28/482/08-7/55
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.08.2009 № 28/482/08-7/55
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Поляк О.І.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Берчук С.Г. (дов. № 41 від 06.04.2009р.)
від відповідача - Лось І.С. (дов. № 1179 від 05.03.2009р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна
на рішення господарського суду м.Києва від 13.02.2009
у справі № 28/482/08-7/55 (суддя
за позовом відкритого акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна
до відкритого акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія" в особі Запорізького регіонального філіалу
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 161 810,29 грн.
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна звернулось до господарського суду міста Києва з позовом, в якому просило суд стягнути з відкритого акціонерного товариства “Українська гірничо-металургійна компанія” в особі Запорізького регіонального філіалу на користь відкритого акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна вартість недопоставленої продукції в сумі 152 207,72 грн., суму штрафних санкцій за недопоставку продукції в розмірі 7610,00 грн. та за прострочення поставки в розмірі 1992,57 грн. В подальшому позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача вартість недопоставленої продукції в сумі 51 806,02 грн., суму штрафних санкцій за недопоставку в розмірі 8 705,97 грн. та за прострочення у розмірі 2 138,22 грн., а також судові витрати.
Рішенням господарського суду м. Києва у справі № 28/482/08-7/55 від 13.02.2009р. в позові відкритого акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано порушенням позивачем вимог “Інструкції про порядок приймання товарів виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю” П-6, затвердженої Держарбітражем СРСР 15.06.1965р., під час оформлення актів про нестачу (прийому) товару від 09.07.2008р., і від 18.08.2008р. та недоведеністю належними і допустимими доказами порушення відповідачем умов договору № 0604083865/КП30/08 від 11.04.2008р. щодо кількості поставленої продукції.
Відкрите акціонерне товариство “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва у справі № 28/482/08-7/55 від 13.02.2009р. скасувати.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що оспорюване рішення прийняте при неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та при невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, оскільки прийомка товару за кількістю була здійснена позивачем у відповідності до порядку, встановленому Інструкцією П-6. Також апелянт зазначає про те, що порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо строків поставки підтверджується специфікацією № 6 від 28.05.2008р. до договору № 0604083865/КП30/08 від 11.04.2008р. та накладними - № ЗФ-002295 від 13.07.2008р., № 45250236 від 07.07.2008р., які встановлюють дату поставки.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду у справі № 28/482/08-7/55 від 10.06.2009р. (у складі суддів: головуючий суддя – Коротун О.М., судді – Кондратова І.Д., Поляк О.І.) прийнято апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 01.07.2009р.
Відкрите акціонерне товариство “Українська гірничо-металургійна компанія” надало відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апелянта заперечує та просить Київський апеляційний господарський суд рішення господарського суду м. Києва у справі № 28/482/08-7/55 від 13.02.2009р. залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна – без задоволення.
01.07.2009р. в судовому засіданні апеляційної інстанції оголошувалась перерва до 08.07.2009р. о 12 год. 15 хв.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2009р. (у складі суддів: головуючий суддя – Коротун О.М., судді – Кондратова І.Д., Поляк О.І.) продовжено строк розгляду апеляційної скарги у справі № 28/482/08-7/55 та відкладено її розгляд на 19.08.2009р.
Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3 від 18.08.2009р., у зв'язку з виробничою необхідністю (виходом суддів Коротун О.М. та Кондратової І.Д. у відпустку) розгляд апеляційної скарги у справі № 28/482/08-7/55 доручено колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя – Поляк О.І., судді – Вербицька О.В., Кропивна Л.В.
Розглянувши апеляційну скаргу, наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила:
11.04.2008р. між відкритим акціонерним товариством “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна (надалі - покупець) та відкритим акціонерним товариством “Українська гірничо-металургійна компанія” в особі Запорізького регіонального філіалу (надалі - постачальник) укладено договір поставки № 0604083865/КП30/08 (надалі - Договір), у відповідності до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально - технічного призначення на умовах, викладених у договорі.
Товар поставляється узгодженими партіями на умовах FСА – м. Запоріжжя (склад постачальника), згідно Міжнародним правилам інтерпретації комерційних термінів Інкотермс – 2000, які використовуються з урахуванням особливостей, зв'язаних з внутрішньодержавним характером даного договору, а також з урахуванням умов, обумовлених в договорі (п. 1.2. Договору).
Згідно п. 1.3 Договору асортимент товару, кількість, вартість поставки, строки та додаткові умови поставки погоджуються у додатках (специфікаціях) до договору, які є невід'ємною його частиною.
Відповідно до п. 5.1 Договору товар відвантажується постачальником та приймається покупцем згідно з умовами, погодженими в специфікаціях.
Приймання товару по кількості та якості здійснюється на основі даних, вказаних в товаросупроводжувальних документах та сертифікатах якості виробника.
Приймання товару по кількості здійснюється покупцем згідно з “Інструкцією про порядок приймання товарів виробничо - технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю” П-6, затвердженої Держарбітражем СРСР у 1965 році (п.п. 5.2, 5.3 Договору).
На виконання умов Договору, між сторонами підписано специфікацію № 6 від 28.05.2008р., у відповідності до якої відповідач зобов'язався на протязі червня 2008 року поставити позивачу 83 т листа гарячекатаного марки сталі Ст50Г розміром 10x2100x6300 мм та 118 т листа гарячекатаного марки сталі Ст50Г розміром 10x1700x5100 мм. Загальна вартість товару становить 1 478 498,56 грн.
З платіжних доручень № 12659 від 30.05.2008р. на суму 295 000,00 грн., № 12998 від 04.06.2008р. на суму 300 000,00 грн., № 13261 від 06.06.2008р. на суму 265 000,00 грн., № 13470 від 09.06.2008р. на суму 270 572,40 грн., № 13672 від 11.06.2008р. на суму 113 499,51 грн. № 13950 від 13.06.2008р. на суму 100 000,00 грн., № 14152 від 17.06.2008р. на суму 134 426,24 грн. вбачається, що позивач свої зобов'язання по оплаті вищезазначеного товару виконав.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до видаткових накладних № ЗФ – 001669 від 25.06.2008р., № ЗФ – 001680 від 25.06.2008р. (т. І, а.с. 39-40) та заводського сертифікату якості № 26666 від 20.06.2008р. (т. ІІ, а.с 25) відповідачем відвантажено позивачу 47 т 265 кг металопродукції у кількості 69 листів.
У відповідності до видаткової накладної № ЗФ – 001658 від 24.06.2008р. (т. І, а.с. 38) та заводського сертифікату якості № 26652 від 20.06.2008р. (т. ІІ, а.с. 27) відповідачем відвантажено позивачу 67 т 130 кг металопродукції у кількості 98 листів.
У відповідності до видаткової накладної № ЗФ – 002295 від 13.08.2008р. (т. І, а.с. 42) та заводського сертифікату якості № 26781 від 25.06.2008р. (т. ІІ, а.с. 31) відповідачем відвантажено позивачу 4 т 795 кг металопродукції у кількості 7 листів.
У відповідності до видаткової накладної № ЗФ-001820 від 07.07.2008р. (т. І, а.с. 41) та заводського сертифікату якості № 74690 від 30.06.2008р. відповідачем відвантажено позивачу 65 т 835 кг металопродукції у кількості 63 листів.
Поставка товару здійснювалась автомобільним та залізничним транспортом, про що зокрема свідчать наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні (т. 1, а.с. 48-57).
Як зазначає позивач, під час здійснення прийому товару встановлено розбіжності по кількості, що зафіксовано у актах про встановлення розходжень при прийманні продукції по кількості, а саме: від 09.07.2008р., відповідно до якого по видатковим накладним № ЗФ - 001669 від 25.06.2008р. та № ЗФ-001680 від 25.06.2008р. встановлена нестача 1 т 273 кг на суму 7 603,98 грн. без ПДВ.; від 09.07.2008, відповідно до якого по видатковій накладній № ЗФ -001658 від 24.06.2008р. встановлена нестача 1 т 710 кг на суму 10 214,30 грн. без ПДВ; від 18.08.2008р., відповідно до якого по видатковій накладній № ЗФ -002295 від 13.08.2008р. встановлена нестача 113 кг на суму 674,98 грн. без ПДВ.
Також в матеріалах справи наявний акт прийому вантажу № 253 від 08.07.2008р., який складено прийомоздавальниками вантажу Калиною Г.Д., Лавровим Г.І., за участю представника громадськості Каснер О.Д., згідно з яким комісією по залізничній накладній № 45250236 встановлено нестачу товару на 3 т 885 кг.
Для врегулювання питання про нестачу поставленої продукції на адресу відповідача позивачем направлялись листи від 04.07.2008р. № 109-02/1220, від 07.07.2008р. № 109-02/1240, від 14.08.2008р. № 109/02-1506, відповідно до яких відповідачу було запропоновано направити представника для прийому товару.
У своїй відповіді на лист від 04.07.2008 р. № 109/02-1220 Запорізький регіональний філіал відкритого акціонерного товариства “Українська гірничо-металургійна компанія” посилається на те, що поставка металопродукції здійснювалась постачальником відповідно до способу визначення маси листового прокату, який вказано у сертифікаті якості виробника.
Претензією № 1-14 пр від 19.08.2008р. позивач звертався до відповідача з вимогою про перерахування вартості недопоставленого товару у розмірі 50 978,15 грн. на розрахунковий рахунок позивача.
Зазначена претензія залишена відповідачем без задоволення.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна, місцевий господарський суд визнав безпідставними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача вартості недопоставленої продукції у розмірі 51 806,02 грн.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин. Частиною 1 ст. 687 ЦК України встановлено, що перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та або упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Як зазначалось вище, п.п. 5.2, 5.3 Договору сторони погодили, що приймання товару по кількості та якості здійснюється на основі даних, вказаних в товаросупроводжувальних документах та сертифікатах якості виробника.
Приймання товару по кількості здійснюється покупцем згідно з “Інструкцією про порядок приймання товарів виробничо - технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю” П-6, затвердженої Держарбітражем СРСР у 1965 році.
Відповідно до п. 16 Інструкції П-6 у разі виявлення недостачі продукції складається акт за підписами осіб, які здійснювали приймання продукції.
Таким чином, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що єдиним допустимим доказом факту недостачі є акт складений у відповідності до вимог Інструкції П-6.
Пунктом 12 зазначеної інструкції встановлено, що приймання продукції по кількості здійснюється по транспортним та супроводжувальним документам (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам, тощо) відправника (виробника).
Згідно з п. 13 Інструкції П-6 кількість продукції що надійшла при прийманні її повинна визначатись у тих же одиницях виміру, які вказані у супроводжувальних документах.
З матеріалів справи вбачається, що супроводжувальними документами згідно з яким відповідач відвантажував позивачу металопродукцію були видаткові (транспортні) накладні, в яких одиницею виміру кількості товару визначена тонна, а також заводські сертифікати якості виробника, в яких кількість товару визначена як в тоннах, так і в кількості листів поштучно, оскільки за специфікацією № 6 до Договору предметом Договору були саме листи гарячекатаного марки сталі Ст50Г розміром 10x2100x6300 мм та листи гарячекатаного марки сталі Ст50Г розміром 10x1700x5100 мм.
Проте, в порушення п. 13 Інструкції П-6, в актах про встановлення розходжень при прийманні продукції по кількості від 09.07.2008р., від 18.08.2008р., від 08.07.2008 відсутні дані про кількість листів, зазначених в заводських сертифікатах якості і одержаних фактично, а відтак, докази, які б свідчили про те, яка кількість листів металопродукції була одержана відповідачем фактично та чи відповідала ця кількість листів кількості листів вказаних у супровідних документах, та чи відповідала зазначена кількість листів тій вазі, яка була визначена в заводських сертифікатах якості, відсутні. В зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що за таких обставин, не можливо визначитись стосовно того, чи був факт недостачі товару, чи був поставлений неякісний товар.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до п.п. 6, 9, 10, 11, 16, 17, 18, 21, 22, Інструкції П-6 прийом товару, що поставлявся без тари, а також прийом за вагою брутто здійснюється, зокрема на складі одержувача - при доставці продукції постачальником; в містах розкриття опломбованих або в містах розвантаження не опломбованих транспортних засобів або на складі органу транспорту - при доставці та видачі продукції органом залізничного, автомобільного транспорту.
Прийом товару, що надійшов без тари, у відкритій тарі здійснюється в момент отримання її від постачальника або зі складу органу транспорту, або в момент розкриття опломбованих та розвантаження неопломбованих транспортних засобів.
Прийом товару вважається здійсненим своєчасно, якщо перевірка кількості товару завершена в установлені строки.
Прийом товару здійснюється уповноваженими особами підприємства – одержувача.
Якщо під час прийому товару виявлена нестача товару, то одержувач зобов'язаний припинити подальший прийом товару та забезпечити його збереження.
Прийом товару здійснюється за участю представника громадськості, якому видається належним чином оформлене та завірене печаткою підприємства, разове посвідчення за підписом керівника підприємства або його заступника.
У посвідченні, повинно бути вказано дата його видачі; номер; прізвище, ім'я , ім'я по батькові, посада особи із зазначенням у прийманні якого товару, особу уповноважено брати участь; дата та номер рішення заводського комітету, яким підприємству виділений даний представник.
Посвідчення, видане з порушення правил Інструкції, є недійсним.
В актах про нестачу повинно бути зазначено, зокрема, номер та дата комерційного акту, акту органу автомобільного транспорту, якщо такі акти були складені, умови збереження товару, відомості про те, що зважування було здійснено на справних вагах або іншим вимірювальним прибором, справність якого перевірена належним чином, справність пломб, яким способом встановлено нестачу та інше.
До акту, яким встановлено нестачу товару, повинні бути доданий зокрема документ, який встановлює повноваження представника, який приймав участь у прийманні товару.
Проте, всупереч вимог вищезазначеної інструкції, при прийманні продукції за актами від 09.07.2009р. представник громадськості діяв на підставі протоколу, а не посвідчення; приймання продукції за актами від 09.07.2009р. здійснено не під час його надходження у пункт призначення; у актах від 09.07.2009р. не вказано, чи перевірена належним чином справність вимірювального обладнання; у акті від 18.08.2009р. не вказано, на якому вимірювальному обладнанні встановлена нестача.; у акті від 08.07.2008р. не вказано дату і номер рахунку фактури та дату транспортної накладної; у акті від 08.07.2008р. не вказано вартість недостачі продукції, а також найменування продукції, недостачу якої виявлено при прийнятті вантажу та не надано висновок про місце виявлення недостачі.
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що позивач не дотримався обумовленого Договором порядку приймання продукції за кількістю, чим позбавив себе можливості надати суду належні та допустимі докази, які б мали засвідчити наявність недостачі товару.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій за недопоставку продукції у розмірі 8 705,97 грн., слід зазначити наступне.
Як зазначалось вище, специфікацію № 6 від 28.05.2008р. до Договору, відповідач зобов'язався на протязі червня 2008 року поставити позивачу 83 т листа гарячекатаного марки сталі Ст50Г розміром 10x2100x6300 мм та 118 т листа гарячекатаного марки сталі Ст50Г розміром 10x1700x5100 мм. Загальна вартість товару становить 1 478 498,56 грн.
З платіжних доручень № 12659 від 30.05.2008р. на суму 295 000,00 грн., № 12998 від 04.06.2008р. на суму 300 000,00 грн., № 13261 від 06.06.2008р. на суму 265 000,00 грн., № 13470 від 09.06.2008р. на суму 270 572,40 грн., № 13672 від 11.06.2008р. на суму 113 499,51 грн. № 13950 від 13.06.2008р. на суму 100 000,00 грн., № 14152 від 17.06.2008р. на суму 134 426,24 грн. вбачається, що позивач свої зобов'язання по оплаті вищезазначеного товару виконав.
Як зазначає відповідач та вбачається з матеріалів справи поставка позивачу продукції здійснювалась наступним чином: 24.06.2008р. на загальну суму 481 183,14 грн.; 25.06.2008р. на загальну суму 338 792,21 грн.; 07.07.2008р. на загальну суму 501 839,11 грн.; 13.08.2008р. на загальну суму 34 370,23 грн., тобто відповідачем, в порушення умов специфікації № 6 від 28.05.2008р. до Договору, поставлено позивачу продукції лише на загальну суму 1 356 184,69 грн.
Листом від 25.09.2008р. № 1919/109-02 позивач вимагав від відповідача повернення на свій розрахунковий рахунок незабезпечені товаром грошові кошти на суму 172107,10 грн.
Листом від 28.11.2008р. № 11-07 (а.с. 34 т.2) відповідач визнав перед позивачем свою заборгованість за недопоставлену металопродукцію у розмірі 122 313,47 грн. та просив зарахувати вказану суму заборгованості в рахунок оплати за поставлений в серпні – жовтні 2008р металопрокат.
Позивач, листом від 05.12.2008 року № 109/02, погодився зарахувати вказану суму в рахунок оплати за поставлений в серпні – жовтні 2008р металопрокат.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що станом на 28.11.2008р. за відповідачем рахувалась заборгованість щодо поставки товару у розмірі 122 313,47 грн.
Заперечуючи проти нарахування штрафних санкцій за недопоставку продукції в червні 2008 року, відповідач зазначає про те, що у відповідності до п. 1.2. Договору і специфікації № 6 від 28.05.2008р. поставка здійснюється на умовах FСА - м. Запоріжжя (склад постачальника), а тому позивач повинен був сам забрати на складі відповідача металопрокат погодженого з останнім асортименту і кількості. Відповідач наголошує на тому, що у нього відсутнє зобов'язання поставити визначену продукцію на склад позивача, у зв'язку з чим для позивача доказами недопоставки продукції з вини відповідача є докази відмови постачальника (відповідача) у передачі покупцеві (позивачу) на його вимогу продукції на його складі у погоджені сторонами дати.
Однак, колегія суддів не погоджується з вказаними доводами відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів „Інкотермс” FСА – „франко-перевізник” означає, що зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним після передачі товару, очищеного від мита на експорт, під відповідальність перевізника, названого покупцем, у погодженому місці або пункті. Якщо покупець не вказав точного пункту, то продавець може вибрати у межах домовленого місця або зони пункт, де перевізник візьме товар під свою відповідальність.
Як вбачається зі змісту Договору та специфікації до нього, сторони погодили таке місце, а саме: склад постачальника.
Відповідно до абз.2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Таким чином, колегія суддів вважає, що згідно умов Договору обов'язок відповідача щодо поставки товару вважався виконаним після передачі перевізнику, названого покупцем, товару, який знаходився на складі відповідача, був відповідним чином промаркований і позивач був поінформований про це.
Разом з тим, доказів того, що товар на суму 122 313,47 грн. знаходився на складі відповідача, був відповідним чином промаркований і позивач був поінформований про це, відповідач не надав.
Крім того, Міжнародними правилами щодо тлумачення термінів „Інкотермс” FСА – „франко-перевізник” передбачено, що якщо згідно з торговим звичаєм потрібна допомога продавця щодо укладення договору з перевізником (наприклад у випадку використання залізничного або повітряного транспорту), то продавець може діяти на ризик і рахунок покупця.
Як зазначає відповідач, поставки металопрокату в червні 2008 року на загальну суму 1 356 184,69 грн. відповідно до специфікації №6 до Договору здійснювались перевізником, якого відповідач визначив самостійно. Однак поставку товару на загальну суму 122 313,47грн., який також мав бути поставлений в червні 2008 року за вказаною специфікацією здійснено не було.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не було виконано свого обов'язку по поставці товару за Договором в червні 2008 року на загальну суму 122 313,47 грн., яка була визнана останнім.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 217 Господарського кодексу України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до п. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Протоколом врегулювання розбіжностей за договором № 0604083865/КП30/08 від 11.04.2008р., яким внесено зміни до п. 9.2. договору , сторони встановили, що за прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,05% від вартості простроченого або недопоставленого товару за кожний день прострочення.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Як зазначалось вище, матеріалами справи доведено факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо поставки продукції в червні 2008 року на загальну суму 122 313,47 грн., що свідчить про наявність підстав для застосування відповідальності передбаченої умовами Договору.
На підставі викладеного, здійснивши перерахунок пені, колегія суддів встановила, що з відповідача на користь позивача, за визначений ним період з 01.07.2008р. по 08.10.2008р. підлягає стягненню 6 115,67 грн. пені (122 313,47 х 0,05% х 100 / 100 = 6 115,67).
Щодо штрафних санкцій за прострочку поставки металопродукції у розмірі 2 138,22 грн., то колегія суддів вважає, що останні задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено факту недостачі металопродукції, а відтак і суми, виходячи з якої останнім нараховувалась пеня.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
За таких обставин, враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду м. Києва у справі № 28/482/08-7/55 від 13.02.2009р. підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна на рішення господарського суду м. Києва у справі № 28/482/08-7/55 від 13.02.2009р. задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду м. Києва у справі № 28/482/08-7/55 від 13.02.2009р. змінити.
3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Українська гірничо-металургійна компанія” в особі Запорізького регіонального філіалу (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1Г, р/р 26005714 в ФАБ “АвтоЗаЗбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313407, код ЄДРПОУ 35725828), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна” (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 81, р/р 26006976712490 в ЗФ ПУМБ, МФО 313623, код ЄДРПОУ 00186536) 6 115 (шість тисяч сто п'ятнадцять) грн. 67 коп. пені, 61 (шістдесят одну) грн. 15 коп. витрат по сплаті державного мита та 11 (одинадцять) грн. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Українська гірничо-металургійна компанія” в особі Запорізького регіонального філіалу (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1Г, р/р 26005714 в ФАБ “АвтоЗаЗбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313407, код ЄДРПОУ 35725828), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна” (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 81, р/р 26006976712490 в ЗФ ПУМБ, МФО 313623, код ЄДРПОУ 00186536) 30 (тридцять) грн. 57 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.
4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду м. Києва.
5. Повернути до господарського суду м. Києва матеріали справи № 28/482/08-7/55.
Головуючий суддя
Судді
27.08.09 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.08.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4885073 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Поляк О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні