Постанова

від 18.05.2011 по справі 2а/2370/3088/2011

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2011 року Справа № 2а/2370/3088/2011

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді -Гаращенка В.В.,

при секретарі -Бондар Т.П.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю,

представників відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 -за довіреностями;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області до Ватутінського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення частини заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у м. Ватутіне Черкаської області до Ватутінського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення з рахунків, які обслуговують відповідача частину податкового боргу в сумі 231234 грн. 26 коп., з якої заборгованість по податку на додану вартість складає 191187 грн. та пені нарахованої за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання в сумі 40047 грн. 26 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має заборгованість по сплаті податку на додану вартість в загальній сумі 882898 грн. 53 коп., в тому числі основний платіж 842851 грн. 27 коп. та пеня 40047 грн. 26 коп.

Проте заборгованість, яку позивач просить стягнути, виникла відповідно до поданих відповідачем декларацій як платником ПДВ №9006219676 від 19.01.2011 року (за грудень 2010 року) з терміном сплати 30.01.2011 року, №9000305909 від 16.02.2011 року (за січень 2011 року) з терміном сплати 02.03.2011 року, уточнюючого розрахунку №9001462550 (за листопад 2010 року) з терміном спалити 21.03.2011 року та декларації №9001442025 від 21.03.2011 року (за лютий 2011 року) з терміном сплати 30.03.2011 року, загальна сума податкового зобов'язання 191187 грн.

Крім того, позивач за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання нарахував відповідачу пеню в сумі 40047 грн. 26 коп., таким чином позивач просить стягнути заявлену суму податкового боргу в судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та додатковому поясненні до нього.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили повністю, просили відмовити з стягненні коштів, з тієї причини, що кошти за податкові зобов'язання задекларовані у 2011 році відповідач сплатив, тоді як позивач протиправно спрямував сплачені кошти в рахунок погашення заборгованості зі сплати з ПДВ за інші періоди.

Крім того, представники відповідача зазначили, що відповідно до норм Податкового кодексу України відповідачем в даній справі має бути засновник відповідача, тобто Ватутінська міська рада, а не Ватутінське виробниче управління житлово-комунального господарства яке є комунальним підприємством.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до наступного.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Ватутінське виробниче управління житлово-комунального господарства як платник податків знаходиться на обліку у державній податковій інспекції у м. Ватутіне Черкаської області, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 17 квітня 1997 року № 113 та є платником ПДВ відповідно до свідоцтва №32291834 від 18.09.1997 року.

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України поняття вживаються в такому значенні:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює зокрема:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом для платників ДПВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Відповідно до названих вимог Податкового кодексу України, позивачем подано до відповідача:

- декларацію платника ПДВ №9006219676 від 19.01.2011 року (за грудень 2010 року) з терміном сплати 30.01.2011 року,

- декларацію №9000305909 від 16.02.2011 року (за січень 2011 року) з терміном сплати 02.03.2011 року,

- уточнюючий розрахунок №9001462550 (за листопад 2010 року) з терміном спалити 21.03.2011 року,

- декларацію №9001442025 від 21.03.2011 року (за лютий 2011 року) з терміном сплати 30.03.2011 року

Загальна сума податкового зобов'язання зі сплати ПДВ склала 191187 грн.

Відповідно до наданих відповідачем до матеріалів справи копій платіжних доручень вбачається, що відповідачем в рахунок сплати податкового зобов'язання по ПДВ відповідно до поданих податкових декларацій кошти сплачено.

Разом з тим, суд вважає доводи представників відповідача про протиправне зарахування сплачених відповідачем сум в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше слід відхилити за необґрунтованістю, виходячи з того, що в силу пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Більше того, частиною другою пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Податковий борг відповідача з податку на додану вартість станом на дату розгляду та вирішення справи складає у загальному розмірі 882898 грн. 53 коп.

Беручи до уваги вищевикладене, відповідач не мав права самостійно визначати цільове призначення своїх грошових коштів при наявності податкового боргу зі сплати ПДВ, а також самостійно визначати призначення платежів, не погасивши наявний податковий борг, і діюче законодавство зобов'язує позивача зараховувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати визначеного платником.

Як вбачається з облікової картки відповідача, за несвоєчасне погашення податкового зобов'язання з ПДВ у відповідності до вимог статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня, яка на дату судового розгляду та вирішення адміністративної справи складає 40027 грн. 46 коп.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, податковий борг відповідача з податку на додану існував до набрання чинності Податковим кодексом України.

Враховуючи зазначене та відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III, чинного до 01.01.2011 року, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III позивачем вручено відповідачу 02 жовтня 2001 року першу податкову вимогу від 02 жовтня 2001 року № 1 та 19 листопада 2001 року другу податкову вимогу від 05 листопада 2001 року № 2/121.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Разом з тим, пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Отже, оскільки перша податкова вимога від 02 жовтня 2001 року № 1 та друга податкова вимога від 05 листопада 2001 року № 2/121 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом по сплаті ПДВ дотримані вимоги статті 95 Податкового кодексу України.

Крім того, суд критично оцінює доводи представників відповідача, відносно того, що відповідачем в даній справі має бути засновник відповідача - Ватутінська міська рада, і податковий борг має бути стягнений у відповідно до статті 96 Податкового кодексу України за рахунок коштів державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Проаналізувавши норми ст. 96 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що її норми застосовуються у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

В свою чергу, як зазначили представники відповідача в судовому засіданні продаж внесеного в податкову заставу майна відповідача не здійснювався і на балансі відповідача перебуває майно відповідача на суму, що перевищує суму податкового боргу заявленого до стягнення.

Враховуючи викладене та те, що Ватутінське виробниче управління житлово-комунальне господарство станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг з податку на додану вартість не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів в сумі 231234 грн. 26 коп. за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 86, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Ватутінського виробничого управління житлово-комунального господарства (20250 Черкаська області, м. Ватутіне, вул. Звенигородська, 6 код ЄДРПОУ 03356884) на користь бюджету через державну податкову інспекцію у м. Ватутіне (20250, Черкаської області, м. Ватутіне, вул. Звенигородська, 12, код ЄДРПОУ 33843077) з рахунків, які обслуговують Ватутінське виробниче управління житлово-комунального господарства частину податкового боргу в сумі 231234 грн. (двісті тридцять одна тисяча двісті тридцять чотири) грн. 26 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20 травня 2011 року.

Суддя В.В. Гаращенко