Постанова

від 21.08.2009 по справі 3/103-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/103-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2009 року                                                                Справа №3/103-09

Судова колегія у складі:

головуючого судді Шутенко І.А.,

судді-доповідача Бабакової Л.М., судді Гончар Т.В.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача –Бондарєв Є.М. –дов. № 20-БЕ від 20.02.2009р.        

відповідача –не з'явився    

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, Сумської товарної біржі «Сумиагропромбіржа», м. Суми, (вх. № 1417С/2-4) на рішення господарського суду Сумської області від 30.04.2009р. по справі № 3/103-09

за позовом Сумської товарної біржі «Сумиагропромбіржа», м. Суми

до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми

про визнання недійсним рішення

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив суд визнати недійсним рішення № 63 адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18 грудня 2008 року.

Рішенням господарського суду Сумської області від 30.04.2009р. (суддя Левченко П.І.) в задоволенні позову було відмовлено.   

Позивач, Сумська товарна біржа «Сумиагропромбіржа», з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 30.04.2008р. скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі позивач просив скасувати рішення повністю і не вказав, що саме він просить.

17.08.2009р. позивач надав уточнення до апеляційної скарги, в якому просив суд скасувати рішення господарського суду Сумської області від 30.04.2009р. по справі № 3/103-09 повністю та прийняти нове рішення, яким встановити, що СТБ „Сумиагропромбіржа" не є суб'єктом господарювання, що зловживає монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з реєстрації внутрішніх біржових контрактів, предметом яких є необроблена деревина у зв'язку з тим, що заявником не стягується біржовий збір за реєстрацію внутрішніх біржових контрактів, предметом яких є необроблена деревина. Також, позивач просив прийняти нове рішення, яким встановити, що СТБ „Сумиагропромбіржа" не є суб'єктом господарювання, що зловживає монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з реєстрації внутрішніх біржових контрактів, предметом яких є необроблена деревина, в частині затвердження та застосування Правил біржової торгівлі, які не містять Порядку визначення розміру плати за користування послугами біржі, у зв'язку з тим, що СТБ «Сумиагропромбіржа»не стягується біржовий збір за реєстрацію внутрішніх біржових контрактів, предметом яких є необроблена деревина, та відсутність Порядку визначення розміру плати не призвело та не могло призвести до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання. Крім того, позивач просив у зв'язку з тим, що заявник не є суб'єктом господарювання, що зловживає монопольним становищем, скасувати рішення в частині накладення на СТБ «Сумиагропромбіржа»штрафів на загальну суму 17 000,00 гривень та зобов'язанні СТБ «Сумиагропромбіржа»у двомісячний термін припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом встановлення розміру вартості послуг з реєстрації внутрішніх біржових контрактів, предметом яких є необроблена деревина, в абсолютній сумі.

Тобто, в даному уточненні позивач в порушення чинного законодавства вийшов за межі поданого позову.

Відповідач, Сумське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, у судове засідання не з'явився, 17.08.2009р. на адресу суду від нього надійшов лист з проханням розглянути справу без участі його представника. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення. Вважає, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийнято у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи.

У судовому засіданні 01.07.2009р. було оголошено перерву до 14:00 год. 17.08.2009р. В зв'язку з відпусткою судді Карбань І.С. та на підставі службової записки судді-доповідача склад судової колегії було змінено, тому справу було розглянуто спочатку.  

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2008 року відповідачем було прийнято рішення № 63 у справі № 03-06/27-2008 про порушення Сумською товарною біржею “Сумиагропромбіржа” (позивачем) законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до статті 12 Закону України “Про захист економічної конкуренції” суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, зокрема, якщо на цьому ринку в нього немає жодного конкурента.

Розроблена відповідно до статті 12 Закону Методика визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затверджена розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 року за № 49-р та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 року за № 317/6605 (надалі - Методика) встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках.

Згідно з пунктом 1.2 Методики об'єктами для визначення монопольного (домінуючого) становища є: суб'єкти господарювання; групи суб'єктів господарювання - декілька суб'єктів господарювання, які діють на ринку в певних товарних та територіальних (географічних) межах; обставини, які визначають на відповідному товарному ринку умови здійснення господарської діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт, а також умови придбання та використання зазначених товарів, робіт, послуг.

Пункт 2 Методики встановлює дії, які може в себе включати визначення монопольного становища суб'єктів господарювання на ринку. Установлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку.

Тобто, факт зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку доводиться органами Антимонопольного комітету України на підставі відповідного дослідження, проведеного у порядку, передбаченому Методикою.

Статтею 280 ГК України та статтею 3 Закону України «Про товарну біржу», визначено права та обов'язки товарної біржі, яка має право встановлювати відповідно до законодавства власні обов'язкові для всіх учасників торгів, правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, а також встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, а також санкції за порушення статуту іржі та біржових правил.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про товарну біржу»біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених умов: якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; якщо її учасниками є члени біржі; якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам.

Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм та положень Правил біржової торгівлі та враховуючи те, що біржовою операцією є угода, яка являє собою купівлю-продаж товару (необробленої деревини), виключно заготовленої підприємствами Сумської області та допущеної до обігу лише на СТБ «Сумиагропромбіржа»(внаслідок укладення відповідних договорів держлісгоспами Сумської області (лісокористувачами) з ДП «ТД «Крона»та визначення останнім Позивача організатором торгів з продажу необробленої деревини, заготовленої підприємствами Сумської області) суб'єкт господарювання, який придбав  необроблену деревину, повинен зареєструвати відповідний контракт виключно на СТБ «Сумиагропромбіржа».

При цьому, зазначене також підтверджується змістом договорів на купівлю-продаж необробленої деревини, які маються в матеріалах судової справи, укладених між учасниками торгів (державними лісгоспами Сумської області) (продавцями) та суб'єктами господарювання (покупцями) та затверджених СТБ «Сумиагропромбіржа».

Сумською товарною біржею протягом періоду, що досліджується, комісійний збір за організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини не стягувався, тобто протягом вказаного періоду витрати, пов'язані з організацією та проведенням аукціонів з продажу необробленої деревини, відшкодовувались за рахунок реєстраційного збору та плати за одноразову участь у торгах.

Листом від 09.09.2008 №110 на вимогу відповідача позивачем було надано перелік послуг, що надаються, розмір плати за послуги та інших грошових зборів, встановлених СТБ „Сумиагропробіржа" на 2008 -2009 маркетинговий рік. Надано копії документів, якими встановлено (затверджено) вартість послуг та розмір грошових зборів та розрахунки вартості послуг та розміру грошових зборів, встановлених СТБ „Сумиагропробіржа" на 2008 - 2009 маркетинговий рік. При цьому серед послуг та інших грошових зборів комісійний збір за організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини відсутній.

Процедура реалізації необробленої деревини регламентується спеціальним Положенням про організацію та проведення аукціонів з продажу і необробленої деревини, затвердженим наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 № 42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.02.2007 за 164/13431, пунктом 3.3. якого визначено, що для відшкодування організатору аукціону витрат, пов'язаних з його організацією та проведенням, з покупців які підписали аукціонне свідоцтво, справляється комісійний збір у розмірі, визначеному І відповідним договором.

Із зазначеного слідує, що загальна сума комісійного збору (в тому числі реєстраційного збору та інших видів платежів за надання Біржею послуг, пов'язаних з організацією та проведенням аукціону з продажу необробленої деревини), що стягується з переможця торгів (покупця необробленої деревини), не повинна перевищувати витрат Біржі, пов'язаних з організацією та проведенням аукціону з продажу необробленої деревини, що цілком узгоджується зі статтею 1 Закону України «Про товарну біржу», згідно якої товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

Враховуючи     викладене,     судом     першої    інстанції    правомірно     зроблено вищезазначений висновок, що грунтується на повному з'ясуванні обставин, які мають \ значення для справи.

Зважаючи на те, що Порядок реєстрації та оформлення угод, визначений частиною 11 Правил біржової торгівлі СТБ | „Сумиагропромбіржа" є єдиним для всіх угод, в тому числі і реєстрації внутрішніх біржових контрактів, предметом яких є необроблена деревина, реєстраційний збір в абсолютній сумі не може встановлюватись у різних розмірах, оскільки витрати Біржі на надання Послуг (реєстрація одного договору) є однаковими і не можуть залежати від вартості придбаної продукції.

Слід зазначити, що будь-які відносини між суб'єктами господарювання (незалежно від того, чи займають останні монопольне становище, чи ні) та їх споживачами (контрагентами) ґрунтується на вимогах цивільного та господарського законодавства. Тобто, на них поширюються норми щодо свободи вчинення правочину, вільного встановлення ціни договору, тощо.

Чинним законодавством встановлені обмеження для суб'єктів господарювання - учасників цивільних правовідносин, які займають монопольне (домінуюче) становище, зокрема щодо їхніх дій, в тому числі при укладенні, виконанні договорів, правочинів.

Так, частиною 5 статті 13 Цивільного кодексу України не допускається використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем, а також недобросовісна конкуренція.

Відповідно до статті 13 пункту 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»юрисдикція органів комітету поширюється на суб'єктів господарювання, які займають монопольне (домінуюче) становище на певному товарному ринку та на їх цивільно-правові відносини із контрагентами, які виникають на тому ж самому товарному ринку.

Виходячи з положень пункту 1 та 2 частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (зловживанням монопольним становищем вважається встановлення таких цін та умов, які не можливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку), органи Антимонопольного комітету України можуть визначати дії суб'єктів господарювання, які ґрунтувалися на положеннях статті 623 Цивільного кодексу України, як такі, що не відповідають конкуренційному законодавству.

За пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції»встановлення, зокрема, таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, кваліфікується як зловживання монопольним (домінуючим) і становищем на ринку.

Встановлення СТБ „Сумиагропромбіржа" вартості послуг з реєстрації внутрішніх біржових контрактів, предметом яких є необроблена деревина, у відсотковому розмірі від суми придбаної лісопродукції, призвело до того, що Споживачі Послуги (Покупці необробленої деревини) сплачували за одні й ті самі послуги різну вартість, яка при підвищенні цін на необроблену деревину пропорційно зростає, при цьому фактично не залежить від дійсних витрат Біржі на реєстрацію 1 договору та значно перевищує витрати останньої на їх надання.

При встановленні вартості послуги з реєстрації внутрішніх біржових контрактів біржа не може виходити за межі цивільних прав з метою зловживання монопольним становищем на ринку, а має встановити економічно обґрунтовану вартість послуги з реєстрації внутрішніх біржових контрактів, предметом яких є необроблена деревина, лише виходячи з власних витрат, пов'язаних з наданням зазначених послуг, як то передбачено пунктом 3.3 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини. Враховуючи однаковий розмір витрат з надання кожної Послуги (реєстрація однієї угоди), Біржа повинна встановлювати однаковий розмір вартості Послуги для всіх споживачів.

На підставі викладеного, дії СТБ „Сумиагропромбіржа" є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50, частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону України  "Про  захист економічної конкуренції"  у вигляді  зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з реєстрації внутрішніх біржових контрактів.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи, відповідач, при винесенні свого рішення №63 від 18.12.2008р. про визнання дій позивача як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді зловживання СТБ «Сумиагропромбіржа»монопольним (домінуючим) становищем на ринку, діяв в межах повноважень.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що підстави для скасування рішення господарського суду Сумської області від 30.04.2009 року відсутні, а тому, дане рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101,102, п. 1 ст.103, ст. 105 ГПК України, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу позивача, Сумської товарної біржі «Сумиагропромбіржа», залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 30.04.2009р. по справі № 3/103-09 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.  

Повний текст постанови підписаний 19.08.2009р.

       Головуючий суддя                                                           Шутенко І.А.

                               Судді                                                          Бабакова Л.М.

                                                                                                                 Гончар Т.В.