Рішення

від 26.08.2014 по справі 918/1026/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" серпня 2014 р. Справа № 918/1026/14

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г., розглянувши матеріали справи

за позовом: Рівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі територіальної громади міста Рівного Рівненської міської ради в особі Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна фірма "ЕЛ-ПО"

про стягнення заборгованості в сумі 40 156 грн. 88 коп. та розірвання договору оренди комунального майна

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю № 1 від 3 січня 2014 року) ;

від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю № 28 від 26 серпня 2014 року) ;

від органу прокуратури: ОСОБА_3 (посвідчення № 014352 від 8 січня 2013 року) .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рівненський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері (надалі - прокурор) в інтересах держави в особі територіальної громади міста Рівного Рівненської міської ради в особі Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг (надалі - ШЕУ, управління) звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна фірма "ЕЛ-ПО" (надалі - ТОВ "ЕЛ-ПО", товариство) про стягнення заборгованості в сумі 40 156 грн. 88 коп., з яких: 36 919 грн. 58 коп. основного боргу, 3 237 грн. 30 коп. пені та про розірвання договору оренди комунального майна від 1 травня 2004 року укладений між ШЕУ та ТОВ "ЕЛ-ПО".

14 липня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від ТОВ "ЕЛ-ПО" надійшов лист, в якому останнє просило суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

14 липня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник ШЕУ подав довідку, якою повідомив, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору, в додатках до якого долучив докази, які на думку останнього підтверджують викладені факти у позовній заяві.

15 липня 2014 року ухвалою суду розгляд справи відкладено на 13 серпня 2014 року.

13 серпня 2014 року у судовому засіданні оголошено перерву по справі до 26 серпня 2014 року.

26 серпня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду прокурор подав заяву про відмову в частині від позову, зменшення розміру позовних вимог відповідно до якої відмовився від позовної вимоги в частині розірвання договору оренди комунального майна від 1 травня 2004 року укладеного між ШЕУ та ТОВ "ЕЛ-ПО", та просив суд стягнути з відповідача на користь ШЕУ 40 156 грн. 88 коп. з яких: 36 919 грн. 58 коп. основна сума боргу та 3 237 грн. 30 коп. пені за невиконання умов договору, а також

Відповідно до частини 1, 2 пункту 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб. Якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки заява про відмову в частині від позову, зменшення розміру позовних вимог відповідає вимогам статті 22 ГПК України, не суперечить законодавству та не порушує інтереси інших осіб, окрім як управління та товариства, вона приймається судом до розгляду.

26 серпня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник ШЕУ подав письмові пояснення, в яких зазначив, що надати докази виставляння рахунків, витребуваних судом, не є можливим, оскільки орендоване приміщення знаходиться в адмінбудівлі ШЕУ, рахунки орендарю надавалися особисто, даний факт отримання рахунків, підтвердив повноважний представник відповідача у судовому засіданні.

26 серпня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представником ШЕУ була подана заява від 19 серпня 2014 року № 360 про уточнення позовних вимог, за погодженням прокурора, згідно з якої останні зменшили суму позову і просять суд стягнути з відповідача 8 919 грн. основної суми боргу та відмовилися від стягнення пені в сумі 3 237 грн. 30 коп.

Відповідно до заяви ТОВ "ЕЛ-ПО" здійснило проплату за оренду в сумі 28 000 грн. 00 коп., як доказ часткової оплати відповідачем суми боргу, позивачем надано платіжне доручення № 14 від 12 серпня 2014 року на суму 28 000 грн. 00 коп., яке міститься в матеріалах справи (а.с. 91).

Відтак, сума боргу, яку позивач просить стягнути з відповідача становить 8 919 грн. 58 коп.

26 серпня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник ШЕУ подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, які на думку останнього підтверджують викладені у позовній заяві обставини та факти.

У судовому засіданні 26 серпня 2014 року прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач у судовому засіданні 26 серпня 2014 року визнав позов в повному обсязі та просив суд врахувати оплати, які були здійснені ним 12 серпня 2014 року на суму 28 000 грн. 00 коп. та 26 серпня 2014 року на суму 3 000 грн. 00 коп.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників прокурора, позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд Рівненської області, -

ВСТАНОВИВ:

1 травня 2004 року між Комунальним Рівненським шляхово-експлуатаційним управлінням автомобільних доріг (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю інноваційна фірма "ЕЛ-ПО" (надалі - орендар) було укладено договір оренди комунального майна (надалі - договір).

Відповідно до пункту 1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення на третьому поверсі адмінбудинку загальною площею 65, 6 м.кв.

Відповідно до пункту 2.1. договору вступ орендаря у строкове володіння та користування майном настає одночасно із підписанням сторонами Договору, акту прийому-передачі вказаного майна, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 3.1. договору орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням Рівненського міськвиконкому № 82 від 14 червня 1998 року та перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця на підставі виставлених ним рахунків не пізніше 5-го числа наступного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

У відповідності до пункту 5.2. договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату.

Цей договір вступає в дію з моменту підписання його сторонами і діє до 31 січня 2004 року строком на один рік. У разі відсутності письмової заяви (рекомендованим листом) однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом одного місяця після закінчення його дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (пункти 11.1. та 11.6. договору).

Вищезазначений договір підписаний начальником управління ШЕУ ОСОБА_4 та Головою правління ТОВ "ЕЛ-ПО" ОСОБА_2 і скріплений відбитками печаток сторін.

Статтею 204 ЦК України презумується правомірність правочину.

На час розгляду справи доказів недійсності чи розірвання договору № б/н від 1 травня 2004 року, зокрема відповідних судових рішень з цього приводу, господарському суду не надано.

На виконання умов договору 1 травня 2004 року між позивачем та відповідачем було складено акт прийому-передачі приміщення адмінбудинку управління для товариства, відповідно до якого проведено обстеження об'єкта і встановлено, що він відповідає нормам експлуатації для подальшого використання, як офісне приміщення.

Зазначений акт підписаний повноважними представниками управління та товариства.

Факт передачі об'єкта оренди відповідно до акту, підтвердили в судових засіданнях представник позивача та відповідача.

На виконання умов договору у період з січня 2013 року по травень 2014 року позивачем були передані відповідачу рахунки на оплату оренди на загальну суму 35 469 грн. 96 коп. (а.с. 54 - 70), факт отримання рахунків підтвердив представник товариства у судовому засіданні.

В матеріалах справи містяться платіжні доручення (а.с. 47 - 53) з яких вбачається, що відповідач частково розрахувався з позивачем на суму 32 000 грн. 00 коп.

Також, матеріали справи містять акт звірки взаєморозрахунків станом на 1 липня 2014 року, який підписаний представниками позивача та відповідача і скріплений відтисками печаток останніх (надалі - акт, а.с. 21).

З акту вбачається, що за товариством перед управлінням станом на січень 2013 року існувала заборгованість в розмірі 33 449 грн. 62 коп., а з урахуванням виставлених рахунків за період з січня 2014 року по травень 2014 року та часткових оплат відповідача, сума боргу на день подачі позовної заяви становить 36 919 грн. 58 коп.

2 вересня 2013 року з метою досудового врегулювання спору, управління надіслало товариству претензію № 438, в якій запропонувало ТОВ "ЕЛ-ПО" в добровільному порядку сплатити борг.

Вищезазначена претензія залишена відповідачем без розгляду та без задоволення.

Відтак, з зазначеного вбачається, що товариство повинно було сплачувати отримані рахунки не пізніше 5-го числа наступного місяця з моменту отримання кожного окремого рахунку, водночас, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання за договором та не розрахувався в повному обсязі з управлінням.

Згідно частини 1 статті 759, частини 1 статті 761, частини 1 статті 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до пункту 1 статті 283 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Пунктом 1 частиною 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як передбачено абзацом 1 частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося в описовій частині рішення, судом прийнята заява позивача, про уточнення позовних вимог, у зв'язку із частковим погашеням боргу відповідачем, відтак з огляду на вищезазначену заяву, позивач просить суд зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення з товариства 28 000 грн. 00 коп. основної суми боргу, відмовляється від стягнення пені 3 237 грн. 30 коп., окрім того прокурор у своїй заяві від 26 серпня 2014 року № 62-1498 вих-14 відмовився від немайнової позовної вимоги про розірвання договору оренди.

Судом встановлено, в заяві про зменшення розміру позовних вимог прокурор відмовився від немайнової позовної вимоги в частині розірвання договору оренди, а у заяві про уточнення позовних вимог ШЕУ, за погодженням з прокурорм, відмовилися від майнової вимоги - стягнення пені в сумі 3 237 грн. 30 коп.

Відповідно до статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відтак, суд припиняє провадження у справі в частині немайнової вимоги про розірвання договору оренди і стягнення пені в сумі 3 237 грн. 30 коп.

Тому, сума боргу відповідача перед позивачем з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог становить 8 919 грн. 58 коп.

Однак, у судове засідання 26 серпня 2014 року представником відповідача було надане платіжне доручення № 19 від 26 серпня 2014 року на суму 3 000 грн. 00 коп., також квитанція № 0TE36885 від 26 серпня 2014 року на суму 3 000 грн. 00 коп., як доказ часткової оплати суми боргу.

Квитанція та платіжне доручення були оглянуті прокурором та представником управління у судовому засіданні і останні погодилися, що відповідач сплатив позивачу 3 000 грн. боргу.

Вищезазначений документ суд приймає як доказ.

Судом з'ясовано, що сума боргу в розмірі 8 919 грн. 58 коп. зменшилася на 3 000 грн. 00 коп.

Відтак, до стягнення підлягає 5 919 грн. 58 коп.

Згідно вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що позивач належними та достатніми доказами, як того вимагають приписи статтей 33, 34 ГПК України, довів факт існування боргу, суд, перевіривши розрахунок заборгованості з орендної плати, прийшов до висновку про стягнення з відповідача суми в розмірі 5 919 грн. 58 коп.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому на відповідача покладається судовий збір в розмірі 1 218 грн. 06 коп.

Керуючись статтями 33, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - інноваційна фірма "ЕЛ-ПО" (33027, місто Рівне, вулиця Данила Галицького, 25, ідентифікаційний код 22560567) на користь Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг (33027, місто Рівне, вулиця Данила Галицького, 25, ідентифікаційний код 13974620) 5 919 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 58 коп. заборгованості по орендній платі, та 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 06 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині розірвання договору оренди та стягнення пені в сумі 3 237 грн. 30 коп.

4. Відмовити в позові в частині стягнення 3 000 грн. 00 коп. основної суми боргу.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний тест рішення складено "1" вересня 2014 року.

Суддя Торчинюк В.Г.