Постанова

від 09.09.2009 по справі 37/266

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/266

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 09.09.2009                                                                                           № 37/266

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від  позивача:       Парінов А.Б, дов. б/н від 25.05.2009

від  відповідача :  Менюк С.А., дов. б/н від 09.09.2009

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги  Приватного підприємства  "ЛАКАРТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 03.07.2009

 у справі № 37/266 (суддя  

 за позовом                               Приватного підприємства "ЛАКАРТ"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 2733462,00 грн.

 СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГ:

       На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства „ЛАКАРТ” (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ»  (далі-відповідач) про стягнення 2400319,64грн. основного боргу, 47982,40грн. трьох процентів річних та 285160,56грн. інфляційних нарахувань у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором №4 від 15.01.2008.

   Рішенням  господарського суду міста Києва від 03.07.2009 у справі №37/266  позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 2225624,72грн. основного боргу, 279828,40грн. інфляційних нарахувань, 45659,61грн. трьох процентів річних, 23798,89грн.  державного мита та 291,65грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення  суду першої інстанції ґрунтується на   доведеності позовних вимог  в частині задоволених позовних вимог та  відсутності належних доказів  щодо позовних вимог в задоволенні яких судом було відмовлено. При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що    поставка товару позивачем здійснювалась на підставі договору №4 від 15.01.2008. Видаткові накладні  щодо поставки товару на суму 174694,92грн.  не містять  відбитку печатки відповідача,  а позивачем не надано суду довіреності  відповідача на отримання його представником   товару за вказаними накладними.   

Не погоджуючись із вказаним рішенням   суду першої інстанції,  позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити  рішення  господарського суду міста Києва від 03.07.2009 у справі №37/266, позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу   позивача обґрунтовано  невідповідністю висновків суду обставинам справи,  що є підставою для  скасування або зміни рішення. Позивач наполягає на тому, що видаткові накладні щодо поставки товару на суму 174694,92грн.  містять  відбитки печатки позивача та додає до апеляційної скарги  оригінали накладних для  дослідження.

Відповідач також звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення  господарського суду міста Києва від 03.07.2009 у справі №37/266 скасувати та прийняти  нове рішення, яким у задоволенні  позовних вимог відмовити повністю.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на  неповне з'ясування судом  всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до помилкових висновків та неправильного застосування норм матеріального  права. Зокрема відповідач зазначає, що  підставою  виписки накладних, наданих позивачем на підтвердження  своїх вимог, є договір №22 від 05.01.2004, проте, суд при прийнятті  оскаржуваного рішення  дійшов висновку, що поставка за наданими накладними здійснювалася на підставі договору  №4 від 15.01.2008. Такий висновок суду суперечить нормам матеріального права та свідчить  про неповне з'ясування судом  обставин справи. Відповідач наполягає на відсутності  між сторонами договірних зобов'язань після закінчення  строку дії договору  №22 від 05.01.2004,  строк дії якого закінчився 31.04.2004 та  вважає, що строк виконання зобов'язання  відповідача щодо оплати поставлено товару за накладними, наданими позивачем на підтвердження своїх вимог,  сторонами не визначено, а отже  до спірних правовідносин слід застосовувати частину другу статті 530 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України). Оскільки позивач не звертався до відповідача з вимогою  щодо оплати товару поставленого  за накладними, наданими суду,  строк виконання зобов'язання відповідачем,  на момент розгляду справи, не настав. Крім того, відповідач зазначив, що  судом залишено поза увагою, що позивач звернувся до суду  з позовом про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла під час виконання договору №22 від 05.01.2004, після спливу строку позовної давності.

Ухвалами  Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2009 (колегія у складі: Смірнова Л.Г.- головуюча, Калатай Н.Ф., Тищенко О.В.) апеляційні скарги прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 04.08.2009.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2009 №01-23/1/7, у зв'язку з перебуванням  судді Калатай Н.Ф. у щорічній відпустці,  розгляд апеляційної скарги у даній справі доручено здійснювати  колегії  суддів у складі: Смірнова Л.Г. – головуюча, судді: Баранець О.М. Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2009, в порядку приписів статті 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 09.09.2009.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2009 №01-23/1/2, у зв'язку з перебуванням  судді Баранця О.М. у щорічній відпустці,  розгляд апеляційної скарги у даній справі доручено здійснювати  колегії  суддів у складі: Смірнова Л.Г. – головуюча, судді: Алданова С.О., Тищенко О.В.

У судове засідання 09.09.2009 з'явились представники позивача та відповідача. Представник позивача повністю підтримав апеляційну скаргу позивача та   заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі відповідача.  При цьому,  позивач зазначив, що  зазначення у видаткових накладних  договору від 2004 року є технічною помилкою.

Представник  відповідача повністю підтримав апеляційну скаргу відповідача  та   заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі позивача.

         Статтею 101 ГПК  України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд  не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів, -

ВСТАНОВИВ:

 Між сторонами 05.01.2004 було укладено  договір купівлі-продажу №22, відповідно до умов якого позивач зобов'язався згідно заявки відповідача поставити, а відповідач  прийняти і оплатити товар – гофропродукцію та піддони (далі-договір №22 від 05.01.2004).

  Згідно з підпунктом  3.2.  пункту 3 зазначеного договору, оплата товару повинна здійснюватися  відповідачем  згідно виставлених  рахунків фактур  за кожну партію товару  на протязі 25 банківських  днів  після прийоми товару відповідачем по якості та кількості.

 Відповідно до підпункту  4.3. договору, моментом прийому товару  відповідачем  та здачі його позивачем  є відповідно оформлені і підписані документи представником  позивача та відповідача.

Між сторонами також було укладено договір купівлі-продажу №4 від 15.01.2008, відповідно до умов якого позивач зобов'язався згідно заявки відповідача поставити, а відповідач  прийняти і оплатити товар – піддони (далі-договір №4 від 15.01.2008).

Згідно з підпунктом  3.2 пункту 3  договору №4 від 15.01.2008, оплата товару повинна здійснюватися за кожну партію товару протягом 10 банківських днів після поставки товару покупцю та його прийомки за якістю та кількістю. Моментом прийому товару відповідачем  та здачі його позивачем  є відповідно оформлені і підписані документи представником позивача та відповідача (підпункт 4.3. пункту 4 договору  №4 від 15.01.2008).

Посилаючись на  неналежне виконання   відповідачем  своїх зобов'язань за договором №4 від 15.01.2008  щодо оплати  отриманого товару, позивач звернувся з даним позовом до суду та просив стягнути з відповідача 2400319,64грн. основного боргу, 47982,40грн. трьох процентів річних та 285160,56грн. інфляційних нарахувань.

          Як на підставу своїх вимог та підтвердження факту передачі відповідачеві товару, позивачем було надано суду видаткові накладні №Л-00000367 від 10.07.2008 на суму 26792,82грн., №Л-00000368 від 10.07.2008 на суму 8801,76грн., №Л-00000370 від 11.07.2008 на суму 19002, 00грн., №Л-00000371 від 11.07.2008 на суму 19002,00грн., №Л-00000372 від 11.07.2008 на суму 5130,54грн., №Л-00000373 від 14.07.2008 на суму 3876,41грн., №Л-00000374 від 14.07.2008 на суму 25082,64грн., №Л-00000375 від 14.07.2008 на суму 26792, 82грн., №Л-00000376 від 14.07.2008 на суму 18241,92грн., №Л-00000377 від 14.07.2008 на суму 26602,80грн., №Л-00000378 від 14.07.2008 на суму 19002,00грн., № Л00000381 від 16.07.2008 на суму 12161,28грн., №Л-00000383 від 16.07.2008 на суму 5016,53грн., №Л-00000384 від 17.07.2008 на суму 18241,92грн.,  №Л-00000385 від 17.07.2008 на суму 18241,92грн., №Л-00000386 від 17.07.2008 на суму 26602,80грн., №Л-00000387 від 18.07.2008 на суму 26792,82грн., №Л-00000390 від 22.07.2008 на суму 26793,82грн., №Л-00000391 від 22.07.2008 на суму 24702, 60грн., №Л-00000393 від 22.07.2008 на суму 6080,64грн., №Л-00000394 від 22.07.2008 на суму 6080,64грн., № Л-00000396 від 23.07.2008 на суму 8436,89грн., №Л-00000397 від 23.07.2008 на суму 26602,80грн., №Л-00000398 від 23.07.2008 на суму 26602,80грн., №Л-00000399 від 23.07.2008 на суму 6080,64грн., №Л-00000401 від 24.07.2008 на суму 26792,82грн., №Л-00000402 від 24.07.2008 на суму 22802,40грн., №Л-00000403 від 24.07.2008 на суму 26602,80грн., №Л-00000405 від 25.07.2008 на суму 5548,58грн., №Л-00000406 від 28.07.2008 на суму 26602,80грн., №Л-00000407 від 28.07.2008 на суму 26602,80грн., №Л-00000409 від 29.07.2008 на суму 19002,00грн., №Л-00000410 від 29.07.2008 на суму 26792,82грн., №Л-00000412 від 30.07.2008 на суму 7600,80грн., №Л-00000413 від 30.07.2008 на суму 19002,00грн., №Л-00000416 від 01.08.2008 на суму 6384,67грн., №Л-00000418 від 04.08.2008 на суму 27742,92 грн., №Л-00000419 від 04.08.2008 на суму 26602,80грн., №Л-00000420 від 04.08.2008 на суму 19002,00грн., №Л-00000421 від 05.08.2008 на суму 5548,58грн., №Л-00000422 від 05.08.2008 на суму 26602,80грн., №Л-00000425 від 06.08.2008 на суму 26602,80грн., №Л-00000426 від 06.08.2008 на суму 5700,60грн., №Л-00000428 від 07.08.2008 на суму 26792,82 грн., №Л-00000430 від 08.08.2008 на суму 14365,51грн., №Л-00000434 від 11.08.2008 на суму 18241,92грн., №Л-00000441 від 19.08.2008 на суму 26792,82грн., №Л-00000445 від 19.08.2008 на суму 23220,44грн., №Л-00000446 від 20.08.2008 на суму 26602,80грн., №Л-00000447 від 20.08.2008 на суму 26792,82грн., №Л-00000448 від 20.08.2008 на суму 14441,52грн., №Л-00000450 від 20.08.2008 на суму 19002,00грн., №Л-00000451 від 21.08.2008 на суму 18241,92грн., №Л-00000453 від 22.08.2008 на суму 6156,65грн., №Л-00000456 від 26.08.2008 на суму 26792,82грн., №Л-00000457 від 26.08.2008 на суму 11591,22грн., № Л-00000459 від 26.08.2008 на суму 19002,00грн., №Л-00000460 від 27.08.2008 на суму 19002,00грн., №Л-00000461 від 27.08.2008 на суму 26 792,82грн., №Л-00000462 від 27.08.2008 на суму 26602,80грн., №Л-00000463 від 27.08.2008 на суму 6156,65грн., №Л-00000464 від 27.08.2008 на суму 7980,84грн., №Л-00000466 від 28.08.2008 на суму 18241,92грн., №Л-00000467 від 28.08.2008 на суму 7486,79грн., №Л-00000469 від 28.08.2008 на суму 17633,86грн., №Л-00000475 від 01.09.2008 на суму 18241,92грн., №Л-00000476 від 01.09.2008 на суму 7600,80грн., №Л-00000477 від 01.09.2008 на суму 19002,00грн., №Л-00000478 від 02.09.2008 на суму 26792,82грн., №Л-00000479 від 02.09.2008 на суму 18241,92грн., №Л-00000482 від 03.09.2008 на суму 18241,92грн., №Л-00000483 від 04.09.2008 на суму 26678,81грн., №Л-00000486 від 08.09.2008 на суму 6840,72грн., №Л-00000487 від 08.09.2008 на суму 18241,92грн., №Л-00000488 від 08.09.2008 на суму 12769,34грн., №Л-00000489 від 09.09.2008 на суму 26602,80грн., №Л-00000490 від 09.09.2008 на суму 26 602,80грн., №Л-00000495 від 10.09.2008 на суму 26792,82грн., №Л-00000497 від 11.09.2008 на суму 18 241,92грн., №Л-00000498 від 11.09.2008 на суму 26602,80грн., №Л-00000499 від 12.09.2008 на суму 6840,72грн., №Л-00000500 від 12.09.2008 на суму 4408,46 грн., №Л-00000505 від 16.09.2008 на суму 26602,80грн., №Л-00000506 від 17.09.2008 на суму 6156,65 грн., №Л-00000509 від 18.09.2008 на суму 26602,80грн., №Л-00000510 від 18.09.2008 на суму 26792,82грн., №Л-00000511 від 18.09.2008 на суму 18241,92 грн., № Л-00000512 від 18.09.2008 на суму 18241,92грн., №Л-00000513 від 19.09.2008 на суму 3876,41грн., №Л-00000515 від 22.09.2008 на суму 26602,80 грн., №Л-00000516 від 22.09.2008 на суму 18241,92 грн., №Л-00000517 від 22.09.2008 на суму 12161,28 грн., №Л-00000520 від 23.09.2008 на суму 26792,82грн., №Л-00000521 від 23.09.2008 на суму 26602,80грн., №Л-00000522 від 24.09.2008 на суму 26792,82грн., №Л-00000523 від 24.09.2008 на суму 18241,92 грн., №Л-00000526 від 25.09.2008 на суму 3876,41грн., №Л-00000528 від 26.09.2008 на суму 26602,80грн., №Л-00000529 від 26.09.2008 на суму 26602,80грн., №Л-00000530 від 26.09.2008 на суму 18241,92грн., №Л-00000531 від 29.09.2008 на суму 26 792,82грн., №Л-00000533 від 30.09.2008 на суму 18241,92грн., №Л-00000580 від 11.12.2008 на суму 17861,88грн., №Л-00000583 від 12.12.2008 на суму 26792,82грн., №Л-00000585 від 15.12.2008 на суму 17861,88грн., №Л-00000586 від 16.12.2008 на суму 16721,76грн., №Л-00000593 від 19.12.2008 на суму 26602,80грн., №Л-00000594 від 22.12.2008 на суму 8740,92грн., №Л-00000602 від 23.12.2008 на суму 26792,82грн., №Л-00000603 від 23.12.2008 на суму       6061,21 грн., №Л-00000604 від 23.12.2008 на суму 4200,00грн., №Л-00000605 від 24.12.2008 на суму 17861,88грн., №-00000606 від 24.12.2008 на суму 20522,16грн., №Л-00000607 від 24.12.2008 на суму 26602,80грн., №Л-00000619 від 29.12.2008 на суму 24056,53грн., №Л-00000622 від 29.12.2008 на суму 16493,74грн., №Л-00000623 від 30.12.2008 на суму 26792,82грн., №Л-00000624 від 30.12.2008 на суму 26602,80грн., №Л-00000625 від 30.12.2008 на суму 6840,72грн., №Л-00000627 від 31.12.2008 на суму 6840,72грн.,  а всього на загальну суму 2225624,72грн.

Крім того, позивачем було надано  видаткові накладні №Л-00000565 від 01.12.2008 на суму 26792,82грн., №Л-00000566 від 01.12.2008 на суму 26716,81грн.,  №Л-00000567 від 01.12.2008 на суму 17823,88грн., №Л-00000568 від 02.12.2008 на суму 26602,80грн., №Л-00000569 від 02.12.2008 на суму 5501,10грн., №Л-00000571 від 04.12.2008 на суму 26792,82грн.,    №Л-00000574 від 05.12.2008 на суму 26602,80грн., №Л-00000577 від 09.12.2008  на суму 17861,88грн., на загальну суму 174694,92грн.

Належним чином засвідчені копії всіх вищезазначених  накладних залучено до матеріалів справи.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, всі   вищезазначені видаткові накладні містять посилання на договір №22 від 05.01.2004, а позивачем заявлено вимоги на підставі договору №4 від 15.01.2008.

 Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що  поставка за вищевказаними видатковими накладними у 2008 році здійснювалася  на підставі договору №4 від 15.01.2008 та відповідно до його умов, оскільки  відповідно до підпункту  9.1. пункту 9 договору №22 від 05.01.2004 останній  діє до 31.12.2005 і можливість його пролонгації не передбачена, а сторони не заявляли про продовження його дії на 2008 рік та  не повідомляли про укладення будь-якого іншого договору на 2008 рік, крім договору №4 від 15.01.2008.

 Проте, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з вищезазначеним висновком  та вважає  позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі  з наступних підстав.

Обов'язок доказування відповідно до пункту  4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують  його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який мав довести наявність таких обставин, на підставі яких ним заявлені позовні вимоги.

   Відповідно до статті 34 ГПК України господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.

         Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не  можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Юридична заінтересованість  позивача в судовому процесі зобов'язує його довести  як наявність спірних матеріальних  правовідносин, так і ту об'єктивну обставину, що його права порушені і на відповідача має бути покладено відповідальність на передбачених законом підставах.

Згідно із статтею 180 Господарського кодексу України (далі-ГК України), зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до пункту частини 1 статті 193 ГК кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 631 ЦК кодексу України, встановлено, що  строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Підпунктом  9.1  пункту  9 договору №22 від 05.01.2004  визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2004.

Оскільки зазначений договір не містить норм, які б передбачали можливість його пролонгації, а  також в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що сторони домовились про продовження дії зазначеного договору,  дія договору №22 від 05.01.2004 припинилась 31.12.2004.

Оскільки позивачем не надано  доказів та судом не встановлено в процесі розгляду справи, що між сторонами  з моменту припинення дії договору №22 від 05.01.2004   було укладено  будь-які інші договори крім договору №4 від 15.01.2008,  Київський апеляційний господарський суд  дійшов висновку, що між сторонами були відсутні  договірні зобов'язання.

Отже, до спірних правовідносин слід застосовувати  частину другу статті 530 ЦК України, якою встановлено, що  якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки,  позивачем не надано суду доказів  на підтвердження факту звернення до відповідача з вимогою щодо оплати за поставлений товар згідно накладних, наданих на підтвердження заявлених вимог, колегія суду дійшла висновку, що строк виконання обов'язку  відповідача щодо оплати  отриманого товару  на момент розгляду справи не настав.

У зв'язку з  недоведеністю позивачем факту  прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо сплати основного боргу,   відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь  позивача  3% річних та інфляційних нарахувань.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд  дійшов висновку, що    позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню в повному обсязі.

            За таких обставин, виходячи з повноважень, передбачених  пунктом  2 частини першої статті 103 ГПК України, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від  03.07.2009 підлягає  скасуванню, в частині задоволених позовних вимог та відповідно  апеляційна скарга відповідача  підлягає задоволенню повністю, а апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд критично оцінює посилання  відповідача  на сплив строку позовної давності  щодо заявлених вимог, оскільки    на розгляд суду було передано вимоги щодо стягання заборгованості за поставку товару здійснену протягом 2008 року,  а відповідно до приписів статті 257 ЦК України до договорів купівлі-продажу загальний строк позовної давності становить три роки.

 Відповідно до приписів статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони  пропорційно розміру задоволених вимог.

 Керуючись ст.ст.49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАКАРТ” на рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2009 у справі  №37/266  залишити без задоволення.

2.  Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Атем” на рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2009 у справі  №37/266 задовольнити.

    3. Рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2009 у справі №37/266 скасувати в частині  стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Атем” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАКАРТ” 2225624,72грн. основного боргу, 279828,40грн. інфляційних нарахувань, 45659,61грн. трьох процентів річних, 23798,89грн.  державного мита та 291,65грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. У задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАКАРТ” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Атем” 2225624,72грн. основного боргу, 279828,40грн. інфляційних нарахувань, 45659,61грн. трьох процентів річних відмовити повністю.

5.  Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАКАРТ” (04111, Київська обл., м. Вишгород, вул. Дніпровська, 9, кв.49, код 30972070)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Атем”  (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 19, код 21643937) 12750(дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят)грн.00коп.- державного мита за подачу апеляційної скарги.

6. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2009 у справі №37/266 залишити без змін.

7. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

8. Матеріали справи №37/266 повернути до господарського суду                      міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання  законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 14.09.09 (відправлено)