року, зареєстрований 21 травня 2009 року у Драбівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» за № 04.09.78100005, поновленим на той самий строк на 5 років і на тих самих умовах, які передбачені договором. Зобов'язано Головне управління Держземагентства у Черкаській області укласти додаткову угоду про поновлення укладеного між сторонами договору оренди землі від 19 травня 2009 року, не набрало законної сили, так як відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. На час розгляду справи судом апеляційної інстанції дане рішення в апеляційному порядку господарським апеляційним судом не переглянуто.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно виключити із мотивувальної частини рішення суду першої інстанції посилання та вищевказане рішення Господарського суду Черкаської області від 12 лютого 2015 року по справі № 925/2368/14, як таке, що не набрало законної сили.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції допустився помилки, безпідставно відмовивши первісному позивачу в задоволенні вимог щодо визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Черкаській області, оскільки, встановивши порушення прав первісного позивача, та визнавши недійсними договори оренди земельних ділянок, укладені Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області з ОСОБА_8, не задовольнив вимог про визнання незаконними та скасування наказів, які мають безпосереднє відношення до укладення оспорюваних договорів оренди земельних ділянок.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги СФГ «Меліса « є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, однак, суд дійшов хибного висновку, вказавши, що видані накази, які просить визнати незаконними та скасувати СФГ «Меліса» не обмежують самі по собі права позивача на оренду землі. Тому рішення в цій частині підлягає зміні із скасуванням в частині відмови первісному позивачу в задоволенні позовних вимог щодо визнання наказів незаконними та їх скасування і ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог СФГ «Меліса».

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_8 -ОСОБА_9 не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, та спростовуються доказами, яким дана належна оцінка судом першої інстанції, оскільки вони були предметом розгляду суду першої інстанції, тому не підлягають задоволенню.

Так, посилання апелянта, що рішення суду є необґрунтованим, тому судом порушено норми процесуального права є безпідставним, оскільки в тексті рішення є посилання на норми матеріального права, ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Позивач СФГ «Меліса» в позові посилається на вимоги ст.ст.3, 16, 203, 215 ЦК України та ст. 33 Закону України «Про оренду землі» і саме з цих підстав суд дійшов обгрунтованого висновку про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.

Також необґрунтованими та безпідставними є посилання апелянта щодо порушення норм ст.16 ЦК України, оскільки судом вірно встановлено, що права СФГ «Меліса» порушено та вони підлягають захисту в судовому порядку. Безпідставними є посилання на відсутність та не розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та необхідність проведення обов'язкової державної експертизи, яка не проводилась при наданні в оренду земельної ділянки СФГ «Меліса».

Спростовуються і доводи апелянта щодо невірного застосування судом ст. 33 Закону України «Про оренду землі», хоча апелянтом не зазначається, в чому є саме полягає невірне застосування даної норми до спірних правовідносин.

Інших доказів, які б спростовували доводи суду першої інстанції, яким дана належна оцінка, апеляційна скарга представника ОСОБА_8 не містить.

Згідно ч. 2 ст. 10 ЦПК України сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Обов'язок доказування та подання доказів, встановлений ст. 60 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не може залишатись в силі в частині відмови в задоволенні первісного позову щодо визнання незаконним та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 18 листопада 2014 року та від 26 лютого 2015 року, оскільки при його ухваленні судом першої інстанції допущено неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є обов'язковою підставою для зміни чи скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.

За таких обставин, вважає колегія суддів, рішення суду першої інстанції підлягає зміні із скасуванням в частині відмови в задоволенні первісного позову про визнання незаконним та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 18 листопада 2014 року та від 26 лютого 2015 року, із ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог первісного позивача. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів ,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9 - відхилити.

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Меліса» задовольнити.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 15 червня 2015 року у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «Меліса» до ОСОБА_8, Головного управління Держземагенства у Черкаській області про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Черкаській області та визнання недійсними договорів оренди землі та за зустрічним позовом ОСОБА_8 до Селянського (фермерського) господарства «Меліса», Головного управління Держземагенства у Черкаській області, Драбівської райдержадміністрації Черкаської області, Реєстраційної служби Драбівського районного управління юстиції Черкаської області про визнання договору оренди недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди - змінити, скасувавши в частині відмови в задоволенні первісного позову про визнання незаконним та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Черкаській області, ухваливши в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства «Меліса» задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держземагенства у Черкаській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» № 23-5366/14-14-СГ від 18 листопада 2014 року.

Визнати незаконним та скасувати наказ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» № 23-5368/14-14-СГ від 18 листопада 2014 року.

Визнати незаконним та скасувати наказ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду» № 23-1114/14-15-СГ від 26 лютого 2015 року.

Визнати незаконним та скасувати наказ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду» № 23-1115/14-15-СГ від 26 лютого 2015 року.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :