Постанова

від 09.09.2009 по справі 29/160-08-4923

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

29/160-08-4923

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 09 вересня 2009 р.                                                                                    № 29/160-08-4923  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М., Олійника В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Олімп –777"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 07.04.2009 р.

у справі№ 29/160-08-4923

господарського судуОдеської області

за позовомПриватного підприємства "Олімп –777"

доВиконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради

простягнення 46 578,00 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:— не з'явились;

відповідача:— не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2008 р. Приватне підприємство "Олімп –777" (далі – Підприємство) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (далі –Комітет) 46 578,00 грн.

Позовні вимоги Підприємство обґрунтовувало тим, що ухвалою господарського суду Одеської області від 10.03.2006 р. у справі № 5/229-05-7041 було затверджену мирову угоду щодо розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 02.09.2005 р. у вказаній справі, яким на його користь з Комітету стягнуто 46 000,00 грн. та судові витрати, проте Комітет добровільно умови вказаної мирової угоди не виконав.

Заявою № 137 від 20.12.2008 р. Підприємство уточнило позовні вимоги та просило господарський суд Одеської області спонукати Комітет виконати мирову угоду, затверджену ухвалою господарського суду Одеської області від 10.03.2006 р. у справі № 5/229-05-7041, шляхом стягнення на його користь з Комітету 46 578,00 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.02.2009 р. (суддя Аленін О.Ю.) позовні вимоги Підприємства задоволено. Рішення прийнято з посиланням на норми Цивільного кодексу України з мотивів, наведених Підприємством у позовній заяві.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.04.2009 р. (колегія суддів: Бєляновський В.В., Шевченко В.В., Мирошниченко М.А.) рішення господарського суду Одеської області від 11.02.2009 р. скасовано та припинено провадження по справі на підстав п. 1 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Постанова мотивована тим, що спір про спонукання Комітету виконати мирову угоду не підлягає розгляду в господарських судах, оскільки ухвала про затвердження мирової угоди у відповідності до ст. 3 Закону Ураїни "Про виконавче провадження" є виконавчим документом і підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.04.2009 р. скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Одеської області від 11.02.2009 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємство обґрунтовує тим, що господарським судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було неправильно застосувано ст. ст. 12, 80, 88, 89, 1212  Господарського процесуального кодексу України.

Комітет не скористався правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу Підприємства до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

За розпорядженням в.о. Голови судової палати Вищого господарського суду України від 09.09.2009 р. розгляд касаційної скарги здійснюється Вищим  господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчука Г.А. –головуючого, суддів Мачульського Г.М. та Олійника В.Ф.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно з п. 2 частини другої ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.

П. п. 3, 5 та 6 частини першої ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; дата набрання чинності рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Місцевим господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що постановою Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області від 09.10.2008 р. Підприємству було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з виконання ухвали господарського суду Одеської області від 10.03.2006 р. у справі № 5/229-05-7041, якою було затверджену мирову угоду щодо розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 02.09.2005 р. у вказаній справі, оскільки зазначена ухвала не відповідає вимогам п. п. 3, 5 та 6 частини першої ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Вказане апеляційним господарським судом не спростовано.

Викладене свідчить, що Підприємство фактично позбавлено можливості стягнути з Комітету грошові кошти на підставі рішення господарського суду Одеської області від 02.09.2005 р. у справі № 5/229-05-7041, оскільки ухвала господарського суду Одеської області від 10.03.2006 р. у вказаній справі № 5/229-05-7041, якою було затверджену мирову угоду щодо розстрочки виконання зазначеного рішення, не може бути пред'явлена до виконання так як не відповідає вимогам п. п. 3, 5 та 6 частини першої ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Між тим, частиною п'ятою ст. 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно ж до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Господарський суд другої інстанції зазначеного не врахував. Посилання ж вказаного суду на ст. ст. 88 та 89 Господарського процесуального кодексу України є помилковими, оскільки вказані норми не передбачають можливості доповнення ухвал господарського суду додатковими реквізитами, а передбачають можливість виправлення допущених у них описок, арифметичних помилок або прийняття у встановлених випадках додаткового рішення.

У зв'язку з зазначеним постанова Одеського апеляційного господарського суду від 07.04.2009 р. підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права.

При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що господарський суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги Підприємства в частині стягнення з Комітету 46 578,00 грн. та судових витрат, присуджених до стягнення рішенням господарського суду Одеської області від 02.09.2005 р. у справі № 5/229-05-7041.

Однак, у п. 2 резолютивної частині вказаного рішення помилково зазначено про спонукання Комітету до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Одеської області від 10.03.2006 р. у справі № 5/229-05-7041, оскільки це фактично зобов'язує Комітет сплатити Підприємству грошові кошти, які підлягають стягненню у відповідності до п. 3 резолютивної частини цього рішення.

За таких обставин рішення господарського суду Одеської області від 11.02.2009 р. має бути залишено в силі частково: п. 2 його резолютивної частини підлягає виключенню.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Олімп –777" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.04.2009 р. у справі № 29/160-08-4923 господарського суду Одеської області скасувати.

Рішення господарського суду Одеської області від 11.02.2009 р. у справі № 29/160-08-4923 залишити в силі частково, виключивши з його резолютивної частини п. 2.

Стягнути з Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (ідентифікаційний код 04056799) на користь Приватного підприємства "Олімп –777" (ідентифікаційний код 31411402) 233,00 грн. державного мита, сплаченого за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                              Г.А. Кравчук

Суддя                                                                                  Г.М. Мачульський

Суддя                                                                                  В.Ф. Олійник