Рішення

від 14.08.2012 по справі 5019/1133/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" серпня 2012 р. Справа № 5019/1133/12

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Еталон"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Маломидська"

про стягнення в сумі 132 412 грн. 50 коп.

Суддя Торчинюк В.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2

Від відповідача: ОСОБА_3

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Еталон" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Маломидська" про стягнення 132 412 грн. 50 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар.

Ухвалою від 11 липня 2012 року порушено провадження у справі розгляд якої призначено на 24 липня 2012 року

Ухвалою від 24 липня 2012 року розгляд справи відкладено на 06 серпня 2012 року.

06 серпня 2012 року в судовому засіданні оголошено перерву до 14 серпня 2012 року.

У судовому засіданні 14 серпня 2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог. Зазначив, що позовні вимоги щодо оплати поставки товару згідно накладних від 29.08.2008 р., від 05.11.2008 р. та від 16.04.2009 р. не підлягають до задоволення у зв`язку із спливом строку позовної давності. Щодо стягнення заборгованості за поставлений товар по іншим накладним зазначає, що по вказаним накладним товар поставлявся на підставі договору № 69 від 26.09.2009 р. Умовами зазначеного договору передбачено, що продавець (позивач) надає покупцю (відповідачу) товарний кредит строком до 26 серпня 2014 року, відтак строк погашення заборгованості встановлений договором ще не настав. Враховуючи викладене просить при вирішенні спору застосувати наслідки спливу строків позовної давності та відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача та відповідача вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві позивач зазначає, що товар поставлявся відповідачу на підставі накладних РН № -0000282 від 29.08.2008 р., на суму 7 211 грн. 40 коп., РН № -0000123 від 24.09.2008 р. , на суму 1 273 грн. 75 коп., РН № -0000027 від 16.04.2009 р. на суму 26 671 грн. 25 коп., РН № -0000074 від 03.08.2009 р. на суму 1 879 грн. 20 коп., ЛНА №-000004 від 26.08.2009 р. на суму 58 086 грн.60 коп., РН № 0000080 від 30.10.2009 р. на суму 5 661 грн.50 коп., РН № 0000081 від 16.11.2009 р. на суму 26 000 грн. 00 коп., РН № 0000084 від 19.11.2009 р. на суму 1 540 грн. 00 коп., РН № 0000085 від 19.11.2009 р. на суму 7 168 грн. 80 коп.

Однак до позовної заяви позивачем додано видаткові накладні РН № -0000129 від 29.08.2008 р., на суму 7 211 грн. 40 коп., РН № -0000152 від 05.11.2008 р. , на суму 1 273 грн. 75 коп., РН № -0000027 від 16.04.2009 р. на суму 26 671 грн. 25 коп., РН № -0000074 від 03.08.2009 р. на суму 1 879 грн. 20 коп., ЛНА №-000004 від 26.08.2009 р. на суму 58 086 грн.60 коп., РН № 0000080 від 30.10.2009 р. на суму 5 661 грн.50 коп., РН № 0000081 від 16.11.2009 р. на суму 26 000 грн. 00 коп., РН № 0000084 від 19.11.2009 р. на суму 1 540 грн. 00 коп., РН № 0000085 від 19.11.2009 р. на суму 7 168 грн. 80 коп.

З відзиву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Маломидська" убачається, що товар поставлявся по накладних РН № -0000129 від 29.08.2008 р. , РН № -0000152 від 05.11.2008 р.

Представник позивача пояснив, що у позовній заяві допущено описку і товар поставлявся на підставі накладних РН № -0000129 від 29.08.2008 р. , РН № -0000152 від 05.11.2008 р.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Еталон" поставило згідно видаткових накладних РН № -0000129 від 29.08.2008 р., на суму 7 211 грн. 40 коп., РН № -0000152 від 05.11.2008 р. , на суму 1 273 грн. 75 коп., РН № -0000027 від 16.04.2009 р. на суму 26 671 грн. 25 коп., РН № -0000074 від 03.08.2009 р. на суму 1 879 грн. 20 коп., ЛНА №-000004 від 26.08.2009 р. на суму 58 086 грн.60 коп., РН № 0000080 від 30.10.2009 р. на суму 5 661 грн.50 коп., РН № 0000081 від 16.11.2009 р. на суму 26 000 грн. 00 коп., РН № 0000084 від 19.11.2009 р. на суму 1 540 грн. 00 коп., РН № 0000085 від 19.11.2009 р. на суму 7 168 грн. 80 коп. поставило ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Маломидська" товар на загальну суму 135 495 грн. 50 коп.

Отримання відповідачем товару також підтверджується довіреностями ЯПИ № 510453 від 29.06.2008 р., ЯПИ № 510460 від 05.11.2008 р., ЯПИ № 510468 від 16.04.2009 р., ЯПИ № 510475 від 03.08.2009 р., ЯПИ № 510490 від 26.08.2009 р., № 510517 від 30.10.2009 р., № 510521 від 16.11.2009 р., № 510525 від 19.11.209 р., № 510526 від 19.11.2009 р.

Відповідач отриманий товар оплатив частково в сумі 3 080 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.29).

01 липня 2011 р. позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про погашення заборгованості (а.с. 30). Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи у за відповідачем рахується заборгованість в сумі 132 412 грн. 50 коп.

Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Обов`язок належного виконання зобов`язання встановлений ч.1 ст.193 ГК України.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України. Вказана правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України № 9/252-10 від 21.04.2011 р.

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Твердження відповідача про те, що товар згідно накладних ЛНА №-000004 від 26.08.2009 р., РН № 0000080 від 30.10.2009 р., РН № 0000081 від 16.11.2009 р., РН № 0000085 від 19.11.2009 р. поставлено на підставі договору № 69 від 26 серпня 2009 року суд оцінює критично, оскільки у вказаних накладних відсутні посилання на Договір як на підставу здійснення поставки. У матеріалах справи також відсутні будь-які інші докази того, що поставка товару здійснювалась на підставі Договору № 69 від 26.08.2009 р.

Таким чином відсутні підстави вважати, що поставка товару позивачем згідно накладних ЛНА №-000004 від 26.08.2009 р., РН № 0000080 від 30.10.2009 р., РН № 0000081 від 16.11.2009 р., РН № 0000085 від 19.11.2009 р. здійснювалась на підставі договору № 69 від 26 серпня 2009 року.

Враховуючи викладене покупець (відповідач) був зобов'язаний оплатити товар після його прийняття. Тобто, накладні, за якими відповідач отримав товар, є самостійними підставами виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі - продажу, за яким сторони не визначали строк здійснення відповідачем оплати за отриманий товар.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідач свій обов`язок стосовно оплати отриманого товару не виконав.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Наведена норма матеріального права розміщена у главі 48 ЦК України "Виконання зобов'язань" і носить загальний характер, тобто, може бути застосована до будь-яких видів договірних зобов'язань, які виникають в цивільному обороті.

Отже, загальні положення ч. 2 ст. 530 ЦК України не можуть бути застосовані в даному випадку до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений спеціальною нормою права ст. 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Зазначеної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 5002-8/481-2011.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що скільки інший строк оплати товару сторонами у видаткових накладних встановлений не був, то відповідач мав розрахуватись з позивачем після отримання товару.

Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. При цьому перебіг строку позовної давності починається з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст. 261 Кодексу).

За умовами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що право пред'явити вимогу про оплату переданого на підставі накладних РН № -0000129 від 29.08.2008 р. та РН № -0000152 від 05.11.2008 р. товару у позивача виникло у 2008 році, а тому строк позовної давності згідно з приписами ч.5 ст.261 Цивільного кодексу для звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу у позивача сплинув 30.08.2011 року та 25.09.2011 р..

Доказів наявності поважних причин пропущення строку позовної давності в цій частині позовних вимог позивачем суду не надано.

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що відповідач заявив про сплив позовної давності, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості за поставлений згідно накладних РН № -0000129 від 29.08.2008 р. та РН № 0000152 від 05.11.2008 р. товар з пропуском встановленого законом строку позовної давності, а тому відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 8 485 грн. 15 коп.

Судом досліджено банківську виписку за 11.01.2010р., з якої вбачається, що відповідачем здійснено часткову оплату отриманого від позивача згідно накладної № 27 від 16.04.2009 р. товару, що визначено в призначенні цього платежу.

Оскільки 11.01.2010р. відповідач перерахував позивачу 3 080 грн. 00 коп. як оплату за товар згідно накладної № 27 від 16.04.2009 р., то такі дії боржника свідчать про визнання боргу і в силу правила ч.1 ст.264 ЦК України переривають перебіг загальної позовної давності. Відповідно до ч.3 цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Враховуючи дату звернення ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Еталон»з позовною заявою до господарського суду - 10.07.2012р., суд дійшов висновку, що строк позовної давності переривався та не пропущений позивачем в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 23 591 грн. 25 коп. за поставлений товар згідно накладної РН № 0000027 від 16.04.2009 р. і позовні вимоги про стягнення вказаної суми підлягають задоволенню.

Оскільки, заборгованість за видатковими накладними РН № -0000027 від .16.04.2009 р., РН № -0000074 від 03.08.2009 р., ЛНА №-000004 від 26.08.2009 р., РН № 0000080 від 30.10.2009 р., РН № 0000081 від 16.11.2009 р., РН № 0000084 від 19.11.2009 р., РН № 0000085 від 19.11.2009 р. в сумі 123 927 грн. 35 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Еталон»до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Маломидська»про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Маломидська" (35013, Рівненська обл., Костопільський район, с. Малий Мидськ, вул. Молодіжна, 29, код 35999757) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" (33018, м. Рівне, вул. Курчатова, 18-а, код 32940365) 123 927 грн. 35 коп. боргу та 2 478 грн. 55 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.08.2012 року.

Суддя Торчинюк В.Г.