Постанова

від 02.09.2009 по справі 12/117б(21/20б)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

12/117б(21/20б)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 02 вересня 2009 р.                                                                                    № 12/117б(21/20б)  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Удовиченка О.С. (головуючого),

Катеринчук Л.Й. (доповідач),

Яценко О.В.

розглянувши  касаційну скаргудочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»

на ухвалу

та постановугосподарського суду Луганської області від 30.03.2009р.Луганського апеляційного господарського суду від 26.05.2009р.

у справігосподарського суду№ 12/117б(21/20б)Луганської області

за заявоюСтахановської об'єднаної ДПІ Луганської області

додержавного підприємства «Кіровське управління житлово-комунального господарства»

провизнання банкрутом

ліквідатор Сидоренко М.В.

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від скаржникаМицько Н.М., дов.№167/10 від 26.12.2008р.

від боржникане з'явились

В С Т А Н О В И В  :

ухвалою господарського суду Луганської області від 07.02.2007 порушено провадження у справі про визнання державного підприємства «Кіровське управління житлово-комунального господарства»(далі –боржника) банкрутом за заявою Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції з урахуванням особливостей, передбачених статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою суду від 20.02.2007 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сидоренка М.В., зобов'язано ліквідатора письмово повідомити всіх відомих йому кредиторів боржника про визнання останнього банкрутом.

18.12.2007 до господарського суду Луганської області на затвердження надано звіт ліквідатора про проведену роботу та ліквідаційний баланс.

Ухвалою суду від 18.12.2007 звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника було затверджено, боржника ліквідовано, провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, дочірня компанія «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(далі –Кредитор) звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд, аргументуючи порушенням норм матеріального права, зокрема, статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі –Закону).

Постановою Вищого господарського суду України від 22.10.2008р. ухвалу господарського суду Луганської області від 18.12.2007р. скасовано, справу направлено на стадію ліквідаційної процедури до господарського суду Луганської області.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.03.2009р. звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника затверджено за станом на 07.12.2007р., боржника ліквідовано, провадження у справі припинено (том 3 а.с. 128-131).

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 26.05.2009р. ухвалу господарського суду Луганської області від 17.04.2009р. залишено без змін (том 3 а.с. 153-157).

Не погоджуючись з винесеною постановою, дочірня компанія «Газ України»НАК «Нафтогаз України»звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Луганського апеляційного господарського суду та ухвалу суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 43 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про задоволення  касаційної скарги, виходячи з такого.

Згідно з пунктом 3 статті 111-9 ГПК України касаційна інстанція вправі скасувати рішення (ухвалу) першої інстанції або постанову апеляційного суду у випадку істотного порушення норм процесуального права, передбачених частиною другою статті 111-10 цього Кодексу, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Отже, при новому розгляді справи заново починається перевірка та дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог  Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України та чинного цивільного законодавства.

За приписами частин 1, 2, 5 статті 52 Закону в разі, якщо громадянин –підприємець - боржник або керівні органи боржника  - юридичної особи  відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до  органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Ліквідатор письмово повідомляє  про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Згідно з  статтею 25 Закону з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до частини 7 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у випадку передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом.

Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема,  встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника та його потенційних кредиторів шляхом надіслання запитів до державних реєстрів  майнових прав та обтяжень (заборон відчуження), надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов'язкових податків та зборів, витребування в органах державної виконавчої служби виконавчих проваджень, порушених кредиторами боржника та повідомлення зазначених кредиторів про перебування боржника в ліквідаційній процедурі та права кредиторів згідно з частиною 5 статті 52 подати свої грошові вимоги. Наслідком належного виконання ліквідатором зазначених обов'язків буде встановлення заставних кредиторів боржника.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, законодавцем передбачено обов'язковий перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із звітом ліквідатора та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури та за участі кредиторів (комітету кредиторів).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Луганського апеляційного господарського суду від 26.05.2009р. ухвалу господарського суду Луганської області від 17.04.2009р. залишено без змін.

Така ухвала в матеріалах справи відсутня та не зазначена у внутрішньому описі матеріалів справи (том 3 а.с. 153-157). Отже, судом залишено в силі неіснуючий судовий акт.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою господарського суду Луганської області від 14.11.2008 року підготовче засідання призначено на 01.12.2008 року, зобов'язано ліквідатора на день слухання справи надати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута (том 3 а.с. 77-78).

Звіту ліквідатора станом на 01.12.2008року суду не подано.

Матеріалами справи підтверджується, що затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс за станом на 07.12.2007р. суд не дав оцінки тому, що ліквідатором в порядку статті 52 Закону при новому розгляді справи не зроблено запитів до фондів та органу податкової служби, на обліку яких стояв боржник з метою встановлення їх кредиторських вимог та майнового стану боржника на момент нового розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Матеріалами справи підтверджується, що ухвала суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу не містить аналізу звіту ліквідатора; не дає оцінки наявності (відсутності) необхідних додатків до звіту ліквідатора, зокрема, реєстру вимог кредиторів, даних інвентаризації майна боржника; не дає оцінки відсутності запитів до фондів та податкового органу на предмет встановлення їх кредиторських вимог; не встановлює переліку кредиторів, чиї вимоги виявились незадоволеними за наслідками проведеної ліквідаційної процедури; не мотивує висновків суду про необхідність ліквідації юридичної особи боржника.

             Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11).

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає прийняту у справі ухвалу суду від 30.03.2009 такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права та належною до скасування.

При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Зокрема, при новому розгляді справи суду належить зобов'язати ліквідатора подати звіт та ліквідаційний баланс станом на момент затвердження звіту ліквідатора в засіданні суду та дати оцінку доказам відсутності активів боржника для погашення вимог кредиторів станом на момент затвердження звіту ліквідатора , дослідити повноту дій ліквідатора в ході проведеної ліквідаційної процедури.

Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення (ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора) є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»задовольнити.

2.          Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 26.05.2009р. та ухвалу господарського суду Луганської області від 30.03.2009 скасувати, справу №12/117б(21/20б) направити на новий судовий розгляд  до господарського суду Луганської області.

Головуючий                                                                                 О. Удовиченко

Судді                                                                                                   Л. Катеринчук

                                                                                                               О. Яценко