Постанова

від 26.12.2006 по справі 25/559

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/559

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 26.12.2006                                                                                           № 25/559

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Моторного О.А.

 суддів:                                           

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача                    Січкарук П.Н., Мамедов Р.Х.,

від відповідача          Кирик В.К.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 10.11.2006

 у справі № 25/559  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарницький ринок"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 7263,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування земельного податку в розмірі 7263,80 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2006 у справі № 25/559 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 7263,80 грн. боргу та 220,00 грн. судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати, а позов залишити без розгляду.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:

Згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації №1427 “Про оформлення державному комунальному підприємству “Дарницький ринок” право користування земельними ділянками для експлуатації та обслуговування торговельних та складських будівель і споруд на вул. Сормовській, 15 у Дарницькому районі” від 10.07.1998, ДКП “Дарницький ринок”, правонаступником якого є позивач, видано Державний акт 1-КВ № 003939 від 16.09.1998 на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,6433 га, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сормовська, 15.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що позивач неправомірно використовує Державний акт і не має прав належного землекористувача у зв'язку з тим, що згідно Земельного кодексу України земельна ділянка на праві довгострокового користування може бути лише у державних та комунальних підприємств, однак позивач не відноситься ні державного, ні до комунального підприємства. Таке твердження не приймається судом апеляційної інстанції до уваги на підставі того, що згідно п. 6 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України (від 25.10.2001 із змінами і доповненнями) громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Відповідач займає земельну ділянку площею 1423,78 м 2 в м. Києві по вул. Сормовська, 15, на якій розташовані та знаходяться в експлуатації майнові об'єкти (магазин та складські приміщення), що належать ТОВ “Успіх”, і як встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2003 у справі № 3/99-1/26 (1) дана земельна ділянка рахується як складова частина Дарницького ринку, розташованого по вул. Сормовська, 15 і являє собою єдину земельну ділянку Дарницького ринку.

Відповідно до частини другої статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2003 у справі №3/99-1/26 встановлено, що відповідач відповідно до статті 31 Земельного кодексу України не довів факт набуття ним прав належного землекористувача відповідної ділянки, яку на законних підставах займає інше підприємство - землекористувач ТОВ “Дарницький ринок”.

Відповідно до положень Закону України “Про плату за землю” суб'єктами плати за землю є власники землі та землекористувачі, яким земельну ділянку безпосередньо передано у власність, або надано у користування, у т.ч. на умовах оренди.

Згідно статті 5 Закону України “Про плату за землю” об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди.

Згідно ст. 13 даного Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до п. 2 “Порядку надання податкового розрахунку земельного податку”, затвердженого Наказом ДПА України від 26.10.2001 № 434 з внесеними змінами та доповненнями відповідно до наказу ДПА України від 02.12.2003 за № 582, визначено, що розрахунок земельного податку складається на основі даних державного земельного кадастру за станом на 01 січня поточного року і щорічно подається власником землі або землекористувачем в органи державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки до 01 лютого поточного року.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач у встановленому порядку сплатив земельний податок за земельну ділянку, яку займає і фактично використовує для здійснення своєї підприємницької діяльності ТОВ “Успіх”.

Стаття 152 Земельного кодексу України визначає, що одним із способів захисту прав на земельні ділянки є відшкодування заподіяних збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Відповідно до ч 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право а їх відшкодування.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 7236,80 грн. відшкодування понесених витрат зі сплати земельного податку за вісім місяців 2006 року.

Доводи відповідача стосовно самостійної сплати ним земельного податку не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги на підставі того, що відповідач не є належним суб'єктом плати за землю (власником, користувачем, орендарем) і зобов'язаний за користування земельною ділянкою, що надана в користування іншому суб'єкту підприємницької діяльності, який сплатив земельний податок, відшкодувати збитки по сплаті зазначеного податку.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Успіх” не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2006 у справі № 25/559 – скасуванню.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Успіх” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2006 у справі № 25/559 - без змін.

2.          Матеріали справи № 25/559 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 28.12.06 (відправлено)