Постанова

від 30.09.2009 по справі 25/559

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/559

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30.09.2009                                                                                           № 25/559

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Рябухи  В.І.

 суддів:            Вербицької О.В.

 за участю сектератя судового засідання:            

 представників сторін:

 позивача: Донченко К.Ю. (дов. від 05.01.09 б/н);

 відповідача: повідомлений належним чином, але не з'явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБА-РЕГІЯ"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 05.02.2008

 у справі № 25/559 (суддя  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБА-РЕГІЯ"

 про                                                   стягнення 11117120,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Русь Інтернешнл” (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЬБА-РЕГІЯ” (далі-відповідач) про стягнення з відповідача 8 566 000,00 грн. сума основного боргу, 2 035 752,73 грн. суми інфляційних, 515 368,11 грн. –3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.08  у справі № 25/559 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 11 117 120,84 грн. (одинадцять мільйонів сто сімнадцять тисяч сто двадцять гривень 84 копійки).

Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 25 618,00 грн. (двадцять п'ять тисяч шістсот вісімнадцять).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.08 порушено апеляційне провадження у справі № 25/559 та призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Альба-Регія” на 19.03.08 о 10 год. 30 хв.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.08 у справі №25/559 зупинено апеляційне провадження до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Альба-Регія” на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.02.08 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.08.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.04.08 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Альба-Регія” у прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26.02.08. В частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.08 у справі №25/559 касаційну скаргу повернуто скаржнику.

Ухвалою Верховного Суду України від 19.06.08 відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 21.04.2008 у справі № 25/559.          

Товариство з обмеженою відповідальністю “АЛЬБА-РЕГІЯ” в судове засідання, яке відбулося 30.09.09, повноважних представників не направило. Однак, його було повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду про поновлення апеляційного провадження від 11.09.09, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75.

Крім того, про належне повідомлення відповідача у справі про поновлення його апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду свідчить також повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що 15.09.09 представником товариства отримано ухвалу суду від 11.09.09.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Скаргу мотивовано тим, що при розгляді справи судом першої інстанції не визначено з якого терміну слід вважати зобов'язання відповідача простроченими. В апеляційній скарзі скаржник послався на те, що він не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 29.09.09 № 01-23/1/5 у справі № 25/559 внесено зміни до складу судової колегії і замість судді Григоровича О.М. введено до складу колегії суддю Вербицьку О.В.

          Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.11.05 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Русь Інтернешнл” (далі-позивач, поручитель), Товариством з обмеженою відповідальністю “АЛЬБА-РЕГІЯ” (далі-відповідач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРБІЗНЕС ІНВЕСТ” (продавець) укладено договір поруки № 01/10/05-1.

Згідно з п. 1.1. договору поруки від 01.11.05 № 01/10/05-1 поручитель зобов'язується відповідати перед продавцем за виконання зобов'язань покупцем за договором купівлі-продажу цінних паперів № К-5/179/3928 від 01 листопада 2005 року (далі-основний договір), укладеному між продавцем і покупцем, у випадку невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань.  

Пунктом 1.2. вказаного вище договору передбачено, що предметом основного договору є купівля-продажу цінних паперів, а саме: простих іменних акцій, емітентом яких є Відкрите акціонерне товариство “Готель Славутич”, номінальною вартістю 368459, 75 грн., загальною кількістю 1473839 шт. та загальною вартістю 8566000 грн.

Передбачене цим договором зобов'язання поручителя перед продавцем складає 8566000 грн. (п. 2.1. договору поруки від 01.11.05 № 01/10/05-1).

Відповідно до п. 2.2. вказаного вище договору поручитель також відповідає перед продавцем за сплату неустойки та відшкодування збитків.

В матеріалах справи знаходиться платіжне доручення від 02.11.05                № 48 з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Русь Інтернешнл” виконало свої зобов'язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРБІЗНЕС ІНВЕСТ” шляхом сплати 8566000 грн.

Згідно з п. 3.2. договору поруки від 01.11.05 № 01/10/05-1 у поручителя, що виконав зобов'язання, виникає право вимоги до покупця в повному обсязі виконаного поручителем за покупця зобов'язання. Покупець виконує зобов'язання, що виникло перед поручителем протягом одного для з моменту виконання поручителем своїх  зобов'язань перед продавцем.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України (далі-ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 2 ст. 175 ГК України).

          Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільний кодекс України ).

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем відповідно до п. 3.2 договору поруки від 01.11.05.

Статтею 526 Цивільний кодекс України (далі-ЦК України) встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

В частині 2 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Згідно наданого позивачем розрахунку розмір 3% річних становить                  515368, 11  грн., а інфляційних  втрат – 2035752, 73 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.07 у справі                     № 25/559 відповідача було зобов'язано надати контррозрахунок суми  заявленої до стягнення. Проте, вимоги суду відповідачем виконані не були.

Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до правильного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає доводи скаржника про неповідомлення його про час та місце засідання суду необґрунтованими з таких підстав.

Згідно п. 3.6 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Дана правова позиція викладена у п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”.

Відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002                 № 75, на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Отже, у випадках, передбачених ст. 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до Господарського суду міста Києва було зазначено адресу ТОВ „Альба-Регія”: м. Київ, вул. Рейтарська, 35-А.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 21.11.07 у справі № 25/559, якою засідання суду було призначено на 24.12.07, була надіслана на адресу сторін 21.11.07, про що свідчить відмітка на звороті ухвали.

У зв'язку з неявкою представника ТОВ „Альба-Регія” ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.07 розгляд справи було відкладено на 05.02.08. Зазначена ухвала була надіслана на адресу сторін 26.12.07, про що свідчить також відмітка на звороті ухвали.

Отже, ТОВ „Альба-Регія” було належним чином повідомлено про час і місце засідання суду.

При цьому в матеріалах справи відсутні дані про те, що кореспонденція, яка надсилалась Господарським судом міста Києва на адресу ТОВ „Альба-Регія”, поверталась на адресу суду.

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення.

За таких умов рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.08  відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105  Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.08 у справі №25/559 залишити без змін, а апеляційну скаргу –  без задоволення.

2. Матеріали справи №25/559 повернути до Господарського суду міста Києва.   

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Вербицька О.В.

 01.10.09 (відправлено)