Постанова

від 22.09.2009 по справі 30/55-09-1456

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/55-09-1456

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"22" вересня 2009 р. Справа № 30/55-09-1456

          Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Картере В.І.

суддів:                              Жекова В.І., Пироговського В.Т.

при секретарі судового засідання –Кубік О.В.

за участю представників:

від Біляївської районної державної адміністрації Одеської області –Карпов Л.М.,

від Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області –не з`явився, належним чином повідомлений

від ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсів” –не з`явився, належним чином повідомлений,

від ПМП „АВТОСЕРВІС” –Осіпенко І.В.,

від ПП „Регіональний центр правової підтримки” –Мораренко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Біляївської районної державної адміністрації Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 09.05.2009р.

по справі № 30/55-09-1456

за позовом Приватного малого підприємства „АВТОСЕРВІС”

до           Приватного підприємства „Регіональний центр правової підтримки”

Біляївської районної державної адміністрації Одеської області

Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області

Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсів”

про визнання договорів дійсними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале підприємство (далі - ПМП) “АВТОСЕРВІС” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом, в якому з урахуванням останніх уточнень просило:

- визнати дійсним договір оренди земельної ділянки водного фонду, укладений 14.06.2004р. між Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області та ПМП “АВТОСЕРВІС”;

- визнати дійсним договір оренди земельної ділянки водного фонду, укладений 10.06.2004р. між Березанською сільською радою Біляївського району Одеської області та ПМП “АВТОСЕРВІС”;

- зобов'язати Державне підприємство “Одеська регіональна філія Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” здійснити державну реєстрацію вказаних договорів.

Позовні вимоги, згідно уточненого позову, обґрунтовано із посиланням на те, що спірні договори були зареєстровані у Біляївському районному відділі земельних ресурсів, як це передбачено п. п. 3, 4 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №2073 від 25.12.1998р., а тому на думку позивача є підстави вважати їх дійсними.

Також, в обґрунтування позовних вимог позивач послався на приписи ч.3 ст.640 ЦК України, відповідно до яких договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.05.2009р. (суддя Рога Н.В.) позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Біляївська районна державна адміністрація Одеської області подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апелянт стверджує, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване судове рішення не врахував приписів ст. 124 ЗК України, а саме не взяв до уваги той факт, що спірний договір оренди земельної ділянки від 14.06.2004р. було укладено за відсутності заяви (клопотання) з боку позивача на адресу відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування з пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки та рішення відповідних органів виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки в оренду. Зазначене, на думку апелянта, підтверджується також довідкою районного архіву Біляївської районної державної адміністрації Одеської області №338 від 03.06.2009р.

Також апелянт зазначає, що місцевим господарським судом не взято до уваги те, що спірні договори оренди земельних ділянок не відповідають вимогам ч.4 ст. 15 Закону України „Про оренду землі”, відповідно до якої невід'ємною частиною договору оренди землі є кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Крім того апелянт вважає, що господарським судом не враховано того факту, що Березанська сільська рада, укладаючи один з спірних договорів оренди земельної ділянки, перевищила свої повноваження, так як земельна ділянка, яка є предметом одного із спірних договорів оренди, знаходиться за межами населеного пункту, а п.12 розділу Х Перехідних положень ЗК України в редакції, що діяла на момент укладення спірних договорів оренди визначено, що розпорядження землями за межами населених пунктів покладено на районні державні адміністрації.

Апелянт також звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що відповідно до п. 11 спірних договорів оренди земельної ділянки, в оренду передається земельна ділянка для риборозведення, однак в оренду були передані земельні ділянки вкриті водою, що на думку апелянта суперечить приписам ст. ст. 1, 51 Водного Кодексу України.

Також апелянт стверджує, що місцевим господарським судом не було з'ясовано, які саме водні об'єкти було передано в оренду позивачу –місцеві або загальнодержавні, що має значення для визначення повноважень щодо передачі їх в оренду, як районною державною адміністрацією так і сільською радою.

Крім того апелянт посилається на листи Одеського обласного управління по водному господарству та Одеської обласної державної адміністрації, в яких зазначено, що передача в оренду водних об'єктів здійснюється при укладенні двох договорів оренди: першого на водний об'єкт, другого на прибережні захисні смуги (землі водно-болотного фонду).

ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсів” надало письмові пояснення, якими підтримало апеляційну скаргу Біляївської районної державної адміністрації Одеської області та просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу присутніх у судовому засіданні, дослідивши наявні у справі докази, та проаналізувавши на підставі встановлених по справі фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2004р. між Березанською сільською радою (Орендодавець) та ПМП “АВТОСЕРВІС” (Орендар) укладено договір оренди землі водного фонду, згідно якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку загальною площею 10,4 га (із них 5,3 га під водою, 0,4 га пасовищ, 4,7 га болота), яка знаходиться на території Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області (землі запасу), для риборозведення. Строк дії договору - 15 років.

Відповідно до п.7 договору оренди землі водного фонду від 10.06.2004р. орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 125,00 грн. за 1 га водного фонду та 32,00 грн. за 1 га пасовищ, що складає 1 262,80 грн. в рік. Відповідно до п.8 вказаного договору оренди, орендна плата вноситься двічі на рік на р/р Березанської сільської ради.

17.01.2006р. договір зареєстровано в Біляївському районному відділі земельних ресурсів під №1. Додатком до договору є план земельної ділянки переданої в довгострокову оренду строком на 15 років (т.1, а.с.11) та акт приймання-передачі об'єкта оренди (т.1, а.с.12).

14.06.2004р. між Біляївською райдержадміністрацією (Орендодавець) та ПМП “АВТОСЕРВІС”(Орендар) укладено договір оренди землі водного фонду, згідно якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,8 га (із них 1,4 га під водою, 0,4 га болота (землі запасу), яка знаходиться на території Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області (землі запасу), для риборозведення. Строк дії договору - 15 років.

14.10.2004р договір зареєстровано в Біляївському районному відділі земельних ресурсів під №14. Додатком до договору є план земельної ділянки переданої в довгострокову оренду строком на 15 років (т.1, а.с.15) та акт приймання-передачі об'єкта оренди (т.1, а.с.16).

Відповідно до п.7 договору оренди землі водного фонду від 14.06.2004р. орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 125,00 грн. за 1 га водного фонду, що складає 225,00 грн. в рік. Відповідно до п.8 вказаного договору оренди, орендна плата вноситься двічі на рік. на р/р Великодальницької сільської ради.

Згідно платіжних доручень, що містяться у матеріалах справи (т.1, а.с.17-36), позивач сплачував орендну плату у розмірах, передбачених умовами спірних договорів.

З метою збільшення строку дії зазначених договорів оренди землі водного фонду позивач, 26.01.2009р. уклав договір про надання послуг №07/2009 з ПП “Регіональний центр правової підтримки”, відповідно до п. 1.1 якого, ПП “Регіональний центр правової підтримки” зобов'язався надати позивачу, відповідно до умов договору, правову та інформаційно-консультативну допомогу з юридичних питань, пов'язаних з продовженням дії договорів оренди землі водного фонду від 10.06.2004р. та від 14.06.2004р., а позивач зі свого боку зобов'язується прийняти зазначені послуги та оплатити їх.

Також, з цією ж метою, позивач звернувся до Березанської сільської ради та Біляївської райдержадміністрації, але отримав відмову, з посиланням на недійсність спірних договорів оренди, які на думку відповідачів, укладені з порушенням норм чинного законодавства, а саме: ст.18 Закону України “Про оренду землі” та п.3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999р. №43.

З наведених підстав, ПП “Регіональний центр правової підтримки” відмовилося від юридичного супроводу договорів оренди землі водного фонду від 10.06.2004р. та від 14.06.2004р.

Позивач з такою позицією відповідачів не погодився, у зв`язку з чим звернувся до господарського суду з позовом про визнання спірних договорів оренди земельної ділянки водного фонду дійсними та зобов'язання ДП “Одеська регіональна філія Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” здійснити державну реєстрацію вказаних договорів.

Місцевий господарський суд визнав позовні вимоги ПМП „АВТОСЕРВІС” обґрунтованими та задовольнив їх. Апеляційний господарський суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Приписами ст. 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, частиною 4 названої норми ЦК України встановлено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 215 ЦК України недійсним може визнаватись правочин в момент вчинення якого сторонами недодержано вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

За умовами ст.13 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі –це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

При цьому, відповідно до ст.14 цього ж Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Спірні договори оренди землі водного фонду від 10.06.2004р. та від 14.06.2004р. укладено у письмові формі та посвідчено нотаріально, тобто зазначені договори укладені у відповідності до наведених норм чинного законодавства.

Частиною 2 ст. 180 ГК України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Положеннями ст.638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Частиною 1 ст. 15 Закону України „Про оренду землі” визначено істотні умови договору оренди землі, якими є:

- об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

- умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

- умови збереження стану об'єкта оренди;

- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

- відповідальність сторін;

- умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права  оренди  земельної ділянки.

Такі істотні умови договору оренди, як індексація орендної плати, порядок її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання земельної ділянки, умови збереження стану об'єкта оренди, строк передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або нищення об'єкта оренди чи його частини, містяться в пунктах спірних договорів оренди землі водного фонду, тобто зазначені договори укладені у відповідності до наведених приписів законодавства.

В силу статей 18, 20 Закону України „Про оренду землі” укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після такої реєстрації.

Земельний кодекс України та Закон України „Про оренду землі” не містять вказівок про те, яким саме законом повинен регулюватися порядок  реєстрації договорів оренди землі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. №2073 був затверджений „Порядок державної реєстрації договорів оренди землі”, згідно з п.3 та п.4 якого державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки . Забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів: районні відділи земельних ресурсів. Зазначена Постанова Кабінету Міністрів України на даний час є чинною.

В подальшому Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999р. №43 затверджено Інструкцію про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, згідно п.3.3 якої (в ред. Наказу Держкомзему від 02.07.2003р. №174) державна реєстрація договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

Однак, Біляївський районний відділ земельних ресурсів не повідомив позивача про необхідність державної реєстрації договорів оренди землі у структурному підрозділі Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

З огляду на викладене, вимоги позивача правомірно задоволені місцевим господарським судом.

Також, з наведених підстав, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи наведене, оскаржене рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 77, 85, 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 09.05.2009р. по справі № 30/55-09-1456 –залишити без змін, апеляційну скаргу Біляївської районної державної адміністрації Одеської області – без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                            В.І. Картере

Судді:                                                                                          В.І. Жеков

                                                                                                              В.Т. Пироговський

Повний текст постанови підписаний 25.09.2009р.