Постанова

від 15.09.2009 по справі 35/394-7/5

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

35/394-7/5

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 15 вересня 2009 р.                                                                                    № 35/394-7/5  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Планета подорожей ВІ.АЙ.ПІ.", м. Київ,

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2009

зі справи № 35/394-7/5

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Планета подорожей ВІ.АЙ.ПІ."

до відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ,

про стягнення 109 913,68 грн.,

та зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі його Київської регіональної дирекції (далі –Банк)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Планета подорожей ВІ.АЙ.ПІ." (далі –Товариство)

про стягнення 900 647,23 грн.,

за участю представників сторін:

позивача – Воровської О.В., Лозицького О.В.,  

відповідача –Кашперук А.В., Пономаренко В.Л.,  

з оголошенням 08.09.2009 перерви в судовому засіданні до 15.09.2009,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Банку на підставі статей 525, 549, 661 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) боргу в сумі 108 628 грн. та 1 285,68 грн. пені, а всього 109 913,68 грн.

Банк подав зустрічний позов про стягнення з Товариства на підставі статей 526, 530, 611, 625, 1166 ЦК України збитків у сумі 900 647,23 грн.

Справа неодноразово розглядалася господарськими судами України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.11.2008 (суддя Якименко М.М.) первісний позов задоволено, в зустрічному позові відмовлено. Прийняті судові рішення в частині задоволення первісного позову мотивовано наявністю у Банку відповідної заборгованості, тоді як у зустрічному позові відмовлено з посиланням на відсутність у діях Товариства складу цивільного правопорушення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2009 (колегія суддів у складі: Григорович О.М. –головуючий, судді Гольцова Л.А., Рябуха В.І.) рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та позовні вимоги Банку про стягнення 900 647,23 грн. збитків задоволено повністю. В частині  задоволення первісного позову Товариства рішення місцевого суду залишено без змін.

Постанову апеляційного суду мотивовано необхідністю відшкодування Банку збитків, завданих Товариством.

У касаційній скарзі та письмових доповненнях до неї Товариство просить Вищий господарський суд України скасувати постанову апеляційного господарського суду зі справи в частині задоволення зустрічного позову Банку через неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права та залишити згадану постанову без змін в частині задоволення первісного позову Товариства.

Банк подав відзиви на касаційну скаргу і доповнення до неї, в яких зазначив про безпідставність доводів скарги та просив постанову апеляційного господарського суду зі справи залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- 22.12.2005 Банком (еквайр) та Товариством (торговець) укладено договір еквайрінгу № 09/05-04-02/253 (далі –Договір), за умовами якого торговець взяв на себе зобов'язання приймати в оплату товарів, робіт чи послуг банківські платіжні картки (далі - БПК) платіжних систем, перелік яких визначено в додатку № 2 до Договору (VISA International; MasterCard International; картки міжнародної платіжної системи VISA International, емітовані банком "Аваль"; картки міжнародної платіжної системи MasterCard International, емітовані банком "Аваль"; картки VISA Electron, емітовані банком "Аваль"; картки Maestro, емітовані банком "Аваль"), тоді як еквайр зобов'язався здійснювати діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговця та виконання розрахунків з ним за операції, які здійснені із застосуванням БПК, у термін, порядку та на умовах, передбачених цим Договором, та згідно з чинним законодавством України;

- 25.12.2005 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору, за умовами якої торговець взяв на себе зобов'язання приймати в оплату за товари (роботи, послуги) БПК платіжних систем за схемою МОТО-трансакцій (операції з застосуванням інформації про БПК та держателя БПК (без наявності БПК/присутності БПК у торговця), що здійснюються в місці реалізації товарів (робіт, послуг) торговця, з метою оплати вартості товару (роботи, послуги), а еквайр зобов'язався здійснювати діяльність з технологічного, інформаційного обслуговування торговця та виконання розрахунків з ним за операціями МОТО-трансакцій в порядку та на умовах, передбачених угодою;

- відповідно до пункту 3.3.2 Договору еквайр має право тимчасово призупинити обслуговування БПК у пункті продажів торговця у випадку, якщо сума шахрайських операцій по БПК у відношенні до обороту торговця склала більше ніж 10% за останні 90 календарних днів;

- згідно з пунктом 6.4 Договору торговець доручає еквайру затримати переказ коштів на користь торговця на час проведення розслідування шахрайських операцій на термін не більше 180 діб; при цьому еквайр зобов'язаний надати торговцю письмові роз'яснення;

- відповідно до пункту 2.2 Договору еквайр зобов'язаний проводити протягом 3 банківських днів з моменту передачі торговцем звіту про проведені операції переказ коштів на користь торговця на суму всіх операцій, здійснених з використанням БПК їх держателями в місцях реалізації товарів, робіт чи послуг торговця, на підставі наданих еквайру сліпів чи платіжних повідомлень за винятком належної еквайру комісії за надані послуги;

- 12.01.2007 та 13.01.2007 позивачем направлено відповідачеві звіти про проведені операції на загальні суми 64 731 грн. і 43 897 грн. відповідно, а всього на суму 108 628 грн.;

- листом від 15.01.2007 № 59-2-1/479 Банк з посиланням на пункти 3.3.2 і 6.4 Договору повідомив Товариство про тимчасове з 13.01.2007 призупинення обслуговування БПК та затримання перерахування коштів на користь позивача в сумі 108 628 грн.;

- строк розслідування шахрайських операцій (180 діб) закінчився 14.07.2007, але Банк 108 628 грн. Товариству не перерахував;

- листом від 01.08.2007 № 46-02/09/5328 Банк повідомив Товариство (у відповідь на його запит від 17.07.2007 №№ 56/07-2007 щодо причин неперерахування коштів) про те, що затримані кошти в сумі 108 628 грн. ним звернуто на відшкодування збитків, заподіяних шахрайськими операціями з БПК;

- згідно з пунктом 6.6 Договору, якщо торговець не отримує поточних або наступних платежів на свою користь протягом 10 календарних днів з моменту настання умов, перелічених у пункті 6.1, або сум таких платежів недостатньо для проведення відшкодування еквайру, торговець зобов'язується протягом наступних 10 календарних днів відшкодувати суми операцій, зазначених у пункті 6.1;

- з 07.02.2007 по 04.05.2007 з кореспондентського рахунку "Райффайзен Банк Аваль" платіжною системою VISA International списано суми зворотних платежів у загальній сумі 112 370,24 доларів США (558 375 грн.) та платіжною системою MasterCard International - у сумі 67 752,49 доларів США (342 272,23 грн.). Загальна сума списань становить 180 122,73 доларів США. Загальна сума відповідних оригінальних трансакцій, що мали місце у Tовариства, становить 900 647,23 грн., що підтверджується копією листа Українського процесінгового центру від 11.09.2007 № 990/2-07.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності правових підстав для стягнення з Банку заборгованості перед Товариством та для відшкодування Товариством збитків Банку.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У прийнятті рішення зі справи місцевий господарський суд виходив з того, що Банк без належних правових підстав прострочив перерахування Товариству 108 628 грн., тоді як у діях Товариства відсутній склад цивільного правопорушення, що виключає можливість задоволення зустрічного позову.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції у задоволенні зустрічного позову виходив з наявності складу цивільного правопорушення в діях Товариства, та, зокрема, з наявності вини відповідача в тому, що до роботи з обладнанням Банку були допущені працівники Товариства, які не пройшли відповідного навчання, що призвело до списання з Банку міжнародними платіжними системами VISA International та MasterCard International коштів у сумі 900 647,23 грн. за 89 зворотними платежами, що визнані банками-емітентами як шахрайські.

Правомірність поведінки працівників Товариства не звільняє останнє від необхідності належного виконання договірних зобов'язань (за умови встановлення відповідних фактичних обставин).

Водночас ні місцевий, ані апеляційний господарські суди:

- не встановили фактичні обставини, пов'язані з виконанням або невиконанням сторонами умов Договору, передбачених пунктами 6.1, 6.6, стосовно умов відповідальності Товариства перед Банком у разі визнання проведених операцій недійсними або шахрайськими та стосовно порядку відшкодування Товариством відповідних витрат Банку;

- не з'ясували фактичні підстави втрати Банком коштів за кожною із спірних операцій, здійснених Товариством (які стосуються предмету позову), та не дослідили питання наявності у Товариства можливості запобігти заподіянню збитків (не встановили, яке саме порушення з боку Товариства мало місце в кожному спірному випадку).

При цьому суд апеляційної інстанції, визнавши можливим одночасне задоволення як первісного, так і зустрічного позовів, не дослідив питання подвійного включення вартості одних і тих самих операцій як до суми боргу за первісним позовом, так і до суми збитків за зустрічним позовом (т. 4, а.с. 56, 57-58), та не дав оцінки правомірності дій Банку із звернення затриманих коштів Товариства в сумі 108 628 грн. на відшкодування збитків на підставі пункту 6 Договору.

Висновки ж суду апеляційної інстанції стосовно наявності в діях Товариства складу цивільного правопорушення (зокрема, вини) внаслідок допуску до здійснення операцій з БПК неуповноважених осіб без встановлення та дослідження й інших обов'язкових складових цивільного правопорушення [протиправності поведінки (на підставі встановлених фактичних обставин здійснення спірних операцій та виявлених порушень у роботі з БПК у кожному спірному випадку їх використання); причинного зв'язку між виявленим порушенням (зокрема, допуском до роботи неуповноваженої особи) та завданням шкоди за кожною зі спірних операцій] є передчасними.

Отже, попередні судові інстанції не лише не виконали вказівок, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 16.09.2008 з даної справи, але й припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень зі справи.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну  правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1117, 1119 –11112 ГПК України, Вищий господарський суд України  

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Планета подорожей ВІ.АЙ.ПІ." задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2009 зі справи № 35/394-7/5 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Суддя                                                                                                В.Селіваненко

Суддя             І.Бенедисюк

Суддя                                                                                                Б.Львов