Постанова

від 09.09.2009 по справі 35/138-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/138-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2009 р.                                                           Справа № 35/138-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя (доповідач), судді  ,   

при секретарі Сємєровій М.С.

за участю представників сторін:

позивача - Майтака І.В., довіреність № 53-02/793 від 06.05.2008р.

відповідача - Сініченка Р.Ю., довіреність б/н від 01.04.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВТЛ".  м. Харків (вх. №1991  Х/2-6) на  рішення господарського суду  Харківської області від 16.06.2009р. по справі №35/138-09

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», м. Кривий Ріг,

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВТЛ",  м. Харків,

про стягнення 171640,00 грн.,

встановила:

            В травні 2009р. Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВТЛ" про  стягнення суми неповернутого авансу в розмірі 171640,00 грн., державного мита у розмірі 1716,40 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також просив  накласти арешт на грошові кошти в розмірі 171640,00 грн., які належать відповідачу та знаходяться на його поточному рахунку.  Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач не в повному обсязі виконав зобов'язання відповідно до умов договору №1400 від 31.10.2007р. та додаткової угоди від 03.06.2008р. до договору №1400 від 31.10.2007р., які були підписані сторонами.

          Рішенням господарського суду  Харківської області від 16.06.2009р. по справі №35/138-09 в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову було відмовлено. Позов задоволено повністю та стягнуто з ТОВ "Компанія ВТЛ" на користь позивача суму неповернутого авансу в розмірі 171640,00 грн., державне мито у розмірі 1716,40 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області від 16.06.2009р. не погодився,  звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить оскаржуване рішення скасувати та залишити позов без розгляду, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду  встановила.

31.10.2007р. між позивачем, покупцем, та відповідачем, продавцем, укладено договір № 1400, згідно з яким відповідач зобов'язався поставити і передати у власність позивача товар, а позивач зобов'язався прийняти і сплатити за нього, в порядку і на умовах, визначених договором (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.2. договору найменування, асортимент, кількість товару (у відповідних одиницях виміру) комплектність, ціна, якість, строки і умови поставки товару обумовлюються "Сторонами" в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Так, відповідно до п.1 специфікації №1 до договору № 1400 від 31.10.2007р. продавець (відповідач по справі) зобов'язався поставити, а покупець (позивач по справі) прийняти та сплатити за ілососну машину КО-507 АМ (КО-507А) об'єм -7м.куб., Н-6м, шасі Камаз-53215, потужність дв. 154 кВт ) суму у розмірі 445200,00 грн., в тому числі ПДВ 74200,00 грн.

Відповідно до пункту 3.1. договору товар повинен бути поставлений у строк, обумовлений сторонами в спеціфікації.

Відповідно до пункту 4 специфікації №1 до договору 1400 від 31.10.2007р. строк поставки товара: 4-й квартал, грудень місяць 2007р.

Пунктом 5 специфікації №1 до договору 1400 від 31.10.2007р. визначено порядок оплати товару: 70% попередня оплата, 30% протягом 1-го дня з моменту отримання товару, при умові надання рахунків та податкових накладних.

На виконання погодженого з відповідачем порядку оплати позивач, згідно рахунку-фактури СФ-0000023 від 25.10.2007р., перерахував  відповідачу за ілососну машину 43573,51 грн. в тому числі ПДВ 7262,25 грн. - платіжним дорученням № 4344 від 13.11.2007р. та 268066,49 грн. , в тому числі ПДВ 44677,75 грн. - платіжним дорученням № 4952 від 28.11.2007р.,  всього 311640,00 грн., в тому числі ПДВ 51940,00 грн. (70% попередньої оплати).

03.01.2008р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до договору № 1400, відповідно до якої строк поставки товара: лютий місяць 2008р. зі змогою дострокового відвантаження.

03.06.2008р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №2 до договору № 1400 від 31.10.2007р., згідно з якою сторони узгодили припинити дію договору по поставці ілососної машини, а також узгодили порядок повернення відповідачем суми авансу у розмірі 311640,00 грн- протягом 5 календарних днів з моменту підписання додаткової угоди № 2.

Однак, порушуючи договірні зобов"язання відповідач станом на 10.04.2009р.  повернув позивачу суму авансу лише частково, перерахувавши на його рахунок: суму у розмірі  100000,00 грн. - платіжним дорученням № 365 від 22.07.2008р.; суму у розмірі 20000,00 грн. - платіжним дорученням № 486 від 29.09.2008р.: суму у розмірі 20000,00 грн.- платіжним дорученням № 560 від 13.11.2008р.

Таким чином, сума неповернутого позивачу авансу станом на момент розгляду справи складає 171640,00 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи  сума заборгованості відповідачем не сплачена, тому позовні вимоги є обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі 171640,00 грн.

До канцелярії Харківського апеляційного господарського суду 07.09.2009р. надійшло клопотання ТОВ "Компанія ВТЛ" (вх. № 6208) про призначення судової експертизи у зв"язку з тим, що на договорі № 1400 від 31.10.2007р. відсутній оригінальний підпис голови правління ВАТ "Криворізький державний залізорудний комбінат", а проставлене факсимільне відтворення його підпису. Представник відповідача у судовому засіданні підтримує заявлене клопотання.

Однак, в матеріалах справи № 35/138-09 є копія рішення по справі № 21/131-08 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», м. Кривий Ріг, до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВТЛ",  м. Харків,  про стягнення 204792,00 грн. і з цього рішення вбачається, що питання відносно визнання недійсним договору № 1400 від 31.10.2007р. у зв"язку з відсутністю оригінального підпису голови правління ВАТ "Криворізький державний залізорудний комбінат" (зустрічний позов) вже розглядалось і судом в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи слід відмовити.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.      Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України  доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України      Господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм  внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.      Ніякі  докази  не  мають  для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заперечення, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, тому рішення господарського суду  Харківської області від 16 червня 2009 р. по справі  № 35/138-09 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу  - без задоволення.

Керуючись  статтями   91, 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

                                             постановила:

В задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи відмовити.

Апеляційну скаргу  відповідача залишити без задоволення.

Рішення   господарського суду Харківської області від 16 червня 2009 р. по справі  № 35/138-09 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.

Повний текст постанови підписаний 11.09.2009р.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді