Постанова

від 10.09.2009 по справі 5/159-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/159-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2009 р.                                                           Справа № 5/159-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,   

при секретарі Горбачовій О.А.

за участю представників сторін :

позивача –Мар'їної І.О., дов.№220/10 від 31.12.2008 р. (у справі)

відповідача – Шаповал С.В., дов.№30/224 від 24.12.208 р. (копія у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (вх. №1967С/2-5)  

на рішення господарського суду Сумської області від 15.06.2009 р. по справі  №5/159-09

за позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Сумигаз”, м.Суми

про стягнення 5 317 467,35 грн.

встановила:

Позивач, ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з ВАТ „Сумигаз” 10 949 557,77 грн., в тому числі 7 220 521,88 грн. - боргу за поставлений природний газ згідно з договором №06/07-158 від 31.01.2007 року на постачання природного газу, 864 700,82 грн. - пені, 2 501 049,32 грн. - інфляційних збитків, 363 285,75 грн. –3% річних.

Пізніше позивач подав заяву №31/10-4234 від 05.05.2009 р. про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 5 317 467,35 грн., в тому числі 2 016 653,23 грн. - боргу за поставлений природний газ згідно з договором №06/07-158 від 31.01.2007 року на постачання природного газу, 614 738,19 грн. - пені, 2350 137,13 грн. - інфляційних збитків, 335 938,80 грн. –3% річних.

Рішенням господарського суду Сумської області від 15.06.2009 року (суддя Гудим В.Д.) позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ВАТ „Сумигаз” на користь НАК „Нафтогаз України” 472 572,80 грн. –боргу, 56 593,43 грн. –пені, 1 978 640,90 грн. –інфляційних збитків, 268 102,18 грн. –3% річних, 61,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 13 311,92 грн. державного мита. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач, ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, з рішенням господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою та доповненнями до неї, в яких просить скасувати рішення господарського суду в частині відмови в задоволенні суми основного боргу, пені, інфляційних та 3% річних і прийняти нове, яким позовні вимоги ДК „Газ України” задовольнити в повному обсязі. При  цьому, на думку позивача, господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального права, а саме: статті 525, 526, 549-551, 601, 602, 625 Цивільного кодексу України та процесуального права –статті 4-7, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач, ВАТ „Сумигаз”, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому не визнає доводи, наведені в апеляційній скарзі і вважає, що рішення господарського суду Сумської області прийнято з дотриманням чинного законодавства та з урахуванням всіх обставин справи, в в'язку з чим просив залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було встановлено судом першої інстанції, 31.01.2007 р. між ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (позивач по справі) та ВАТ „Сумигаз” (відповідач по справі) був укладений договір №06/07-0158 на постачання природного газу, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача протягом січня-грудня 2007 року, а останній, в свою чергу, прийняти та оплатити природний газ на умовах, визначених договором.

Відповідно до вимог п. 6.1 вказаного договору розрахунки за газ здійснюються грошовими коштами в національній валюті України шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Так, за спірним договором відповідач отримав природного газу на загальну суму 28 059 138,21 грн., що підтверджується актами приймання передачі, копії яких наявні в матеріалах справи.

За твердженнями позивача, відповідач не виконав належним чином зобов'язання по договору №06/07-0158 щодо своєчасної та повної оплати поставленого природного газу, в зв'язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 2 016 653,23 грн.

В свою чергу відповідач зазначає, що сума заборгованості складає 472 572,80 грн., що підтверджується актом звірки від 30.04.2009 р. (а.с. 75).

Різниця між сумами основного боргу за даними позивача та відповідача становить 1 544 080,42 грн.

На зазначену суму відповідачем були проведені зарахування зустрічних однорідних вимог з послідуючим здійсненням відповідних бухгалтерських проводок за договорами №06/07-0158 від 31.01.2007 та №06\07-213 від 01.02.2007 р.:

-          заявою №35\2825 від 31.10.2007 р. на суму 320 583,95 грн.;

-          заявою №35\2934 від 20.11.2007 р. на суму 1 166 100,97 грн.;

-          заявою №35\188 від 23.01.2008 р. на суму 57 395,50 грн.

Позивач своїми листами №31\11815 від 19.11.2007 р. та №31\19-905 від 29.01.2008 р. відповів, що заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 320 583,95 грн. та на суму 57 395,50 грн. компанією не приймаються. Натомість, ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” надала свої заяви про зарахування однорідних вимог за договорами №10\1-136 від 10.01.2001 р. та №06\07-213 від 01.02.2007 р.:

-          №31\19-9703 від 24.09.2007 р. на суму 57 395,50 грн.;

-          №31\19-10810 від 24.10.2007 р. на суму 320 583,95 грн.

Проте, рішенням господарського суду Сумської області від 21.06.2004 р. по справі №3\235-04 суми коштів в розмірах 320 583,95 грн. та 57 395,50 грн., які позивач вимагав зарахувати в якості зустрічних однорідних вимог за договором №10\1-136 від 10.01.2001 р., вже була стягнута з ВАТ „Сумигаз” на користь ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”. Дане рішення набрало чинності, виконавчий документ ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” був направлений для виконання до відповідного відділу ДВС.

Відповідач листами №37\2689 від 09.10.2007 р. та №37\2877 від 07.11.2007 р. направив позивачу заперечення на заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог .

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Вчинення іншою особою у зобов'язанні зустрічних дій для підтвердження правочину про припинення зобов'язання у такий спосіб не вимагається. Припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги –це односторонній правочин, який вчиняється шляхом заяви однієї сторони зобов'язання. В разі, якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона має право звернутися до господарського суду за захистом своїх прав.  

Позивачем не надано доказів на підтвердження проведення бухгалтерських проводок по зменшенню боргу, стягнутого за рішенням господарського суду Сумської області від 21.06.2004 р. по справі №3\235-04.

До того ж, слід зазначити, що колегія суддів погоджується з доводами апелянта стосовно зарахування однорідних зустрічних вимог на стадії виконавчого провадження.

Проте, позивачем не доведено, що дана сума знайшла своє відображення за судовим рішенням та заборгованість зменшена на суму виконаного зобов'язання. Як встановлено в ході судового засідання такі докази у позивача відсутні взагалі.

Крім того, слід зазначити, що заяву відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог №35\2934 від 20.11.2007 р. на суму 1 166 100,97 грн. позивач також не прийняв, що найшло відображення у листі-відповіді №31\19-12135 від 29.11.2007 р., з посиланням на відсутність підстав проведення такого заліку, оскільки на дату надходження даної заяви - 22.11.2007 р. не був підписаний акт виконання послуг з транспортування природного газу за жовтень.

Проте, в матеріалах справи наявний акт виконання послуг з транспортування природного газу, підписаний обома сторонами 31.10.2007 р. (а.с. 92), що повністю спростовує доводи апеляційної скарги.

Отже, зважаючи на те, що доказів на підтвердження оскарження з боку позивача заяв відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог №35\2825 від 31.10.2007 р.,  №35\2934 від 20.11.2007 р. та №35\188 від 23.01.2008 р. в матеріалах відсутні, колегія суддів вважає, що підстав для стягнення вищезазначених сум заборгованості не вбачається.

Таким чином, суд першої інстанції цілком правомірно задовольнив вимоги позивача в частині стягнення основного боргу лише в сумі 472 572,80 грн.  

Також, слід додати, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань пунктом 7.2 договору передбачено стягнення суми заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції, 3% річних за весь час прострочення та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не передбачено інший розмір процентів.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача 56 593,43 грн. –пені, 1 978 640,90 грн. –інфляційних збитків, 268 102,18 грн. –3% річних.

На час розгляду апеляційної скарги заборгованість за природний газ за договором №06/07-158 від 31.01.2007 р. в сумі 472 572,80 грн., що стягнута з ВАТ „Сумигаз” оскаржуваним рішенням господарського суду Сумської області від 15.06.2009 р. була сплачена відповідачем в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №3667 від 25.08.2009 р.

          Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що заперечення Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, наведені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, а господарський суд Сумської області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Сумської області від 15.06.2009 року по справі №5/159-09 відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 101, пунктом статті 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

постановила:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 15.06.2009 року по справі № 5/159-09 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.

Повний текст постанови підписано 10.09.2009 року

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді