ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" серпня 2015 р.Справа № 915/633/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.
суддів : Шевченко В.В., Діброви Г.І.,
(склад суду змінено згідно протоколу повторного авторозподілу справ від 17.08.2015 року)
при секретарі судового засідання Бендерук Є.О.,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю;
від відповідача - не з'явився, повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Комунар»
на рішення господарського суду Миколаївської області від 11 червня 2015 року
по справі № 915/633/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкрафт»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Комунар»
про стягнення 348 993,55 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкрафт» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Комунар» 625 998,28 грн., з яких 327 748,28 грн. основної заборгованості за договором №ИЗ-ТР-8003 від 01.06.2013 року, а також 298 250 грн. пені.
Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог від 05.06.2015 року позивач просив стягнути з відповідача 327 748,28 грн. основної заборгованості, та 23 860,07 грн. пені, загалом 351 608,35 грн., заявою від 11.06.2015 року позивач зменшив суму пені до 21 245,27 грн.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11 червня 2015 року по справі № 915/633/15 (суддя Бездоля Д.О.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю В«АПК КоммунарВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ІнкрафтВ» 327748 грн. 28 коп. основного боргу, 21245 грн. 27 коп. пені та 6979 грн. 87 коп. судового збору.
Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю В«ІнкрафтВ» з Державного бюджету України судовий збір в сумі 5540 грн. 09 коп., сплачений згідно з квитанцією від 10.04.2015 № 50280544.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що позовні вимоги ґрунтуються на фактичних обставинах справи та нормах чинного законодавства України, а тому позов позивача в цій частині підлягає повному задоволенню господарським судом, також суд визнав обґрунтованим нарахування пені в повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «АПК Комунар» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області скасувати повністю та відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Інкрафт», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що позивач не надав доказів підписання сводного акту, а тому для відповідача не настав строк оплати. При цьому, п.11 ч.1 договору встановлено що роботи приймаються на території ПАТ «Херсонський суднобудівний завод», однак позивач надав акт передачі виконаних робіт складений в м. Миколаєві.
Крім того, скаржник зауважує, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення пені з 14.09.2013 року по 14.03.2014 року.
В судове засідання 18.08.2015 року представник апелянта не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дата та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.
Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 з останніми змінами від 17.10.12 року особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За таких обставин, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача по дату, час та місце судових засідань. Причини неявки повноважного представника відповідача суду невідомі.
Судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, тому, враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги відповідача за відсутності його представника за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.07.2013 між сторонами був укладений договір на виконання робіт № ИЗ-ТР-8003 (далі - договір), за яким позивач зобов'язався за завданням відповідача виконати роботи з теплоізоляції систем трубопроводу на т/х проекту RST-27 (Замовлення № 8003), місце проведення робіт: т/х проекту RST-27 м. Херсон, територія ПАТ В«Херсонський суднобудівний заводВ» , а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти і оплатити виконані роботи згідно з умовами договору.
Відповідно до п. 10 частини 1 договору строк виконання робіт: початок робіт - протягом 4 робочих днів з моменту отримання передоплати; закінчення робіт - 26 тижнів з моменту початку робіт і до підписання акту виконаних робіт.
Згідно з п. 11. частини 1 договору пункт здачі-приймання робіт: т/х проекту RST-27, замовлення № 8003, м. Херсон, територія ПАТ В«Херсонський суднобудівний заводВ» .
Відповідно до п. 12. частини 1 договору загальна вартість договору 397748,28 грн. в т.ч. 20% ПДВ - 66291,38 грн.
Згідно з п. 13. частини 1 договору умови сплати: відповідно до умов параграфу 6 частини 2 цього договору.
Відповідно до п. 6.1. частини 2 договору оплата за цим договором проводиться прямим банківським переказом грошових коштів у національній валюті України - гривні на розрахунковий рахунок позивача, в обсязі актів виконаних робіт по кожному етапу виконаних робіт у наступному порядку:
- 1. по даному договору відповідач сплачує позивачу передоплату в розмірі 50% від загальної вартості договору, а саме: 198874,14 грн. в т.ч. 20% ПДВ - 33145,69 грн.;
- 2. проміжні платежі: проміжні платежі здійснюються відповідачем протягом 5-ти банківських днів після підписання проміжних актів виконаних робіт, у відповідності з рахунком, виставленим позивачем;
- 3. Остаточний розрахунок - протягом 5-ти банківських днів відповідно до зведеного акту фактично виконаних робіт, з урахуванням раніше проведеної оплати.
Згідно з п.п. 12.2. 12.4. частини 2 договору:
- по закінченні кожного етапу робіт, передбачених відповідною попередньою будівельною відомістю, відповідач та позивач здійснюють здавання-прийняття виконаних робіт згідно з умовами цього договору по акту протягом 5 робочих днів з моменту повідомлення позивачем відповідача про готовність предмету робіт до здавання, і підписується уповноваженими представниками сторін;
- відповідач зобов'язаний прийняти роботу, виконану позивачем і пред'явлену ОТК замовника, відповідно до умов цього договору, оглянути її, та, у випадку виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших явних недоліків, письмово заявити про них позивачу. Якщо відповідач не зробить таку заяву, він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до п. 14.2. частини 2 договору у випадку затримки оплати платежу відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від суми несплаченого платежу за кожний день затримки платежу.
Згідно з п. 18.1. частини 2 договору строк дії цього договору встановлюється з моменту підписання повноважними представниками сторін з проставленням печаток і до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
На виконання договору, 02.07.2013 позивач розпочав виконувати роботи, що підтверджується підписаним сторонами актом початку робіт від 02.07.2013 № 1-02/07/13 (а.с.29).
Протягом періоду з 05.08.2013 по 21.08.2013 відповідач сплатив позивачу як оплату за роботи по договору 70000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.31-33).
06.09.2013 позивач здав, а відповідач прийняв роботи за договором на загальну суму 397748,28 грн., що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт від 06.09.2013 № 1 (а.с.30).
В свою чергу, як встановлено судом, відповідач своїх зобов'язань щодо оплати за виконані роботи за договором не виконав, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст.ст. 837, 838 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Аналогічні положення містяться в ч. 1, ч. 7 ст. 193 ГК України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що встановлені обставини справи належним чином підтверджують факт виконання робіт позивачем на суму 397 748,29 грн., про що свідчить акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 06.09.2013 року.
Разом з тим, відповідач частково розрахувався за виконані роботи у розмірі 70 000 грн., отже з матеріалів справи вбачається наявність заборгованості відповідача за виконані роботи у розмірі 327748,28 грн., що не спростовано відповідачем, а тому судова колегія повністю погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині.
Також судом перевірений розрахунок пені, який являється обґрунтованим та арифметично вірним, а тому пеня у розмірі 21245 грн. 27 коп. також підлягає стягненню.
Доводи апелянта про пропущення позивачем строку позовної давності, визначеного ст.258 ЦК України, судова колегія не приймає до уваги, оскільки відповідачем при розгляді справи в суді першої інстанції не заявлялась заява про застосування строків позовної давності.
Відповідно до приписів ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення .
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі , є підставою для відмови у позові.
Отже, враховуючи відсутність заяви сторони про застосування строків позовної давності, суд першої інстанції не мав повноважень застосовувати ст.267 ЦК України до спірних правовідносин.
Таким чином, судова колегія зазначає, що відповідач не був позбавлений права зробити таку заяву, оскільки був обізнаний про розгляд справи, що вбачається з телефонограми та поштових повідомлень (а.с.43, 82-85, 99-100), проте не скористався таким правом.
Судова колегія відхиляє доводи скаржника про відсутність сводного акту, оскільки матеріали справи містять акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 06.09.2013 року, належним чином завірений (а.с. 37 на звороті). При цьому, відповідно до даного акту, підрядник ТОВ «АПК Комунар» претензій до обсягу, якості та строкам виконання робіт не має. Вказаний акт містить підпис генерального директора відповідача та відбиток його печатки, що спростовує доводи апелянта про не підписання акту.
Крім того, іншого акту приймання-передачі виконаних робіт сторонами суду надано не було. Отже, даний акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 06.09.2013 року і є тим актом, на підставі якого відповідач прийняв виконані роботи.
Доводи апелянта про неналежне засвідчення акту приймання-передачі робіт спростовуються матеріалами справи, адже пакет документів, серед яких надано і спірний акт, прошито, пронумеровано та скріплено печаткою позивача, а також зазначено «копія вірна» за підписом директора ТОВ «Інфкрафт», що відповідає вимогам оформлення документів та засвідчення їх копій (а.с. 37 на звороті).
За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.
Керуючись ст.99, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Комунар» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 11 червня 2015 року по справі № 915/633/15 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.
Повний текст постанови підписаний 20.08.2015 року
Головуючий суддя А.І. Ярош
Суддя Г.І. Діброва
Суддя В.В. Шевченко
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.08.2015 |
Оприлюднено | 27.08.2015 |
Номер документу | 48832923 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Ярош А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні