Рішення

від 14.08.2015 по справі 910/16341/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2015Справа №910/16341/14

За позовомДержавного агентства резерву України доТовариства з обмеженою відповідальністю «Імоті Стар» третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та ресурсозбереження третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна організація «Комбінат «Айстра» Державного агентства резерву України третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна організація «Комбінат «Планета» Державного агентства резерву України прозаміну неякісної продукції та стягнення 23413869 грн. 90 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Брега Т.М. - представник за довіреністю № 1687/0/4-15 від 09.07.2015;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи 1: Ващенко В.В. - представник за довіреністю № 527/11 від 14.07.2015;

Зінченко Н.О. - представник за довіреністю № 408/1 від 27.05.2015

від третьої особи 2: Долгов Ю.В. - представник за довіреністю № 301 від 06.08.2015;

Артемчук Ю.О. - представник за довіреністю № 300 від 06.08.2015;

від третьої особи 3: Назаренко М.К. - керівник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.08.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного агентства резерву України з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імоті Стар» про заміну неякісної продукції та стягнення штрафу у розмірі 23413869 грн. 90 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами Договору № юр-2/1365нп-2011 про закупівлю товарів за державні кошти та закладання до державного резерву від 18.05.2011 порушив вимоги щодо якості поставленого товару, у зв'язку з чим у позивача виникло право вимагати від відповідача замінити товар неналежної якості (стаття 269 Господарського кодексу України) та стягнути штраф у розмірі 23413869 грн. 90 коп. (стаття 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв»).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2014 (суддя Бондаренко Г.П.) порушено провадження у справі № 910/16341/14 та справу призначено до розгляду на 02.09.2014.

У судовому засіданні 02.09.2014 представник позивача подав заяву про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та ресурсозбереження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2014 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та ресурсозбереження та, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 30.09.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2014, відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 14.10.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 призначено у справі № 910/16341/14 комплексну судову експертизу нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів; зупинено провадження у справі № 910/16341/14 до надання висновків комплексної судової експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 04.03.2015 справу № 910/16341/14 передано на повторний автоматичний розподіл, в результаті якого справу № 910/16341/14 передано на розгляд судді Отрош І.М.

12.06.2015 до Господарського суду міста Києва із Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулись матеріали справи № 910/16341/14 без проведення експертизи у зв'язку з неоплатою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2015 суддею Отрош І.М. прийнято до провадження справу № 910/16341/14, поновлено провадження у даній справі та розгляд справи призначено на 13.07.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 27.07.2015.

24.07.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач пояснив про неможливість оплати судової експертизи.

У судовому засіданні 27.07.2015 представник позивача подав клопотання про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які на заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державну організацію «Комбінат «Айстра» Державного агентства резерву України та Державну організацію «Комбінат «Планета» Державного агентства резерву України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державну організацію «Комбінат «Айстра» Державного агентства резерву України та Державну організацію «Комбінат «Планета» Державного агентства резерву України; відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено розгляд справи на 14.08.2015.

У судовому засіданні 14.08.2015 представники Українського державного науково-дослідного інституту нанобіотехнологій та ресурсозбереження та Державної організації «Комбінат «Планета» Державного агентства резерву України подали письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 14.08.2015 подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд зобов'язати відповідача замінити поставлене дизельне пальне підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ у кількості 9879,270 т, поставленого за Договором № юр-2/1365нп-2011 про закупівлю товарів за державні кошти та закладання до державного резерву від 18.05.2011, як таке, що не відповідає ДСТУ 4840:2007, на аналогічне таке, що відповідає ДСТУ 4840:2007; стягнути штраф у розмірі 23413869 грн. 90 коп. на користь державного бюджету.

Пунктом 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 визначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Дослідивши подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог, суд дійшов висновку, що вона не є іншим позовом, не змінює предмет та підставу позову, а конкретизує позовні вимоги, заявлені позивачем, у зв'язку з чим прийняв її до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 14.08.2015 надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 14.08.2015 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 20756025 від 22.06.2015, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 14.08.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача та третіх осіб, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України від 13.04.2011 № 463/2011 затверджено Положення про Державне агентство резерву України, відповідно до п. 1 якого Державне агентство резерву України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України. Держрезерв України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері державного матеріального резерву.

Відповідно до ч. 1 ст 1 Закону України «Про державний матеріальний резерв», державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про державний матеріальний резерв», щорічні обсяги поставок матеріальних цінностей до державного резерву відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України рівнів накопичення в першочерговому порядку плануються під час формування замовлень на поставку продукції для державних потреб та забезпечуються відповідними коштами за рахунок Державного бюджету України на поточний рік та коштами, отриманими від реалізації матеріальних цінностей державного резерву, що підлягають освіженню, позичанню та розбронюванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про державний матеріальний резерв», державним замовником на поставку матеріальних цінностей до державного резерву є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, а державними замовниками на поставку матеріальних цінностей до мобілізаційного резерву є також інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, уповноважені на це Президентом України.

Судом встановлено, що 18.05.2011 між Державним агентством резерву України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імоті Стар» (постачальник) укладено Договір № юр-2/1365нп-2011 про закупівлю товарів за державні кошти та закладання до державного резерву, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити у 2011 році замовникові для закладання до державного резерву продукти нафто перероблення рідкі (паливо дизельне), 23.20.1, а замовник - прийняти і оплатити продукцію.

Відповідно до п. 1.2 Договору, продукцією є паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількістю 10000 тон, загальною вартістю з ПДВ 118500000 грн. 00 коп.

Згідно з п. 2.1 Договору, на довгострокове зберігання до державного резерву підлягає постачанню дизельне паливо підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ, ДСТУ 4840:2007 в кількості 10000 тон. Термін виготовлення не більше 3-х місяців до початку постачання.

Відповідно до п. 2.2 Договору, якість продукції повинна відповідати ДСТУ 4840:2007 «Паливо дизельне підвищеної якості».

Відповідно до п. 2.3 Договору, при поставці продукції постачальник повинен надати до державної організації, на яку поставляється продукція, оригінал паспорта якості виробника або його нотаріально завірену копію; оригінал сертифікату відповідності (якості) або нотаріально завірену копію сертифікату відповідності (якості) на захищеному бланку органу сертифікації, видану на постачальника; у разі поставки палива іноземного виробництва - оригінал або нотаріально завірену копію свідоцтва про визнання відповідності, що засвідчує визнання іноземних документів про підтвердження відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством України; протокол випробувань за вмістом показників якості; товарно-транспортну накладну.

Відповідно до п. 2.4 Договору, закладення на підвідомчі комбінати Держрезерву проводиться спеціалістами комбінатів в присутності представника постачальника та представників по якості УкрНДІ «Ресурс».

Згідно з п. 2.5 Договору, організація та координація робіт з контролю якості продукції здійснюється УкрНДІ «Ресурс». Витрати, пов'язані з проведенням контролю за якістю продукції, відшкодовує постачальник на договірних умовах.

Згідно з п. 2.6 Договору, постачальник відповідає за якість продукції протягом гарантійного терміну зберігання, що становить 5 років з дати виробництва, при дотриманні відповідних умов зберігання продукції.

Факт закладання продукції до державного резерву оформлюється приймальними актами за формою Р-13 (п. 2.7 Договору).

Відповідно до п. 10.1 Договору, він набирає чинності з дати його підписання і діє до 30.12.2011, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

07.07.2011 між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору, якою сторони внесли зміни до п. 1.2 Договору, зазначивши, що продукцією є паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількістю 9879,270 тон, загальною вартістю з ПДВ 117069349 грн. 50 коп.

Крім того, Додатковою угодою від 07.07.2011 сторони внесли зміни до п. 2.1 Договору, зазначивши, що на довгострокове зберігання до державного резерву підлягає постачанню дизельне паливо підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількістю 9897,270 тон. Термін виготовлення не більше 3-х місяців до початку постачання.

Відповідно до п. 3.2 Договору в редакції Додаткової угоди від 07.07.2011, ціна (вартість) цього Договору разом з ПДВ становить 117069349 грн. 50 коп.

Відповідно до п. 5.2 Договору в редакції Додаткової угоди від 07.07.2011, продукція поставляється до державних організацій системи держрезерву (Державної організації «Комбінат «Айстра» Державного агентства резерву України (м. Чернігів) - 4969,220 тон, Державної організації «Комбінат «Планета» Державного агентства резерву України (смт Ков'яги, Харківська обл.) - 4910,050 тон на умовах поставки DDP (у редакції Інкотермс 2000). Не менше ніж за три доби до поставки товарів постачальник письмово узгоджує дату та обсяги поставки з організаціями, на які здійснюється закладення товарів.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Згідно зі статтею 675 Цивільного кодексу України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

У позовній заяві позивач пояснив, що відповідач належним чином виконав свій обов'язок з поставки продукції (дизельне паливо підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількістю 9897,270 тон.) в частині обсягу товару.

Судом встановлено, що поставлений відповідачем товар загальною кількістю 9897,270 тон та вартістю 117069349 грн. 50 коп. був закладений до державного резерву, що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи копіями приймальних актів за формою Р-13, а саме копією приймального акту № 4 від 15.06.2011 (прийнятий до резервуарів 52 та 53 Державної організації «Комбінат «Айстра» Державного агентства резерву України) та копіями приймальних актів № 1ДП від 15.06.2011, № 2ДП від 15.06.2011, № 3ДП від 15.06.2011, № 4ДП від 15.06.2011, № 5ДП від 15.06.2011, № 6ДП від 15.06.2011, № 7ДП від 15.06.2011, № 8 ДП від 15.06.2011, № 9 ДП від 15.06.2011, № 10 ДП від 15.06.2011, № 11 ДП від 15.06.2011, № 12 ДП від 15.06.2011, № 13 ДП від 15.06.2011, № 14 ДП від 15.06.2011, № 15 ДП від 15.06.2011, № 16 ДП від 15.06.2011, № 17 ДП від 15.06.2011 та № 18 ДП від 15.06.2011 (прийнятий до резервуарів 39 та 41 Державної організації «Комбінат «Планета» Державного агентства резерву України).

При цьому, під час закладення палива до державного резерву (до Державної організації «Комбінат «Айстра» Державного агентства резерву України та до Державної організації «Комбінат «Планета» Державного агентства резерву України) були відібрані проби (зразки) дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ, ДСТУ 4840:2007, та направлені на дослідження до Випробувального центру продукції «Уцах-Сепро». За результатами проведених досліджень були надані протоколи випробувань: Протокол випробувань № 700-ВП/2011 від 24.06.2011 дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ, ДСТУ 4840:2007, яке закладено до державного резерву Державної організації «Комбінат «Айстра» Державного агентства резерву України (резервуар № 52), Протокол випробувань № 701-ВП/2011 від 24.06.2011 дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ, ДСТУ 4840:2007, яке закладено до державного резерву Державної організації «Комбінат «Айстра» Державного агентства резерву України (резервуар № 53), Протокол випробувань № 702-ВП/2011 від 24.06.2011 дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ, ДСТУ 4840:2007, яке закладено до державного резерву Державної організації «Комбінат «Планета» Державного агентства резерву України (резервуар № 41) та Протокол № 703-ВП/2011 від 24.06.2011 дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ, ДСТУ 4840:2007, яке закладено до державного резерву Державної організації «Комбінат «Планета» Державного агентства резерву України (резервуар № 39) з висновками, що якість дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ, відповідає вимогам ДСТУ 4840:2007.

Однак, у травні - липні 2014 року під час контрольного випробування якості дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ, ДСТУ 4840:2007, яке було проведено у Державній організації «Комбінат «Айстра» Державного агентства резерву України та Державній організації «Комбінат «Планета» Державного агентства резерву України було встановлено відхилення від вимог ДСТУ 4840:2007 граничної температури фільтрованості, яка повинна бути не вище ніж -10 градусів, що підтверджується паспортом якості № 392 від 02.07.2014 Випробувального центру паливно-мастильних матеріалів (аналіз проведений на підставі акту відбору № 8 від 25.06.2014), паспортом якості № 427 від 09.07.2014 Випробувального центру паливно-мастильних матеріалів (аналіз проведений на підставі акту відбору № 7 від 12.06.2014), паспортом якості № 487 від 28.07.2014 Випробувального центру паливно-мастильних матеріалів (аналіз проведений на підставі акту відбору № 7 від 12.06.2014) та паспортом якості № 1014 від 21.05.2014, паспортом якості № 1180 від 13.06.2014, паспортом якості № 1181 від 13.06.2014, складеними 10 Хіммотологічним центром МО України (належним чином засвідчені копії паспортів якості знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до ДСТУ 4840:2007 «Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови», гранична температура фільтрованості палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки D повинна становити не вище ніж мінус 10 градусів Цельсія, тоді як відповідно до вказаних паспортів якості (висновків) температура фільтрованості поставленого палива станом на дату контрольних випробувань не відповідає умовам ДСТУ 4840:2007 «Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови».

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст 269 Господарського кодексу України, строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу. Стандартами, технічними умовами або договором щодо товарів, призначених для тривалого користування чи зберігання, можуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки). Сторони можуть погодити в договорі гарантійні строки більш тривалі порівняно з передбаченими стандартами або технічними умовами.

Згідно з ч. 6 ст. 269 Господарського кодексу України, постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари , якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Згідно з п. 2.6 Договору, постачальник відповідає за якість продукції протягом гарантійного терміну зберігання, що становить 5 років з дати виробництва, при дотриманні відповідних умов зберігання продукції.

Відповідно до п. 2.1 Договору та п. 2 Додаткової угоди до Договору, термін виготовлення продукції - не більше 3-х місяців до початку постачання .

З наданої позивачем копії паспорту № 837 палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ вбачається, що датою виготовлення продукції є 12.06.2011.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду в межах гарантійного терміну зберігання продукції.

Таким чином, з урахуванням норм ч. 6 ст. 269 Господарського кодексу України та п. 2.6 договору, суд дійшов висновку, що відповідач у випадку виявлення покупцем дефекту виробу (порушення умов щодо якості товару) протягом гарантійного терміну зберігання (протягом 5 років з дати виробництва), повинен замінити товар, крім випадку, коли продавцем доведено факт порушення покупцем умов зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Отже, тягар доведення факту порушення правил зберігання товару покупцем лежить на продавцеві.

В обґрунтування факту невідповідності поставленого відповідачем товару - дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ, кількістю 9897,270 тон. вимогам щодо якості (а саме щодо відхилення від вимог ДСТУ 4840:2007 граничної температури фільтрованості, яка повинна бути не вище ніж -10 градусів), які виявлені протягом гарантійного строку, позивачем надано суду копії паспорту якості № 392 від 02.07.2014 Випробувального центру паливно-мастильних матеріалів (аналіз проведений на підставі акту відбору № 8 від 25.06.2014), паспортом якості № 427 від 09.07.2014 Випробувального центру паливно-мастильних матеріалів (аналіз проведений на підставі акту відбору № 7 від 12.06.2014), паспорту якості № 487 від 28.07.2014 Випробувального центру паливно-мастильних матеріалів (аналіз проведений на підставі акту відбору № 7 від 12.06.2014) та паспорту якості № 1014 від 21.05.2014, паспорту якості № 1180 від 13.06.2014, паспорту якості № 1181 від 13.06.2014, які складені 10 Хіммотологічним центром МО України (належним чином засвідчені копії паспортів якості знаходяться в матеріалах справи), відповідно до яких якість дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ, не відповідає вимогам ДСТУ 4840:2007.

При цьому, відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що такі невідповідності ДСТУ 4840:2007 «Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови» (дефекти) виникли внаслідок порушення позивачем правил зберігання товару (дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ, кількістю 9897,270 тон.).

Згідно з п. 2.5 Договору, організація та координація робіт з контролю якості продукції здійснюється УкрНДІ «Ресурс». Витрати, пов'язані з проведенням контролю за якістю продукції, відшкодовує постачальник на договірних умовах.

Наказом Державного агентства резерву України від 9.10.2012 № 155 УкрНДІ «Ресурс» було переіменовано в Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та ресурсозбереження.

Таким чином, третя особа 1, Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та ресурсозбереження, здійснює організацію та координацію робіт з контролю якості продукції.

У письмових поясненнях, поданих у судовому засіданні 14.08.2015, представник Українського державного науково-дослідного інституту нанобіотехнологій та ресурсозбереження зазначив, що під час зберігання дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки D виду II ДО «Комбінат «Айстра» та ДО «Комбінат «Планета» неухильно дотримувались виконання вимог Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка введена в дію наказом Мінпаливенерго України, Держспоживстандарту України від 04.06.2007 № 271/121, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 4 липня 2007 року за № 762/14029, та Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка введена в дію наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 № 281/171/578/155, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 року за № 805/15496.

При цьому, представник третьої особи 1 зазначив, що для об'єктивного з'ясування можливих причин погіршення показника якості дизельного палива - граничної температури фільтрованості, Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та ресурсозбереження направив листа до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут нафтопереробної та нафтохімічної промисловості «МАСМА» та отримав відповідь, що можливою причиною погіршення показника якості дизельного палива (граничної температури фільтрованості) є втрата своїх функціональних властивостей депресорно-диспергуючим додатком, що застосовувався при виробництві зазначеного дизельного палива для покращення його низькотемпературних властивостей.

Як зазначив представник Державної організації «Комбінат «Планета» Державного агентства резерву України у письмових поясненнях, поданих у судовому засіданні 14.08.2015, всі операції по наливу дизельного палива виконувалися насосами № 3 та № 4 типу 6 НДВД, які використовувалися тільки для зливу з цистерн в РВС № 39 та № 41. Інших операцій з нафтопродуктами через проднасосну станцію СНП у той час не проводили. Третя особа 3 зазначила, що після зливу та належного відстоювання дизельного палива були проведені контрольні лабораторні аналізи продукції та встановлено її відповідність ДСТУ 4840:2007 «Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови». При цьому, представник третьої особи 3 у письмових поясненнях зауважив, що за весь період зберігання дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ у резервуарах воно знаходилось в опломбованому вигляді (свинцевими пломбами) під охороною команди ВВО комбінату (відомча воєнізована охорона, яка працює в цілодобовому режимі та забезпечує охорону об'єкту).

Так само, представник Державної організації «Комбінат «Айстра» Державного агентства резерву України у письмових поясненнях, поданих до суду 11.08.2015, зазначив, що до закладення дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ, ДСТУ 4840:2007 до резервуарів були проведені роботи на зливо-наливній естакаді, продукто-насосній станції № 1, резервуару, зачисної ємності та технологічного трубопроводу до приймання дизельного палива, такі як: чищення резервуару, заміна нових складових елементів, перевірено існування видимих розривів між трубопроводом та інше.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем та третіми особами не було порушено правил зберігання поставленого відповідачем дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ, ДСТУ 4840:2007, кількістю 9897,270 тон.

При цьому, відповідачем не доведено, що невідповідність якості дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ, кількістю 9897,270 тон. вимогам ДСТУ 4840:2007 «Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови», в частині граничної температури фільтрованості, виникла внаслідок порушення покупцем правил зберігання товару, так само як і те, що недоліки товару (невідповідність граничної температури фільтрованості вимогам ДСТУ 4840:2007 «Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови») виникли з причин, які не існували до моменту передання товару позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2014, з метою встановлення факту дотримання відповідних умов зберігання продукції та причини невідповідності дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ, поставленого відповідачем, вимогам ДСТУ 4840:2007 (причини псування палива), було призначено комплексну судову експертизу нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів.

12.06.2015 матеріали справи № 910/16341/14 повернулись до Господарського суду міста Києва у зв'язку з неоплатою позивачем вартості проведення експертизи.

24.07.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначив, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі і який реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву та фінансується виключно з державного бюджету, кошти з якого можуть використовуватися лише за відповідним призначенням у відповідності до кошторису. З огляду на обмеження кошторису Держрезерву на 2015 рік, позивач не має правових підстав здійснити оплату вартості судової експертизи, призначеною ухвалою суду від 14.10.2014, у зв'язку з тим, що у кошторисі на 2015 рік фінансування зазначених витрат не передбачено.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відсутності необхідності повторно призначати судову експертизу, так як позивачем надані пояснення щодо неможливості її оплати.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку в обґрунтованості вимог Державного агентства резерву України в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Імоті Стар» замінити дизельне пальне підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ у кількості 9879,270 т, поставлене за Договором № юр-2/1365нп-2011 про закупівлю товарів за державні кошти та закладання до державного резерву від 18.05.2011, як таке, що не відповідає ДСТУ 4840:2007, на аналогічне таке, що відповідає ДСТУ 4840:2007.

Крім того, у зв'язку з поставкою відповідачем товару неналежної якості, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 23413869 грн. 90 коп.

Відповідно до ч. 7 ст. 269 Господарського кодексу України, у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 7.1 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.

Відповідно до п. 7.2 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за даним Договором постачальник несе відповідальність, передбачену Законом України «Про державний матеріальний резерв».

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Законом України «Про державний матеріальний резерв», за поставку (закладення) до державного резерву матеріальних цінностей, не придатних для тривалого зберігання, некомплектних або таких, що не відповідають умовам контракту (договору) щодо їх якості та асортименту, постачальник (виготовлювач) сплачує штраф у розмірі 20 відсотків вартості забракованих або тих, що не відповідають умовам державного контракту (договору), матеріальних цінностей.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про невідповідність якості поставленого відповідачем товару (дизельне паливо підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ, кількістю 9897,270 тон.) вимогам Договору № юр-2/1365нп-2011 про закупівлю товарів за державні кошти та закладання до державного резерву від 18.05.2011, а саме вимогам ДСТУ 4840:2007 «Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови» загальною вартістю 117069349 грн. 50 коп., суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20% від вартості товару.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Державного агентства резерву України в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імоті Стар» штрафу у розмірі 23413869 грн. 90 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 2 частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі; за подання позовної заяви немайнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі мінімальної заробітної плати.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн.

Нормами частини 12-1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору звільняються Державне агентство резерву України - у справах, що вирішуються на підставі законодавства про державний матеріальний резерв.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що позивачем було заявлено одну вимогу немайнового характеру про зобов'язання замінити товар та одну вимогу майнового характеру про стягнення штрафу у розмірі 23413869 грн. 90 коп., які задоволені судом у повному обсязі, судовий збір у загальному розмірі 74298 грн. 00 коп. (73080,00 грн. за позов майнового характеру + 1218,00 грн. за позов немайнового характеру) підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч.ч. 1, 3 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Імоті Стар» (03110, м. Київ, вул. Соломянська, буд. 3; ідентифікаційний код: 36158429) замінити поставлене Державному агентству резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 28; ідентифікаційний код: 37472392) за Договором № юр-2/1365нп-2011 про закупівлю товарів за державні кошти та закладання до державного резерву від 18.05.2011, дизельне пальне підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ у кількості 9879,270 т., яке не відповідає ДСТУ 4840:2007, на дизельне пальне підвищеної якості (Євро) марки D виду ІІ у кількості 9879,270 т., яке відповідає ДСТУ 4840:2007.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імоті Стар» (03110, м. Київ, вул. Соломянська, буд. 3; ідентифікаційний код: 36158429) на користь Державного агентства резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 28; ідентифікаційний код: 37472392) штраф у розмірі 23413869 (двадцять три мільйони чотириста тринадцять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 90 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імоті Стар» (03110, м. Київ, вул. Соломянська, буд. 3; ідентифікаційний код: 36158429) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 74298 (сімдесят чотири тисячі двісті дев'яносто вісім) грн. 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 19.08.2015

Суддя І.М. Отрош