Постанова

від 18.08.2015 по справі 918/36/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2015 р. Справа № 918/36/15

ОСОБА_1 апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Гудак А.В. ,

судді Василишин А.Р.

при секретарі Пацьола О.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 обласного благодійного фонду "Відвага" на рішення господарського суду Рівненської області від 23.04.15 р. у справі № 918/36/15

за позовом Управління комунальною власністю міста, м. Рівне

до ОСОБА_1 обласного благодійного фонду "Відвага", м. Рівне

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Рівненська міська рада

про звільнення приміщення з незаконного володіння

Рішенням господарського суду Рівненської області від 918/36/15 р. у справі №918/36/15 (суддя Політика Н.А.) позов Управління комунальною власністю міста до ОСОБА_1 обласного благодійного фонду "Відвага" про звільнення приміщення з незаконного володіння - задоволено повністю.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення, виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Рівненської області від 23.04.2015 р. у справі №918/36/15 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 23.04.2015 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 обласний благодійний фонд "Відвага" посилається на ту обставину, що господарський суд Рівненської області порушив норми матеріального та процесуального права що призвело до неправильного вирішення питання та винесення помилкового рішення. Крім того, суд не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 14.05.2015 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 обласного благодійного фонду "Відвага" прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

22.05.2015 р. Управління комунальною власністю міста надало ОСОБА_1 апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 обласного благодійного фонду "Відвага" залишити без задоволення, рішення господарського суду Рівненської області від 23.04.2015 р. без змін.

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 26.05.2015 р. залучено до участі у справі №918/36/15 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Рівненську міську раду.

Розпорядженням голови ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 22.06.2015 р. у даній справі було внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Бучинської Г.Б. та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Гудак А.В., суддя Василишин А.Р.

У судовому засіданні керівник ОСОБА_1 обласного благодійного фонду "Відвага" ОСОБА_3 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надав пояснення щодо обставин справи.

Представник ОСОБА_1 обласного благодійного фонду "Відвага" ОСОБА_5 підтримала позицію ОСОБА_3 в повному обсязі, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надала пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 23.04.15 р. у справі №918/36/15 є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Представник позивача - Управління комунальною власністю міста ОСОБА_2 заперечила проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу №08-458 від 21.05.15 р., та надала пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 23.04.15 р. у справі №918/36/15 є законним та обгрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи - ОСОБА_1 міської ради у судове засідання не з'явився, проте надіслав лист, в якому зазначає, що третя особа не підтримує апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, а також просить суд розглядати справу без його участі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Управління комунальною власністю Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом до відповідача ОСОБА_1 обласного благодійного фонду "Відвага" про звільнення приміщення з незаконного володіння, яке знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Кавказька, 15. В обґрунтування вимог зазначає, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди №1989 від 24.01.2012 р. нежитлового приміщення за адресою м. Рівне, вул.Кавказька,15 загальною площею 289,5 кв. м.. Строк дії ОСОБА_9 встановлювався до 23.12.2014 р.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 23.04.2015 р. у справі №918/36/15 позов Управління комунальною власністю міста до ОСОБА_1 обласного благодійного фонду "Відвага" про звільнення приміщення з незаконного володіння - задоволено повністю.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

Відповідно до Статуту ОСОБА_1 обласного благодійного фонду "Відвага" затвердженого засновником від 14.02.2014 р. Метою фонду є поліпшення матеріального становища набувачів благодійної допомоги, сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених, безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребують піклування, а також подання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів. Предметом фонду є участь у поданні медичної допомоги населенню та здійснення соціального догляду за хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку та іншими людьми, хто потребує соціальної підтримки.

24 січня 2012 року між Управлінням комунальною власністю Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради (Орендодавець) та ОСОБА_1 обласним благодійним фондом "Відвага" (Орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення №1989.

Згідно п.1.1. договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (надалі - ОСОБА_9), розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Кавказька, 15 загальною площею 289,5 кв. м., яке перебуває на балансі Управління комунальною власністю Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради. ОСОБА_10 (визначена відповідно до звіту про оцінку майна) складає 561 311,00 грн. станом на 30.11.2011 р.

Відповідно до п.1.2. договору напрям використання орендованого ОСОБА_10: розміщення закладу, призначеного для тимчасового чи постійного перебування, харчування бездомних громадян.

У відповідності до пункту 2.3. ОСОБА_9 у разі припинення чи розірвання цього ОСОБА_9 повертається Орендарем Орендодавцю протягом трьох робочих днів з дня припинення чи розірвання цього ОСОБА_9 в такому ж стані, в якому воно було отримане, про що сторонами складається акт прийому-передачі ОСОБА_9.

Обов'язок складання акта прийому-передачі ОСОБА_9 покладається на сторону, яка передає ОСОБА_9 іншій стороні (п.2.4. ОСОБА_9).

Пунктом 3.1. ОСОБА_9 встановлено, що строк останнього встановлюється на два роки одинадцять місяців - з 24.01.2012 р. по 23.12.2014 р.

Згідно п. 3.2 договору у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього ОСОБА_9 або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим ОСОБА_9, за умови згоди Балансоутримувача. У разі якщо на момент продовження дії ОСОБА_9 оренди остання оцінка ОСОБА_9 була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) ОСОБА_9 оренди проводиться оцінка майна.

Пунктом 10.1. ОСОБА_9 передбачено, що останній вважається припиненим з моменту закінчення дії договору при умові наявності заяви однієї із сторін про припинення договору оренди приміщення не пізніше одного місяця після дня закінчення строку його дії.

Чинність цього ОСОБА_9 припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (п.10.2. ОСОБА_9).

Договір підписаний уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплений відбитками їх печаток.

21.11.2014 р. Управління комунальною власністю надіслало ОСОБА_1 обласному благодійному фонду "Відвага" повідомлення про припинення договору оренди нежитлового приміщення №1989 від 24 січня 2012 року у зв’язку із закінченням терміну його дії. У вказаному листі, крім іншого, позивач просив забезпечити повернення майна, що було предметом договору Управлінню комунальною власністю 29 грудня 2014 року о 10:00 годині.

Управління комунальною власністю виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради 24.12.2014 р. повторно звернулось до відповідача з вимогою звільнити приміщення, що підтверджується листом № 08-1076.

29.12.2014 р. представниками Орендодавця було складено акт №298, в якому зазначено, що представник Орендаря відмовився передати приміщення Управлінню комунальною власністю, оскільки немає можливості влаштувати на проживання у іншому місці бездомних громадян, які зараз тимчасово проживають в орендованому приміщення.

Станом на 29.12.2014 р. нежитлові приміщення не були передані Управлінню комунальною власністю.

Надавши юридичну оцінку обставинам у справі та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції неповно встановлені обставини у справі, що призвело до прийняття помилкового рішення. При цьому апеляційний суд виходив з наступного.

Господарські зобов'язання згідно положень ст.173 Господарського кодексу України, можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Приписами ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено нормами ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У зв'язку з укладенням сторонами договору оренди нежитлового приміщення №1989, між сторонами виникли відносини оренди, регулювання яких здійснюється положеннями Цивільного та Господарського кодексів України. Враховуючи, що предметом оренди є майно територіальної громади, до спірних відносин застосовуються також положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частинами 2, 3 статті 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на якій його було укладено. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно ст. 17 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином виконував свої обов'язки за договором оренди отже, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін.

Відтак, колегія суддів критично оцінює висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову про звільнення приміщення з незаконного володіння, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ч.1 ст. 5 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" бездомні особи і безпритульні діти мають всі права і свободи, закріплені Конституцією і законами України.

У відповідності до ч.2 ст.18 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" центральні та місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень організовують роботу з профілактики бездомності, соціального захисту бездомних осіб та їх реінтеграції і здійснюють контроль за діяльністю суб'єктів, що надають послуги цій категорії осіб.

Згідно ч.2 ст. 19 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" заклади соціального захисту для бездомних осіб створюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, релігійними організаціями, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, фізичними особами відповідно до потреб регіону.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно п. б ч. 1 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить організація надання соціальних послуг бездомним особам та здійснення відповідно до закону заходів, спрямованих на запобігання бездомності осіб.

Відтак, з матеріалів справи вбачається, що Управління комунальною власністю Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради, у зв'язку із закінченням договору оренди нежитлового приміщення звернулося з вимогою про звільнення приміщення. Однак, в матеріалах справи відсутні документальні докази на підтвердження альтернативних способів забезпечення приміщенням для тимчасового чи постійного перебування, харчування бездомних громадян, тобто вжиття державою заходів із соціального захисту бездомних громадян.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законом України.

Згідно ч. 1,2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як вбачається з доводів апеляційної скарги та доказів, які містяться у матеріалах справи, відповідач неодноразово звертався до позивача та третьої особи з проханням продовжити строк дії орендного договору. Проте, всупереч наведеним вище положенням закону орендодавець Управління комунальною власністю міста Рівне не вніс на розгляд сесії міської ради питання про надання орендарю іншого приміщення, яке б задовольняло потреби громадської організації, а Рівненська міська рада як власник орендованого майна не розглянула цього питання на сесії міської ради, чим порушила положення Конституції України, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закон України "Про звернення громадян", Закон України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей".

До такого висновку колегія суддів прийшла також взявши до уваги правову позицію Верховного Суду України у цивільних справах про виселення громадян, яка базується на положеннях ч. 2 ст. 109 ЖК України. Верховним Судом України зокрема у постанові від 18.03.2015 р. №6-39цс15 наголошено, що частина 2 статті 109 ЖК України встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення.

Оскільки, звільнення приміщення відповідачем можливе лише за умови надання Управлінням комунальною власністю Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради іншого приміщення ОСОБА_1 обласному благодійному фонду "Відвага", що випливає з положень ст. 47 Конституції України та ст.ст.5,18,19 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" апеляційний суд вважає помилковим висновок про виселення благодійного фонду з орендованого приміщення до вирішення питання про надання іншого приміщення безпритульним особам.

З урахуванням вище викладеного апеляційний суд вважає, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

За таких обставин, враховуючи положення статті 104 ГПК України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 обласного благодійного фонду "Відвага" на рішення господарського суду Рівненської області від 23.04.2015 р. у справі №918/36/15 слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог Управління комунальною власністю Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради .

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103,104,105,109,110 ГПК України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обласного благодійного фонду "Відвага" на рішення господарського суду Рівненської області від 23.04.15 р. у справі № 918/36/15 задовольнити.

Рішення господарського суду Рівненської області скасувати. Прийняти нове рішення.

У позові Управління комунальною власністю виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради до ОСОБА_1 обласного благодійного фонду "Відвага" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 міської ради про звільнення приміщення з незаконного володіння - відмовити.

Стягнути з Управління комунальною власністю виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12-А, код ЄДРПОУ 26259563) на користь ОСОБА_1 обласного благодійного фонду "Відвага" (юридична адреса: 33028, АДРЕСА_1, фактична адреса: 33000, м. Рівне, вул. Кавказька, 15, код ЄДРПОУ 37245873) 609 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Рівненської області.

Справу №918/36/15 повернути до господарського суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Василишин А.Р.