Ухвала

від 01.07.2015 по справі 804/19926/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2015 рокусправа № 804/19926/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домнасервіс" до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Домнасервіс" звернулось із позовом до суду, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 06 листопада 2014 року № 0003022203.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю спірного податкового повідомлення - рішення, оскільки позивачем до перевірки надано всі необхідні документи бухгалтерського обліку, що підтверджують правомірне формування ним податкового кредиту по спірним операціям протягом перевіряємого періоду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року даний позов задоволено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Матеріалами справи встановлено, що посадовими особами податкового органу проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Домнасервіс» з питань достовірності формування податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Дніпробуд ВВ» за березень 2014 року та достовірності сформованого податкового зобов'язання з ПДВ по реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у ТОВ «Дніпробуд ВВ», за результатами якої складено акт від 13 жовтня 2014 року за № 927/22.12/30643589. У висновках акту зазначено ряд правопорушень з боку позивача, зокрема: п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Домнасервіс» у березні 2014 року завищено податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Дніпробуд ВВ» на суму - 166666,67 грн., внаслідок чого занижено ПДВ до сплати за березень 2014 року на суму - 166666,67 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, 06 листопада 2014 року Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській винесено податкове повідомлення-рішення №0003022203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 250000,50 грн., з яких, за основним платежем - 166667,00 грн., за штрафними (фінансові) санкціями - 83333,50 грн.

Не погодившись з таким рішенням податкового органу, позивач оскаржив його до суду, правомірність винесення якого і стало предметом розгляду даного спору.

Вирішуючи спірні правовідносини та скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення, суд першої інстанції виходив з презумпції добросовісності Товариства з обмеженою відповідальністю "Домнасервіс" як платника податку, з огляду на правомірне формування ним сум податкової звітності, що підтверджується відповідними документами бухгалтерського обліку, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з фактичних обставин справи, погоджується з такими висновками суду та вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судова практика вирішення податкових спорів виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, і достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необгрунтованої податкової вигоди мають грунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат і податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для встановлення порушень з боку позивача та донарахування йому спріного грошового зобов'язання, став акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 21.07.2014 року №5107/22-06/35681938 «Про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Дніпробуд ВВ» (код ЄДРПОУ - 35681938) по факту придбання у ТОВ «Венцедор Компані» (код ЄДРПОУ - 38834486) товарів та їх подальшої реалізації за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року», а також те, що первинні документи отримані позивачем від контрагента - ТОВ «Дніпробуд ВВ» оформлені не належним чином. Крім того, відсутні наряди - допуски та/або акти - допуски на відповідні об'єкти робіт.

Проте, така позиція податкового органу не відповідає наявним у справі доказам з наступних підстав.

Встановлені обставини свідчать про те, що у спірний перевіряємий період, 26 грудня 2012 року між ТОВ «Гіпромез» (додатковою угодою від 19.12.2013 року № 10 до договору субпідряду від 26.12.2012 року №002.В1.P03F4.001 найменування змінено на «Метінвест Інжиніринг»), як генпідрядником, та позивачем - ТОВ «Домнасервіс», як субпідрядником, укладено договір субпідряду №002.В1.P03F4.001, за умовами якого з метою виконання робіт з будівництва комплексу установки із вдування пиловугільного палива в доменні печі №№1, 3, 5 ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» (замовник), генпідрядник доручив, а субпідрядник зобов'язався на свій ризик виконати в порядку та на умовах цього договору будівництво «під ключ» складу вугілля установки з вдування пиловугільного палива в доменні печі №№1, 3, 5 ПАТ «ЄМЗ».

Для виконання вищезазначеного договору, позивач залучив субпідрядника - ТОВ «Дніпробуд ВВ», з яким уклав договір на виконання будівельно-монтажних робіт №080813 від 08.08.2013 року, за умовами якого, замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати в порядку та на умовах вказаного договору роботи по розробці ППР, також будівельно-монтажні роботи в обсязі, що передбачений затвердженими замовником кошторисами або проектами.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, позивач надав наступні первинні документи: копії договорів від 08.08.2013 року, 26.12.2012 року, акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 за березень 2014 року, підсумкові відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014 року, актів приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року.

Також, на підтвердження реальності проведених господарських операцій як доказ економічної виправданості понесених витрат за договором на виконання будівельно-монтажних робіт №080813 від 08.08.2013 року, позивач надав суду: копії податкової декларації ТОВ «Домнасервіс» за березень 2013 року, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців по ТОВ «Дніпробуд ВВ», копії ліцензії серії АЕ №280340, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ТОВ «Дніпробуд ВВ» для провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, копії свідоцтв про державну реєстрацію ТОВ «Дніпробуд ВВ» серія А01 №046231, про реєстрацію платника податку на додану вартість №100110159, копії заявок на ввіз (вивіз) матеріал та обладнання, видачу перепусток, копії платіжних доручень, копії актів приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року, за квітень 2014 року, копії заявок, копії податкових накладних, копії рахунків-фактур, акту здачі-прийому виконаних будівельних робіт/та витрати за березень 2014 року, копії актів приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року, дозволу №768.11.12-45.21.1, акту від 13.10.2014 року №927/22.12/30643589, листів.

Отже, факт реальності придбання позивачем послуг за вказаним договором, підтверджується вищенаведеними первинними документами, які цілком об'єктивно розцінені судом першої інстанції як належне документальне підтвердження реального характеру спірних операцій.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що на час здійснення спірних господарських операцій контрагент позивача - «Дніпробуд ВВ» був зареєстрований в установленому законом порядку, відповідав ознакам і поняттю юридичної особи та виступав правоздатним учасником господарського обороту.

Що стосується посилання податкового органу на відсутність у позивача нарядів - допусків та/або актів - допусків на відповідні об'єкти робіт, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.2.9.б. Положення про порядок виконання робіт підвищеної небезпеки, на які треба видавати наряди - допуски, такі допуски зберігаються лише впродовж одного місяця, а враховуючи те, що перевірка Товариства відбулась 30 вересня 2014 року за період березень 2014 року, тобто, зі спливом більш ніж одного місяця, у позивача, на момент проведення перевірки, такі допуски були вже відсутні.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції щодо дотримання позивачем у справі необхідних умов для формування податкового кредиту та про відсутність у податкового органу підстав для здійснення оспорюваних донарахувань відповідає наявним у справі доказам.

А відтак, оскільки всі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судом першої інстанції на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, і цим обставинам дана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року по справі 804/19926/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай