Постанова

від 06.06.2006 по справі 15-31/535-05-9665

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15-31/535-05-9665

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"06" червня 2006 р. Справа № 15-31/535-05-9665

 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:  Бєляновського В.В.,

                     Суддів:   Мирошниченко М.А., Шевченко В. В.,

при секретарі   -   Волощук О.О.,

за участю представників:

Від позивача: Золотопуп С. В. ;

Від ЗАТ „Селена”: Прохода Ю.Л., Кукуруза І.І.;

Від Державного сільськогосподарського науково –виробничого підприємства „Експериментальна база „Дачна” Селекційно –генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення: Прохода Ю.Л., Семеніхін М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі  апеляційні скарги   ЗАТ „Селена”, с. Дачне Біляївського району Одеської області та  Державного сільськогосподарського науково –виробничого підприємства „Експериментальна база „Дачна” Селекційно –генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, с. Дачне Біляївського району Одеської області

на рішення  господарського суду Одеської області від  21.03.2006 р.

у справі № 15-31/535-05-9665

за позовом  ТОВ „ПТК Сервіс”, м. Одеса

до ЗАТ „Селена”, с. Дачне Біляївського району Одеської області та Державного сільськогосподарського науково –виробничого підприємства „Експериментальна база „Дачна” Селекційно –генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, с. Дачне Біляївського району Одеської області

про  визнання недійсними договору і угоди та стягнення 1984661,86 грн.

    ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2005 року ТОВ „ПТК Сервіс” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ЗАТ „Селена” про повернення товарно –матеріальних цінностей вартістю 1185006 грн. 66 коп. згідно доданого переліку. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що відповідно до договору постачання паливно мастильних матеріалів в рахунок відступлення права вимоги № 1/41 від 03.10.2005 р. Державне сільськогосподарське науково –виробниче підприємство „Експериментальна база „Дачна” Селекційно –генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (далі Експериментальна база „Дачна”) відступило, а позивач прийняв право вимоги і став правонаступником Експериментальної бази „Дачна” по зобов'язанням із передачі товарно - матеріальних цінностей за накладними, на підставі довіреностей на отримання товарно -  матеріальних цінностей загальною сумою 1770506 грн. 66 коп., які були передані останньою відповідачеві. Отримані товарно - матеріальні цінності  відповідач оплатив частково на суму 585500 грн. і таким чином вартість неоплачених цінностей становить 1185006 грн. 66 коп. За умовами даного договору позивач отримав право замість Експериментальної бази „Дачна” вимагати виконання на свою користь відповідачем будь - яких зобов'язань, що виникають із передачі цих  товарно - матеріальних цінностей. Посилаючись на те, що відповідач набув це майно без  достатньої правової підстави, позивач згідно з ч. 1 ст. 1212 та ч. 1 ст. 1214 ЦК України просив про задоволення позову.  

          Заявою від 31.01.2006 року позивач змінив предмет позову та збільшив розмір позовних вимог і посилаючись на відсутність у відповідача витребуваного майна, а також на те, що між Експериментальною базою „Дачна” і ЗАТ „Селена” не укладалося будь –якого договору, предметом якого є  зазначені товарно –матеріальні цінності, просив господарський суд на підставі ч. 1 ст. 1212, ч. 2 ст. 1213 та ст. 1214 ЦК України стягнути з відповідача на свою користь вартість безпідставно набутого майна в сумі 1911439 грн.

          Заявою від 06.03.2006 року позивач змінив підстави і предмет позову та збільшив розмір позовних вимог і просив господарський суд визнати недійсною з моменту вчинення угоду № 1 від 14.12.2005 р. укладену Експериментальною базою „Дачна” з ЗАТ „Селена”, визнати недійсним з моменту вчинення  договір безпроцентної позики № 1 від 14.12.2005 р. укладений Експериментальною базою „Дачна” з ЗАТ „Селена” та стягнути з останнього на свою користь 1185006 грн. 66 коп. боргу, 726432 грн. 34 коп. збитків, 55496 грн. 46 коп. втрат від інфляції і 17726 грн. 40 коп. три процента річних. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що в період з вересня 2004 року по травень 2005 року за видатковими накладними на підставі довіреностей на отримання товарно –матеріальних цінностей Експериментальна база „Дачна” відповідно до усного договору купівлі –продажу передала у власність ЗАТ „Селена” насіння зернових культур на загальну суму 1770506 грн.66 коп., яке останнє оплатило частково в сумі 560500 грн. і, відповідно, сума  боргу становить 1185006 грн. 66 коп. Таким чином, відповідач набув це майно на підставі договору купівлі –продажу і згідно з ст. 655 ЦК України зобов'язаний сплатити за нього грошові кошти. Відповідно до умов укладеного між Експериментальною базою „Дачна” та ТОВ „ПТК - Сервіс” договору постачання паливно –мастильних матеріалів в рахунок відступлення права вимоги № 1/41 від 03.10.2005 р. позивач отримав право замість  Експериментальної бази „Дачна” вимагати  виконання на свою користь від ЗАТ „Селена” будь - яких зобов'язань, що виникають із передачі вищеназваних товарно –матеріальних цінностей.

          Якби відповідачем не було порушено право Експериментальної бази „Дачна” на своєчасне отримання коштів від продажу насіння, то остання за звичайних обставин продала б це насіння третім особам за ціною більшою, ніж для ЗАТ „Селена”. Таким чином,  розмір упущеної вигоди  Експериментальної бази „Дачна” внаслідок порушення відповідачем її права становить за розрахунками позивача 726432 грн. 34 коп.

          Також згідно доданого позивачем розрахунку сума втрат від інфляції у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання складає 554496 грн. 46 коп., а трьох процентів річних –17726 грн. 40 коп. А тому на підставі ст. ст. 22, 525, 625, 655 ЦК України позивач просив про задоволення позову в цій частині.

Крім того, вказуючи на те, що предметом укладених між Експериментальною базою „Дачна” з ЗАТ „Селена” угоди № 1 від 14.12.2005 р. є заміна первісного зобов'язання із передачі товарно –мастильних цінностей новим зобов'язанням –зобов'язанням безпроцентної позики щодо майна, переданого за документами в ній названими, а договору безпроцентної позики №1 від 14.12.2005 р. –є передача Експериментальною базою „Дачна” відповідачеві тих самих товарно –матеріальних цінностей в безоплатну позику строком до 20.11.2007 р., позивач стверджував, що ці договір та угода укладені всупереч вимогам ч. 1 ст. 4 Закону України „Про власність” та ч. 1 ст. 319 ЦК України про те, що право розпорядження майном належить виключно власнику. Позивач зазначав, що Експериментальна база „Дачна” розпорядилася майном, яке не належить їй на праві власності, оскільки право власності на ці товарно –матеріальні цінності перейшло до відповідача в момент їх отримання за накладними, а з моменту відступлення прав вимоги за договором № 1/41 від 03.10.2005 р. Експериментальна база „Дачна” втратила право власності та будь –які інші права на ці цінності, що є предметом оспорюваних правочинів. Також позивач вказував на те, що  оспорювані договір та угода укладені без наявності у  Експериментальної бази „Дачна” необхідного обсягу цивільної дієздатності, не спрямовані на отримання прибутку та на настання правових наслідків, обумовлених ними. А тому на підставі ст. ст. 203, 215, 236 ЦК України позивач просив про задоволення позову в цій частині.

Ухвалою господарського суду від 06.03.2006 року до участі у справі в якості співвідповідача була залучена Експериментальна база „Дачна”.

          ЗАТ „Селена” позов не визнало посилаючись на відсутність правочину з Експериментальною базою „Дачна” щодо передачі насіння зернових культур і, відповідно, правових підстав для виникнення зобов'язання в нього щодо оплати їх вартості.

Відповідач стверджував, що має тривалі господарські відносини з Експериментальною базою „Дачна”, в зв'язку з чим прийняв поставлене останньою  насіння, частину якого акцептував як придбане у власність, а решта на суму 1185006 грн. 66 коп. знаходиться в нього як отримане без належних правових підстав.

Також відповідач вказував на те, що відповідно до договору № 1/41 від 03.10.2005 р. до позивача перейшло право вимоги, а не право власності на товарно -  матеріальні цінності. Відступлення права вимоги у зобов'язанні не є підставою для припинення зазначеного зобов'язання. Таким чином, незважаючи на відступлення права вимоги за вказаним договором, первісне зобов'язання, що виникло з передачі товарно –матеріальних цінностей, продовжувало існувати і новація даного зобов'язання могла бути проведена.

          Відзив на позовну заяву від Експериментальної бази „Дачна” не надходив.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 21.03.2006 року у справі (головуючий Петров В.С., судді Демешин О.А., Семенюк Г.В.)  позов задоволено в повному обсязі. Рішення  суду мотивовано тим, що в період з вересня 2004 року по травень 2005 року згідно з  видатковими накладними і  довіреностями на отримання товарно –матеріальних цінностей Експериментальна база „Дачна” відповідно до договору передала у власність ЗАТ „Селена” насіння зернових культур на загальну суму 1770506 грн. 66 коп., з яких сплачено 560500 грн., що підтверджується платіжними дорученнями наявними в справі. Відтак між сторонами було укладено правочини в письмовій формі відповідно до вимог ст. 207 ЦК України, оскільки наявні у справі видаткові накладні та довіреності відповідають вимогам ст. 207 ЦК України та ст. 181 ГК України. Таким чином, сума боргу становить 1185006 грн. 66 коп. ЗАТ „Селена” набуло майно на підставі договору купівлі –продажу і тому згідно зі ст. ст. 655 ЦК України зобов'язане сплатити за нього грошову суму.

          03.10.2005 року між ТОВ „ПТК - Сервіс” та Експериментальною базою „Дачна” було укладено договір № 1/41 поставки паливно –мастильних матеріалів за рахунок  відступлення права вимоги, згідно з умовами якого Експериментальної бази „Дачна” відступила, а ТОВ „ПТК - Сервіс” прийняло право вимоги та становилося її правонаступником і кредитором за зобов'язаннями щодо передачі товарно –матеріальних цінностей за накладними і довіреностями на загальну суму 1770506 грн. 66 коп., переданих Експериментальною базою „Дачна” ЗАТ „Селена”, які оплачені в розмірі 585500 грн. Одночасно з відступленням права вимоги на користь ТОВ „ПТК - Сервіс” переходять повністю права на стягнення санкцій, неотриманих доходів, шкоди, збитків та інших видатків, спричинених невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань ЗАТ „Селена”. А тому суд керуючись вимогами ст. ст. 22, 525, 526, 530, 625 ЦК України позов в частині стягнення 1185006 грн. 66 коп. боргу, 726432 грн. 34 коп. збитків, 55496 грн. 46 коп. втрат від інфляції та 17726 грн. 40 коп.  три процента річних задовольнив повністю.

          Оскільки постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2006 року було скасовано рішення господарського суду Одеської області у справі № 9/358-05-9879 про визнання недійсним договору постачання паливно –мастильних матеріалів в рахунок відступлення права вимоги № 1/41 від 03.10.2005 року, то при укладенні оспорюваних угоди № 1 від 14.12.2005 р. та договору № 1 від 14.12.2005 р. у Експериментальної бази „Дачна” не було ні права власності, ні будь –яких інших прав на товарно –матеріальні цінності, які є предметом оспорюваних правочинів. Таким чином, в порушення  приписів ст. 4 Закону України „Про власність” та ст. 319 ЦК України про те, що право розпорядження майном належить виключно власнику, Експериментальна база „Дачна” розпорядилася майном, яке їй не належить. Крім того, оспорювані угода та договір укладенні останньою без наявності необхідного обсягу цивільної дієздатності та не спрямовані на отримання прибутку. А тому суд на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 та ч. 1 ст. 236 ЦК України визнав недійсними з моменту укладення угоду № 1 від 14.12.2005 року та договір № 1 від 14.12.2005 року між Експериментальною базою „Дачна” та ЗАТ „Селена”

          ЗАТ „Селена” та Експериментальна база „Дачна” у поданих до Одеського апеляційного господарського суду апеляційних скаргах просять рішення місцевого господарського суду скасувати та у позові ТОВ „ПТК - Сервіс” відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог скаржники посилаються на  те, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими обставини, які недоведено, порушив та  неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим викладені  в рішенні висновки  не відповідають обставинам справи.

          У відзиві на апеляційну скаргу  ТОВ „ПТК - Сервіс” заперечує проти її задоволення вказуючи на необґрунтованість викладених у ній доводів і просить  оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

В судовому засіданні 06.06.2006 року представник позивача заявив клопотання  про залучення до матеріалів справи світлокопії договору № 1/41 від 03.10.2005 р.

Зазначене клопотання визнано судом необґрунтованим та відхилено з огляду на те, що  належним чином засвідчена копія даного договору з актом приймання –передачі документів до нього, яка відповідає вимогам ч. 2 ст. 36 ГПК України, була додана позивачем до своєї позовної заяви і міститься в матеріалах справи (а. с. 8-12).

                Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, дійшла висновку, що апеляційні скарги  підлягають задоволенню  з наступних підстав.           

 Як вбачається з матеріалів справи, в період з вересня 2004 року по травень 2005 року відповідно до двосторонньої домовленості Експериментальна база „Дачна” здійснила відпуск насіння зернових культур ЗАТ „Селена” загальною сумою 1770506 грн. 66 коп., що підтверджується відповідними видатковими накладними та довіреностями наявними в справі та не заперечується останнім.

Оплата отриманих товарно –матеріальних цінностей ЗАТ „Селена” була проведена частково в сумі 585500 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які містяться в справі та не заперечується  Експериментальною базою „Дачна”.

03.10.2005 року між ТОВ „ПТК - Сервіс” та Експериментальною базою „Дачна” було укладено договір № 1/41 поставки паливно –мастильних матеріалів в рахунок відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого остання відступила, а позивач прийняв право вимоги і став правонаступником Експериментальної бази „Дачна” по зобов'язанням із передачі товарно –матеріальних цінностей за вищезгаданими накладними на підставі довіреностей на їх отримання загальною  сумою 1770506 грн. 66 коп., що були передані останньою ЗАТ „Селена” і які були оплачені в сумі 585500 грн.

За цим договором позивач отримав право замість Експериментальної бази „Дачна” вимагати виконання ЗАТ „Селена”  будь –яких зобов'язань, що виникають із передачі товарно –матеріальних цінностей зазначених у вищевказаному пункті даного договору. Одночасно з відступленням права вимоги на користь позивача до нього переходить повністю права на стягнення санкцій, неотриманих доходів, шкоди, збитків та інших витрат, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань ЗАТ „Селена”.

Звернувшись до господарського суду з цим позовом та уточненнями до нього позивач в обґрунтування своїх вимог про стягнення з ЗАТ „Селена” 1185006 грн. 66 коп. боргу,  726432 грн. 34 коп. збитків, 55496 грн. 46 коп. втрат від інфляції, 17726 грн. 40 коп. річних та визнання недійсними угоди № 1 від 14.12.2005 р. та договору № 1 від 14.12.2005 р. між ЗАТ „Селена” і Експериментальною базою „Дачна” посилається саме на договір № 1/41 від 03.10.2005 р., як на підставу права вимоги до відповідачів. Отже, зазначений  договір фактично є загальною підставою даного позову щодо захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

          Відповідно до ст.  1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

          Згідно з ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

          Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України „Про судоустрій України” є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

          Між тим, рішенням господарського суду Одеської області від 31.03.2006 року у справі № 25/42-06-1032 договір № 1/41 поставки паливно –мастильних матеріалів в рахунок відступлення прав вимоги від 03.10.2005 р. між Експериментальною базою „Дачна” та ТОВ „ПТК - Сервіс” визнано недійсним з моменту укладення. Зазначене рішення залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2006 року.

          Таким чином, ТОВ „ПТК - Сервіс” не є суб'єктом матеріального права, на  захист якого ним подано позов, в нього відсутнє право вимоги до відповідачів.

          Стосовно позовної вимоги в частині визнання недійсними угоди № 1 від 14.12.2005 р. та договору № 1 від 14.12.2005 р. між Експериментальною базою „Дачна” та ЗАТ „Селена” колегія суддів відзначає наступне.

          14.12.2005 року між Експериментальною базою „Дачна” та ЗАТ „Селена” було укладено угода № 1 та договір безпроцентної позики № 1. Предметом угоди № 1 є заміна (новація) первісного зобов'язання із передачі товарно –матеріальних цінностей новим зобов'язанням - зобов'язанням  безпроцентної позики щодо майна, переданого за документами, переліченими в цій угоді. Предметом договору безпроцентної позики № 1 є передача Експериментальною базою „Дачна” Закритому акціонерному товариству „Селена”  тих самих товарно –матеріальних цінностей в безоплатну позику на строк до 20.11.2007 року.

          Оскільки чинне законодавство не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами ст. 2 ГПК України. Отже, крім контрагентів за договором, прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь - яке підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювані  законом інтереси порушує ця угода.

          Враховуючи  той факт, що договір № 1/41 від 03.10.2005 р. рішенням суду визнано недійсним з моменту укладення,  то оспорювані угода та договір не можуть порушувати права та охоронювані  законом інтереси позивача.

          Доводи позивача про те, що оспорювані угода та договір укладені без наявності у Експериментальної бази „Дачна” необхідного обсягу цивільної дієздатності є безпідставними. Відповідно до свого статуту Експериментальна база „Дачна” є  самостійним суб'єктом господарювання і самостійно вступає в договірні відносини з іншими підприємствами та організаціями, а тому мала право на укладення оспорюваних угоди та договору. Стосовно посилання на те, що ці угода та договір не спрямовані на отримання прибутку, то визначення даного питання відноситься виключно до компетенції Експериментальної бази „Дачна” і не може визначатися позивачем, який навіть не є стороною оспорюваних угоди та договору. Частиною 2 ст. 67 ГПК України встановлено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

          Твердження позивача про те, що в оспорюваному договорі безпроцентної позики  без достатніх правових підстав зменшено суму вартості насіння зернових культур  на 585500 грн. порівняно з їх вартістю вказаною у видаткових накладних, що спрямовано на спричинення збитків, є  необґрунтованим. Матеріалами справи підтверджується проведення ЗАТ „Селена”  оплати отриманих від Експериментальної бази „Дачна”  товарно –матеріальних цінностей саме в сумі 585500 грн., на що посилався сам позивач в своїй позовній заяві та уточненнях до неї.

          Викладене в судовому засіданні апеляційної інстанції твердження представника позивача про те, що у справі № 25/42-06-1032 визнано недійсним інший договір з таким же номером та датою, ніж договір № № 1/41 від 03.10.2005 р., що є підставою позовних вимог у даній справі, є надуманим та спростовується змістом рішення господарського суду першої інстанції від 31.03.2006 року та  постановою апеляційного суду від 16.05.2006 року по справі № 25/42-06-1032 дослідженими судом.

          Частиною 1 ст. 79 ГПК України імперативно встановлено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

            З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд необґрунтовано відхилив клопотання Експериментальної бази „Дачна” про зупинення провадження у даній справі до вирішення по суті пов'язаної з нею іншої справи № 25/42-06-1032 за позовом цього відповідача до ТОВ „ПТК - Сервіс” про визнання недійсним договору № 1/41 від 03.10.2005 р., внаслідок цього неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що призвело до надання невірної юридичної оцінки обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.

          В зв'язку з цим рішення господарського суду першої інстанції  підлягає скасуванню з  прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

          Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України за рахунок ТОВ „ПТК - Сервіс”  відповідачам підлягають відшкодуванню витрати зі сплати  державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 10008 грн. 31 коп. кожному.

Керуючись  ст.ст. 44, 49, 99, 101-105, 122  ГПК  України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

          Апеляційні скарги ЗАТ „Селена” та  Державного сільськогосподарського науково –виробничого підприємства „Експериментальна база „Дачна” Селекційно –генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення задовольнити.

         Рішення  господарського  суду  Одеської області  від  21.03.2006 року у справі № 15-31/535-05-9665 скасувати і стягнення за ним припинити.

У задоволенні позову ТОВ „ПТК - Сервіс”   відмовити повністю.

Стягнути з ТОВ „ПТК - Сервіс” (65014, м. Одеса, вул. Канатна, 41, кв. 5, п/р № 26005248921 в ВАТ „Морський  транспортний банк” м. Іллічівськ, МФО 328168, код ЄДРПОУ 33507536) на користь ЗАТ „Селена” (67624, Одеська область,  Біляївський район, с. Дачне, вул. Гаркавого, 5, п/р № 26007305307001 в Філії Южного головного регіонального управління ЗАТ КБ „Приватбанк”, МФО 328704, код ЄДРПОУ 30818912) витрати зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 10008 грн. 31 коп.

Стягнути з ТОВ „ПТК - Сервіс” (65014, м. Одеса, вул. Канатна, 41, кв. 5, п/р № 26005248921 в ВАТ „Морський  транспортний банк” м. Іллічівськ, МФО 328168, код ЄДРПОУ 33507536) на користь Державного сільськогосподарського науково – виробничого підприємства „Експериментальна база „Дачна” Селекційно –генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (67624, Одеська область,  Біляївський район, с. Дачне, вул. Гаркавого, 5, п/р № 26004054403765 в Філії Южного головного регіонального управління ЗАТ КБ „Приватбанк”, МФО 328704, код ЄДРПОУ 32539624) витрати зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги в сумі10008 грн. 31 коп.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

       Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий  суддя:                                                Бєляновський В.В.

 Судді:                                                                      Мирошниченко М.А.

                                                                                   Шевченко В. В.