Постанова

від 18.08.2015 по справі 910/2151/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2015 р. Справа№ 910/2151/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі : Богатчук К.І.

за участю представників :

позивача - Майорова Л.Г.

Медведська В.В.

відповідача - Асипенко Т.О.

розглянувши апеляційну скаргу Київської міської клінічної лікарні №1

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2015 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр

«Гарантія»

до Київської міської клінічної лікарні №1

про стягнення 10 690,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.03.2015 по справі №910/2151/15-г позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Київської міської клінічної лікарні №1 на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарантія" 10690 грн. 00 коп. та 1827 грн.00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до повторного автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Київської міської клінічної лікарні №1 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Авдеєв П.В., судді Яковлєв М.Л., Ільєнок Т.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до свого провадження та призначено до розгляду 16.07.2015.

07 липня 2015 року представником позивача, через відділ документального забезпечення суду, подано відзив на апеляційну скаргу та заяву про заміну позивача.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Київського апеляційного господарського № 09-52/956/15 від 14.07.2015, в зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді - доповідача) Авдеєва П.В. у відпустці, відповідно до абзацу 1 підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/2151/15-г.

Відповідно до повторного автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Київської міської клінічної лікарні №1 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Сітайло Л.Г. судді: Пашкіна С.А.., Баранець О.М.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015, у зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А., у відпустці, керуючись ст.ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25, рішенням зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2015, сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі №910/2151/15-г колегію суддів у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г., судді: Баранець О.М., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 колегією суддів в зазначеному складі, апеляційну скаргу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду 18.08.2015.

Розпорядженнями секретаря Судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2015, у зв'язку з перебуванням суддів Баранця О.М. та Руденко М.А., у відпустці, керуючись ст.ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25, рішенням зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2015, сформовано для розгляду апеляційних скарг по справі №911/1417/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г., судді: Пашкіна С.А.., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2015, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до свого провадження.

В судове засідання 18.08.2015 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Гарантія» про заміну позивача правонаступником, оскільки зазначене підтверджується витягом зі статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Гарантія» та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просили залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2015.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

28 лютого 2002 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди обладнання № 4/02 (далі - Договір)

Відповідно до умов Договору позивач (орендодавець) передає, а відповідач бере в тимчасове володіння та користування наступне майно: стоматологічні установки "Хирадент 654с1" 2 шт. вартістю 9800,00 грн., піч "Фотон" для обжига кераміки вартістю 7644,00 грн. та пескоструйний апарат вартістю 3046,00 грн.

Згідно з п. 6.1. Договору ризик випадкової повної або часткової втрати або псування майна, що орендується, лежить на орендареві.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що орендар зобов'язаний застрахувати майно, що орендується протягом 10 днів з дня його отримання.

Відповідно до п. 6.4. передбачено, що орендар зобов'язаний надавати орендодавцю повну інформацію про стан наданого в оренду обладнання.

Згідно зі 7.2. Договору майно, що орендується повинно повернуто орендодавцю у справному стані з урахуванням нормального зносу.

Строк дії оренди, встановлений додатковою угодою від 30.12.2004 року до договору оренди обладнання № 4/02 від 28 лютого 2002 року, становить 5 років з моменту передачі майна, що орендується.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Згідно з актом приймання-передачі від 01.03.2002 позивач передав, а відповідач прийняв стоматологічні установки "Хирадент 654с1" 2 шт. вартістю 9800,00 грн., піч "Фотон" для обжига кераміки вартістю 7644,00 грн. та пескоструйний апарат вартістю 3046,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.12.2013 по справі за № 5011-18/15989-2012 за позовом Страхової компанії до Київської міської клінічної лікарні № 1 про повернення майна зобов'язано КМКЛ № 1 передати страховій компанії, відповідно до п. 7.2 договору, піч "Фотон" для обжигу кераміки та пескоструйний апарат.

Місцевим господарським судом встановлено, що позивач пред'явив наказ від 21.03.2014 року по справі № 5011-18/15989-2012 до виконання відділу Державної виконавчої служби Дарницького районного управляння юстиції в м. Києві.

25 листопада 2014 року, в процесі виконання рішення виявлено, що вказане майно відсутнє, що підтверджується актом державного виконавця від 25.11.2014.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що оскільки відповідач втратив вказане майно, то останній повинен сплатити йому збитки в сумі 10690,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, відповідно до п. 1 ч. 2 названої статті є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Також ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Зі змісту статей 614, 623 ЦК України та статті 226 ГК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.

Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Як зазначалося вище, втрата відповідачем майна, а саме пічи "Фотон" для обжигу кераміки та пескоструйного апарату підтверджується актом державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції в м. Києві від 25.11.2014.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що вимоги позивача, які є предметом спору в даній справі вже розглядалися господарським судом по справі № 6/25-38/468-34/144 в зв'язку з чим провадження по справі підлягає припиненню.

Колегія суддів не погоджується з таким твердженням з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 року по справі №6/25 38/468-34/144, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012, за первісним позовом Київської міської клінічної лікарні № 1 до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарантія" про визнання договорів недійсними та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарантія" до Київської міської клінічної лікарні № 1 про зобов'язання вчинити дії, стягнення боргу, неустойки, ціна позову 740717,72 грн. - в задоволені первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено частково, стягнуто з Київської міської клінічної лікарні № 1 на користь Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарантія" 174760,10 грн. - основного боргу, 19707,65 грн. - інфляційних втрат, 2811,82 грн. - 3% річних, 1512,51 грн. витрат по оплаті державного мита, 14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено.

Вищезазначеним рішенням встановлено, що у наданих документах кримінальної справи відсутні відомості щодо визначення втраченого вилученого органом попереднього слідства майна. При цьому, докази того, що це майно втрачено, у справі відсутні. Враховуючи вищевикладене, судом відмовлено в позові про стягнення 10690,00 грн. вартості втраченого позивачем майна відповідно до ст. 623 ЦК України.

В той же час, як вірно зазначено місцевим господарським судом, предметом даного позову є стягнення збитків у сумі вартості втраченого майна, тоді як предметом по справі № 6/25-38/468-34/144 є стягнення вартості майна неповернутого КМКЛ № 1 з оренди позивача.

Твердження апелянта, що спірне майно вилучено 05.05.2010 року слідчим прокуратури Дарницького району м. Києва та не повернуто, колегією суддів визнано безпідставними та спростовується матеріалами справи.

Так, постановою слідчого прокуратури Дарницького району міста Києва від 04.06.2013 майно, яке вилучено постановою про проведення виїмки від 05.05.2010 у приміщенні Київської міської клінічної лікарні №1, повернуто володільцю СК "Гарантія".

Вищезазначена постанова не містить даних про вилучення пічи "Фотон" для обжигу кераміки та пескоструйного апарату та, відповідно, повернення останніх.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги що матеріалами справи підтверджується, що майно (піч "Фотон" для обжигу кераміки та пескоструйний апарат) є втраченими, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, Київської міської клінічної лікарні №1 та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2015.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської міської клінічної лікарні №1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2015 по справі №910/2151/15-г - без змін.

Матеріали справи №910/2151/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

Є.Ю. Пономаренко

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.08.2015.