Постанова

від 18.08.2015 по справі 902/589/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2015 р. Справа № 902/589/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Коломис В.В. ,

суддя Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Вавринчук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Іллінціфарм" Іллінецької районної ради Вінницької області на рішення господарського суду Вінницької області від 08.07.2015 року у справі № 902/589/15 (суддя Маслій І.В.)

за позовом Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго"

до Комунального підприємства "Іллінціфарм" Іллінецької районної ради Вінницької області

про стягнення 39251,44 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю,

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю,

В судовому засіданні від 18.08.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Вінницяоблтеплоенерго" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Іллінціфарм" Іллінецької районної ради Вінницької області 39251,44 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 08.07.2015 року позов задоволено. Стягнуто з КП "Іллінціфарм" Іллінецької районної ради Вінницької області на користь КП "Вінницяоблтеплоенерго" 39251,44 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію та 1827,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог КП "Вінницяоблтеплоенерго". Звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відповідач мотивує прийняттям рішення суду першої інстанції при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті останнього.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Просив скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 08.07.2015 року та прийняти нове, яким відмовити в позові повністю.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у письмовому відзиві. Вважав рішення законним і обґрунтованим, таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив останнє залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, врахувавши заперечення позивача, зазначені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно розпорядження Вінницької обласної ради від 25.07.2014 року № 199, КП "Вінницяоблтеплоенерго" було передано обладнання котелень для задоволення потреб у теплопостачанні об'єктів бюджетної сфери, житла та соцкультпобуту в містах і селищах Вінницької області в тому числі об'єктів розташованих за адресою: м. Еллінці, вул. Енгельса, 48.

Позивач у опалювальному сезоні:

- 2014-2015 років: у періоді з жовтня 2014 року по квітень 2015 року, поставив відповідачу до нежитлових приміщень, які знаходяться на балансі відповідача згідно Рішень Іллінецької районної ради розташованих за адресою: м. Іллінці, вул. Енгельса, 48, з загальною опалювальною площею 166,44 кв.м., теплову енергію у вигляді гарячої води для централізованого опалення приміщень відповідача на загальну суму 39251,44 грн.

Вартість 1 Гкал. теплової енергії згідно Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" від 09.07.2010 року № 2479-УІ, тарифи на теплову енергію для суб'єктів природних монополій встановлює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (постанова Верховного Суду України від 28.05.2013 року у справі № 3-9гс13), що поставлялась відповідачу складала:

- з 01.11.2014 року по 01.12.2014 року тариф у розмірі - 1347,16 грн. з ПДВ встановлений на підставі постанови НКРЕКП України від 26.06.2014 року № 799;

- з 01.12.2014 року по 01.03.2015 року тариф у розмірі - 1576,86 грн. з ПДВ встановлений на підставі постанови НКРЕКП України від 28.11.2014 року № 555;

- з 01.03.2015 року по 01.04.2015 року тариф у розмірі - 2169,83 грн. з ПДВ встановлений на підставі постанови НКРЕКП України від 27.02.2015 року № 401.

Приміщення відповідача приладами обліку теплової енергії не обладнані.

У зв'язку з відсутністю у відповідача приладів обліку теплової енергії, позивач для проведення розрахунків за спожиту теплову енергію склав та підписав із останнім опитувальні листи (два листи від 19.09.2014 року та один лист від 25.09.2014 року), в яких визначається розрахунковим шляхом нормування погодинних витрат теплоти на потреби опалення приміщень, які займає відповідач.

22.10.2014 року позивач розпочав постачати теплову енергію відповідачу для опалення частини приміщень за адресою: м. Іллінці, вул. Енгельса, 48, про що між сторонами складено та підписано акт підключення теплопостачання в зв'язку з початком опалювального сезону від 22.10.2014 року.

13.11.2014 року позивач направив на адресу відповідача примірник договору купівлі-продажу теплової енергії № Т-33 від 22.10.2014 року для розгляду, підписання та повернення одного екземпляру позивачу.

24.11.2014 року відповідачем направлено на адресу позивача лист про відмову підписання договору купівлі-продажу теплової енергії у зв'язку з неприйнятними тарифами.

Позивач направляв рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача рахунки фактури про спожиту останнім теплову енергію.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем направлялась на адресу відповідача претензія щодо сплати заборгованості за спожиту теплову енергію.

Проте, споживач не сплатив вартість поставленої теплової енергії у вигляді гарячої води на централізоване опалення нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Іллінці, вул. Енгельса, 48., в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 39251,44 грн.

У зв'язку із зазначеним, КП "Вінницяоблтеплоенерго" звернулось до суду з позовом про стягнення з КП "Іллінціфарм" Іллінецької районної ради Вінницької області 39251,44 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію.

Рішенням від 08.07.2015 року господарський суд Вінницької області задоволив позовні вимоги КП "Вінницяоблтеплоенерго" в повному обсязі.

Відповідач з таким рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся з апеляційною скаргою, відповідно до якої просив останнє скасувати.

Перевіривши наявні в матеріалах справи докази, їх відповідність матеріалам справи, правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

КП "Вінницяоблтеплоенерго" здійснює свою господарську діяльність у сфері теплопостачання на підставі відповідних ліцензій на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії та є суб'єктом відносин у сфері теплопостачання, і відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закону) є виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності, як суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Згідно з ст. 1 Закону, комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 19, ч. 3 ст. 20 Закону, відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг мають здійснюватися виключно на договірних засадах. При цьому, обов'язком споживача послуг є укладання договору на отримання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем або виробником на основі типового договору.

Пунктом 3 ст. 16 Закону визначено, що комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв, в т.ч. міжопалювалого періоду для систем опалення.

Як передбачено п. 3 ст. 20 Закону, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

При цьому, частиною 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до ст. 25 Закону "Про теплопостачання", у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Отже, за відсутності письмового договору права та обов'язки сторін регулюються на підставі актів цивільного законодавства, а саме: Цивільним кодексом України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про теплопостачання", також іншими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини у сфері надання житлово-комунальних послуг, теплопостачання та загальними положеннями про зобов'язання.

Оскільки відповідачем не виконано зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії, яка постачалася на опалення приміщень відповідача, позивач вправі в судовому порядку вимагати стягнення нарахованої заборгованості.

Відповідач лише в квітні 2015 року листом повідомив позивача про відключення від теплопостачання. При цьому питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 та передбачає виконання низки проектно-технічних дій та погоджень їх результатів з уповноваженими органами.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Іллінціфарм" Іллінецької районної ради Вінницької області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 08.07.2015 року у справі № 902/589/15 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.