Постанова

від 03.06.2009 по справі 16/32/09

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/32/09

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.06.09                                                                                       Справа №16/32/09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді  Кричмаржевський В.А.    , Коробка Н.Д.  , Шевченко Т. М.

при  секретарі   Лоли Н.О.

за участю представників:                                                   

- кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Центуріон Фудс", м.Дніпропетровськ - Крамаренка А.А., дов. №7 від 01.12.2008р.

- боржника - не з"явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центуріон Фудс", м. Дніпропетровськ

на  ухвалу господарського суду  Запорізької області від 26.03.2009р.

у  справі  № 16/32/09  

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехпостачзбут", м.Запоріжжя

                                                          Установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центуріон Фудс", м.Дніпропетровськ, звернулося до господарського суду Запорізької області з заявою про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехпостачзбут", м.Запоріжжя, банкрутом в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон про банкрутство) у зв'язку з наявністю боргу у підприємства-боржника перед ним у розмірі – 5.000 грн.  

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26 лютого 2009р. (суддя Ніколаєнко Р.А.) в порядку статті 52 Закону порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ. "Промтехпостачзбут", м.Запоріжжя, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначене засідання господарського суду на 12.03.2009р., яке було відкладене до 26.03.2009р.

Згідно з ухвалою від 26.03.2009р. господарський суд першої інстанції провадження у справі припинив на підставі статті 80 п.1 Господарського процесуального кодексу України, мотивуючи таке рішення відсутністю підстав для провадження у справі про банкрутство та ознак банкрутства, передбачених статтею 52 Закону про банкрутство.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, кредитор - ТОВ. "Центуріон Фудс", м. Дніпропетровськ, оскаржив її в апеляційному порядку, просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.03.2009р. скасувати як таку, що винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, та передати справу на розгляд господарського суду Запорізької області.

На думку заявника апеляційної скарги підстав для припинення провадження у справі не було, а відсутність боржника підтверджується матеріалами справи.

Представник особи, що подала апеляційну скаргу, підтримав доводи та заперечення, що викладені в апеляційній скарзі.

Боржник не забезпечив явку в судове засідання свого представника, хоча про час та місце судового засідання повідомлений в установленому законом порядку.

Колегія суддів, враховуючи відсутність перешкод для перегляду справи, обмеженість розгляду апеляційної скарги визначеними законом процесуальними строками, дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами - відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

 Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника кредитора, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, умовою здійснення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника за спрощеною процедурою є  існування передбачених  вищеназваною статтею обставин (однієї або в сукупності) чи будь-яких інших обставин, які б засвідчували факт нездійснення боржником підприємницької діяльності у зв`язку з його відсутністю.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, у будь-якому разі однією з умов здійснення провадження у справі про банкрутство є наявність безспірних вимог кредитора.

За приписами статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Безспірними вимогами кредиторів визнаються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

За вимогами ч.8 ст.7 Закону про банкрутство до заяви кредитор має надати копію неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання, виконавчі документи чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора.

Вимоги кредитора набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема, виконавчими. Згідно зі статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" визнана претензія не є виконавчим документом.

Як на підтвердження існування безспірних вимог до боржника кредитором представлена письмова відповідь боржника – ТОВ. "Промтехпостачзбут" від 12.10.2008р. на претензію кредитора від 02.10.2008р. за № ЦФ 02/10-15.

У відзиві боржник визнав наявність у нього перед кредитором боргу у розмірі 5.000грн., яка виникла на підставі договору поставки №20 від 02.06.2008р., а також зазначив про те, що у нього відсутні грошові кошти, а тому  не має можливості виконати договірні зобов'язання.

        Але при цьому відповідь на претензію повинна відповідати вимогам статті 8 Господарського процесуального кодексу України, і у разі визнання претензії, окрім цього факту, в ній повинні бути зазначені назва, номер і дата розрахункового документа на перерахування визнаної суми. Якщо претензію  про сплату грошових коштів, до якої додано платіжну вимогу-доручення, визнано  повністю  або  частково, у платіжній вимозі-дорученні зазначається визнана сума. Платіжні вимоги-доручення  виконуються  установами  банків  у порядку, встановленому Національним банком України.

          Саме згідно з вищевказаною нормою мають бути підтверджені вимоги кредитора, визнані боржником, чого не дотримано кредитором, а тому наявність безспірних вимог кредитора не можна вважати доведеною.

          З тих же підстав не може бути прийнятий за належний доказ наданий кредитором акт взаємозаліків між сторонами за період з 01.07.2008р. по 31.11.2008р. (а.с.30).

          На підтвердження відсутності боржника за місцезнаходженням кредитором представлені витяг від 17.02.2009р. та довідка від 20.03.2009р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.24, 63-64).

Згідно з приписами частин 1, 3 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то

такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до  них не внесено  відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру (ЄДРПОУ), не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

          Довідка з Єдиного державного реєстру від 20.03.2009 свідчить про те, що ЄДРПОУ містить три записи, що свідчать про відсутність боржника за місцезнаходженням, які внесено 01.08.2008р. та 10.02.2009р., та підтверджують відомості про юридичну особу, яка внесена 15.10.2008р. (а.с.63). З Витягу з ЄДРПОУ від 17.02.2009р. вбачається, що статус відомостей про юридичну особу не підтверджено (а.с.24).  

          Тобто, із цього вбачається, що за короткий проміжок часу – з 01.08.2008р. по 20.03.2009р. відомості про юридичну особу то підтверджувалися, то, навпаки, не підтверджувалися. Ці протиріччя не можуть достеменно свідчити про наявність такої ознаки як відсутність боржника за місцезнаходженням.

          Колегія суддів також зауважує, що відповідно до ч.7 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридична особа протягом тринадцяти місяців з дня подання останньої реєстраційної картки має надати державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження своїх відомостей.           Тобто, строк самостійного підтвердження боржником відомостей про юридичну особу, як вірно зазначив місцевий господарський суд, ще не сплинув.

          Доказів неможливості встановити місцезнаходженням керівних органів боржника, документів органу поштового зв'язку про неможливість вручення кореспонденції боржнику за його юридичною чи поштовою (фактичною) адресою кредитором не представлено.

          Як свідчать матеріали справи (а.с. 36-40), в провадженні господарського суду Запорізької області знаходилася адміністративна справа № 23/297/08-АП за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя до ТОВ. "Промтехпостачзбут" (боржника у даній справі) про припинення юридичної особи, у якій постановою від 21.10.2008р. в позові відмовлено. Як вбачається з постанови, в судових засіданнях у цій справі приймали участь уповноважений представник та засновник ТОВ. "Промтехпостачзбут". Відповідач проти позову заперечував, вказуючи на те, що знаходиться за юридичною адресою та звітує до податкових органів. Це свідчить про здійснення  боржником підприємницької діяльності.

          Довідка Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя від 24.03.2009р. свідчить про те, що податкову звітність боржник у справі – ТОВ. "Промтехпостачзбут" не подає з січня 2009 року (а.с.65). Тобто, термін неподання боржником податкової звітності є меншим за той, що передбачений у частині першій  статті 52 Закону про банкрутство.

          Із довідки Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя від 11.03.2009р. вбачається, що останній звіт до УПФУ був поданий у грудні 2008 року.

Матеріали справи також свідчать про те, що 22 грудня 2008р. закрито рахунок боржника у Запорізькій філії ТОВ."Укрпромбанк", що здійснював його розрахунково-касове обслуговування (а.с.42).

Також колегією суддів приймається до уваги інформація Банку про те, що з моменту відкриття рахунку - 15.01.2008р., який належав боржникові у справі, до його закриття - 22.12.2008р., через цей рахунок пройшло 7.412.825,93 грн., що є підтвердженням здійснення боржником певної підприємницької діяльності (а.с.43-50).

  Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що порушенню провадження у справі про банкрутство повинно обов'язково передувати позовне та виконавче провадження, тобто, борг повинен спочатку стягуватися в порядку позовного провадження, а потім апробовуватися в порядку виконавчого провадження. І лише тоді, коли відповідними діями державного виконавця не вдалося задовольнити вимоги стягувача, то останній вправі звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство, оскільки порушення провадження у справі про банкрутство є крайнім і виключним заходом.

Тим більше, що заборгованість перед ініціюючим кредитором виникла за договірними відносинами між ним та боржником.

Згідно з податковим законодавством здійснення господарської операції обов'язково повинно підтверджуватися поряд з іншими документальними доказами і податковими накладними, які подаються до органів державної податкової служби, але така у матеріалах справи відсутня.

Таким чином, при наявності вищевикладених протиріч неможливо достеменно стверджувати про те, що є усі підстави для провадження у справі про банкрутство згідно зі статтею 52 Закону про банкрутство.

А відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали немає.

З урахуванням викладеного та керуючись  статтями 101-106  Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -

                                                      Постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центуріон Фудс", м. Дніпропетровськ,  залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.03.2009р. у справі № 16/32/09 залишити без змін.

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.

 судді  Кричмаржевський В.А.  

 Коробка Н.Д.  Шевченко Т. М.