45/81пн
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2009 р. № 45/81пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогосуддів:Є.Борденюк,
С.Могил,С.Самусенко,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційні скаргиСадівничо-огородницького товариства "Звезда", Садівничо-огородницького товариства "Звездочка"
на рішеннявід 26.04.2007
господарського суду Донецької області
у справі№ 45/81пн
за позовомСадівничого товариства "Енергія"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Завод Коксохімобладнання"
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідачаКомунальне підприємство "Волноваське Бюро технічної інвентаризації", Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Донецьких західних електричних мереж
провизнання права власності
В судове засідання прибули представники сторін:
позивачаХристенко С.В. (дов. від 10.07.2008)
відповідачаЄпішев О.В. (дов. від 19.12.2008)
СОТ "Звезда"Чернов В.І. (дов. від 02.08.2009)
СОТ " Звездочка"Ткаченко Л.О. (голова правління)
Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В :
Садівниче товариство "Енергія" звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ "Завод Коксохімобладнання" про визнання права власності на лінії електромереж, які починаються з опори №488 та закінчуються опорою№525, а також трансформатор №99, які знаходяться за адресою: с.Любовка.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28.02.1991 між Садівничим товариствами: Донецького меблевого комбінату, обласного УВС, інституту "Гипровуглеавтоматизація", трамвайно-тролейбусного управління, "Донбасканалбуд", "Рудоремзаводу", "Енергія" укладений договір про дольову участь садівничих товариств у фінансуванні будівництва високовольтної лінії електропостачання садових ділянок.
Проте, будівництво опор, починаючи з №488 та закінчуючи №525, а також трансформатора №99 здійснене Садівничим товариством "Енергія".
11.01.2007 між Садівничим Товариством "Енергія" та ТОВ "Завод Коксохімобладнання" укладений договір про наміри, зокрема сторони дійшли згоди, що їх виробничий та фінансовий потенціал дає їм підставу встановити довгострокове та взаємовигідне співробітництво для розробки та здійснення комерційних проектів (п.1).
Пунктом 2 встановлено, що сторони планують на першому етапі співробітництва спільно розробляти програму реалізації лінії електромережі опори №488-525 з трансформатором №99, що належить позивачу на праві власності.
При цьому, п.4 передбачене, що повноважні представники сторін зобов'язуються зустрітись протягом 10 днів з дня укладення цього договору для прийняття рішення з питання можливості здійснення комерційного проекту по реалізації: лінії електромережі опори №488-№525 з трансформатором, які розташовані на землях Любовської сільської ради.
Відповідач на адресу позивача направив лист б/н від 17.01.2007 з клопотанням про направлення на його адресу (для розгляду) правовстановлюючих документів на лінії електромережі опори №488-№525 з трансформатором.
У відповіді на вказаний лист б/н від 23.01.2007 позивач направив відповідачу копію акту розмежування балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін.
На думку позивача, даний акт підтверджує право власності Садівничого товариства "Енергія" на лінії електромереж №488-525 з трансформатором.
Розглянувши надані позивачем документи, ТОВ "Завод Коксохімобладнання" повідомив, що ці документи не підтверджують права власності на лінії електромереж №488-525 з трансформатором.
На цій підставі відповідач за цим позовом відмовився від виконання умов договору про наміри від 11.01.2007.
З урахуванням викладеного, позивачем, враховуючи уточнення, заявлені вимоги про визнання права власності за Садівничим товариством "Енергія" на лінії електромереж, які, починаються з опори №488 та закінчуються опорою №525, місце розташування яких позначено на однолінійній схемі надання доступу до місцевої (локальної) електромережі (додаток 1 до договору про постачання електричної енергії) та трансформаторний кіоск КТП 99, місце розташування якого позначено на однолінійній схемі надання доступу до місцевої (локальної) електромережі (додаток 1 до договору про постачання електричної енергії), що знаходяться за адресою: 85712, Донецька область, Волноваський район, село Любовка.
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.04.2007 (суддя Плотніцький Б.Д.) позов задоволений; визнане право власності за Садівничим товариством "Енергія" на лінії електромереж, які починаються з опори №488 та закінчуються опорою №525, місце розташування яких позначено на однолінійній схемі надання доступу до місцевої (локальної) електромережі (додаток 1 до договору про постачання електричної енергії) та трансформаторний кіоск КТП 99, місце розташування якого позначено на однолінійній схемі надання доступу до місцевої (локальної) електромережі (додаток 1 до договору про постачання електричної енергії), що знаходяться за адресою: 85712, Донецька область, Волноваський район, село Любовка.
Рішення суду мотивоване тим, що 28.02.1991 між Садівничим товариствами: Донецького меблевого комбінату, обласного УВС, інституту "Гипровуглеавтоматизація", трамвайно-тролейбусного управління, "Донбасканалбуд", "Рудоремзаводу", "Енергія" укладений договір про дольову участь садівничих товариств у фінансуванні будівництва високовольтної лінії електропостачання садових ділянок.
Підтвердженням того, що фінансування та будівництво опор, починаючи з №488 та закінчуючи №525, а також трансформатора №99 здійснене самостійно Садівничим товариством "Енергія", судом першої інстанції прийняті пояснення позивача про те, що між Садівничим товариством "Енергія" та Трестом "Електромережабуд" механізована колона №31 укладений договір підряду, згідно з яким останній здійснював будівництво зазначеної лінії, та акти огляду Енергонагляду від 22.03.1991, №159 від 18.10.1990, а також листом Механізованої колони №31 від 09.10.1990 №738/06.
Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, про те, що позивачем в порядку ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР набуте право власності (право оперативного управління) після закінчення будівництва на лінії електромереж, які починаються з опори №488 та закінчуються опорою №525 та трансформаторний кіоск КТП 99.
Статтею 48 Закону України "Про власність" передбачено, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.
За приписом ст. 328 Цивільного кодексу України, передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та обов'язків може бути визнання права.
При цьому, з урахуванням вимог ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На підставі вищевикладеного, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання права власності доведені позивачем, обґрунтовані законодавством та фактичними матеріалами справи.
Звертаючись до суду з касаційними скаргами, Садівничо-огородницьке товариство "Звезда" та Садівничо-огородницьке товариство "Звездочка" посилаючись на порушення судом першої інстанцій норм права, просить рішення у справі, яким визнано за позивачем право власності на лінії електромереж, які починаються з опори №488 та закінчуються опорою №525 та трансформаторний кіоск КТП 99, скасувати, а в позові Садівничому товариству "Енергія" відмовити.
Оскаржуючи судове рішення у справі Садівничо-огородницькі товариства "Звезда" та "Звездочка" заперечують висновки суду першої інстанції стосовно того, що надані позивачем докази свідчать, що фінансування та будівництво опор, починаючи з №488 та закінчуючи №525, а також трансформатора №99 здійснене самостійно Садівничим товариством "Енергія".
При цьому скаржники зазначили, що документи, які суд поклав в основу своїх висновків, не є доказами, що доводять право власності на збудоване майно. Акт приймання-передачі виконаних робіт з будівництва електромережі втрачено при реорганізації Волноваського РЕМ.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.
За приписами ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право заперечується або не визнається іншою особою.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права власності.
Отже, право на судовий захист виникає в особи у випадку порушення її цивільного права, його невизнання або оспорювання (частина 1 статті 15 Цивільного кодексу України). Аналогічне положення міститься у частині 2 статті 20 Господарського кодексу України. Права та законні інтереси захищаються, зокрема, шляхом визнання або відсутності прав. Якщо суд при розгляді справи встановить, що право позивача не є порушеним (оспореним, невизнаним), він відмовляє у задоволенні позову, так як судовому захисту підлягає тільки порушене право.
Позивачем до господарського суду подано позов про захист права власності шляхом його визнання. Разом з тим, відповідач у справі не є особою, яка перебуває з позивачем у правовідносинах, що обслуговують виникнення в останнього права на майно, вимога про що заявлена у позові. За таких обставин у позові про визнання права власності слід відмовити.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання є підтвердження позивачем своїх прав на майно.
Це може випливати із представлених ним доказів, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.
Відповідно до ДБН В.2.5-16-99 "Визначення розмірів земельних ділянок для об'єктів електричних мереж" власнику і забудовнику об'єкта електричних мереж надаються у постійне користування земельні ділянки, які є складовою частиною території охоронної зони електричних мереж, що встановлена "Правилами охорони електричних мереж", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 №209. Зазначена обставина судом не досліджена.
До того ж, Садівничо-огородницькі товариства "Звезда" та "Звездочка" є самостійними споживачами електроенергії, про що свідчать договори про постачання електричної енергії від 02.09.1993, від 02.01.2004, від 06.09.1993, 03.10.1997, від 01.02.2005 та акти розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін цих договорів
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" магістральна електрична мережа - електрична мережа, призначена для передачі електричної енергії від виробника до пунктів підключення місцевих (локальних) мереж; місцева (локальна) мережа – приєднана електрична мережа, призначена для передачі електричної енергії від магістральної електричної мережі до споживача.
Згідно зі ст. 6 Закону магістральна електрична мережа не підлягає приватизації.
Крім того, листом № 738/06 вів 09.10.1990 (а.с. 57) Садівниче товариство "Енергія" та Трест "Електромережабуд" механізована колона №31 звернулися до ПЕО "Донбасенерго" з проханням провести огляд та перевірку електромереж та дозволити Садівничому товариству "Енергія", як виняток, тимчасове приєднання до ВМ 6кв від ПС 35/6кв "Любовка" приєднання "Мельница" до будівництва нової ВМ 6кв на залізобетонних опорах. У цьому ж листі зазначено, що проектно-кошторисна документація на будівництво нової ВМ 6кв розробляється на замовлення Садівничого товариства "Звезда" та ним же здійснюється пошук матеріалів для будівництва.
Зазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються предмета даного господарського спору, судом першої інстанції всупереч вимогам ст.43 ГПК України не надано належної правової оцінки.
Враховуючи викладене, рішення у справі підлягає до скасування, у позові слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Садівничо-огородницького товариства "Звезда" та Садівничо-огородницького товариства "Звездочка"задовольнити.
Рішення господарського суду господарського суду Донецької області від 26.04.2007 у справі № 45/81пн скасувати.
У позові відмовити.
Головуючий, суддя Є. Борденюк
Судді : С.Могил
С.Самусенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4886727 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Борденюк Є.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні