Постанова

від 18.08.2015 по справі 227/2371/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Мамалуй М.В.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2015 року справа №227/2371/15-а

зал судового засідання № 1 у приміщенні суду за адресою: м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Василенко Л.А.

Васильєвої І.А.

при секретарі

судового засідання: Томах О.О.

за участю представників:

від позивача: Ситника С.В., довір. від 23 червня 2015 року

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Громадського формування з охорони громадського

порядку і державного кордону «Добровільна

народна дружина «Батальйон Донбас» Добропілля»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 16 липня 2015 року

по адміністративній справі №227/2371/15-а (суддя Мамалуй М.В.)

за позовом Громадського формування з охорони громадського

порядку і державного кордону «Добровільна

народна дружина «Батальйон Донбас» Добропілля»

до Добропільської міської ради

про визнання дій неправомірними та зобов'язання

надати інформацію,-

ВСТАНОВИВ:

Громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Добровільна народна дружина «Батальйон «Донбас» Добропілля» (надалі батальйон «Донбас», позивач у справі) звернулось у травні 2015 року з позовом до Доброрільської міської ради (надалі рада, відповідач у справі) про визнання дії ради неправомірною, зобов'язання ради надати інформацію на інформаційний запит від 23 квітня 2015 року за вихідним №22 та зобов'язання ради розглянути питання про встановлення та притягнення до відповідальності осіб, що допустили порушення діючого законодавства у сфері доступу до публічної інформації (арк. справи 2-3).

Постановою суду першої інстанції від 16 липня 2015 року у задоволенні позову Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Добровільна народна дружина «Батальйон «Донбас» Добропілля» відмовлено з огляду на необхідність конкретизації запитуваної інформації та визначення копій документів про надання яких просив запитувач (арк. справи 70-71).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а. с. 75-77).

Апелянт, в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що відповідачем порушені норми Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 21.03.1991року №875, запит розглянутий у невстановлений Законом спосіб.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, 18 серпня 2015 року через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

За правилами частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Добровільна народна дружина «Батальйон «Донбас» Добропілля» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 39645055, зареєстроване на підставі рішення виконавчого комітету Добропільської міської ради від 11 лютого 2015 року №46 що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців та здійснює свою діяльність на підставі статуту (а. с. 4 - 14).

Громадське формування, як юридична особа є суб'єктом відносин у сфері доступу до публічної інформації відповідно до пункту першого частини першої статті 12 Закону України « Про доступ до публічної інформації».

Добропільська міська рада відповідно до законодавства України є органом місцевого самоврядування, суб'єктом владних повноважень, розпорядником інформації для цілей цього Закону відповідно до пункту першого частини першої статті 13.

Позивач 3 березня 2015 року за №8 звернувся до голови Добропільської міської ради із запитом на доступ до публічної інформації на який 10 березня 2015 року за №05/0306-04/02 відповідачем надано відповідь з додатками, а саме, надано копію рішення міської ради від 17 грудня 2014 року №6/62-20 «Про структуру та штати виконавчих органів Добропільської міської ради, апарату Добропільської міської ради та її виконавчого комітету на 2015 рік», копії штатних розписів виконавчих органів Добропільської міської ради на 2015 рік, список працівників із зазначенням посади, посадового окладу, нарахованої та фактично виплаченої заробітної плати, та копію посадової інструкцію (а. с. 46-69).

Позивач 23 квітня 2015 року за №22 звернувся до голови Добропільської міської ради із запитом на доступ до публічної інформації. В даному запиті просив надати інформацію щодо кількості бюджетних коштів, які нараховані та виплачені кожному окремому працівнику Добропільської міської ради та виконавчого комітету загальною кількістю 14 осіб, що підпорядковані Добропільській міській раді у вигляді заробітної плати з урахуванням премії, різноманітних надбавок, а також матеріальної допомоги за період з січня по грудень 2014 року, а також за січень - березень 2015 року (а. с. 15).

Керуючий справами виконкому листом від 28 квітня 2015 року за №05/0656-04/02 в абзаці першому повідомляє про розгляд запиту а в абзаці п'ятому повідомляється про відстрочку в наданні доступу до запитуваної інформації. Другим реченням зазначається, що відповідь на запит буде надано після його уточнення та конкретизації відповідно до вимог цього закону, з мотивів того, що інформація яка запитується потребує конкретизації та уточнення переліку посадових осіб, стосовно яких зроблено запит та копії яких саме документів необхідно надати (а. с. 35).

Оцінюючі спірні відносини колегія суддів виходить з того, що згідно преамбули Закону України «Про доступ до публічної інформації», саме цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів зокрема владних повноважень, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес. Питання відмови та відстрочки в задоволенні запиту на інформацію врегульовані статтею 22 цього Закону, за положеннями частини шостої якої відстрочка в задоволені запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені Законом строки у разі настання обставин не переробної сили.

Частиною сьомою цієї статті передбачено, що має бути зазначено у рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію.

Лист від 28 квітня 2015 року, розглядається як юридична форма рішення про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію, не відповідає підставам відстрочки та не утримує в собі всі визначені ч. 7 ст. 22 Закону України «Про публічну інформацію» визначення, в наслідок чого запит слід вважати розглянутим з порушенням вимог закону.

З огляду на неправомірність дій ради позовні вимоги щодо їх неправомірності є обґрунтованими. Неналежний розгляд запиту доводить необхідність його розгляду, що узгоджується з порушеним правом та відповідає способу судового захисту. Вимоги стосовно надання інформації за рішенням суду до розгляду запиту є передчасними, оскільки у такому випадку суд підмінив би собою суб'єкт владних повноважень.

Неприйнятним до задоволення судом є також вимога про зобов'язання ради розглянути питання про встановлення та притягнення до відповідальності осіб, що допустили порушення діючого законодавства у сфері доступу до публічної інформації, оскільки це питання знаходиться за межами компетенції суду.

На думку колегії суддів при розгляді запиту відповідачу слід ретельно поставитись до комплексного застосування всіх законодавчих актів у галузі інформаційного права, а саме положень статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI) за якою рада є розпорядником публічної інформації, володіє даними, зібраними на підставі повноважень, наданих їй законом для виконання її функцій, у тому числі конфіденційною інформацією.

Сторонам слід звернути увагу на частину першу статті 7 Закону № 2939-VI якою визначено, що конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Частиною другою цієї статті передбачено, що розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

За частиною першою статті 29 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

Статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 року № 2297-VI визначено, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. За вимогами частини другої статті 14 цього Закону поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Ці положення узгоджуються із статтею 32 Конституцією України. Проте, відомості жодної особи про надання згоди на поширення персональних даних в рамках спірного запиту на інформацію відсутні.

За вимогами частини другої статті 10 Закону № 2939-VI обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом. За приписами частини першої цієї статті кожна особа має право знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом.

За приписами частини другої статті 6 Закону № 2939-VI обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Таким чином, публічна складова витребуваної інформації не повинна перевищувати конфіденційності та безпеки цієї інформації. Зважаючи на суспільну значимість справ у галузі публічно правових інтересів та визнаючи запит публічної інформації, як спосіб реалізації прав зокрема юридичних осіб, колегія суддів реалізуючи покладені на суд виховні функції правосвідомості, просить сторін чітко дотримуватись Закону, з урахуванням процесуального принципу пропорційності (балансу інтересів) між всіма учасниками реалізації відносин у сфері доступу до публічної інформації.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови.

Керуючись статтями 9, 160, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Добровільна народна дружина «Батальйон Донбас» Добропілля» на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16 липня 2015 року у адміністративній справі № 227/2371/15-а - задовольнити частково.

Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16 липня 2015 року у адміністративній справі № 227/2371/15-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Добровільна народна дружина «Батальйон Донбас» Добропілля» до Добропільської міської ради про визнання дії неналежного розгляду інформаційного запиту від 23 квітня 2015 року № 22 неправомірною, надання запитуваної інформації , зобов'язання розглянути питання про встановлення та притягнення до відповідальності осіб, що допустили порушення діючого законодавства у сфері доступу до публічної інформації задовольнити частково.

Визнати неправомірною дії Добропільської міської ради, щодо не розгляду інформаційного запиту Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Добровільна народна дружина «Батальйон Донбас» Добропілля» від 23 квітня 2015 року № 22.

Зобов'язати Добропільську міську раду розглянути інформаційний запит Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Добровільна народна дружина «Батальйон Донбас» Добропілля» від 23 квітня 2015 року №22.

У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 серпня 2015 року. Повний текст постанови складений та підписаний у нарадчій кімнаті 18 серпня 2015 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя : Р.Ф. Ханова

Судді: Л.А.Василенко

І.А.Васильєва