Постанова

від 19.04.2011 по справі 2а-922/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2011 р. Справа № 2a-922/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Кривун О.О.

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції

до відповідача: приватного підприємства "Лемн-Інтернаціонал"

про стягнення податкового боргу в сумі 29154,49 грн,-

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2011 року Коломийська об'єднана державна податкова інспекція (надалі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства В«Лемн-ІнтернаціоналВ» (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 29154,49 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на прибуток в сумі 67,07 грн., земельного податку в розмірі 28917,36 грн., податку з власників транспортних засобів в сумі 170,06 грн. Загальна сума заборгованості становить 29154,49 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлений, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи, своїм правом на подання заперечення на адміністративний позов не скористався, не повідомив суд про причини неприбуття та не направив жодних заяв про відкладення справи чи проведення судового розгляду без його участі.

Відповідно до вимог статті 128 КАС України повторне неприбуття в судове засідання без поважних причин відповідача чи його представника або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Станом на дату подання позову, за відповідачем рахується заборгованість по сплаті земельного податку на загальну суму 28917,36 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника земельного податку та наявними матеріалами справи. Заборгованість виникла внаслідок часткової несплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Відповідно до поданої декларації з податку на прибуток підприємства за третій квартал 2010р. за відповідачем рахується заборгованість по сплаті податку на прибуток на суму 67,07 грн. Заборгованість по сплаті податку на прибуток виникла внаслідок несплати відповідачем узгодженої суми податку.

22.01.2009р. відповідачем було самостійно здійснено розрахунок суми податку з власників транспортних та інших самохідних машин і механізмів за 2010 рік та задекларовано до сплати суму податку з власників транспортних засобів в загальному розмірі 235,20 грн. Згідно з довідкою про податковий борг сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, яка підлягає стягненню становить 170,06 грн.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України В«Про систему оподаткуванняВ» визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Статтею 4 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» передбачено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

В пункті 3 частини 1 статті 9 цього Закону визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно із частиною 1 статті 14 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі), в тому числі: податок на прибуток підприємств, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, плата за землю.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Статтею 2 Закону України В«Про плату за землюВ» , із змінами та доповненнями, передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно із статтею 14 Закону України В«Про плату за землюВ» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до статті 17 Закону України В«Про плату за землюВ» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно абзацу 1 статті 6 Закону України В«Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмівВ» (надалі Закону) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів проводиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.

Абзацом 2 статті 6 Закону передбачено, що юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону. За транспортні засоби, придбані протягом року, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (абз. 5).

Відповідно до абзацу 1 статті 7 Закону у разі приховування (зниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.

Згідно із пунктом 5.1. статті 5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» № 2181-III від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями (надалі Закону), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абз. 2 п.п.6.2.2).

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем вжиті заходи щодо вручення відповідачу першої податкової вимоги форми В«Ю1В» за № 1/261 від 27.05.2010р. на суму 35,92 грн. та другої податкової вимоги форми В«Ю2В» № 2/308 від 05.07.2010р. на суму 3860,19 грн.

Пунктом 16.1.1., частини 16.1. статті 16 Закону передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У відповідності до підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (п.п.5.4.1. п.5.4. ст.5 Закону).

Згідно із підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував.

Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не погашено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 29154,49 гривень в судовому порядку.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Лемн-Інтернаціонал" (ЄДРПОУ 31889345), вул. Українська, 10-Б, с. Нижній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 29154,49 грн. (двадцять дев"ять тисяч сто п"ятдесят чотири гривні сорок дев"ять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Панікар І.В.

Постанова складена в повному обсязі 26.04.2011 року.