Постанова

від 15.09.2009 по справі 16/171-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16/171-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 15 вересня 2009 р.                                                                                    № 16/171-08  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства фірми “Антей”,                         м. Харків (далі –ПП “Антей”)

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.04.2009

зі справи № 16/171-08

за позовом  ПП “Антей”                                                                                                                                

до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Бокаріуса, м. Харків (далі –Харківський НДІСЕ)

про визнання інформації недостовірною та її спростування.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ПП “Антей”–Ханіна В.А.,

Харківського НДІСЕ –Ткочової Л.С.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ПП “Антей” звернулася до господарського суду  до господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням його подальшого уточнення)  до Харківського НДІСЕ про визнання інформації недостовірною та її спростування.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.03.2009 (суддя Здоровко Л.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.04.2009 (колегія суддів у складі: суддя               Погребняк В.Я. –головуючий, судді Афанасьєв В.В., Шевель О.В.), у задоволенні позову відмовлено, з мотивів необґрунтованості позовних вимог.

ПП “Антей” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (з доповненнями), в якій просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів Закону України “Про інформацію” (далі –Закон). Зокрема, скаржник зазначає, що наявні докази того, що оспорювана інформація стала доступна не лише її замовнику, але й третім особам, тому вона повинна вважатися поширеною.

У відзиві на касаційну скаргу Харківський НДІСЕ заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- Харківським НДІСЕ на замовлення Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” було проведено  дослідження відповідності будівельним, протипожежним та санітарним нормам будівництва офісу ПП “Антей” поблизу розташованого на території студентського містечка цього університету пам'ятника архітектури;

- за результатами досліджено складено висновок спеціаліста  від 05.02.2007 № 885 (далі –Висновок спеціаліста);

- позивач вважає окрему зазначену в цьому документі інформацію, зокрема,  висновок про невідповідність вимогам  пунктів 3.25, 11.1 та 11.8 ДБН 360-92** розташування будівлі чотирьохповерхового офісу ПП “Антей” поряд з будівлею Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”  по вул. Пушкінській, 79/1 в м. Харкові, -  неточною, негативною, недостовірною та такою, що принижує його ділову репутацію, і просить суд зобов'язати відповідача спростувати її шляхом виключення з Висновку спеціаліста та надіслання виправленого екземпляра замовникові;

- Висновок спеціаліста складено відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Міністерством юстиції України  від 08.10.1998 № 53/5;

- відповідачем доведено, що Висновок спеціаліста є достовірною інформацією, оскільки його не спростовано у встановленому порядку шляхом призначення судової експертизи або іншого дослідження;

- позивачем не доведено поширення інформації, викладеної у висновку спеціаліста.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання про наявність підстав для визнання спірної інформації недостовірною та її спростування.

Згідно зі статтею 94  Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

У частині першій статті 91 ЦК України зазначено, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Отже, юридична особа має право на спростування поширеної про неї недостовірної інформації, передбачене частиною першою статті 277 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 277 ЦК України недостовірною вважається негативна інформація, поширена про особу, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Відповідно до частини четвертої статті 14 Закону поширенням інформації є розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.

Право на інформацію охороняється законом; держава гарантує всім учасникам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації;  ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом (частини перша та друга статті 45 Закону).

Відповідно до частини другої статті 43 Закону кожний учасник інформаційних відносин для забезпечення його прав, свобод і законних інтересів має право на одержання інформації, зокрема, про те, що стосується його особисто.

З огляду на викладене попередні судові інстанції, встановивши, зокрема, що оспорювана інформація є достовірною, оскільки не спростована в установленому порядку, та не була поширена,  дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Отже, підстави для скасування постанови апеляційного господарського суду у даній справи відсутні.

Керуючись статтями 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.04.2009

зі справи № 16/171-08 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства фірми “Антей” – без задоволення.   

Суддя                                                                                                   В. Селіваненко

Суддя                                                                                                   І. Бенедисюк

Суддя                                                                                                   Б. Львов