Постанова

від 03.09.2009 по справі 11/568

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/568

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "03" вересня 2009 р.                                                           Справа № 11/568

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: Дубровіна А.В. - представника  за довіреністю №01-09 від 01.09.2009р.,

від відповідача: не з"явився,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Моноліт", с.Наталівка Новоград-Волинського району Житомирської області  

на рішення господарського суду Житомирської області

від "22" червня 2009 р. у справі № 11/568 (суддя Маріщенко Л.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Д.Т.", м.Рубіжне Луганської області   

до Приватного підприємства "Моноліт", с.Наталівка Новоград-Волинського району Житомирської області  

про стягнення 129866,09 грн.,  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської   області від 22.06.2009р. у справі №11/568 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Д.Т." до Приватного підприємства "Моноліт" про стягнення 129866,09 грн.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 129866,09 грн. основної заборгованості, 1298,66 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2890,00 грн. витрат на юридичну допомогу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій  просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким позов ТОВ "А.Д.Т." залишити без розгляду (а.с.88).

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема:

- рішення місцевим господарським судом прийняте за відсутності представника відповідача, за наявними в справі матеріалами, що унеможливлює вирішення спору по суті;

- вимога позивача №1 від 11.02.2009р. про сплату боргу відповідачем отримана не була;

- враховуючи положення ст.22 ГПК України, позивач повинен був подати до суду заяву про збільшення позовних вимог на суму 2890,00 грн., а не клопотання про стягнення, окрім суми основної заборгованості, витрат на послуги адвоката в розмірі 2890,00 грн., та сплатити відповідно державне мито за  подання вказаної заяви;

- суд першої інстанції не надав відповідачу можливість ознайомитись із новими позовними вимогами та надати відзив на них, а також можливість з"явитися в судове засідання для ознайомлення з оригіналами документів, що стосуються юридичної допомоги, наданої ТОВ "А.Д.Т." адвокатом Дубровіним А.В., не відклавши 22.06.2009р. розгляд справи.

Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу ПП "Моноліт" - без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача надав клопотання №1 від 02.09.2009р. про розподіл судових витрат, в якому ТОВ "А.Д.Т.", посилаючись на норми статті 49 ГПК України, просить суд стягнути з ПП "Моноліт" 1220,00 грн. витрат на послуги адвоката, наданих адвокатом позивачу в зв"язку з розглядом апеляційної скарги Житомирським апеляційним господарським судом, на підтвердження чого надає договір №1 від 01.09.2009р. про внесення змін до договору про надання юридичної допомоги №06-02/09 від 06.02.2009р. (з додатками №1, 2), укладеного між позивачем та адвокатом Дубровіним А.В., та докази перерахування позивачем адвокату 1220,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та  доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що в квітні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "А.Д.Т." звернулося до господарського суду Житомирської області з позовною заявою №1 від 07.04.2009р. про стягнення з Приватного підприємства "Моноліт" 129866,09 грн. боргу (а.с.2-6).

Позов мотивовано тим, що відповідач, отримавши від позивача товар на загальну суму 849866,09 грн., згідно договору поставки лома і відходів чорних металів  №05/06-08 від 05.06.2008р., не розрахувався у повному обсязі, у зв"язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 129866,09 грн.

Ухвалою місцевого суду від 15.04.2009р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №11/568 (а.с.1).

Після порушення провадження по справі, позивач подав до суду клопотання №1 від 22.06.2009р. про розподіл судових витрат, згідно якого просив суд першої інстанції стягнути з відповідача 2890,00 грн. витрат на юридичну допомогу, посилаючись на укладений між ТОВ "А.Д.Т." та адвокатом Дубровіним А.В. договір про надання юридичної допомоги №06-02/09 від 06.02.2009р., та надавши банківські виписки, з яких вбачається, що позивачем було сплачено адвокату Дубровіну А.В. 2890,00 грн. (а.с.58-68).

Як вже зазначалось, рішенням господарського суду Житомирської області  від 22.06.2009р. у справі №11/568 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Д.Т." задоволено (а.с.1).

Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Як свідчать матеріали справи, 05.06.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "А.Д.Т." (продавець) та Приватним підприємством "Моноліт" (покупець) укладено договір  поставки лома і відходів чорних металів  №05/06-08, відповідно до умов якого покупець зобов"язується прийняти поставлений продавцем товар - лом та відходи чорних металів та оплатити його вартість на умовах викладених в договорі (а.с.10-11).

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що конкретне місце поставки та ціна поставки визначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п.3.3 договору остаточний розрахунок покупець зобов'язується провести згідно накладних.

Відповідно до пункту 1 Специфікації №1 від 01.08.2008р., сторони визначили номенклатуру та ціни товару, а саме: стальний вуглецевий лом чорних металів ДСТУ 4121-2002 вид 3 за ціною 2180,00 грн. за тону без залізничного тарифу; вид 3л за ціною 2470,00 грн. за тону без залізничного тарифу; вид 17 за ціною 2360,00 грн. за тону без залізничного тарифу; вид 38 за ціною 2405,00 грн. за тону без залізничного тарифу; вид 500у за ціною 2180,00 грн. за тону без залізничного тарифу; вид 500 т за ціною             2155,00 грн. за тону без залізничного тарифу (а.с.12).

Відповідно до п.1 Специфікації №2 від 01.08.2008р., сторони визначили номенклатуру та ціни товару, а саме: стальний вуглецевий лом чорних металів ДСТУ 4121-2002 вид 3 за ціною 2180,00 грн. за тону без залізничного тарифу; вид 38 за ціною 2455,00 грн. за тону без залізничного тарифу; вид 17 за ціною 2335,00 грн. за тону без залізничного тарифу; вид 500у за ціною 2180,00 грн. за тону без залізничного тарифу; вид 505 за ціною 2100,00 грн. за тону без залізничного тарифу (а.с.13).

Відповідно до п.1 Специфікації №3 від 10.09.2008р., сторони визначили номенклатуру та ціни товару, а саме: стальний вуглецевий лом чорних металів ДСТУ 4121-2002 вид 38 за ціною 2300,00 грн. за тону без залізничного тарифу; вид 17 за ціною 1924,00 грн. за тону без залізничного тарифу (а.с.14).

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 849866,09 грн., що підтверджується актами приймання-передачі №10953 від 08.08.2008р., №3738 від 12.08.2008р., №3737 від 12.08.2008р., №12108 від 28.08.2008р., №12109 від 28.08.2008р., №13301 від 17.09.2008р., видатковими накладними №РА-0000036 від 05.08.2008р. на суму 125645,25 грн., №РБ-0000037 від 12.08.2008р. на суму 159519,50 грн., №РВ-0000037 від 12.08.2008р. на суму 126253,00 грн., №РА-0000038 від 28.08.2008р. на суму 158986,65 грн., №РБ-0000038 від 28.08.2008р. на суму           151835,45 грн., №РВ-0000043 від 17.09.2008р. на суму 127626,24 грн. та квитанціями про приймання вантажу (а.с.17-34).

Як вбачається з банківських виписок, наявних у матеріалах справи, відповідач свої зобов"язання по оплаті отриманого товару виконав частково, у зв"язку з чим в нього утворилась заборгованість у розмірі 129866,09 грн. (а.с.35-43).

У зв"язку з непроведенням відповідачем повного розрахунку за отриманий товар, позивач направив йому вимогу №1 від 11.02.2009р. про сплату у семиденний термін від дня пред"явлення вимоги боргу за прийнятий стальний вуглецевий лом чорних металів по договору №05/06-08 від 05.06.2008р. у розмірі 129866,09 грн. (а.с.44-46,50). Однак, вказана вимога відповідачем виконана не була.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До  виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договором та законом не встановлений інший строк оплати товару, отже відповідач повинен був оплатити товар після його прийняття, як це передбачено             ч.1 ст.692 ЦК України.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач не надав суду доказів про сплату заборгованості за отриманий товар у розмірі 129866,09 грн.

З врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 129866,09 грн. боргу правильно  задоволені судом першої інстанції.

Згідно зі ст.2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Статтею 44 ГПК України  передбачено, що до складу судових витрат входить, зокрема оплата послуг адвоката.

В контексті цієї норми судові витрати з оплати послуг адвоката підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що ст.44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг лише адвоката, а не будь-якого представника (аналогічною є позиція Верховного Суду України від 01.10.2002 р. №30/63).

Згідно ч.5 ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, при задоволенні позову - на відповідача.

Матеріали справи свідчать, що інтереси позивача у суді першої інстанції представляв Дубровін А.В. (між вказаними особами укладено договір про надання юридичних послуг №06-02/09 від 06.02.2009р. - а.с.59), який згідно із свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №661 (а.с.68) має статус адвоката в розумінні ст.2 Закону України "Про адвокатуру".

Про сплату позивачем адвокату Дубровіну А.В. 2890,00 грн. в рахунок оплати наданих юридичних послуг згідно з відповідним договором свідчать банківські виписки (а.с.63,65,67).

З урахуванням зазначеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані витрати  підлягають відшкодуванню.

Доводи ж скаржника про те, що позивач повинен був подати до суду заяву про збільшення позовних вимог на суму 2890,00 грн., а не клопотання про стягнення, окрім суми основної заборгованості, витрат на послуги адвоката в розмірі 2890,00 грн., та сплатити відповідно державне мито, судова колегія вважає безпідставними з огляду на таке.

Згідно ст.55 ГПК України, ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошей стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення проводиться у безспірному (безакцептному порядку). В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею.

Тобто, оплата послуг адвоката не відноситься до ціни позову, а згідно ст.44 ГПК України входить до складу судових витрат, таким чином відсутня необхідність подання заяви про збільшення позовних вимог та сплати, відповідно, державного мита.

В судовому засіданні на підтвердження надання юридичної допомоги позивач надав суду апеляційної інстанції договір №1 від 01.09.2009р. про внесення змін до договору про надання юридичної допомоги №06-02/09 від 06.02.2009р. (з додатками №1, 2), укладений між ТОВ "А.Д.Т." та адвокатом Дубровіним А.В., а також копію платіжного доручення №550 від 01.09.2009р., з якого вбачається, що позивач сплатив адвокату Дубровіну А.В. 1220,00 грн. з призначенням платежу "оплата згідно договору про надання юридичної допомоги №06-02/09 від 06.02.2009р.".

За таких обставин суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати в сумі 1220,00 грн., понесені позивачем на оплату послуг адвоката, в зв"язку із розглядом апеляційної скарги.

Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не  ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Згідно зазначеного, суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Приватного підприємства "Моноліт".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 22.06.2009 року прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст.  101,103,105  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд                                               

                                      ПОСТАНОВИВ:

1.  Рішення  господарського суду Житомирської   області від 22 червня  2009р. у справі № 11/568 залишити без змін, а апеляційну скаргу  Приватного підприємства "Моноліт", с.Наталівка Новоград-Волинського району Житомирської області  - без задоволення.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Моноліт" ( Житомирська область, Новоград - Волинський район, с. Наталівка, вул. Промислова, 5, код 32183624) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Д.Т." (Луганська область, м.Рубіжне, вул. Леніна, 4, код 33871319) - 1220,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

3.  Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Житомирської області.

4. Справу № 11/568  повернути до  господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук. 4 прим.:

1 – до справи,

2,3 – сторонам,

4 – в наряд.