11/67/09
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" серпня 2009 р. Справа № 11/67/09
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Лисіній О.В.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 25 серпня 2009 року:
від позивача: Тумилович О.В., Омельченко Т.І., за довіреностями;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „МИКОЛАЇВЗАЛІЗОБЕТОН-1”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 17.03.2009 року
по справі № 11/67/09
за позовом: Закритого акціонерного товариства „НІКСТРОМ”
до Відкритого акціонерного товариства „МИКОЛАЇВЗАЛІЗОБЕТОН-1”
про стягнення 304483,83 грн.
У судовому засіданні 25.08.2009 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Встановив:
У лютому 2009 року ЗАТ „НІКСТРОМ” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення 304483,83 грн. з ВАТ „МИКОЛАЇВЗАЛІЗОБЕТОН-1” в зв'язку з невиконанням договору поставки від 05.03.2008 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки від 05.03.2008 року щодо своєчасної оплати поставленого товару.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.03.2009 року по справі № 11/67/09 (суддя Василяка К.Л.) позов задоволено. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „МИКОЛАЇВЗАЛІЗОБЕТОН-1” 304483,83 грн. боргу, 3045,00 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Мотивуючи рішення, суд вказав про доведеність матеріалами справи заявлених позовних вимог, які обґрунтовані нормами Цивільного кодексу України.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ВАТ „МИКОЛАЇВЗАЛІЗОБЕТОН-1” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 17.03.2009 року по справі № 11/67/09.
Скаржник зазначає, що господарським судом порушені норми матеріального, процесуального права та не з'ясовані фактичні обставини справи. Серед доводів апеляційної скарги скаржник наводить наступні: - рішення суду прийнято без участі відповідача у першому судовому засіданні; - відхиливши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд порушив норму процесуального права; - відхилене клопотання відповідача призвело до неповного з'ясування обставин справи.
В заяві від 15.05.2009 року (вхідний номер 641Д5) позивач надав суду пояснення, в яких зазначив про відсутність в апеляційній скарзі обґрунтованих посилань на норми матеріального права та доводів, які б свідчили про конкретне порушення судом першої інстанції норм діючого законодавства.
Відповідно до ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 12.05.2009 року розгляд апеляційної скарги відкладався на 26.05.2009 року з підстав неподання відповідачем витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2009 року зупинено провадження у справі № 11/67/09 до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ВАТ „МИКОЛАЇВЗАЛІЗОБЕТОН-1” на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.05.2009 року, про відкладення розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.07.2009 року в прийнятті касаційної скарги ВАТ „МИКОЛАЇВЗАЛІЗОБЕТОН-1” на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.05.2009 року у справі № 11/67/09 відмовлено.
Ухвалою від 03.08.2009 року провадження у справі № 11/67/09 поновлено, розгляд апеляційної скарги призначено на 13.08.2009 року.
13.08.2009 року ухвалою першого заступника голови Одеського апеляційного господарського суду строк розгляду апеляційної скарги ВАТ „МИКОЛАЇВЗАЛІЗОБЕТОН-1” на рішення господарського суду Миколаївської області від 17.03.2009 року по справі № 11/67/09 продовжено відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строком на один місяць.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Господарським судом встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду, що 05 березня 2008 року ЗАТ „НІКСТРОМ” (Постачальник) та ВАТ „МИКОЛАЇВЗАЛІЗОБЕТОН-1” (Покупець) уклали договір поставки, відповідно до умов якого Покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар, а Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товари, визначені в пункті 2.1. цього договору, а саме пісок митий річковий у кількості 70000 тон ціною 34,20 грн. за тону на суму 2872800,00 грн.
Пунктом 3.2 договору від 05.03.2008 року встановлено, що кошти за замовлений товар Покупець переводить на рахунок Постачальника передоплатою не пізніше трьох днів до початку його відвантаження.
Товари відвантажуються на адресу Покупця згідно поданої і узгодженої заявки в термін за 15 днів до початку місяця терміну відвантаження (пункт 3.3 договору).
Відповідно до пункту 5.2. договору строк його дії встановлений до 31.12.2008 року. Пунктом 5.3. договору встановлено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
12.06.2008 року сторони уклали додаткову угоду до основного договору, відповідно до умов якої сторони встановили, що Постачальник зобов'язується поставити Покупцю пісок митий річковий у кількості 68000 тон за ціною 38,20 грн. за тону на загальну суму 3117120,00 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що додаткова угода від 12.06.2008 року укладена саме до договору поставки від 05.03.2008 року, який зареєстровано в книзі реєстрації договорів та додаткових угод 23.03.2008 року.
На виконання умов договору та додаткової угоди позивачем було поставлено відповідачу 14373,8 тон піску вартістю 34,20 грн. за тону на загальну суму 589900, 75 грн. та 11642,28 тон піску вартістю 38,20 грн. за тону на загальну суму 533700, 46 грн., що підтверджується довіреностями відповідача на отримання товару та накладними, які оформлені належним чином та оригінали яких було досліджено колегією суддів.
Як свідчать матеріали справи відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлений товар, заборгованість відповідача станом на 18.12.2008 року складає 304483, 83 грн., що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків, який підписаний посадовими особами та скріплений печатками обох юридичних осіб.
Отже, відповідач не виконав належним чином зобов'язання, чим порушив умови договору.
19.12.2008 року позивач направив відповідачу лист № 317 про погашення заборгованості, проте відповіді не отримав.
Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням наведених норм, суд першої інстанції підставно та обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь ЗАТ „Нікстром” боргу в сумі 304483,83 грн..
Доводи апеляційної скарги судовою колегією відхиляються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення. Посилання скаржника на безпідставне відхилення судом клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладення розгляду справи є правом суду, а не його обов'язком, і як правильно зазначено судом першої інстанції представництво інтересів відповідача може здійснювати на підставі довіреності інша особа, якій надані відповідні повноваження.
Водночас колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, натомість відповідач проявляє недобросовісність і зловживання своїм процесуальним правом, не з'являючись до суду апеляційної інстанції та заявляючи неодноразово клопотання про відкладення розгляду справи (нез'явлення в судові засідання, які відбулися 12.05.2009 року, 26.05.2009 року, 13.08.2009 року, 25.08.2009 року; клопотання про відкладення розгляду справи від 12.05.2009 року № 641 Д1, 11.08.2209 року № Д4, від 21.08.2009 року № Д5).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду першої інстанції цілком відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а отже його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „МИКОЛАЇВЗАЛІЗОБЕТОН-1”–без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 17.03.2009 року по справі № 11/67/09 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.08.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4884215 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Гладишева Т.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні