Постанова

від 02.09.2009 по справі 18/4-38/342

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/4-38/342

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 02.09.2009                                                                                           № 18/4-38/342

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:            Євграфової  Є.П.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від  прокуратури: Павліченко С.А., дов. №822 від 14.04.2008   

від позивача 1:      не з'явився

від позивача 2:      Щербина Г.С., дов. №01/3-02/168 від 28.04.2009

від відповідача :    Євтушенко О.В.,  дов.б/н від 19.02.2008                       

від третьої особи 1:  не з'явився

від третьої особи 2:  Кравчук І.Г., доручення №917 від 01.09.2009

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-наукова фірма "ДСВ"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 05.03.2009

 у справі № 18/4-38/342 (суддя  

 за позовом                               Київського природоохоронного прокурора

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-наукова фірма "ДСВ"

 третя особа           1.Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця” ;  

 третя особа           2. Комунального  підприємства „Святошинське лісопаркове господарство”

 про                                                   стягнення 7202,90грн.

 СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На  розгляд суду передано вимоги Київського природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві (далі-позивач 1), Державного управління охорони навколишнього природоохоронного середовища в місті Києві (далі-позивач 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-наукова фірма „ДСВ”  (далі-відповідач)   про стягнення 7202,90грн. збитків, завданих державі внаслідок самовільного пошкодження зелених насаджень.

Рішенням господарського суду міста Києва  від 03.04.2008  у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Постановою  Київського апеляційного господарського суду від  28.08.2008 рішення господарського суду від 03.04.2008   скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду від 13.11.2008 постанову Київського апеляційного  господарського суду   від 28.08.2008 та рішення  господарського суду міста Києва  від 03.04.2008  у справі №18/4  скасовано, справу направлено на новий розгляд.

За результатом нового розгляду прийнято рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2009 у справі №18/4-38/342, яким  позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України збитки в сумі 7202,90грн., державне мито в сумі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.  

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на  обґрунтованості позовних вимог, оскільки актом перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства від 27.03.2007 підтверджується, що відповідач незаконно  без наявності  передбачених правовими нормами  рішень та дозволів  пошкодив 11 дерев різних порід до ступеня припинення росту та 43 дерева різних порід  до ступеня  неприпинення росту. Зазначений акт на час вирішення спору  є чинним та суду не надано доказів  оскарження акту чи дій позивача 2 і визнання їх незаконними чи протиправними.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2009 у справі №18/4-38/342. Також апелянт порушив клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

В обгрунтування  апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом норм  матеріального  права та неповне з'ясування обставин справи. Зокрема, відповідач  наполягає на  тому, що суд визнав встановленими обставини, які  документально не підтверджені. Суду не було надано доказів на підтвердження  права користування земельною ділянкою з чітко визначеними її межами та   доказів на підтвердження факту належності земель, на яких пошкоджені дерева, до лісового фонду. Крім того, відповідач зазначив, що  акт перевірки не може бути доказом належності  земель до лісового фонду. Судом не було встановлено місцезнаходження, правовий режим і приналежність  земельної ділянки, на якій було виявлено пошкодження та яка була об'єктом перевірки.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2009 (колегія у складі: Смірнова Л.Г. – головуюча;  Алданова С.О., Коротун О.М.)   відновлено  строк  подання апеляційної скарги,  апеляційну скаргу  прийнято до розгляду,  судове засідання призначено на 27.05.2009.

В порядку приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України)  розгляд справи  неодноразово відкладався..

Розпорядженням  голови  Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/4 від 30.06.2009, у зв'язку з зайнятістю судді Коротун О.М. в іншому судовому процесі, розгляд апеляційної скарги у даній справі доручено колегії у складі: Смірнова Л.Г. -  головуюча, Алданова С.О., Тищенко О.В.

Розпорядженням  голови  Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/2 від 0408.2009, у зв'язку з перебуванням судді Алданової С.О. у щорічній відпустці, розгляд апеляційної скарги у даній справі доручено колегії у складі: Смірнова Л.Г. -  головуюча, Євграфова Є.П., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2009 в порядку статті 27 ГПК України, до участі у справі  в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору було залучено  Комунальне підприємство „Святошинське лісопаркове господарство,  розгляд апеляційної скарги   відкладено на 02.09.2009.

В судове засідання  02.09.2009 з'явилися представники прокуратури, позивача 2, відповідача та третьої особи 2.   Позивач 1 та третя особа 1  були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, проте, повноважні   представники  позивача 1 та третьої особи 1  у судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що    явка представників  учасників судового процесу  у засідання апеляційної інстанції не визнана обов'язковою,  колегія   суду вважає можливим здійснити перевірку рішення господарського суду міста Києва за наявними у справі матеріалами без участі представників позивача 1 та третьої особи 1.

Представники прокурати та позивача 2 проти апеляційної скарги  відповідача заперечили у повному обсязі посилаючись на  обґрунтованість та законність рішення   місцевого господарського суду.   

У наданих суду письмових поясненнях щодо обставин, викладених в апеляційній скарзі, Київською природоохоронною прокуратурою зазначено, що  матеріалами справи  підтверджується факт вчинення  правопорушення відповідачем  на території саме міста Києва та в межах лісового фонду.

Позивачем 2 у наданих суду письмових поясненнях щодо обставин, викладених в апеляційній скарзі, зазначено, що  правопорушення було вчинено  на земельній ділянці, яка належить до земель лісового фонду  Комунального підприємства „Святошинське лісопаркове  господарство”. Представник відповідача не заперечує факт вчинення правопорушення, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Представник Комунального підприємства „Святошинське лісопаркове  господарство” (далі-третя особа 2) проти апеляційної скарги заперечив у повному обсязі посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.  

         Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний  доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення  місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши позовні матеріали та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

 27.03.2007 позивачем 2 було складено акт перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства яким встановлено, що в кварталі 99 виділ 10, кварталі 110 виділи 1, 2, 4, 12 Київського лісництва КП „Святошинське ЛПГ” відповідач допустив незаконне зайняття земель лісового фонду площею 2245кв. м. (складування щебеню та розміщення побутових приміщень), при цьому пошкодив до ступеню припинення росту 11 дерев різних порід та до ступеню неприпинення росту 43 дерева різних порід, що є порушенням вимог статті 40 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, статті 16, 17, 18, 69, 105 Лісового кодексу України та статті 57, 124, 125, 126, 211 Земельного кодексу України.

Відповідно до вказаного акту відповідачу приписано звільнити незаконно зайняту земельну ділянку лісового фонду в кварталі 99 виділ 10, кварталі 110 виділи 1, 2, 4, 12 Київського лісництва КП „Святошинське ЛПГ”. Земельну ділянку привести до попереднього стану ведення лісового господарства в строк до 27.04.2007.

Згідно з вказаним актом позивачем 2 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1464 від 05.12.1996 був складений розрахунок розміру збитків, нанесених державі внаслідок незаконного пошкодження відповідачем до ступеню припинення росту 11 дерев різних порід та до ступеню неприпинення росту 43 дерева різних порід у кварталі 99 виділ 10, кварталі 110 виділи  1, 2. 4. 12 Київського  лісництва КП „Святошинське ЛПГ”  згідно  з яким сума збитків становить 7202,90грн.

Відповідно до статті 18 Лісового кодексу України довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.

Довгострокове тимчасове користування лісами приватної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок шляхом укладення між власником л/с/в та тимчасовим лісокористувачем договору, який підлягає реєстрації в органі виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальних органах центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.

Короткострокове тимчасове користування лісами для заготівлі другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та інших потреб, передбачених цим Кодексом, здійснюється без вилучення земельних ділянок у власника лісів, постійного лісокористувача на підставі спеціального дозволу, що видається власником лісів, постійним лісокористувачем підприємствам, установам, організаціям, громадянам України.

Згідно статті 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом (лісорубний квиток, ордер. лісовий квиток). Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних із веденням лісового господарства. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Згідно  статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України „Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству” від 05.12.1996 №1464 затверджені такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству підприємствами, установами, організаціями та громадянами: пошкодженням дерев і чагарників до ступеня неприпинення росту (додаток №1); незаконною рубкою і пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту (додаток №9).

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що  актом  перевірки  дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства  від 27.03.2007,  який на час розгляду справи чинний та  не оскаржувався відповідачем, було встановлено факт   пошкодження  11 дерев  різних порід до ступеня припинення росту та 43 дерев різних порід до ступеня неприпинення росту,  які знаходяться на земельній ділянці, що віднесена до земель лісового фонду Святошинського лісопаркового господарства, а отже позовні вимоги щодо стягнення збитків завданих державі в сумі 7202,90грн. є обгрунтованими  та такими, що  підлягають задоволенню.  Проте, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з вищезазначеним висновком місцевого   господарського суду з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 11112  ГПК України вказівки, що місяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

У постанові Вищого господарського суду  від 13.11.2008 у  даній справі зазначено, що ні  прокурор  в інтересах держав позивачів, а ні суди  не визначились з предметом доказування, оскільки перші в порушення вимог статей 33, 34 ГПК України  не довели, а суди в порушення  вимог статей 38,43 ГПК України не встановили місцезнаходження, правовий режим і приналежність земельної ділянки, на якій  було виявлено  пошкодження дерев і яка була об'єктом перевірки Державного  управління    охорони навколишнього  природного середовища  в місті Києві,  адже в залежності від того, чи належить ця ділянка до земель лісового фонду  чи до земель  населених пунктів, застосуванню для вирішення спору  підлягає різне законодавство  - Лісовий кодекс  або Закон України „Про благоустрій населених пунктів”  та Правила утримання земельних насаджень у населених пунктах, якими передбачені різні підстави  покладення відповідальності  на осіб, винних  у незаконному  вирубуванні  та пошкодженні дерев  і чагарників, що тягне   за собою   різні  правові  наслідки правопорушення  щодо пошкодження дерев  у населених   пунктах  чи дерев лісу, чим зумовлюється  застосування різних  такс для обчислення шкоди  - такс для обчислення  розміру шкоди, заподіяної лісовому  господарству,  затверджених  постановою Кабінету Міністрів України  від 05.121996 №1464 або такс для обчислення  розміру шкоди, заподіяної зеленим  насадженням та іншим об'єктам  озеленення  загального  використання  в межах населених пунктів  України,  затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1789.   

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вищезазначених вказівок Вищого господарського суду  України, ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2009, 01.07.2009, 05.08.2009  Київського природоохоронного  прокурора, позивача 1 та  позивача 2 було  зобов'язано  надати суду  докази, які визначають правовий режим та приналежність земельної ділянки, на якій  було виявлено пошкодження дерев і яка була об'єктом перевірки Державного управління охорони навколишнього  природного середовища  в місті  Києві. Крім того, ухвалою  Київського апеляційного господарського суду   від 01.07.2009  вищезазначені документи було витребувано  у  Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, а ухвалою    Київського апеляційного господарського суду   від 05.08.2009 зазначені документи витребувано у Комунального підприємства „Святошинське  лісопаркове господарство”.  

Згідно листа №03-25/19490 від 14.07.2009 Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації земельна ділянка, на якій було вчинено правопорушення  розташована в межах  територіальної громади  міста Києва та відповідно до  даних  автоматизованої  системи ПК „Кадастр” зареєстрована за Комунальним підприємством  „Святошинське лісопаркове господарство”. Проте,  у листі №07.387/18078 від 01.07.2009  адресованому Київському природоохоронному прокурору Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації  зазначає, що  відповідно до  даних автоматизованої системи ПК „Кадастр”  на території  між залізничною станцією „Біличі” та земельною ділянкою, яка раніше була зареєстрована за військовим містечком №136 зареєстровані земельні ділянки за  Комунальним підприємством  „Святошинське лісопаркове господарство”. Також частина цієї території відноситься до смт Коцюбинське Києво-Святошинського району Київської області.

На виконання вимог ухвали суду від 05.08.2009 Комунальне підприємство „Святошинське лісопаркове господарство”   надало   копію постанови Центрального комітету КП України і Ради Міністрів Української РСР №673 від 20.06.1956 „Про поліпшення стану зеленої зони м.Києва”,  план-схему  розміщення  кв.99 вид. 10 та кв.110 вид. 1,2, 4, 12 Київського лісництва Святошинського ЛПГ та  витяг з бази даних Державного земельного кадастру станом на 22.06.2009.

Проте, вищезазначені докази, не може бути прийнято судом як належні,  у розумінні статті 34 ГПК України, на підтвердження місцезнаходження, визначення правового режиму і приналежності земельної ділянки, на якій  було виявлено  пошкодження дерев і яка була об'єктом перевірки Державного  управління    охорони навколишнього  природного середовища  в місті Києві.

Будь-які інші докази на підтвердження   зазначених обставин суду не надано.

Відповідно до  вимог статті 33  ГПК України   обов'язок доказування  розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки  прокурором та позивачами не надано належних доказів на підтвердження місцезнаходження, визначення правового режиму і приналежності земельної ділянки, на якій  було виявлено  пошкодження дерев і яка була об'єктом перевірки Державного  управління    охорони навколишнього  природного середовища  в місті Києві, Київський апеляційний господарський суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин, виходячи з повноважень, передбачених  пунктом  2 частини першої статті 103 ГПК України, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2009 підлягає  скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-наукова фірма „ДСВ”  задоволенню.

Відповідно до приписів статті 49 ГПК України, судові витрати розподіляться між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

 1.   Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-наукова фірма „ДСВ”    на рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2009 задовольнити.

2.  Рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2009 скасувати.

3. В задоволенні  позовних вимог відмовити повністю.

4. Стягнути з Державної екологічної інспекції в місті Києві  (04071, м.Київ, вул.Набережно-Лугова, 4) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю  „Виробничо-наукова фірма „ДСВ”  (03194, м.Київ, вул.Зодчих, 18-а; 03164, м.Київ, вул.Булаховського, 5-в; код 25640924)  25(двадцять п'ять)грн.50коп. – державного мита.

5. Стягнути з Державного управління охорони навколишнього  природного середовища в місті Києві (04080, м.Київ, вул. Турівська, 28) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю  „Виробничо-наукова фірма „ДСВ”  (03194, м.Київ, вул.Зодчих, 18-а; 03164, м.Київ, вул.Булаховського, 5-в; код 25640924)  25(двадцять п'ять)грн.50коп. – державного мита.

6. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити  господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи №18/4-38/342 повернути до господарського суду                      міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання  законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Євграфова  Є.П.

 08.09.09 (відправлено)