ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
"20" вересня 2011 р. Справа № 14/176
За позовом Закрите акціонерне товариство "Опорядбуд"
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЛДП і будівельна компанія"
про стягнення заборгованості в сумі 155 794 грн. 25 коп.
Суддя Марач В.В.
розглянувши скаргу Закритого акціонерного товариства "Опорядбуд" на дії Відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції
В засіданні приймали участь:
Від позивача : представник по довіреності ОСОБА_2
Від відповідача : не з'явився
Від Відділу ДВС : головний держвиконавець ОСОБА_3
ВСТАНОВИВ:
Закритим акціонерним товариством "Опорядбуд" (надалі ЗАТ "Опорядбуд" або Скаржник) подано скаргу на дії Відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції у справі № 14/176 в якій Скаржник просить скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції від 30.06.2011р. про повернення виконавчого документа стягувачеві та зобов'язати останнього прийняти міри по стягненню заборгованості за рахунок коштів, які належать відповідачу і знаходяться у сторонніх осіб. Подану скаргу ЗАТ "Опорядбуд"обгрунтовує наступним.
Повернення наказу рахує передчасним і необгрунтованим з наступних міркувань.
В розмові з керівництвом відповідача щодо повернення боргу стало відомо, що є можливість ліквідувати заборгованість перед ЗАТ «Опорядбуд» після перерахування коштів, які у свою чергу заборгувало перед ТзОВ «ЛДП і будівельна компанія» в сумі 350000 грн. ТзОВ «Екосорб».
Як визначено п.З ч.З ст.11 Закону «Про виконавче провадження», з метою захисту інтересів стягувача державний виконавець має право одержувати безкоштовно від органів, установ організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну. Однак виконавець зазначену інформацію не витребував, хоча вона має суттєве значення для вирішення питання про стягнення заборгованості.
Як вбачається з постанови, цей факт виконавчою службою не з'ясовувався, запит до виконавчої служби м. Києва про можливість погашення заборгованості за рахунок стягнення на користь ТзОВ «ЛДП і будівельна компанія» коштів не подавався. Не відбиралися у відповідача також і пояснення щодо зазначених коштів.
Оскільки боржник заборгував також перед іншими підприємствами, безпідставне повернення наказу без виконання сприяло виключенню підприємства із першочергових стягувачів. Подача ж заяви про порушення виконавчого провадження, після повернення наказу без виконання, виключає можливість будь якого стягнення боргу як стягувача першої черги.
Відділ ДВС Рівненського міського управління юстиції надав суду заперечення на скаргу в яких вимог, викладених в ній не визнає, посилаючись на те, що держвиконавець при винесенні оскаржуваної постанови діяв у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» та під час здійснення виконавчого провадження винив всі необхідні дії, які передбачено зазначеним Законом.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
При цьому суд керувався наступним.
30.06.2011 року державним виконавцем Відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції повернуто ЗАТ «Опорядбуд» наказ господарського суду Рівненської області № 14/176 від 13.01.2010 року про стягнення з ТзОВ «ЛДП і будівельна компанія» 157588,19 грн. у зв'язку із відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення. Здійсненими державним виконавцем заходами (зверненнями до РМБТІ, Управління ОСОБА_4 в Рівненській області, Територіальне управління Держгірпромнагляду по Рівненській області, Управління Держкомзему у місті Рівному, банки в яких відкриті рахунки боржника ( а.с. 67-75) встановлено, що нерухомого та рухомого майна за боржником не зареєстровано, кошти на арештованих рахунках боржника для задоволення вимог стягувача відсутні.
Відповідно до статті 47 Закону України «Про виконавче провадження»:
1. Виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо:
1) є письмова заява стягувача;
2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення;
4) стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа;
5) у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника);
6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку;
8) коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно;
9) наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
2. Про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.
3. У разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску разом із звітом державного виконавця про його використання.
4. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
5. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Щодо твердження скаржника про те, що ТзОВ «Екосорб» перерахувало на рахунок ТзОВ «ЛДП і будівельна компанія» 350000,00 грн. - державним виконавцем неодноразово виставлялись вимоги щодо списання коштів з арештованих рахунків боржника, коштів, достатніх для задоволення вимог стягувача на дані рахунки не надходило. Державним виконавцем встановлено також, що нових рахунків, на які б не поширювався арешт державного виконавця боржник не відкривав.
Відповідно до п. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані повідомити державного виконавця протягом трьох робочих днів про зміну способу і порядку виконання, а отже і про можливість стягнення грошових коштів з боржника, які належать йому від інших осіб. Відповідно до ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» на належні боржникові у разі передачі їх від інших осіб, кошти, що перебувають на рахунках у банках, стягнення звертається державним виконавцем на підставі ухвали суду. У матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які документи, що підтверджують надання стягувачем державному виконавцю інформації про наявність кредиторської заборгованості боржника.
Твердження скаржника про те, що повернення йому виконавчого документа без виконання сприяло виключенню ЗАТ «Опорядбуд» з першочергових стягувачів, а подача заяви на повторне пред'явлення виключає можливість будь-якого стягнення боргу як стягувачу першої черги є необгрунтованим. Оскільки черговість задоволення вимог стягувачів встановлюється ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до суті боргу (наприклад звернення стягнення на заставне майно, стягнення заробітної плати) та не залежить від дати пред'явлення до виконання виконавчого документу чи кількості повторних. Повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання та не змінює черговість задоволення його вимоги, а отже ніяким чином не порушує його прав щодо стягнення заборгованості. Окрім того, відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа без виконання на підставі ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для зняття арешту з майна та коштів боржника. Відповідно арешт, накладений державним виконавцем на майно та відкриті рахунки боржника є чинним і на даний момент.
Таким чином, оскільки майна та коштів, на які можливо звернути стягнення боржник не мав, стягувач не повідомив державного виконавця про наявність коштів, належних боржнику від інших осіб, то повернення виконавчого документа стягувачу без виконання є обгрунтованим, і, відповідно, скарга ЗАТ «Опорядбуд» щодо скасування постанови про повернення виконавчого документа є безпідставною.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити закритому акціонерному товариству "Опорядбуд" в задоволенні скарги на дії Відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції у справі № 14/176.
Суддя Марач В.В.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2011 |
Оприлюднено | 27.08.2015 |
Номер документу | 48824851 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Марач В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні