Постанова

від 25.06.2009 по справі 14/78/09

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/78/09

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.06.09                                                                                       Справа №14/78/09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді  Кричмаржевський В.А.    , Коробка Н.Д.  , Мойсеєнко Т. В.

при секретарі Акімової Т.М.

за участю представників:

- позивача - Ведмідь А.Є. і Калашникової І.Ю.

- відповідача -  Сверлікова В.Л.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу  Житлово-будівельного кооперативу № 301 "Запоріжсталь-26", м. Запоріжжя

на рішення   господарського суду Запорізької області від 13.04.2009р.  

у справі № 14/78/09

за позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Хортицького району м.Запоріжжя

до відповідача Житлово-будівельного кооперативу № 301 "Запоріжсталь-26", м.Запоріжжя

про стягнення  86.526,77грн. заборгованості

                                                            Установив:

За рішенням господарського суду Запорізької області від 13.04.2009р. у справі №14/78/09 (суддя Хоролець Т.Г.) позов задоволено, з Житлово-будівельного кооперативу № 301 "Запоріжсталь-26", м.Запоріжжя, на користь  Концерну "Міські теплові мережі", м.Запоріжжя, стягнуто 86.526,77грн. основного боргу, 865,27грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо оплати наданих послуг гарячого водопостачання відповідно до умов договору на відпуск теплової енергії у гарячій воді.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області скасувати, а  справу направити на новий розгляд суду першої інстанції для вирішення питання про призначення судової почеркознавчої експертизи та з'ясування питань щодо належної якості послуг, наданих позивачем, та реальної вартості фактично наданих послуг.

В обґрунтування своїх вимог заявник та його представник у судовому засіданні звертають увагу на те, що позивачем надаються послуги неналежної якості, що на думку відповідача є підставою для зменшення вартості послуг. Також апелянт посилається на те, що від кооперативу на підписання договору уповноважений лише Сверліков В.Л., але як зазначено в апеляційній скарзі, останній з концерном договору не підписував.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач та його представники у судовому засіданні просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.          

Між Концерном "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Хортицького району (теплопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом № 301 "Запоріжсталь-26" (споживач) 07.08.2002 року укладено договір  №141 про відпуск теплової енергії у гарячій воді (а.с.11).

Згідно з пунктом 3.2 договору споживач здійснює оплату платіжних документів, пред'явлених Теплопостачальною організацією в триденний строк після дати, вказаної в платіжних документах. Такими платіжними документами є рахунки за поставлену теплову енергію.

Позивач, виконуючи договірні зобов'язання, за період з листопада 2006р. по грудень 2008р. (включно) поставив відповідачеві теплову енергію на суму 290.174,12грн., що підтверджується виставленими рахунками позивача -теплопостачальника, в яких зазначені кількість, тариф та вартість відпущеної гарячої води (а.с.17-34).

Відповідачем умови договору виконані частково, а саме, здійснено часткову оплату за спожиту теплову енергію за період з листопада 2006р. по грудень 2008р. у розмірі 203.647, 35грн., тобто, споживачем не оплачено послуг на 86.526,77грн.

Сторонами договору 04.03.2009року складений акт звірки розрахунків за теплову енергію за договором № 141 від 07.02.2002р., відповідно до якого заборгованість споживача становить – 86.526,77грн. (а.с.47).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за своєю правовою природою договір, який укладено між сторонами, є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами. Статтею 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Отже, з визначення поняття договору енергопостачання випливає, що енергопостачальна організація передає (подає) споживачеві електроенергію, а споживач приймає й оплачує її, тобто, відбувається відплатна передача енергії від продавця до покупця, що характерно для договору купівлі-продажу.

Матеріалами справи підтверджено, що енергопостачальником за період з листопада 2006року по грудень 2008року передано, а споживачем прийнято теплову енергію у гарячій воді, що зобов'язує його повністю оплатити її.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічне положення міститься і у статті 526 Цивільного кодексу України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, а останній в свою чергу утримується від виконання оплати, що у даному випадку є порушенням господарського зобов'язання.

Отже, на підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача суми основного боргу.

Відповідач у поданій апеляційній скарзі вказує на невідповідну якість наданих послуг з подачі гарячої води, посилаючись при цьому на висновок НДІБК (а.с.77). Як вбачається з вказаного висновку, дослідні роботи здійснювались у 2004 році, а у випадку, що розглядається, ставиться питання про стягнення коштів, нарахованих з листопада 2006року. Також слід зазначити, що у разі наявності підстав вважати, що теплопостачальником надаються послуги з передачі гарячої води неналежної якості, то споживач не позбавлений права звернутись з відповідним позовом до господарського суду.

Посилання відповідача про те, що договір не підписувався уповноваженою особою - Сверліковим не спростовує обов'язку оплачувати отримані послуги. При цьому присутній у судовому засіданні Сверліков В.Л. не заперечує отримання гарячої води кооперативом.

Господарський суд першої інстанції правомірно задовольнив позов, підстави для зміни або скасування оскаржуваного судового акту відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -

                                                 Постановив:

           Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу №301 "Запоріжсталь-26", м. Запоріжжя, залишити без задоволення.

           Рішення господарського суду Запорізької області від 13.04.2009р. у справі  №14/78/09 залишити без змін.

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.

 судді  Кричмаржевський В.А.  

 Коробка Н.Д.  Мойсеєнко Т. В.