Постанова

від 27.08.2009 по справі 5/55-08(9/316-07(35/121)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5/55-08(9/316-07(35/121)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 27 серпня 2009 р.                                                                                    № 5/55-08(9/316-07(35/121)  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –суддіГрека Б.М. –(доповідача у справі),

суддів :Подоляк О.А.,Капацин Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКомунального підприємства із транспортування покупної теплової енергії Теплотранс” Дніпропетровської міської ради

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.06.09

у справі № 5/55-08(9/316-07(35/121)

господарського судуДніпропетровської області

за позовомВідкритого акціонерного товариства “Дніпрошина”

доКомунального підприємства із транспортування покупної теплової енергії “Теплотранс”

простягнення 626415,03 грн.

за участю представників від:

позивача Дробот Є.С. (дов. від 08.01.09)

відповідача Добровольський О.В. (дов. від 04.01.09)

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство “Дніпрошина” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства із транспортування покупної теплової енергії “Теплотранс” заборгованості за поставлену теплову енергію за договором №2035/05/П від 01.11.05 у сумі 647134,62грн., 42020,46 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором, 3598,39 грн. інфляційних втрат та 6927,89грн. річних. В межах провадження у справі КП "Теплотранс" заявлено зустрічний позов про стягнення з ВАТ "Дніпрошина" 206425,55 грн. вартості втрат теплової енергії за період з 29.12.05 по 03.04.06, 13790,41грн. інфляційних втрат та 2021,53 грн. річних.

Справа розглядалася судами неодноразово. За результатами розгляду справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанції ухвалене рішення щодо первісного позову, зустрічний позов передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

За результатом нового розгляду справи рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.09 (суддя Шевченко С.Л.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.06.09 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Тищик І.В., суддів: Чимбар Л.О., Чоха Л.В.), в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено. Судові акти мотивовані тим, що порядок визначення обсягу втрат теплової енергії договором, а також нормативними актами не встановлений, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення вимог позивача.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач за зустрічним позовом звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Скарга мотивована безпідставним ухиленням судів від розгляду по-суті вимог за зустрічним позовом.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.11.05 між Відкритим акціонерним товариством "Дніпрошина" (продавець) та Комунальним підприємством "Теплотранс" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії № 2035/05/П, предметом якого є продаж продавцем покупцю теплової енергії, виготовленої на підставі наданого покупцем продавцю природного газу для потреб населення. Відповідно до пункту 3.1 вищезазначеного договору кількість та вартість теплової енергії, що продається за договором за обліковий період продавцем покупцю повинна визначатися на підставі підписаних та погоджених двома сторонами актів прийому-передачі теплової енергії.

На виконання умов договору ВАТ "Дніпрошина" передало, а КП "Теплотранс" прийняло теплову енергію в кількості, що визначена у відповідних актах приймання-передачі теплової енергії, що являються підставою для проведення остаточних розрахунків сторін. Акти підписані без зауважень і розбіжностей.

Відмовляючи в позові, суди вказали на те, що відповідно до п. 26 Правил користування тепловою енергією, затверджених наказом Міністерства енергетики та електрофікації СРСР № 63 від 25.04.77, межа відповідальності між споживачами і енергозабезпечуючою організацією за стан і обслуговування тепловикористовуючих установок визначається їх балансовою приналежністю і фіксується в акті розмежування тепломереж експлуатаційної відповідальності сторін, що додається до договору. Відповідні акти були складені між сторонами за договором, однак, обов'язок Продавця сплачувати на користь Покупця вартість втрат теплової енергії договором не передбачений. Наразі ні договором, ні Правилами обов'язок Продавця (ВАТ "Дніпрошина") в односторонньому порядку здійснювати розрахунок втрат теплової енергії на ділянках теплових мереж відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина" не передбачений, відповідно, не надане таке право і відповідачу.

Втім, колегія суддів Вищого господарського суду не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне. Згідно пункту 24 Правил облік відпуску теплової енергії повинен проводитися на межі розділу теплових мереж енергопостачальної організації та споживача. При установці приладів обліку не на межі розділу розрахунок за теплову енергію проводиться з урахуванням втрат на ділянці мережі від межі розділу до місця установки розрахункових приладів.

Направляючи справу на новий розгляд в частині зустрічного позову, Вищий господарський суд України в своїй постанові від 04.10.07 вказував на необхідність вирішення питання про розрахунок втрат з урахуванням Правил  обліку, відпуску теплової енергії. Для встановлення суми втрат, суд в порядку норм Господарського процесуального кодексу України, не позбавлений процесуального права призначати судову експертизу.

Втім, в порушення приписів ст. 111-13 Господарського процесуального кодексу України судами цього зроблено не було. Так, Донецький інститут судово-технічних експертиз не зміг провести необхідну експертизу, до інших інститутів суд не звертався, хоча визначення розміру теплових втрат, та, відповідно, їх вартості потребує спеціальних знань в галузі теплотехніки.

Таким чином, фактично обґрунтованість вимог за зустрічним позовом взагалі не перевірялася, що не узгоджуються з вимогами в порушення п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76 “Про судове рішення”. Так, відповідно до цієї постанови, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Судові акти у справі цим вимогам не відповідають, тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 –1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства із транспортування покупної теплової енергії Теплотранс” задовольнити, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.09 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.06.09 у справі № 5/55-08(9/316-07(35/121) скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий - суддя                                                                      Б. Грек

Судді                                                                                                    О. Подоляк

Н. Капацин