Постанова

від 09.09.2009 по справі 55/10-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

55/10-09

  Україна

   Харківський апеляційний господарський суд

   ПОСТАНОВА

     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2009 р.                                                           Справа № 55/10-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,   

при секретарі Пироженко І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Кригіна М.О. (директор), Гужви М.В. (дов. № 08/09 від 08.09.2009р.)

відповідача -  Пухальського О.О. (дов. № 8 від 07.04.2009р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Араз", м. Харків (вх. № 1160 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 11.03.09р. по справі № 55/10-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Строй", м. Харків

до  Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Араз", м. Харків

про стягнення 36257,00 грн., -

встановила:

У січні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток-Строй" (м. Харків) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Араз" (м. Харків) про стягнення 36257,00 грн. заборгованості та судових витрат, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 01/08/08 від 11.08.2008р., що укладений між сторонами, відносно повної та своєчасної оплати робіт.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.03.2009р. по справі № 55/10-09 (суддя Гребенюк Н.В.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі та стягнуто 36257,00 грн. заборгованості, 362,57 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати у повному обсязі  та припинити провадження у справі.

Позивач письмових пояснень або заперечень по апеляційній скарзі не надав. Його уповноважений представник в судовому засіданні просив оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Заслухавши уповноважених представників позивача та відповідача, які просив оскаржене рішення залишити без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом, 11 серпня 2008 року позивачем та відповідачем укладено договір № 01/08/08 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач ("Підрядник") прийняв на себе зобов'язання виконати певні роботи по будівництву нового корпусу в сел. Високий, Харківського району, Харківської області при реконструкції спортивної бази ФК "Металіст", а відповідач ("Замовник"), в свою чергу, прийняти та оплатити їх.

Пунктом 2.1. Договору сторони обумовили вартість робіт, що повинні виконуватись за цим Договором, зокрема 762175 грн.

Відповідно до пункту 2.3. Договору позивач на протязі 3-х робочих днів з моменту  закінчення робіт надає відповідачу для підписання акт виконаних робіт, який і є підставою для кінцевих розрахунків за Договором.

Згідно з пунктом 2.4. Договору відповідач зобов'язався здійснювати розрахунок   на протязі 2-х робочих днів з моменту підписання акту, а у разі відсутності зауважень до якості виконаних робіт, шляхом перерахування решти суми на розрахунковий рахунок позивача згідно фактично виконаних обсягів робіт.

Пунктом 8.1. Договору строк його дії встановлено з моменту підписання та до повного виконання зобов'язань сторонами за Договором.

Приймаючи оскаржене рішення господарським судом з'ясовано, що на виконання умов Договору позивач виконав роботи по будівництву нового корпусу в сел. Високий, Харківського району, Харківської області при реконструкції спортивної бази ФК "Металіст" на загальну суму 70396,00 грн.

На підтвердження виконання будівельних робіт позивач надав до позовної заяви належним чином завірені копії актів приймання виконання підрядних робіт № 1 за серпень 2008 р. та № 2 за вересень 2008 р. та копії довідок про вартість робіт за серпень 2008 р. та за вересень 2008 р., які підписані представниками обох  сторін.

Однак відповідач в порушення умов Договору роботи прийняв, але свого обов'язку по сплаті вартості робіт у повному обсязі не виконав, розрахувавшись з позивачем лише частково в сумі 34139,00 грн., про що свідчить виписки з виписки банку від 03.10.2008р. та від 23.09.2008р. (а.с. 47-48), в графі призначення платежу яких зазначено міститься посилання на оплату вартості виконаних будівельно-монтажних робіт по  Договору № 01/08/08 від 11.08.2008р.

Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За загальним правилом, кожна сторона  повинна  вжити  усіх  заходів,  необхідних для належного виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси  другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для  застосування  господарських  санкцій, передбачених   цим   Кодексом,   іншими  законами  або  договором.

В силу приписів частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні, встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, а відповідно до статті 525 цього ж Кодексу одностороння відмова від  виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням вказаних норм позивачем на юридичну адресу відповідача (згідно довідки Головного управління статистики у Харківській області станом на 09 лютого 2009 року юридична адреса відповідача - 61002, м. Харків, вул. Дарвіна, 37) направлено претензії № 42 від 23.10.2008р. та № 8 від 18.02.2009р. з вимогою погасити заборгованість у сумі 36257,00 грн. за договором № 01/08/08 від 11.08.2008р. Направлення цих листів –вимог підтверджується наявними у справі поштовим конвертом з відміткою поштового відділення від 24.10.2008р. "Адресат вибув" (адреса: м. Харків, вул. Дарвіна, 37) та поштовим чеком № 7365 від 19.02.2009р. (а.с. 41-45).

Проте вказані вимоги залишені без реагування та відповідних дій, передбачених законодавством з боку відповідача, що зумовило звернення позивача з даним позовом до господарського суду Харківської області.

Проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 36257,00 грн. заборгованості, оскільки зазначені позивачем доводи та надані на їх підтвердження документальні матеріали не спростовані відповідачем в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обов'язок доказування законодавчо покладений на сторони.

З урахуванням положень, запроваджених статтею 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів, колегія суддів вважає, що вищевикладені висновки суду попередньої інстанції повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення –немає.

В силу  статей 4-2,  4-3,  4-7 Господарського процесуального кодексу України  правосуддя  у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом;  сторони та інші особи,  які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами;  судове рішення  ухвалюється  суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Колегія суддів вважає, що господарським судом у повному  обсязі  використано свої  повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного  з'ясування  обставин  справи,  пов'язаних  з предметом доказування у даній справі.

Так, предметом даного позову є вимога позивача щодо виконання відповідачем зобов'язання, яке виникло в силу договору № 01/08/08 від 11.08.2008р., в частині повної оплати вартості виконаних підрядних робіт, а підставою позову  -  невиконання у повному обсязі відповідачем взятих на  себе зобов'язань щодо їх оплати.

Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків,  визначених ним та за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України  господарський  договір є  підставою   виникнення господарських зобов'язань.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно   до   статті   837   Цивільного кодексу України,   за   договором   підряду   одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 854 цього ж Кодексу якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції правомірно  встановлено, що факт виконання позивачем робіт підтверджується наявним у справі  доказами, зокрема належним чином завіреними копіями актів приймання виконання підрядних робіт № 1 за серпень 2008 р. та № 2 за вересень 2008 р. та копіями довідок про вартість робіт за серпень 2008 р. та за вересень 2008 р., що містять підписи представників позивача та відповідача, наданими позивачем в обґрунтування його вимог.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак відповідач, ні в ході розгляду справи господарським судом, ні в процесі перегляду оскарженого рішення за його апеляційною скаргою, не надав судам документів на підтвердження факту здійснення ним повного розрахунку з позивачем, а також не представив жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу, в зв'язку колегія суддів погоджуючись із висновками господарського суду також вважає, що позовні вимоги в про стягнення суми боргу є обґрунтованими, законними, в зв'язку з чим підлягають задоволенню на підставі статей 193 Господарського кодексу України, статей 526, 530 Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Звертаючись до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою  відповідач в якості підстав для скасування оскарженого ним рішення вказує на те, що господарський суд залишив поза увагою відсутність дотримання позивачем передбаченого законом та пунктом 7.1. Договору № 01/08/08 від 11.08.2008р. порядку обов'язкового досудового врегулювання спору, а також в порушення норм процесуального права прийняв рішення, не повідомивши відповідача належним чином про день, час та місце розгляду справи. Крім того, в обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає,  що  акт  виконаних підрядних робіт № 2 та довідка вартості виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року на загальну суму 36257,00 грн., які надані позивачем на підтвердження вимог по стягненню заборгованості, не підписані  директором ТОВ фірми "АРАЗ" - Аббасовим Ф.Ш. та не скріплені печаткою підприємства відповідача. Виконання будівельних робіт на обумовленому Договором об'єкті саме позивачем у справі у вересні 2008 року на суму 36257,00 грн. відповідач категорично заперечує. При цьому, за його даними заборгованість по сплаті вартості виконаних позивачем робіт   відповідача перед позивачем відсутня.

Однак посилання відповідача на безпідставність подання даного позову без попереднього вжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору, не приймаються колегією суддів до уваги, так як спростовуються наявними у справі  матеріалами, з яких вбачається, що оскільки відповідач свої зобов'язання у встановлений Договором строк не виконав та залишив неодноразові вимоги позивача без будь-якого реагування, останній в судовому порядку просить стягнути заборгованість, що повністю узгоджується з положеннями чинного законодавства України. Направлені на адресу відповідача вимоги-претензії містять чіткі посилання на акт приймання виконаних підрядних робіт № 2 за вересень 2008 року на суму 36257,00 грн., який складений між сторонами у справі на виконання умов Договору №01/08/08 від 11.08.2008р.

Слід зазначити, що обрання певного засобу захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів  правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів  і   права на судовий захист.

Обов'язковість дотримання порядку досудового врегулювання спорів для даного виду правовідносин чинним законодавством не передбачена, і вжиття саме таких заходів врегулювання спірних питань не є обов'язковим для суб'єктів господарювання, оскільки особи, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій зобов'язані поновити їх не чекаючи пред'явлення претензії або відповідних звернень (вимог, листів, тощо).

В даному випадку, відповідачу було відомо про те, що позивачем згідно умов спірного Договору були виконані будівельні роботи, про що не заперечував  уповноважений представник ТОВ фірми "Араз" - Пухальський О.О. у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 08.09.2009р., оскільки за його усними поясненнями колегією суддів з'ясовано, що роботи позивачем за спірним актом  дійсно виконані, але на думку заявника апеляційної скарги неякісно. Крім того, відповідач у своїй апеляційній скарзі посилаючись на те, що роботи позивачем за спірним актом взагалі не виконувались, жодних доказів звернення до позивача з вимогою про їх виконання до матеріалів справи не надав.  

Отже, факт невиконання позивачем будівельних робіт по спірному Договору згідно акту за вересень 2008р. не знайшов свого підтвердження. При цьому, докази неякісності виконаних позивачем робіт або будь-які інші документі, спрямовані на встановлення цього факту,  відповідачем не надані.

Повторно розглядаючи справу у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів враховує, що частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Пунктом 2.5. Договору підряду сторони встановили, що у разі зауважень до виконаних робіт, відповідач на протязі двох робочих днів з моменту надання позивачем акту виконаних робіт направляє останньому мотивовану відмову від приймання робіт. В даному випадку складається акт з переліком необхідних доробок та строків їх виконання.

Згідно з пунктом 3.2. Договору відповідач зобов'язався прийняти від позивача роботи у разі відсутності зауважень у встановленому порядку.

Відповідно до пункту 6.2. Договору у разі неякісного виконання робіт позивач зобов'язується виконати за свій рахунок та обумовлений з відповідачем строк усунути всі недоробки.

Однак, із матеріалів справи вбачається, що відповідач від прийняття робіт у встановленому законом порядку в зв'язку з їх неякісністю не відмовлявся, акт виконаних підрядних робіт № 2 на суму 36257,00 грн. підписаний уповноваженими особами з боку позивача та відповідача без зауважень та заперечень, а включений  до його змісту перелік будівельних робіт відповідає предмету Договору, відповідні документи про недоліки виконаних позивачем робіт за актом № 2 між сторонами не складалися, будь-яких заходів щодо встановлення факту порушення позивачем умов Договору відносно виконання будівельних робіт та їх неякісності, відповідачем не вжито, в зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що відповідач фактично роботи прийняв, але від свого обов'язку оплатити їх вартість ухилився.  

При цьому слід зазначити, що в порушення обов'язку доказування, який законодавчо покладений на сторони, відповідач не надав як суду першої так і апеляційної інстанції жодних доказів того, що посадова особа ТОВ фірми "Араз" - начальник дільниці Зозуля А.Н., підпис якого міститься на згаданому документі, не є уповноваженою особою на приймання від позивача виконаних будівельних робіт за вересень 2008р. Дані, про те, що особи, які поставили свої підписи на спірному акті та довідці, не мали права підписувати такі документи по будівництву, відповідачем не спростовані. Що ж стосується факту відсутності печатки на цих документах, на якому наголошує відповідач, колегією суддів в процесі розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 08.09.2009р. під час пояснень уповноваженого представника позивача -  директора  ТОВ "Восток-Строй" - Кригіна М.О. встановлено, що на момент підписання акту та довідки відповідач зазначив про втрату належної його підприємству печатки, в зв'язку з чим поставити на той час її відбиток у нього не було можливості. Представник відповідача –Пухальский О.О. вказані дані не спростував  належними та допустимими доказами і не зміг надати суду апеляційної інстанції жодних пояснень з цього приводу.

Відтак, колегія суддів вважає, що право позивача є порушеним та підлягає відновленню шляхом стягнення з відповідача на його користь вартості виконаних за вищевказаним актом будівельних робіт в сумі 36257,00 грн.

Твердження відповідача про те, що в порушення норм процесуального права суд розглянув справу за відсутності його представника, який не був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи по суті, спростовуються наявними у справі документальними доказами, а правовий аналіз матеріалів справи свідчить, що місцевим господарським судом у відповідності до вимог частини 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторонам були створені необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до пункту другого і четвертого частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 4-2 (рівність перед законом і судом) та 4-3 (змагальність) Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, для чого господарський суд створює їм необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування рішення господарського суду є розгляд ним справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду. У розумінні вказаної статті не повідомленою належним чином про час і місце засідання суду слід вважати сторону, щодо якої судом не було дотримано всіх вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено порядок надіслання учасникам процесу ухвали суду про порушення провадження у справі та зміст цієї ухвали.

Дані норми господарський суд не порушив, оскільки із матеріалів справи вбачається, що сторони належним чином були повідомлені про час, день і місце розгляду справи, так як ухвали суду першої інстанції направлялись за належною юридичною адресою відповідача - 61002, м. Харків, вул. Дарвіна, 37, що свідчить про забезпечення господарським судом принципів рівності та змагальності сторін. Відомості саме про цю адресу відповідача містяться у довідці Головного управління статистики у Харківській області станом на 09 лютого 2009 року (а.с. 43), а також зазначені у спірному Договорі в розділі "Реквізити та підписи сторін" та, як вбачається з матеріалів справи, містяться у всіх документах реєструючих органів (а.с. 76-78).

Враховуючи те, що судом першої інстанції створено всі необхідні умови  для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а  наявний в матеріалах справи обсяг доказів визнаний судом достатнім для вирішення справи по суті, підтвердженням чого являються наявні в матеріалах справи документи, колегія суддів не вбачає жодних порушень господарським судом норм чинного законодавства.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначені вимоги чинного законодавства колегія суддів вважає, що господарський суд у своєму рішенні дійшов вірного висновку про правомірність вимог позивача, оскільки факт порушення відповідачем умов спірного Договору та вимог чинного законодавства доведений позивачем належним чином та у повному обсязі, в зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача відсутні, а наведені в її обґрунтування доводи є юридично неспроможними та такими, що задоволенню не підлягають.  

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Араз" (м. Харків) позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 11 березня 2009 року по справі № 55/10-09 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи відповідача з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною 3 статті 509, статтями 525, 526, 530, 629, 837, частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України, статтями 193, 174  Господарського кодексу України, статтями 4-2, 4-3, 4-7, 32, 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Араз" (м. Харків) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 11 березня 2009 року по справі № 55/10-09 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.

Повний текст постанови підписано 11 вересня 2009 року.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді