Постанова

від 02.09.2009 по справі 52/163-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

52/163-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2009 р.                                                           Справа № 52/163-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Івакіна В.О., суддя Білоконь Н. Д., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Зозулі О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Саховської С.В., довіреність без номера від  09.07.2008 р.,

відповідача - Вознюка С.І., директора, Янковського  О. О., довіреність без номера від  25.02.2008 р., Сосонного О.О., довіреність без номера від  25.02.2008 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1125 Х/1-14) на рішення господарського суду Харківської області від 03.04.09 р.  у справі № 52/163-08

за позовом відкритого акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект", м. Харків,

до закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект", м. Харків,

про розірвання договору та стягнення 174490,39 грн.

встановила:

   Відкрите акціонерне товариство "Харківській науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Харківській науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" про розірвання укладеного між сторонами договору № 17/06/02 оренди індивідуально визначеного майна від 17.06.2002 р.; виселення відповідача із нежитлових приміщень загальною площею 79,38 м.кв., що знаходяться за адресою 61003,   м.  Харків,   пр.   Московський,   10/12,  та  зобов'язання передати ці приміщення позивачу за актом приймання-передачі; стягнення з відповідача 159888,61 грн. основного боргу за наведеним договором  з урахуванням індексу інфляції та нарахованих  на  цю заборгованість 11048,91 грн. пені  та 3552,87 грн.  трьох відсотків річних.  

     Рішенням господарського суду Харківської області від  03 квітня  2009 року  у  справі №  52/163-08 (суддя Аюпова  Р.М.) позов  задоволено частково.З відповідача  на користь позивача  стягнуто  104864,32 грн. заборгованості з орендної плати, 29512,70 грн. заборгованості  по комунальним платежам,3536,65 грн. -3% річних та 25511,59 грн. інфляційних витрат, 10912,17 грн. пені, а  також судові витрати -1913,37 грн. державного мита  та 117 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Розірвано укладений  між сторонами договір № 17/06/02 оренди індивідуально визначеного майна від 17.06.2002 р., виселено відповідача із  нежитлових приміщень загальною площею 79,38 м.кв., що знаходяться за адресою 61003,   м.  Харків,   пр.   Московський,   10/12 та зобов"язано  передати ці приміщення позивачу за актом приймання-передачі.

    В задоволенні частини позовних вимог про стягнення  136,74 грн. пені  та 16,22 -3% річних відмовлено.   

   Відповідач  із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом  норм матеріального та процесуального права, просить рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати.

    Представники відповідача  в  судовому засіданні підтримують апеляційну скаргу.

   Представник  позивача  проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

У судовому засіданні було оголошено перерву для виготовлення повного тексту постанови з 20.08.2009 року до 03.09.2009  року до 9 год. 10 хв.

   Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

   17.06.2002 року між позивачем, відкритим акціонерним товариством «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект»та відповідачем, закритим акціонерним товариством «Трудовий колектив «Харківський науково-дослідний та проектно –конструкторський інститут «Енергопроект»укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 17/06/02 , відповідно

до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у  строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно площею 24,9 кв. м , яке розташоване за адресою: м. Харків, пр. Московський, 19/12, що є власністю позивача  строком  до 16 червня 2012 року включно для провадження діяльності відповідача.

Відповідно до п.2.1 Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Факт приймання відповідачем орендованого майна  підтверджується актом приймання-передачі індивідуально визначеного нерухомого майна  від 01.07.2002 року.

Згідно п.3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі розрахунку орендної плати, наведеному в додатку №1 до Договору і становить 44,02 грн. без ПДВ.

Відповідно п.3.2 Договору, орендна плата перераховується на поточний рахунок балансоутримувача щомісяця не пізніше 07 числа.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

02.12.2002 року сторони уклали додаткову угоду №1 до Договору, якою збільшили площу орендованих приміщень на 159,70 кв. м. та встановили оренду плату в розмірі 329,31 грн. (без ПДВ) в місяць, яку орендар повинний оплатити не пізніше 07 числа, а також виключили з Договору  його пункти   2.3.8 та п.3.2.

01.10.2003 року сторони уклали додаткову угоду №2 до Договору, якою збільшили площу орендованих приміщень до 670,52 кв.м та встановили оренду плату в розмірі 4470,13 грн. ( без ПДВ).

01.01.2004 року сторони уклали додаткову угоду №3 до Договору,  відповідно якої п.3.1 виклали в новій редакції, згідно якої розмір орендної плати склав 4470,13 грн. (без НДС) в місяць, а також включили податок на землю в розмірі 502,07 грн. (без НДС) в місяць,  які орендар повинний сплачувати не пізніше 07числа.

01.01.2004 року сторони уклали додаткову угоду № 4 до Договору,  відповідно якої п.3.1 виклали в новій редакції, згідно якої розмір орендної плати склав 4470,13 грн. (без НДС) в місяць, а податок на землю -  502,07 грн. (без НДС) в місяць, які орендар повинен оплатити не пізніше 07числа, а також включили  відшкодування вартості  спожитої води, електроенергії, тепла та послуги водовідведення пропорційно займаної площі, які орендар повинен оплатити не пізніше 07 числа шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача.

01.05.2004 року сторони уклали додаткову угоду № 5 до Договору, якою збільшили площу орендованих приміщень до 1050,6 кв. м. та встановили оренду плату в розмірі 7004,00 грн. ( без ПДВ).

30.12.2004 року сторони уклали додаткову угоду №6 до Договору, якою збільшили площу орендованих приміщень до 1376,0 кв. м та встановили орендну плату в розмірі 9173,33 грн. ( без ПДВ) на землю в розмірі 280,99 грн. та витрати на комунальні послуги  пропорційно орендованої площі.

01.05.2005 року сторони уклали додаткову угоду №7 до Договору, якою встановили наступне:  орендна плата визначається  підставі  Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів  України № 786 від 04.10.1995 р. зі змінами та доповненнями  та на момент розрахунку (01.04.2005 р.) складає 26967,94грн. (без ПДВ) за першій місяць оренди, збільшеної на індекс інфляції  квітня місяця; розмір орендної плати за кожний послідуючий місяць здійснюється шляхом корегування  розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за минулий місяць. Крім орендної плати  орендар  відшкодовує експлуатаційні витрати на  утримання виробничого корпусу в розмірі 2645,29 грн. (без ПДВ). Крім того, орендар у двотижневий строк з дня підписання цієї додаткової угоди за свій рахунок зобов'язаний застрахувати орендоване майно на користь орендодавця, який бере на себе ризик випадкової загибелі та знищення  об'єкта оренди  та надає у двотижневий строк копію договору страхування орендодавцю. Інші умови Договору та додаткових угод до  нього залишилися незмінними.

01.10.2005 року сторони уклали додаткову угоду №8 до Договору, згідно якої сторони встановили,  що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженою Кабінетом Міністрів України № 786 від 04.10.1995 року зі змінами та доповненнями та на момент розрахунку  01.10.2005 року складає 49149,0 грн. без ПДВ; розмір орендної плати визначається шляхом корегування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць; крім орендної плати орендар відшкодовує  експлуатаційні витрати на утримання корпусу в розмірі 5044,33 грн. без ПДВ; орендар у двотижневий строк від дня підписання додаткової угоди за свій рахунок зобов'язаний  застрахувати орендоване майно на користь орендодавця, який бере на себе ризик раптової загибелі або ушкодження об'єкта оренди та надає у двотижневий строк  копію договору страхування орендодавцю.  

03.01.2006 року сторони уклали додаткову угоду № 9 до Договору, якою встановили  експлуатаційні витрати в сумі 7641,52 грн. (без  ПДВ)  та податок на землю в розмірі  553,62 грн. Інші умови Договору та додаткових угод до  нього залишилися незмінними.

03.01.2007 року сторони уклали додаткову угоду №10 до Договору, якою встановили  експлуатаційні витрати в сумі 10252,42 грн. (без  ПДВ).  Інші умови Договору та додаткових угод до  нього залишилися незмінними.

30.04.2007 року сторони уклали додаткову угоду №11 до Договору, згідно якої сторони  встановили наступне: орендар повертає, а орендодавець приймає орендовані раніше нежитлові приміщення  загальною площею 237,1 кв. м, які розташовані за адресою: м. Харків, пр. Московський, 10/12; орендодавець передає, а орендар приймає в платне користування нежитлові приміщення загальною площею 183,45 кв. м., які розташовані за адресою: м. Харків, пр. Московський, 10/12 та належать орендодавцю на праві власності та з 01.05.2007 р. орендна площа складає 2570,26 кв. м.; орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженою Кабінетом Міністрів України № 1856 від 27.12.2006 р.  та за травень 2007 року  складає 55421,64 грн. без ПДВ; розмір орендної плати за кожний послідуючий місяць визначається шляхом   корегування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць; розмір податку на землю  с 01.05.2007 року складає 542,3 грн. без ПДВ, розмір  експлуатаційних витрат  з 01.05.2007 року складає 10042,80 грн. без ПДВ.

01.07.2007 року сторони уклали додаткову угоду № 12 до Договору, якою встановили наступне: орендар повертає, а орендодавець приймає орендовані раніше нежитлові приміщення  загальною площею 2516,08 кв. м, які розташовані за адресою: м. Харків, пр. Московський, 10/12; орендодавець передає, а орендар приймає в платне користування нежитлові приміщення загальною площею 25,2 кв. м., які розташовані за адресою: м. Харків, пр. Московський, 10/12 та належать орендодавцю на праві власності та з 01.07.2007 р. орендна площа складає 79,38 кв. м. ; орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженою Кабінетом Міністрів України № 1856 від 27.12.2006 р.  та  з 01.07.2007 року  складає 2241,80 грн. без ПДВ помножені на індекс інфляції червня 2007 р. без врахування ПДВ; розмір орендної плати за кожний послідуючий місяць визначається шляхом  корегування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць; розмір податку на землю  з 01.07.2007 року складає 16,75 грн. без ПДВ, розмір  експлуатаційних витрат  з 01.07.2007 року складає 310,16 грн. без ПДВ.

Позивач на протязі дії договору направляв відповідачу рахунки-фактури, податкові накладні та акти звірок виконаних робіт, які відповідач отримував, про що є його відмітка на них, однак підписав акти приймання-передачі виконаних робіт лише  за  червень, липень, серпень та вересень 2007 року. Інші  акти виконаних робіт, які були направлені відповідачу супровідними листами  від 04.10.2007 року, 02.11.2007 року, 21.01.2008 року, 04.02.2008 року, 05.03.2008 року, 02.04.2008 року, 07.05.2008 року, 03.06.2008 року  залишилися не підписаними, а направлені разом з ними  рахунки-фактури за період з червня 2007 по липень 2008 року  - не  сплаченими.  Відповідач листами неодноразово повідомляв позивача, що його відмова від підписання зазначених актів  мотивована  тим, що  починаючи з  1 жовтня 2007 року службою охорони позивача були заблоковані  проксіміті-картки співробітників відповідача, у зв"язку з чим відповідач був позбавлений доступу до орендованих приміщень.

Як  вбачається  з матеріалів справи на території  ВАТ "ХНДІПКІ "Енергопроект"        введено  контрольно-пропускний режим, в  тому числі до спірних приміщень, які надані  в оренду  згідно з договором   оренди індивідуально визначеного майна № 17/06/02  від 17.06.2002 р., у зв"язку з чим для доступу до цих приміщень працівникам відповідача    були видані  магнітні  картки перепустки.

З матеріалів справи, в  тому  числі з листування  сторін, усних та письмових  пояснень представників позивача та відповідача вбачається, що  починаючи з 1 жовтня 2007 року магнітні  картки перепустки  працівників  відповідача були заблоковані та службою охорони працівники відповідача   не допускались до спірних приміщень.

Стосовно фактів недопуску  працівників відповідача  до орендованих приміщень  останніми складалися  акти за період з жовтня 2007 р. по травень 2008 р.До складання зазначених актів залучалися  сторонні  особи та в  цих актах зазначено на відмову від їх підпису представниками  позивача, тому  місцевий  господарський  суд неправильно послався  на те, що ці акти не є достовірними доказами, оскільки складені  в  одностороньому порядку.

Крім того відповідач, у зв"язку з недопуском його представників  до орендованих приміщень звертався із заявою  до правоохоронних органів, за результатами  розгляду якої  прокуратурою  Червонозаводського району м. Харкова порушено кримінальну справу за  фатком зловживання посадовими особами  позивача службовим становищем, що спричинило істотну шкоду охоронюваним  правам  та інтересам відповідача.

Крім того в актах державного виконавця  Червонозаводського  відділу  ДВС Харківського РУЮ Здоровко О.І. від 24.02.2009 р.  зазначено, що під час  виконавчого провадження  по  примусовому виконанню  постанови Харківського апеляційного господарського суду від  17.12.2007 р. у  справі №  53/314-07 охорона  позивача  відмовляла виконати законні  вимоги  державного виконавця щодо його безперешкодного доступу та допуску      представника відповідача Сосонного О.О. до приміщень. Державна  виконавча  служба  направляла керівнику  позивача  та  керівнику його охорони листи, в  яких повідомляла про  проведення  зазначених виконавчих дій  та необхідність забезпечення безперешкодного доступу державного виконавця до приміщень і  сховищ де знаходиться  майно, яке підлягає передачі  на виконання  рішення.

Місцевий господарський  суд неправомірно відхилив  зазначені  акти, пославшись на те, що вони не  стосуються  даної справи та складені  у  інший  ніж спірний  період.Колегія  суддів зазначає, що  зазначені  акти підтверджують факт відсутності доступу саме  до спірних приміщень  в  період дії договору оренди     представника  відповідача навіть на вимогу  державного виконавця, а  тому,  додатково, в  сукупності з іншими доказами підтверджують обставини що мають значення для даної справи.  

Відповідач  неодноразово звертався до керівництва позивача із зверненнями щодо розблокування магнітних карток перепусток  працівників відповідача.

Листом  №  3770 від 21.11.2007 р. позивач  повідомив  відповідача, що доступ до орендованих приміщень може здійснюватися за  поданими  заявками на оговорених умовах та у  відповідності до  внутрішніх положень щодо забезпечення режиму, встановленого на території ВАТ "ХНДПКІ"Енергопроект", а  повернення  до використання  перепускної системи , що існувала до 02.10.2007 р. є неможливим через те, що  мали місце  факти використання перепусток працівників ЗАТ "ТК ХНДРКІ" "Енергопроект" для  доступу  сторонніх осіб та мали місце  випадки  неповернення  перепусток звільненими працівниками.

Відповідачем рекомендованою поштою направлялись на адресу  позивача  заявки на допуск його працівників до орендованих приміщень, однак  ці заявки  розглянуті  ним не були.

На  звернення відповідача про повідомлення порядку доступу до орендованих приміщень  позивача  останній повідомив, що магнітними картками, які  надають право доступу на територію  інституту  користуються виключно працівники  підприємства, а доступ орендарів здійснюється на загальних підставах.

Однак з матеріалів справи ( в тому числі з наведеного листа позивача №  3770 від 21.11.2007 р.) вбачається та підтверджується в судовому засіданніпредставником позивача, що для входу до спірних приміщень позивача працівникам  відповідача  були видані магнітні картки перепустки. Представник  позивача  в  судовому  засіданні  пояснила, що магнітні  картки  працівників  відповідача з 1  жовтня 2007 р.   були заблоковані та вказує на те, що вони  мали доступ до спірних приміщень без  зазначених карток.

Згідно зі статтею  43 Господарського процесуального кодексу України, господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.   

Наведеними вище доказами в  сукупності підтверджується  те, що, починаючи з 1 жовтня 2007 року у  відповідача  був відсутній  доступ до орендованих приміщень по  договору оренди індивідуально визначеного майна № 17/06/02  від 17.06.2002 р.

Пунктом 7.2 договору  передбачено, що орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали Орендарю користуватися орендованим майном на умовах договору.  

Відповідно до ст.762 Цивільного кодексу України, наймач звільняється від плати  за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі та комунальним платежам  за  період, в якому  відповідач  був позбавлений можливості  використовувати орендовані  приміщення у зв"язку з відсутністю доступу до них - з жовтня 2007 р.  по липень 2008 р. та нарахованої на цю заборгованість  пені, інфляційних  та 3% річних є необгрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач визнає позов в  частині стягнення боргу станом на 01.10.2007 р. та  надав  розрахунок визнаних  вимог, згідно з яким  вважає обгрунтованими вимоги про стягнення 73037,13 грн. заборгованості  по   орендній платі та 21426,07 грн. заборгованості  по комунальним платежам, що утворилася станом до 01.10.2007 р.,     

Колегія суддів вважає, що задоволенню підлягає: визнана відповідачем сума  боргу з орендної плати та комунальним платежам, нараховані  на неї  2374,31 грн. 3% річних та 1729,60 грн. інфляційних, а також нарахована  на 73037,13 грн. заборгованість з орендної плати 6264,27 грн. пені.

як  на заборгованість по орендній  платі  так і  на заборгованість по комунальним платежам   підлягає задоволенню, зважаючи на  таке.

                    Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті  284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Станом на 01.10.2007 р. відповідач  заборгованістья з орендної плати в сумі 73037,13 грн. не сплатив.

Крім того договором  передбачено оплату  комунальних платежів.

Згідно зі  статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов"язання  повинні виконуватися  належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачені аналогічні  положення щодо виконання господарських зобов"язань.

Також в порушення умов  договору позивач  не сплатив  заборгованість по  комунальним платежам за період з червня по вересень 2007 р. в  розмірі 21426,07 грн.

Місцевий  господарський суд вірно зазначив, що  заяву відповідача про залік зустрічних однорідних вимог не є такою, що припиняє  зобов'язання за договором  зарахуванням з наступних підстав.

Відповідач  надав  заяву  про залік  однорідних зустрічних позовних вимог від 23.03.2009 р.Згідно статті 202 Господарського кодексу України та ст.ст. 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, визначених законом або договором.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється    зарахуванням    зустрічних однорідних  вимог,  строк  виконання  яких настав,  а також вимог, строк виконання  яких  не  встановлений  або  визначений  моментом пред'явлення вимоги. Зарахування  зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Однак  з наданої заяви проти якої заперечує повністю позивач,  відсутні будь-які документи в підтвердження  існування вказаних в заяві договорів, наявності заборгованості позивача,   однорідності цих вимог, а також строку настання їх виконання, тому така заява про  зарахування зустрічних позовних вимог необгрунтована.

Також   під час  апеляційного розгляду  відповідачем надано  платіжне доручення  №  178 від 30 квітня 2009 р. на суму 67305,84 грн., з призначенням платежу-сплата заборгованості згідно  із заліком зустрічних однорідних вимог від  23.03.2009 р.  

Однак кошти за цим  платіжним дорученням перераховані  вже  після  прийняття оскаржуваного рішення та  в  призначенні платежу не зазначено, що  перерахування грошових коштів здійснюється в на спірного договору оренди, а  міститься посилання  на заяву про залік  зустрічних вимог, яка  з наведених вище  підстав відхиляється судом як  доказ припинення  зобов"язань відповідача у даному спорі.  

Також колегія суддів не приймає як доказ заліку зустрічних однорідних вимог   надані апеляційному господарському  суду відповідачем  акт № 1 взаємозаліку зустрічних однорідних вимог від 10 січня 2007 р., розрахунок   по наданим  послугам  станом  на 01.10.2007 р.,  розрахунок по взаємним зобов"язанням  сторін  по проектній продукції станом на 01.10.2007р. та додані  до  цих документів  платіжні доручення, оскільки відповідач  не обгрунтував, як  цього вимагає ч. 1  статті 101 Господарського процесуального кодексу України неможливість ненадання  зазначених  документів, які датовані 2007 роком, господарському суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього та  окрім цього, відповідач  не надав  первинних документів, які б підтверджували наведені  в документах однорідні зустрічні  зобов"язання сторін.         

Пунктом 3.4 договору сторонами встановлена відповідальність за несвоєчасне та не в повному обсязі  здійснення орендної оплати в у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплачених платежів за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема  сплата неустойки.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

          У відповідності до статтей 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в  розмірі що встановлюється за згодою сторін,  обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України передбачено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Оскільки в договорі не передбачено сплату пені за прострочку оплати  комунальних платежів,  обґрунтованим є нараховання  відповідачу пені лише  на  суму заборгованості з орендної плати 73037,13 грн. у  розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що становить  6264,27 грн., тому в задоволенні   вимог в частині стягнення пені, нарахованої на заборгованість  по комунальним платежам слід відмовити.          

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Тому обгрунтованим є нарахування  3% річних  та   інфляційних витрат, на  суму 94463,20 грн., тобто на загальну  суму заборгованості з орендної плати та комунальних платежів, що становить  2374,31 грн.-3% річних та 1729,60 грн.  інфляційних.  Відповідно до п.10.1 Договору, договір діє з 17 червня  2002 року до 16 червня 2012 року включно.

Стосовно позовних вимог про розірвання договору та виселення відповідача місцевий господарський  суд дійшов  правильного висновку про їх задоволення, зважаючи на таке.

Відповідно до п.10.2  договору, зміни і доповнення або розірвання цього Договору допускаються за взаємною згодою сторін.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно з ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору зчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 3 стаття 26  Закону України "Про оренду державного і комунального  майна"  передбачено, що  на вимогу  однієї із  сторін, договір  оренди  може  бути  достроково  розірвано  за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та  з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено раніше та не спростовано відповідачем, орендар   порушив  умови  Договору  в  частині внесення орендної плати та на протязі 4 місяців не вносив орендної плати.

Крім того, при розгляді даної справи сторони взаємно погодилися на розірвання Договору, про що в матеріалах справи є певні докази.

Згідно ч.1. ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Зважаючи на наведене, рішення місцевого господарського суду в  частині  стягнення з відповідача  заборгованості  за період з жовтня 2007 р. по липень 2008 р.  та нарахованих на  цю заборгованість пені, інфляційних та 3% річних прийнято з порушенням норм  процесуального права,  при неповному з"ясуванні обставин, що мають значення для справи та невідповідності  викладених в  рішенні висновків, обставинам справи, у  зв"язку  з цим  рішення в  цій частині слід скасувати та приняти нове рішення, яким в задоволенні зазначеної частини позову відмовити.

В  частині  стягнення 94463,20 грн. заборгованості  по орендній  платі  та комунальним платежам станом  на 01.10.2007 р., 6264,27 грн. пені, 1729,60 грн. інфляційних та  2374,31 грн.  -3%  річних, розірвання  договору та виселення  відповідача  рішення  залишити без змін.  

Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, п. 2  татті 103, п. 1,3, 4 ч. 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення  господарського суду Харківської області від  03.04.2009 р. у  справі №  52/163-08  в  частині стягнення заборгованості  за період з жовтня 2007 р. по липень 2008 р.  та нарахованих на  цю заборгованість пені, інфляційних та 3% річних, а також пені, нарахованої на решту заборгованості  по комунальним платежам скасувати.

Прийняти в  цій частині нове рішення, яким в задоволенні зазначеної частини позовних вимог відмовити.

В частині позовних вимог про стягнення 94463,20 грн. заборгованості  по орендній  платі  та комунальним платежам  за  період червень-вересень 2007 р., нарахованих на неї 1729,60 грн. інфляційних та  2374,31 грн.  -3%  річних, а також нарахованих на заборгованість по орендній  платі  6264,27 грн. пені,  розірвання  договору та виселення  відповідача  рішення  залишити без змін.  

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом  одного місяця з дня набрання  нею законної сили.

         Головуючий суддя                             (підпис)                         Івакіна В.О.  

                                Суддя                             (підпис)                         Білоконь Н. Д.  

                                Суддя                             (підпис)                         Камишева Л.М.