Постанова

від 01.09.2009 по справі 15/394-пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/394-пн

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 вересня 2009 р.                                                                                    № 15/394-пн  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Т.Б.  Дроботової –головуючої,Г.М. Мачульського, Л.І.   Рогач

за участю представників:

позивачаБілецький О.В., дов. від 03.03.08р.

відповідачівне з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)

третьої особи

прокуратурине з'явився (про час та місце судового засідання повідомлені належно)Попенко О.С., посв. № 203

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  Відкритого акціонерного товариства "імені Фрунзе"

на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 15.04.2009р.

у справі№ 15/394-ПН

господарського судуХерсонської області

за позовомВідкритого акціонерного товариства "імені Фрунзе"

до 1. Приватного підприємства "Агросервіс"2.Приватного підприємства "Науково-дослідний виробничо-методичний екологічний Центр екстрасенсорики народної та нетрадиційної медицини "Лотос-Альфа"3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз"4. Херсонського державного бюро технічної інвентаризації

третя особаВеликопанівська сільська рада Цюрупинського району Херсонської області

за участю прокурора Херсонської області

провизнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання його права власності на об'єкти нерухомого майна молочнотоварної ферми (цілісний майновий комплекс), розташованої за адресою: Херсонська область, Цюрупінський район, с. В. Копані, вул. Леніна, 46 та скасування витягу про реєстрацію права власності на спірну ферму за Приватним підприємством "Лотос-Альфа" від 30.01.2004р. на підставі статей 331, 220, 657, 215, 387, 393 Цивільного кодексу України.

Позивач вважає, що його право власності на спірну нерухомість виникло на підставі рішення виконавчого комітету Великопанівської сільської ради від 05.11.2003р. № 89 з моменту відповідної державної реєстрації права власності 30.01.2004р. за номером витягу 2705464 та є законним; відповідач Приватне підприємство "Лотос-Альфа" не набув права власності на спірне майно за визначених законодавством підстав.  Відтак своїми діями відповідач порушує право власності позивача, яке підлягає захисту; реєстрація та перереєстрація права власності на ферму за іншими особами Херсонським державним бюро технічної інвентаризації проведена з порушенням чинного законодавства.  

Приватне підприємство "Науково-дослідний виробничо-методичний екологічний Центр екстрасенсорики народної та нетрадиційної медицини "Лотос-Альфа"  відхилило позов, пославшись на рішення господарського суду Херсонської області від 07.12.2007р. у справі № 14/242-пд, яким відмовлено ВАТ імені Фрунзе у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного майна від 21.12.2007р.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 02.12.2008р. (суддя Клепай З.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 15.04.2009р. (судді: Кагітіна Л.П. –головуючий, Коробка Н.Д., Кричмаржевський В.А.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його відповідності нормам матеріального та процесуального права.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Відкрите акціонерне товариство "імені Фрунзе" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та рішення у даній справі; постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, оскільки місцевий господарський суд не розглянув та не надав належної правової оцінки доводам позовної заяви, посилаючись лише на рішення у справі № 14/242, в якій не розглядалося питання права власності на спірне майно; фактичного відчуження спірного майна не відбулося, відтак позивач продовжує залишатися його власником.

Відповідачі не надали відзиви на касаційну скаргу, не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи касаційної скарги, погоджуючись з визначенням скаржником підстав та моменту виникнення у нього права власності на спірне майно.

         Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення позивача та прокурора, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

           Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

  Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 21.12.2001р. Відкритим акціонерним товариством імені Фрунзе (продавець) та Приватним підприємством "Агросервіс" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу –тваринницької ферми з усіма будинками та спорудами вартістю 22497грн.; за актом приймання-передачі продавцем покупцю було передано: будинок тваринництва, корівник, навіс, телятник, лабораторія, корівник, корівник, щитова, ветслужба, телятник, склад кормів, свинарник, кузня, електрогенераторна, бойня, корівник, приміщення для приготування кормів, розподільник води, ворота, ворота, ворота, вигул, огорожа, кормозмішувальна яма, башта Рожновського, гноєвідстійник, ваги, силосні ями (2).

15.03.2003р. Приватне підприємство "Агросервіс" продало вказане майно Товариству з обмеженою відповідальністю "Союз"; 24.12.2003р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз" продало це ж майно "Лотос-Альфа" ПП НДВМЄЦЄН та НМ.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 07.12.2007р. у справі № 14/242-ПД, залишеним без змін апеляційною та касаційною інстанціями, позивачу відмовлено у  визнанні недійсним договору купівлі-продажу від 21.12.2001р.; інші договори купівлі-продажу не були предметом судового розгляду.

05.11.2003р. Виконавчим комітетом Великокопанівської сільської ради прийнято рішення № 89 "Про надання свідоцтва на право", згідно якого визнано за Відкритим акціонерним товариством імені Фрунзе право власності на об'єкти нерухомого майна товарно-молочної ферми (цілісний майновий комплекс), розташований у с. Великі Копані по вул. Комсомольській, 51; надано дозвіл Херсонському державному бюро технічної інвентаризації підготувати та зареєструвати свідоцтво на право власності позивача на вказане майно; 30.01.2004р. Виконавчим комітетом Великокопанівської сільської ради позивачу видано свідоцтво на право колективної власності на товарно-молочну ферму за адресою: Херсонська область, Цюрупинський район, с. Великі Копані, вул. Леніна, 46, та 30.01.2004р. Херсонським державним бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності позивача на дане майно.

Того ж числа (30.01.2004р.) Херсонським державним бюро технічної інвентаризації зареєстровано: право приватної власності Приватного підприємства "Агросервіс" на товарно-молочну ферму, розташовану за тією ж адресою, на підставі договору купівлі-продажу від 21.12.2001р., акта прийому-передачі; право приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз" на спірне майно на підставі договору купівлі-продажу від 15.01.2003р. та акта прийому-передачі; право приватної власності "Лотос-Альфа" ПП НДВМЄЦЄН та НМ на спірне майно на підставі договору купівлі-продажу від 24.12.2003р. та акта прийняття-передачі.

При одночасному внесенні до Державного реєстру права власності на нерухоме майно 30.01.2004р. позивача та відповідачів на свідоцтві про право власності, виданому позивачу, вчинено запис "погашено 31.01.2004р."

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди дійшли висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення зі сторони відповідачів законних прав та інтересів позивача.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності може пред'явити власник майна, якщо його право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що засвідчує його право власності.

За змістом статей 15 та 16 Цивільного кодексу України, захисту підлягає існуюче право, тобто таке, що є у особи під час судового розгляду справи.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (статті 4 Цивільного кодексу Української РСР) цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з договорів та інших правочинів, актів органів державної влади тощо; слід визнати, що за відповідних підстав цивільні права також змінюються та припиняються.

Висновок судів про відмову у задоволенні позовних вимог ґрунтується на доказах, визнаних судами такими, що відповідають принципам належності та допустимості в судовому процесі, та підтверджують припинення права власності позивача в результаті вчинення відповідного договору та вибуття майна з володіння позивача за його волевиявленням, що відповідає вказаним вище положенням законодавства.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та є такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Так, посилаючись на положення Цивільного кодексу України щодо моменту набуття права власності на нерухоме майно, наслідки недодержання вимог реєстрації права власності, нікчемність договорів купівлі-продажу, що не відповідають вимогам Цивільного кодексу України, скаржником не враховано, що Цивільний кодекс України набув чинності з 01.10.2004р., а відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільний кодексу України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Позивачем не доведено, що положення Цивільного кодексу України про порядок та момент набуття права власності на спірне майно, чинність договорів купівлі-продажу підлягають застосуванню до договорів купівлі-продажу, укладених до набрання чинності цим Кодексом; також позивачем не наведено норми законодавства, чинного на час укладення договорів купівлі-продажу, що передбачали б зазначені ним наслідки недотримання вимог Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб № 121.

Посилання позивача на набуття права власності на підставі відповідного рішення виконавчого комітету є помилковим, оскільки таке рішення не підставою виникнення цивільного права, зокрема, права власності, а є складовою частиною документального оформлення такого права.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5  Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку статей 43, 101 Господарського процесуального кодексу України  розглядаючи справу, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; застосували положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого їх висновки за наслідками розгляду позову та апеляційної скарги є законними та обґрунтованими.  

Як наслідок, прийняті рішення та постанова відповідають вимогам статей 43, 84 та 105 Господарського процесуального кодексу України та Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 29.12.76 р. "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями.

Твердження касатора про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, з огляду на що підстав для їх скасування колегія  суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "імені Фрунзе" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 15.04.2009 року у справі № 15/394-ПН Господарського суду Херсонської області та рішення Господарського суду Херсонської області від 02.12.2008р. залишити без змін.

Головуючий                                                                                 Т. Дроботова

Судді:                                                                                             Г. Мачульський

                                                                                                       Л. Рогач