Постанова

від 13.08.2015 по справі 820/7045/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 серпня 2015 р. № 820/7045/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Астелія" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Астелія", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 000082203 від 03.04.2015 року, про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 52423,75 грн., у тому числі 41939,00 грн. - за основним платежем, 10484,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № НОМЕР_1 від 05.06.2015 року, про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на суму 209696,00 грн.

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.03.2015 року Основ'янською ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів складено акт №1036/20-38-22-02-08/37765705 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "АСТЕЛІЯ" щодо правильності та повноти обчислення податку на додану вартість з питань взаємовідносин з ТОВ "ФАРБАПРОМПОСТАЧ" (код 39052462) за період серпень 2014 року", на підставі якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення №0000082203 від 03.04.2015р. та №0000212203 від 05.06.2015 р. та №0000502220. Позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження інспекції є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій. ТОВ "Астелія" виконані всі необхідні вимоги для включення до податкового кредиту сум ПДВ та сплачені податки у вірному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (т.2 а.с.52-54) відповідач вказав, що викладені в акті №1036/20-38-22-02-08/37765705 від 19.03.2015 р. судження ОДПІ про вчинення платником податків податкових правопорушень є правильними та вірними. Вказані порушення встановлені цілком об'єктивно. В ході перевірки також була досліджена вся наявна податкова інформація з контрагентом позивача - ТОВ "ФАРБАПРОМПОСТАЧ". На думку ОДПІ, висновків інших податкових органів достатньо для судження про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України. За таких підстав податкові повідомлення-рішення №0000082203 від 03.04.2015р. та №0000212203 від 05.06.2015 р. та №0000502220 є правомірними та обґрунтованими. Посилаючись на викладені вище доводи а міркування, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судовим розглядом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТЕЛІЯ", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 06.07.2011 року, код - 37765705. (т. 1 а.с.15).

На обліку як платник податків підприємство перебуває в Основ'янській ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

На підставі наказу від 05.03.2015 р. № 297, виданого Основ'янською ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕЛІЯ" (код ЄДРПОУ - 37765705) щодо правильності та повноти обчислення податку на додану вартість з питань взаємовідносин з ТОВ "ФАРБАПРОМПОСТАЧ" (код ЄДРПОУ 39052462) за період серпень 2014 року.

Результати перевірки оформлені актом №1036/20-38-22-02-08/37765705 від 19.03.2015 р. (т.1 а.с.24-35).

За висновками перевірки, позивачем - ТОВ "АСТЕЛІЯ", порушено:

1) п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, 201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), внаслідок чого підприємство зайво включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання ТМЦ у ТОВ "ФАРБАПРОМПОСТАЧ" (код 39052462) в розмірі 41939,2 грн., у т.ч. за період серпень 2014 року у сумі 41939 грн.;

2) п.138.2, п.138.6, п.138.8ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), внаслідок чого підприємством завищено витрати по придбанню товару у ТОВ "ФАРБАПРОМПОСТАЧ" на суму 209696 грн. у декларації з податку на прибуток за 2014 рік.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 03.04.2015 року:

- № НОМЕР_2, яким ТОВ "АСТЕЛІЯ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 47181,25 грн., з яких 37745 грн. - основний платіж, 9436,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т. 1 а.с.49);

- №0000082203, яким ТОВ "АСТЕЛІЯ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 52423,75 грн., з яких 41939 грн. - основний платіж, 10484,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т. 1 а.с.50).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями рішеннями, підприємство позивача 09.04.2015 року оскаржило їх до Головного управління Міндоходів у Харківській області. (т.1 а.с.51-56).

За результатами розгляду скарги Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області прийняло рішення від 03.06.2015 року №1202/10/20-40-10-04-14 (т.1 а.с.58-62), яким скасувало податкове повідомлення-рішення №0000072203 від 03.04.2015 року в частині збільшення ТОВ "АСТЕЛІЯ" грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 47181,25 грн.

З урахуванням рішення ГУ ДФС України в Харківській області, Основ'янською ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 05.06.2015 року №0000212203, яким ТОВ "АСТЕЛІЯ" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 209696 грн. (т.1 а.с.75).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень -рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті №1036/20-38-22-02-08/37765705 від 19.03.2015 р. на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Фарбапромпостач" (код ЄДРПОУ 39052462).

Так, на підставі договору поставки №30-01 від 03.04.2014 року, постачальник (ТОВ "Фабапромпостач") зобов'язується поставити та передати у власність покупця (ТОВ "Астелія") товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах вказаного договору. Найменування товару - товари виробничого призначення. Асортимент і кількість товару вказується в рахунках-фактурах, специфікаціях або накладних, що є невід'ємною частиною договору. (т.1 а.с.131-133).

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за правочином платник податків подав до суду складені контрагентом:

- копії видаткових накладних: №РН-0000064 від 14.08.2014 р. на суму 6007,20 грн. (у т,ч. ПДВ 1001,20 грн.), №РН-0000066 від 18.08.2014 р. на суму 65904,00 грн. (у т.ч. ПДВ 10984,00 грн.), №РН-0000068 від 19.08.2014 р. на суму 65904,00 грн. (у т.ч. ПДВ 10984,00 грн.), №РН-0000069 від 20.08.2014 р. на суму 208500,00 грн. (у т.ч. ПДВ 34750,00 грн.), №РН-0000070 від 20.08.2014 р. на суму 113820,00 грн. (у т.ч. ПДВ 18970,00 грн.), №РН-0000071 від 21.08.2014 р. на суму 208500,00 грн. (к т.ч. ПДВ 34750,00 грн.), №РН-0000075 від 26.08.2014 р. на суму 86916,00 грн. (у т.ч. ПДВ 14486,00 грн.), №РН-0000079 від 28.08.2014 р. на суму 123600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20600,00 грн.);

- копії податкових накладних: № 1 від 06.08.2014р. на суму 69967,00 грн. (у т.ч. ПДВ 11661,17 грн.); №2 від 11.08.2014 р. на суму 250000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 41666,67 грн.); №3 від 12.08.2014 р. на суму 250000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 41666,67 грн.); №5 від 14.08.2014 р. на суму 6007,20 грн. (у т.ч. ПДВ 1001,20 грн.); №7 від 18.08.2014 р. на суму 243992,80 грн. (у т.ч. ПДВ 40665,47 грн.); №15 від 28.08.2014 р. на суму 100000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 16666,67 грн.); №17 від 28.08.2014 р. на суму 123600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20600,00 грн.); №16 від 29.08.2014 грн. на суму 135000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 22500,00 грн.); №18 від 29.08.2014 р. на суму 200000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 33333,33 грн.); (т.1 а.с.157-165);

- копії платіжних доручень: № 397 від 05.08.2014р. на суму 250000,00 грн.; №400 від 11.08.2014 р. на суму 250000,00 грн.; №405 від 12.08.2014 р. на суму 250000,00 грн.; №415 від 15.08.2014 р. на суму 250000,00 грн.; №431 від 28.08.2014 р. на суму 100000,00 грн.; №432 від 29.08.2014 р. на суму 200000,00 грн.; №433 від 29.08.2014 р. на суму 135000,00 грн.; (т.1 а.с.166-172);

- копії товаро-транспортних накладних №0000000056 від 14.08.2014 р., №0000000058 від 18.08.2014 р., №0000000060 від 19.08.2014 р., №0000000061 від 20.08.2014 р., №0000000062 від 20.08.2014 р., №00000000063 від 21.08.2014 р., №0000000066 від 26.08.2014 р., №0000000070 від 28.08.2014 р.

Стосовно зауважень податкового органу щодо форми та змісту ТТН, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом пункту 11.4. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), обов'язок по виписуванню товаро- транспортної накладної у відповідній кількості екземплярів покладається на замовника перевезень або вантажовідправника.

За умовами п. 3-2. договору поставки, укладеного позивачем з ТОВ "ФАРБАПРОМПОСТАЧ", обов'язок щодо організації та оплати транспортування товару до складу покупця було покладено на постачальника.

Відповідно ТОВ "ФАРБАПРОМПОСТАЧ", як постачальник товару та вантажовідправник, що здійснював відвантаження товарів, оформлювало товарно-транспортні накладні, а ТОВ "АСТЕЛІЯ" за результатами приймання товару лише ставило відмітку на екземплярах, належних постачальникові, про приймання товару.

Враховуючи, що "ФАРБАПРОМПОСТАЧ" було поставлено товар належної якості та у передбаченій договором кількості, позивач претензій щодо складення ТТН не висував.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року, №1936/11/13-11 "Щодо підтвердження даних податкового обліку", сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їx оформлені не є підставою для висновків про відсутність господарської операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Враховуючи, що перевезення придбаного у ТОВ "ФАРБАПРОМПОСТАЧ" товару здійснювалось силами цього підприємства, ТТН, надані до перевірки, повністю відображали інформацію, необхідну для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їx переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, відтак за юридичною природою вказані ТТН мають силу первинних документів, та, у сукупності з іншими первинними документами, підтверджують реальність здійснених ТОВ "АСТЕЛІЯ" з ТОВ "ФАРБАПРОМПОСТАЧ" господарських операцій.

Придбаний у ТОВ "ФАРБАПРОМПОСТАЧ" товар використовувався позивачем, зокрема, для виконання робіт з декорування пляшки скляної ТМ "Хортиця" для ТОВ "Українська дистрибуційна компанія", на підставі договору підряду № 18/12-01 від 18.12.2012 року. (т.1 а.с.194-201).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд не вбачає недоліків у їх складанні як-то: дефектів форми, змісту або походження тощо, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак, оглянуті документи здатні призвести до зміни в структурі і стані активів платника податків - сторони правочину, у зв'язку з цим сприймаються судом як належні та допустимі в розумінні ст.70 КАС України докази реальності вчинення господарських операцій.

Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, суд в ході розгляду справи не виявив.

Добутими доказами підтверджується факт вибуття з власності суб'єкта права-платника податків коштів в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг), факт юридичної непов'язаності сторін правочину, факт відсутності у сторін правочину спільних економічних інтересів, що в сукупності підтверджує звичайність умов ведення господарської діяльності.

Окрім того, відповідачем а ні в акті перевірки, а ні під час розгляду справи не ставиться під сумнів факт наявності товарів, придбаних ТОВ "АСТЕЛІЯ" у його контрагентів. Податкові зобов'язання, що сплачені позивачем у визначений період у зв'язку з реалізацією готової продукції зараховані і порушень саме в згаданих питаннях не встановлено. Разом з цим, відповідач стверджує, що господарські операції по постачанню товарів фактично не відбувалися.

Відносно викладених в акті перевірки обставин господарської діяльності контрагента позивача - ТОВ "ФАРБАПРОМПОСТАЧ", які викладені в акті перевірки ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 05.12.2014 р. №5694/20-30-22-03/39052462 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Фарбапромпостач" (код 39052462) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Сільвер Буд" (код 39133028) за серпень 2014 року" (т.2 а.с.70-77), суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України, а діяння по відображенню в документах обов'язкової податкової звітності, тобто в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей, є об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст.366 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано.

Окрім того, в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі №21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ В«Мукачівський лісокомбінатВ» до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма «²К" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Однак, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Окремо суд зазначає, що в силу приписів ч.4 ст.70 КАС України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом - Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984) отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону.

Вирішуючи спір по суті, суд також зазначає, що відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9 підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цією статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6, пунктами 138.11, 138.12 цією статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього кодексу.

За змістом п.138.6, п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Таким чином суд доходить висновку, що позивач правомірно та обґрунтовано відніс до складу валових витрат, витрачені на придбання виробничо-технічної продукції у ТОВ "ФАРБАПРОМПОСТАЧ", яка використовувалась ним у власній господарській діяльності.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені в ст. 198 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.п. 198.1., 198.2 вищеназваної статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентами, а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ внаслідок чого занижено суми зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіреному періоді не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Отже, в ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірності мотивів для винесення спірних податкових повідомлень - рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕЛІЯ".

За таких підстав, позов слід задовольнити.

Судові витрати слід розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71 ,158, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Астелія" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовльнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000082203 від 03.04.2015 року, про визначення грошового зобов'язанння з податку на додану вартість у сумі 52423,75 грн., у тому числі 41939,00 грн. - за основним платежем, 10484,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000212203 від 05.06.2015 року, про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на суму 209696,00 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астелія" (місцезнаходження: 61105, м.Харків, вул.Морозова, 20, код ЄДРПОУ - 37765705) судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 18 серпня 2015 року.

Суддя О.В. Панченко