Постанова

від 23.09.2009 по справі 2/50

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/50

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 23.09.2009                                                                                           № 2/50

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Коротун  О.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від прокуратури - не з'явився;

 від позивача - Лут Є.О. – представник за дов. № 7/8-314-11/53 від 10.11.2006;

 від відповідача - Мельничук Ю.Л. - представник за дов. б/н від 30.06.2009;

 від третьої особи - Катаєва У.С. - представник за дов. б/н від 28.08.2009;

 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Проектно-конструкторське бюро”

 на рішення Господарського суду м.Києва від 07.04.2009 (дата підписання повного тексту рішення – 13.04.2009)

 у справі № 2/50 (суддя  

 за позовом                               Прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради

 до                                                   Приватного підприємства „Проектно-конструкторське бюро”

 за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача           Фізичної особи – підприємця Борковського Олександра Васильовича  

 про                                                   стягнення 91579,13 грн.

                                         Суть рішення і скарги:

Прокурор Шевченківського району міста Києва у січні 2009 року звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради (далі – позивач) до Приватного підприємства „Проектно-конструкторське бюро” (далі – відповідач) про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 28311,16 грн. та втраченої вигоди у розмірі 63267,94 грн., а всього 91579,13 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.04.2009 у справі № 2/50 позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з Приватного підприємства „Проектно-конструкторське бюро” на користь Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради 28311,16 грн. неустойки, 63267,97 грн. втраченої вигоди, 915,79 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що відповідач свої зобов'язання щодо повернення об'єкту оренди не виконав, в зв'язку з чим зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди відповідно до приписів статей 550, 611, 785 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та відшкодувати збитки відповідно до приписів статті 22 ЦК України та пункту 1 статті 225 Господарського кодексу України (далі – ГК України),  а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 28311,16 грн. та збитків (упущеної вигоди) у розмірі 63267,94 грн. задоволені судом першої інстанції.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Крім того, апелянт порушив клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції при винесенні спірного порушив норми як процесуального, так і матеріального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що відповідач взагалі не отримував ухвали про призначення справи до розгляду та відкладення розгляду справи не отримував, в зв'язку з чим було порушено його право на судовий захист. Крім того, апелянт вказує на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що 27.04.2007 відповідачем було надіслано лист-звернення до Шевченківської районної ради з проханням продовжити термін дії договору оренди та усунути перешкоди в користуванні орендованим приміщенням, або забезпечити прийняття від Приватного підприємства „Проектно-конструкторське бюро” орендованого приміщення та забезпечити повернення обладнання, що знаходиться в орендованому приміщенні, що підтверджується фіскальним чеком № 8864 від 27.04.2007.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2009 у справі № 2/50 Приватному підприємству „Проектно-конструкторське бюро” було відновлено пропущений строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу було прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2009 у справі № 2/50 розгляд апеляційної скарги відкладався на підставі пунктів 1, 3 частини 1 статті 77 ГПК України, а також було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Фізичну особу – підприємця  Борковського Олександра Васильовича (далі – третя особа) на підставі статті 27 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2009 у справі № 2/50 було продовжено строк розгляду апеляційної скарги на підставі статей 69, 102 ГПК України.

В судове засідання 23.09.2009 з'явилися представники позивача, відповідача та третьої особи. Представник прокуратури в судове засідання 23.09.2009 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції суду (ухвали Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2009 у справі № 2/50) - № 096239 від 23.06.2009 та реєстр на передачу простої та рекомендованої кореспонденції від 08.09.2009 (належним чином засвідчено копія якого знаходиться в матеріалах справи).

Отже, прокуратура Шевченківського району міста Києва була обізнана про дату розгляду апеляційної скарги у даній справі 23.09.2009, але не надав доказів неможливості направлення в судове засідання будь-якого свого представника. Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, а також те, що від прокурора Шевченківського району міста Києва заяв, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило, Київський апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу у справі № 2/50 за відсутності представника прокуратури Шевченківського району міста Києва, яка не скористалася своїм правом, передбаченим статтею 22 ГПК України, на участь в судовому засіданні.

Представник відповідача просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 07.04.2009 у справі № 2/50 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив суд рішення господарського суду міста Києва від 07.04.2009 у справі № 2/50 залишити без змін.

Представник третьої особи проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив суд рішення господарського суду міста Києва від 07.04.2009 у справі № 2/50 залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Зокрема, третя особа посилається на те, що новий орендар отримав приміщення у користування лише 08.01.2008.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, Київський апеляційний господарський суд, -  

ВСТАНОВИВ:

 Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як правомірно з'ясовано судом першої інстанції, рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради № 263 від 25.11.2003 створено Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, що є виконавчим органом Шевченківської районної у м. Києві ради, шляхом реорганізації Фонду приватизації комунального майна Шевченківського району у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 рішення Шевченківської районної у м. Києві ради № 263 від 25.11.2003 було затверджено Положення про Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (далі – положення).

Згідно із пунктом 1.3. положення Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради є виконавчим органом, якому райрадою делеговано функції та повноваження щодо управління комунальною власністю територіальної громади Шевченківської районної у міста Києві ради

Відповідно до пункту 3.1.10 положення Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради виступає від імені райради орендодавцем та укладає договори оренди комунального майна району, в т.ч. цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів і нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), організовує проведення конкурсів (аукціонів) на право оренди нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.05.2006 Шевченківська районна у місті Києві рада в особі першого заступника начальника Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради Дударенко Анни Михайлівни, що діяв на підставі розпорядження Шевченківської районної у м. Києві ради від 21.04.2006 № 34р-к та наказу від 28.04.2006 № 53к (орендодавець) з одного боку та Приватним підприємством „Проектно-конструкторське бюро в особі директора Кізніченко Вероніки Валеріївни, що діє на підставі статуту (орендар) з іншого боку, було укладено договір № 1590/1 оренди нежилих приміщень, що належать до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району (далі – договір)

Відповідно до пункту 1.1. договору відповідачу було надане у тимчасове платне користування нежиле приміщення 1-го поверху загальною площею 17,0 кв.м. згідно по поверхового плану приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. М.Житомирська, 5.

Відповідно до пункту 8.2. договору строк дії договору встановлений з 11.05.2006 по 31.03.2007.

Згідно зі статтею 291 Господарського кодексу України (далі – ГК України), пункту 1 статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна України” договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

На виконання пункту 2 статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” позивач заявою № 7/9-113-073/58 від 23.04.2007 попередив відповідача про те, що строк дії договору закінчився і на новий строк продовжуватися не буде та вимагав звільнити орендоване за договором приміщення і повернути його за актом приймання-передачі орендодавцеві.

Відповідно до положень пункту 1 статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у разі закінчення строку дії договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання вважається порушеним у випадку повного його невиконання або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання згідно статті 610 ЦК України.

У відповідності до пункту 4 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до пункту 3.2.18 договору при поверненні об'єкту оренди за актом встановленого зразка не пізніше, ніж за 10 робочих днів з дня надіслання письмового повідомлення про повернення, орендар зобов'язаний передати об'єкт оренди, інвентар, обладнання та інше майно у тому стані, у якому воно було передане за актом в оренду, з урахуванням нормального зносу.

Відповідно до пункту 7.8. договору орендар, який не виконує свої зобов'язання щодо повернення об'єкту оренди за встановленим даним договором порядком, сплачує на користь орендодавця неустойку в розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за весь час прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, письмове повідомлення з вимогою повернути приміщення у 10-денний термін з моменту закінчення терміну дії договору було направлено позивачем відповідачу 24.04.2007.

Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач повернув позивачу орендоване за договором приміщення у встановлений договором строк, проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки відповідач не виконав свої договірні зобов'язання щодо повернення об'єкту оренди, він зобов'язаний відповідно до пункту 7.8. договору сплатити неустойку в розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди та збитки, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно до пункту 2 статті 244 ГК України під збитками розуміються: витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 2 статті 22 ЦК України, збитками є: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до пункту 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Цивільним кодексом України, зокрема статтею 785, встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Зважаючи на встановлене, судом апеляційної інстанції приймаються, як обґрунтовані, доводи відповідача про те, що відповідач належним .

Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2007 комісія відповідача в складі директора підприємства, головного бухгалтера, головного інженера, юрисконсульта та майстра по ремонту обладнання склали акт про те, що 24.04.2007 о 09:00 год. був виявлений факт заміни вхідних дверей нежилого приміщення загальною площею 17,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М.Житомирська, 5. Замінені металеві двері опечатані клейкою стрічкою з написом „Без дозволу Шевченківської ради не розкривати”, у зв'язку з чим працівники відповідача не мали можливості потрапити на свої робочі місця.

У зв'язку з викладеним, 27.04.2007 відповідачем було надіслано лист-звернення до Шевченківської районної ради з проханням продовжити термін дії договору оренди та усунути перешкоди в користуванні орендованим приміщенням або забезпечити прийняття від Приватного підприємства „Проектно-конструкторське бюро” орендованого приміщення та забезпечити повернення обладнання, що знаходиться в орендованому приміщенні, що підтверджується фіскальним чеком № 8864 від 27.04.2007 (оригінал якого було оглянуто Київським апеляційним господарським судом в судовому засіданні 23.09.2009).

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківської районної ради міста Києва № 1590/1 від 11.05.2006 було укладено від її імені в особі позивача про оренду нежилих приміщень, що належать до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району.

Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 5 статті 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відповідачем листом від 27.04.2007 було належним чином повідомлено власника майна, а саме Шевченківську районну раду міста Києва про необхідність прийняття орендованого приміщення. Крім того, дії позивача свідчать про невжиття ним заходів по поверненню майна. Після листа відповідача до Шевченківської районної в м. Києві ради позивач не вжив жодних заходів, зокрема, не звернувся до суду з позовом про виселення тощо.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Відповідно до частини 2 статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2007 позивачем був проведений конкурс за результатами якого переможцем було визнано Борковського О.В.

04.04.2007 Головою Шевченківської районної у м. Києві ради було видано Розпорядження № 62 „Про передачу в оренду переможцям конкурсу нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва”.

10.05.2007 на виконання даного розпорядження Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та Борковський О.В. уклали договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва № 50/1, відповідно до якого, Борковському О.В. було надано в строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 17,0 м2 за адресою: м. Київ, вул. М.Житомирська, 5.

Крім того, в судовому засіданні 23.09.2009 представниками позивача та третьої особи було підтверджено, що комісія для прийняття орендованого приміщення від відповідача не створювалася, акт приймання передачі приміщення між позивачем та відповідачем також не складався, а спірне приміщення було передано новому орендарю (третій особі) разом майном, що належить відповідачу.

З огляду на встановлене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що внаслідок бездіяльності власника нежилих приміщень, які належать до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району, відповідачем було неналежно виконано зобов'язання щодо повернення орендованого приміщення по договору № 1590/1 від 11.05.2009, зокрема, підписання акту приймання-передачі приміщення, внаслідок чого рішення господарського суду міста Києва підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 ГПК України, а апеляційна скарга – задоволенню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Відповідно до пункту 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75, ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи.

Матеріали справи не містять жодного належного в розумінні статті 35 ГПК України доказу повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

За таких обставин, рішення господарського суду міста Києва від 07.04.2009 у справі № 2/50 підлягає скасуванню на підставі пункту 4 частини 1 статті 104 ГПК України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача у зв'язку з задоволенням апеляційної скарги на підставі статей 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  –  

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Проектно-конструкторське бюро” задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 07.04.2009 у справі № 2/50 скасувати.

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради (01030, м. Київ, б-р Т.Шевченка, 26/4; р/р 35427003002508 в УДК м. Києва, МФО 820019; код ЄДРПОУ 21532540), а у випадку відсутності коштів з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства „Проектно-конструкторське бюро” (01001, м. Київ, вул. М.Житомирська, 5; р/р 26003051610001 в філії АКІБ Укрсіббанк, МФО 300733; код ЄДРПОУ 05416633) 312,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 2/50 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 28.09.09 (відправлено)