Постанова

від 22.09.2009 по справі 28/114-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/114-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2009 року                                                                    Справа №  28/114-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

          головуючий  –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді –Білецька Л.М., Науменко І.М.,

секретар судового засідання –Прокопець Т.В.,

           за участю представників сторін:

від позивача –Чеславська Н.Г., довіреність від 01 грудня 2008 року № 01/12-08;

від відповідача –не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “М'ясний формат”, м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2009 року у справі № 28/114-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АСК-Сервіс”, м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “М'ясний формат”

про стягнення 128038,42 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2009 року у справі № 28/114-09 (суддя Манько Г.В..Ф.) позов ТОВ “АСК-Сервіс” задоволено повністю; стягнуто з ТОВ “М'ясний формат” на користь позивача заборгованість в сумі 67035,66 грн., пеню –7362,29 грн., інфляційні втрати –18774,55 грн., 3% річних –2633,82 грн., 958,06 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийнятті рішення господарський суд виходив із невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка стягнута з відповідача з урахуванням індексу інфляції і річних та нарахування пені.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач –ТОВ “М'ясний формат”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність викладених в рішенні висновків обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, просить рішення скасувати в частині стягнення пені, інфляційних та річних і в цій частині позову відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивач не направляв йому попередньої вимоги про стягнення індексу інфляції та річних, тому підстав для їх нарахування немає. Також зазначає про пропуск позивачем строків давності щодо стягнення пені.

Позивач –ТОВ “АСК-Сервіс”, у поданому відзиві проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду  без змін.

Відповідач –ТОВ “М'ясний формат” про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином /а.с.89, 92, 100-102,  104, 108, 109 /, своїм правом участі в судовому засіданні не скористався, явку представників в судове засідання не забезпечив. Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача.

В порядку ст.77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, розгляд справи відкладався з 09 липня 2009 року до 23 липня 2009 року, 06 серпня 2009 року та 22 вересня 2009 року.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

03 січня 2007 року між ТОВ “АСК-Сервіс” (виконавець) та ТОВ “М'ясний формат” (замовник) укладений договір № 03/01 на обслуговування торгово-технологічного обладнання /а.с.7-8/, за яким позивач за замовленням відповідача зобов'язався виконувати роботи з технічного обслуговування та дрібно-термінового ремонту торгово-технологічного обладнання (ТТО) відповідача.

Як встановлено сторонами в п.п.3.1, 3.2 договору, регламентні роботи по обслуговуванню ТТО оплачуються замовником щомісячно до 5-гр числа наступного місяця, за договірними цінами, зазначеними у додатку № 1 до даного договору. Розрахунок за позапланові роботи або роботи, не включені до технічного обслуговування, здійснюється згідно виписаних рахунків виконавця протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку змовником.

На виконання зобов'язань за договором позивач виконав роботи з технічного обслуговування торгово-технологічного обладнання на загальну суму 67035,66 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами прийняття виконаних робіт та висловлено рахунки-фактури на оплату:

- від 03 травня 2007 року № 520 на суму 19379,82 грн., (рахунок від 03 травня 2007 року № СФ-00520) /а.с.9, 10/,

- від 12 липня 2007 року № 579 на суму 13057,20 грн., (рахунок від 12 липня 2007 року № СФ-00579) /а.с.11, 12/,

- від 13 липня 2007 року № 582 на суму 15456,24 грн., (рахунок від 13 липня 2007 року № СФ-00582) /а.с.13, 14/,

- від 20 серпня 2007 року № 611 на суму 6762 грн., (рахунок від 20 серпня 2007 року № СФ-00611) /а.с.15, 16/,

- від 20 серпня 2007 року № 613 на суму 12380,40 грн., (рахунок від 20 серпня 2007 року № СФ-00613) /а.с.17, 18/.

Проте, відповідач –ТОВ “М'ясний формат” обов'язок по оплаті вартості виконаних робіт у встановлені договором строки не виконав, вартість робіт на користь позивача не сплатив, вимогу позивача про оплату у претензії від 14 грудня 2008 року       № 11/12-08-мф-03 /а.с.19, 20/ залишив без відповіді і задоволення.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем не виконані зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт, судова колегія вважає правильним висновок господарського суду про задоволення позову і стягнення з відповідача суми заборгованості.

Також, судова колегія погоджується з висновком господарського суду в частині задоволення позовний вимог про стягнення інфляційних та річних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості робіт останній зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції в розмірі 18774,55 грн. та 3% річних в розмірі 2633,82 грн. відповідно до розміру заявлених позивних вимог та розрахунку позивача /а.с.58-62/, який судова колегія вважає вірним.

При цьому судова колегія відхиляє як безпідставні посилання відповідача в апеляційній скарзі на неправомірність нарахування інфляційних та річних. твердження відповідача про необхідність попередньої вимоги щодо застосування положень ст.625 ЦК України не відповідають вимогам закону.

Що стосується стягнення господарським судом пені, то в цій частині рішення суду першої інстанції є невірним.

Як встановлено ч.2 ст.258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік. Позовна даність, згідно ст.256 ЦК України, - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено ч.5 ст.261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

З урахуванням вищезазначених положень закону, договору від 03 січня 2007 року № 03/01 та обставин справи строк позовної давності за вимогами позивача про оплату спірних робіт, в тому числі і пені за порушення строків оплати, почався у червні–вересні 2007 року і, з урахуванням звернення позивачем з даним позовом в січні 2009 року, строк позовної давності щодо стягнення пені останнім пропущено.

Вказані обставини, відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, є підставою для відмови в задоволенні позову в частині стягнення пені. Про застосування позовної давності відповідачем заявлено у відзиві на позовну заяву /а.с.38-41/.

На підставі вищезазначеного рішення господарського суду у зв'язку з невідповідністю викладених в рішенні висновків обставинам справи неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню в частині стягнення пені та відповідній зміні в частини розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю наукової “М'ясний формат” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2009 року у справі № 28/114-09 скасувати в частині стягнення пені і в цій частині позову відмовити.

Змінити рішення в частині стягнення господарських витрат, зменшивши розмір стягнення витрат по сплаті держмита до 881,74 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до 108,60 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Головуючий                                                                                                 О.В.Голяшкін                                                          

Судді                                                                                                                  Л.М.Білецька

                                                                                                                                   І.М.Науменко