Постанова

від 15.09.2009 по справі 6/189-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/189-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 15 вересня 2009 р.                                                                                    № 6/189-08  

Колегія  суддів  Вищого господарського суду України  у складі:

Головуючого  судді                                              Кузьменка М.В.,

суддів                                                                       Грека Б.М.,

                                                                                  Палій В.М.,

розглянувши            касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківське управління військово-будівельних робіт" на рішення господарського суду Вінницької області від 23.12.2008р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 12.03.2009р.

у  справі                     №6/189-08 господарського суду Вінницької області

за позовом                 Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківське управління військово-будівельних робіт"

до відповідача          Відкритого акціонерного товариства

                                  "Промжитлосільбуд"

третя особа               Подільське управління капітального будівництва Міністерства оборони України

про                              стягнення 100 000грн.

за участю представників:

ДП МО України "Білоцерківське управління військово-будівельних робіт" –Дудник А.В., Праведна Л.М.;

ВАТ "Промжитлосільбуд" –Колесніченко І.О., Колесніченко Н.П., Ляшенко О.І.;  

Подільське управління капітального будівництва Міністерства оборони України – не з'явилися

в с т а н о в и л а :

Державне підприємство Міністерства оборони України "Білоцерківське управління військо-будівельних робіт" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом та просило суд стягнути з відповідача –Відкритого акціонерного товариства "Промжитлосільбуд" 100000грн. в рахунок повернення грошових коштів, перерахованих відповідно до платіжного доручення №710 від 17.10.2005р.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що зазначені грошові кошти перераховані відповідачу без достатніх на те підстав, однак, ним не повернуті (т.1 а.с.2-4, 149).

До прийняття рішення по суті заявлених вимог, позов доповнено вимогами про стягнення пені у розмірі 10 000грн. (т.1 а.с.149-151).

Відповідач у справі – ВАТ "Промжитлосільбуд" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що зазначені грошові кошти перераховані як аванс на виконання будівельно-монтажних робіт згідно виставленого рахунку №38 від 17.10.2005р., на який є посилання у платіжному дорученні (т.1 а.с.16-17).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 04.11.2008р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено Подільське управління капітального будівництва Міністерства оборони України (т.1 а.с.93).

Третя особа  - Подільське управління капітального будівництва Міністерства оборони  України у поясненні на позов зазначило про виконання зобов'язань перед сторонами за договором №227/УПБ-37Д від 16.11.2004р., що укладений між ним та позивачем у справі, та договором субпідряду від 14.06.2005р. (т.1 а.с.980.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 23.12.2008р. у позові відмовлено (т.2 а.с.5-7).

Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з того, що грошові кошти, які перераховані відповідачу і які позивач вимагає повернути, оплачені ним за виконані роботи за договором підряду  від 14.06.2005р. на підставі виставленого йому відповідачем рахунку №38 від 17.10.2005р.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 12.03.2009р. рішення господарського суду Вінницької області від 23.12.2008р. залишено без змін (т.2 а.с.53-56).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ДП МО України "Білоцерківське управління військово-будівельних робіт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а заявлені позовні вимоги задовольнити.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права (т.2 а.с.65-69).

Відповідач у справі – ВАТ "Промжитлосіільбуд" у відзиві на касаційну скаргу, вважаючи її доводи безпідставними, просить прийняті у справі судові акти залишити в силі.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час вирішення даного спору по суті заявлених вимог та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, встановлені наступні обставини.

Платіжними дорученням №710 від 17.10.2005р. позивачем перераховано грошові кошти у сумі 100 000грн. ВАТ "Промжитлосільбуд" з зазначенням призначення платежу: "за виконані роботи згідно рахунку №38 від 17.10.2005р., ПДВ 16 666,67грн.".

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача повернути позивачу зазначені грошові кошти, які, як заявляє позивач, перераховані без достатньої на те підстави.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл.83 ЦК України.

Так, відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч.2 вказаної  норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення зазначеної глави застосовуються, згідно п.4  ч.3 ст.1212 ЦК України, і до відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що до предмету доказування у даній справі входить встановлення наступних обставин: чи набув відповідне майно відповідач за рахунок позивача; чи є для цього підстави.

Досліджуючи обставини спору, судами встановлено, що 14.06.2005р. між ДП МО України "Білоцерківське управління військово-будівельних робіт", ВАТ "Промжитлосільбуд" та Подільським управлінням капітального будівництва МО України укладено договір субпідряду на виконання загально-будівельних робіт на об'єкті "Будівництво 40-квартирного житлового будинку у м-ні "Червона Гірка" у м. Бердичеві Житомирської області за шифром -05/91  до договору підряду №227/УПБ-37Д від 16.11.2004р.

Також, судами встановлено, що відповідачем виставлялось позивачу два рахунки з датою 17.10.2005р. та №38 на суму 100 000грн. з різними підставами оплати "як аванс за виконані роботи" та "як оплата за виконані роботи.

Відповідно до умов вищевказаного договору відповідачем виконувались підрядні роботи, які прийняті відповідно до актів за листопад на суму 203 030грн. та грудень 2006р. на суму 81 809грн.  При цьому, за наслідками звірки взаєморозрахунків за вказаним договором, сума 100 000грн., яка перерахована позивачем відповідачу згідно платіжного доручення №710 від 17.10.2005р., зарахована як аванс за виконання робіт за жовтень 2005р., про що вказано у акті звірки від 01.01.2007р., підписаним  представниками сторін у справі.

Судами також встановлено, що факт виконання відповідних робіт підтверджено Подільським управлінням капітального будівництва МО України у листопаді на суму 203 030грн. та грудні 2006р. на суму 81 809грн.

Умовами договору підряду №227/УПБ-37Д від 16.11.2004р., який укладено між МО України, Подільським управлінням капітального будівництва МО України, ДП МО України "Білоцерківське управління військово-будівельних робіт", на виконання якого укладено вищевказаний договір субпідряду, визначено, що оплату робіт, які виконані субпідрядниками, залучених для виконання певних робіт на об'єктів, здійснює генпідрядник –ДП МО України "Білоцерківське управління військово-будівельних робіт" (п.5.2 договору).

  Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що оплата коштів у розмірі 100 000грн. платіжним дорученням №710 від 17.10.2005р. здійснена на підставі рахунка відповідача від 17.10.2005р. №38 відповідно до договору підряду №227/УПБ-37Д від 16.11.2004р. та договору субпідряду від 14.06.2005р.

В силу ст.1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, суди дійшли правильного висновку про необґрунтованість заявлених вимог, враховуючи, що відповідні грошові кошти, як встановлено, отримані відповідачем в якості оплати виконаних ним робіт.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових актів не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів                                        

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 12.03.2009р. у справі №6/189-08 господарського суду Вінницької області залишити без змін, а касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківське управління військо-будівельних робіт" –без задоволення.

        Головуючий  суддя                                                       Кузьменко М.В.

Судді                                                                                Грек Б.М.

                                                                                      Палій В.М.