Постанова

від 28.05.2009 по справі 7/64/09

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/64/09

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.05.09                                                                                       Справа №7/64/09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді  Кричмаржевський В.А.    , Мойсеєнко Т. В.  , Шевченко Т. М.

при секретарі  Акімової Т.М.

за участю представників:

- позивача -  Романюти Л.В., дов. від 05.01.2009р.

- відповідача - Мелікджаняна Г.Г., дов. від 16.03.2009р.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Приватного підприємства "Реарді" в особі Запорізької філії, м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 26.02.2009р.  

у справі  № 7/64/09

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Большая медведица»,

м. Дніпропетровськ

до відповідача Приватного підприємства "Реарді" в особі Запорізької філії, м.Запоріжжя

про стягнення заборгованості

                                                            Установив:

За рішенням господарського суду Запорізької області від 26.02.2009р. у справі № 7/64/09 (суддя Кутіщева Н.С.) позовні вимоги задоволені, з Приватного підприємства "Реарді" в особі Запорізької філії, м. Запоріжжя, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Большая медведица" стягнуто 20.000грн. 06коп. основного боргу, 1.370грн. 80коп. пені, 817грн. 15коп. втрат від інфляції, 221грн. 88коп. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо оплати товару, отриманого за договором.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області змінити, а позовну заяву надіслати за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.

В обґрунтування своїх вимог заявник вказує на те, що 09.12.2008р. рішенням власника (ПП «Реарді») за №22/1 змінена адреса Запорізької філії підприємства та  виключено з повноважень філії право бути відповідачем у судах.

          Представник заявника підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі, та пояснив, що він не заперечує існування боргу перед позивачем у розмірі, стягнутому місцевим господарським судом, але вважає, що у даному випадку Запорізька філія не може бути відповідачем у справі.

У поданому до апеляційного господарського суду відзиві позивач та його представник у судовому засіданні просять відмовити відповідачеві у задоволенні апеляційної скарги, так як вважають рішення законним та обґрунтованим, зазначивши при цьому, що відповідач під час розгляду справи навмисно не надав інформацію про зміну адреси та виключення права філії бути відповідачем з метою затягування здійснення розрахунку за отриману продукцію.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

           Між позивачем та відповідачем 29.08.2007р. укладено договір поставки № 0232 (далі-договір), згідно з умовами якого, позивач зобов'язався передати товар у власність відповідача, а останній - прийняти та оплатити його на умовах, визначених даним договором.

На виконання умов договору позивачем відповідачеві поставлено  продукцію, що підтверджується видатковими накладними, актом звірки взаємних розрахунків за договором та поясненнями представників у судовому засіданні. У зв'язку з цим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 20.000,06грн. з урахуванням здійснених часткових оплат.

Згідно з підпунктом 3.1 договору відповідач зобов'язаний здійснити оплату за отриманий товар протягом 45 календарних днів з моменту отримання товару відповідачем. У разі поставки товару в новий магазин, який ще офіційно не відкритий, оплата за поставлений товар здійснюється відповідачем з відстрочкою платежу в обумовлений вище строк, який починається з моменту офіційного відкриття магазину.

Однак, відповідач свої обов'язки по оплаті за товар згідно з договором виконав частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить і стаття 526 Цивільного кодексу України.

Позивачем на адресу відповідача були направлені листи (вих. № 39 від 15.08.2008р. та вих. № 49 від 11.09.2008р.) з вимогою погасити існуючу заборгованість, однак вказані вимоги були залишені без задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, вимога позивача про  стягнення 20000,06 грн. основного боргу є обґрунтованою  і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене вимога позивача про стягнення 817,15грн. втрат від інфляції обґрунтована і підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1.370,8 грн. пені.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається з пункту 7.1 договору, у разі несвоєчасної оплати товару відповідач зобов'язався сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожний день прострочки.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 1.370,80 грн. пені також заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.   

  Отже, господарський суд першої інстанції правомірно задовольнив позов, підстави для зміни або скасування оскаржуваного судового акту відсутні.

У поданій апеляційній скарзі відповідач зауважив, що оскільки власником прийняте рішення про виключення права Запорізької філії підприємства бути відповідачем, то позов слід подавати до головного підприємства, яке знаходиться у м. Дніпропетровську. Але з цим твердженням погодитись не можна.

Так, проаналізувавши рішення власника №22/1 (а.с.97) встановлено, що воно датоване 09.12.2008р., тобто, до моменту подачі позову (26.12.2008р.) ТОВ. «Большая медведица» до ПП «Реарді» в особі Запорізької філії, що дає право вважати, що відповідач фактично знав про те, що він не може бути відповідачем, але під час розгляду справи у суді першої інстанції ним ця інформація не була надана суду. В свою чергу суд апеляційної інстанції не може прийняти ці докази, оскільки відповідач не надав їх до суду першої інстанції та не обґрунтував неможливість їх надання. А відповідно до статті 101 ГПК України додаткові докази приймаються апеляційним господарським судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.  

Також слід зазначити, що будь-які рішення власника, які стосуються обмеження правоздатності філії підприємства мають бути відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» долучені до реєстраційної справи підприємства-власника.              Матеріали, що надані апелянтом (а.с.92-93), свідчать про те, що датою створення філії є – 28.08.2006р., а дата останньої реєстраційної дії - 04.02.2009р., тобто, після прийняття рішення у даній справі.

Відтак доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -

                                                  Постановив:

        Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Реарді" в особі Запорізької філії, м.Запоріжжя, залишити без задоволення.

           Рішення господарського суду Запорізької області від 26.02.2009р. у справі  №7/64/09 залишити без змін.

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.

 судді  Кричмаржевський В.А.  

 Мойсеєнко Т. В.  Шевченко Т. М.