Постанова

від 03.09.2009 по справі 4/111-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/111-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 03 вересня 2009 р.                                                                                    № 4/111-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя:Першиков Є.В.

суддіДанилова Т.Б., Муравйов О.В.

розглянувши  матеріали касаційної скарги

державного підприємства "Одеська залізниця"

на постановуЖитомирського апеляційного господарського суду від 12.05.2009р.

у справігосподарського суду № 4/111-08Вінницької області

за позовомдержавного підприємства "Одеська залізниця"

до

треті особиуправління праці та соціального захисту населення Піщанської районної державної адміністрації 1) фінансове управління Піщанської районної державної адміністрації2) Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області

про за участю  представників сторін:позивача –відповідача –третіх осіб –

стягнення 117 054,50грн.

не з'явивсяМарценюк К.Ю. Розп.№ 72 від 20.05.20051. Міщенко В.В. дов. б/н від 02.09.092. Студенянська Т.Г. дов. № 14-40/66 від 20.01.09

Розпорядженням № 02.03-10/478 від 27.08.2009р.  змінено склад колегії суддів у справі № 4/111-08, призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя   Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П. утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя  Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Муравйов О.В.

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2008 року Одеська залізниця звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Піщанської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення 117054,50 грн. компенсації витрат за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій пасажирів за січень-липень 2008 року.

Ухвалою суду від 04.11.2008 залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фінансове управління Піщанської районної державної адміністрації та Управління Державного казначейства у Піщанському районі.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 11.12.2008(суддя Білоус В.В.) позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Піщанської районної державної адміністрації на користь Одеської залізниці 100665,44грн. компенсації за перевезення на пільгових умовах окремих категорій громадян (учасників Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них осіб, пенсіонерів за віком, громадян, які постраждали від аварії на ЧАЕС, реабілітованих громадян, інвалідів праці, дитинства) та судові витрати. В частині стягнення 163899,06 грн. провадження припинено у зв'язку з оплатою.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 12.05.2009 ( головуючого судді Черпака Ю.К., суддів Веденяпіна О.А., Зав'язуна В.С.) скасовано  частково Рішення господарського суду Вінницької області від 11.12.2008 та прийнято нове, яким в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, Одеська залізниця звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування норм матеріального права, Закону України "Про залізничний транспорт", просить скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 12.05.2009 та залишити в силі Рішення господарського суду Вінницької області від 11.12.2008.

В судове засідання Вищого господарського суду України представник Одеської залізниці не  з'явився, направив клопотання розглянути скаргу без участі представника залізниці, касаційні вимоги підтримав. Третя особа - Управління Державного казначейства у Піщанському районі також направила клопотання розглянути справу у відсутність свого представника.

Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін та третіх осіб, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 18.02.2008 року між позивачем Одеською залізницею і відповідачем  Управлінням праці та соціального захисту населення Піщанської районної державної адміністрації Вінницької області  підписано договір № 4 про розрахунки за надані послуги з пільгових перевезень окремих категорій залізничним транспортом.

Відповідно до п. 2.1 договору Залізниця зобов'язується здійснювати перевезення пільгової категорії пасажирів в межах передбачених бюджетом асигнувань у загальних та плацкартних вагонах пасажирських та швидких поїздів, вагонах електро - та дизель-поїздів приміського сполучення за умови придбання пасажирами пільгової категорії безкоштовних проїзних документів (квитків),а також ветеранів війни у загальних та плацкартних вагонах пасажирських та швидких поїздів міждержавного сполучення з оплатою 50% вартості квитків.

Управління зобов'язалось в межах асигнувань, передбачених в Державному бюджеті України на 2008 рік, для забезпечення пільгового проїзду пасажирів пільгових категорій Залізницею по території України по мірі надходження коштів з Державного бюджету сплачувати кошти залізниці за надані послуги по перевезенню пільгових категорій пасажирів.

Відповідно до п. 3.2 договору розрахунки проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння, підписаних усіма учасниками цих розрахунків, після надходження коштів з Державного бюджету на відшкодування збитків Залізниці, пов'язаних з перевезенням громадян пільгової категорії на підставі рахунків, складених Залізницею. Управління перераховує Залізниці суму відшкодування по пільговому перевезенню пасажирів по мірі надходження відповідних коштів –субвенції з Державного бюджету.

Одеською залізницею в грудні 2007 - липні 2008 р. надано послуги з перевезення залізничним транспортом 32506 громадян на пільгових умовах, у тому числі інвалідів, учасників Великої Вітчизняної війни, прирівняних до них пенсіонерів за віком, інвалідів з дитинства та їх супроводжуючих, реабілітованих громадян, які стали інвалідами внаслідок репресій, що підтверджується  розрахунком позовних вимог, наданими в обґрунтування нього актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги по перевезенню окремих категорій громадян , звітами про понесені збитки станом на 01.02.2008, 01.03.2008, 01.04.2008, 01.05.2008, 01.06.2008, 01.07.2008, 01.08.2008, 01.09.2008.

Залізницею внаслідок пільгового перевезення вказаних категорій громадян на пільгових умовах спричинено збитків на суму 133805,26 грн. До подання позову відповідачем було відшкодовано 16750,76 грн. Борг по відшкодуванню збитків  таким чином складав 117054,50 грн., у вересні 2008 р. відповідачем відшкодовано ще 16389,06 грн. Таким чином, борг з відшкодування збитків від пільгових перевезень громадян згідно наданих доказів складає  100665,44 грн.

Судами встановлено, що предметом спору є стягнення компенсації за пільговий проїзд залізницею окремих категорій громадян з приміських перевезень. Причиною виникнення спору є відмова відповідача сплачувати компенсацію в повному обсязі, мотивуючи це тим, що виплата компенсації проводиться по мірі надходження відповідних коштів - субвенції з Державного бюджету.

Згідно ст.9 Закону України "Про залізничний транспорт"  для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 затверджено "Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі –Порядок), в тому числі компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок державного бюджету.

Згідно п. 3, 5-8 цієї Постанови головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення  є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Відповідно до пп. 2, 3, 5-8 цього Порядку фінансування провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, в межах обсягів, затверджених у обласних та районних бюджетах на зазначені цілі.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісячно готують дані про нараховані суми щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд підприємствами-постачальниками відповідних соціальних послуг і направляють їх до фінансових органів районних держадміністрацій. Фінансові органи районних держадміністрацій на підставі отриманих актів щомісячно готують реєстри нарахованих сум щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян та направляють їх фінансовим органам обласних держадміністрацій, які після отримання коштів субвенцій надають органам Державного казначейства платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів. Отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються на рахунки головних розпорядників коштів, які здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних соціальних послуг.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" передбачено субвенції на компенсацію, в тому числі витрат підприємств транспорту, за пільговий проїзд громадян в розрізі по обласних бюджетах кожної області, і зокрема для обласного бюджету Вінницької області на 2008 рік було виділено кошти з Державного бюджету України в сумі 48 млн.522,2 тис. грн.

На виконання вимог Порядку Одеська залізниця впродовж січня-липня 2008р. направила до Управління праці та соціального захисту населення відповідні дані про надані послуги з перевезень пільгової категорії громадян і необхідність відшкодування понесених у зв'язку з цим збитків на суму 133805,26 грн., які  відповідач відшкодував частково в сумі 33139,82 грн., борг з відшкодування збитків складає  100665,44 грн. за перевезення пільгових категорій пасажирів.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив із ст. 11 Цивільного кодексу України України, ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якими цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов'язки. Підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Господарські зобов'язання сторін виникають безпосередньо із Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік", ст. ст. 9, 10 Закону України "Про залізничний транспорт", а також із договору в період його дії.

Згідно ст.ст. 203, 215, 216, 217 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсність інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині, пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

З огляду на це суд першої інстанції дійшов  до висновку, що п.п. 2.1, 2.2, 3.2 договору № 4 від 18.02.2008 р. про розрахунки за надані послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян залізничним транспортом в частині зобов'язань відповідача відшкодування і компенсації позивачеві понесених ним збитків в межах асигнувань, передбачених в Державному бюджеті України на 2008 рік, по мірі надходження відповідних коштів –субвенції з Державного бюджету, суперечить ст. 42 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ч.2 ст. 7 Закону України "Про транспорт", ч.5 ст. 9, ст. 10 Закону України "Про залізничний транспорт", підп. "б"п.4 ст.89 Бюджетного кодексу України, Порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256, які не встановлюють обмежень щодо відшкодування в залежність від меж асигнувань та по мірі надходження субвенції з Державного бюджету України, а відтак договір в названих частинах визнано судом  недійсним.

Договір міг бути укладеним на відшкодування збитків без частин, які визнані судом недійсними.

На цих підставах суд першої інстанції визнав вимоги про стягнення 100665,44 грн. збитків від перевезень залізницею певної категорії громадян на пільгових умовах  законними, обґрунтованими належними доказами, а відтак підлягаючими до задоволення.

Скасовуючи частково рішення господарського суду Вінницької області в частині стягнення 100665,44грн. збитків від перевезень залізницею громадян на пільгових умовах, Житомирський апеляційний господарський суд виходив з того, що норми зазначених норм законів і постанова Кабінету Міністрів України встановлюють право організацій, зокрема, залізничного транспорту на відшкодування за рахунок державного або місцевого бюджетів втрат від перевезень безкоштовно або за неповну оплату деяких категорій пасажирів, які мають певні пільги, та загальний порядок відшкодування цих  втрат.  

Однак, відповідно до ст.51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Ч. 3 і 5 ст.62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету. Зобов'язання, взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.

Отже, зазначеними нормами передбачено обсяг виплат в межах бюджетних асигнувань незалежно від умов укладених сторонами договорів, що не було враховано судом першої інстанцій при прийнятті рішення по справі.

Апеляційний суд встановив, що  кошторисом на 2008 рік та планом асигнувань загального фонду бюджету на 2008 рік видатки управління праці та соціального захисту населення становили 69000 грн., а на 2007 рік 79900 грн.

Головним фінансовим управлінням Вінницької облдержадміністрації визначено видатки, що фінансуються за рахунок коштів субвенції державного бюджету для оплати витрат по перевезенню пільгових категорій населення залізничним транспортом. На 2008 рік Управлінню праці та соціального захисту населення Піщанської райдержадміністрації виділено кошти в сумі 68500 грн. Крім Одеської залізниці пільгові перевезення окремих категорій пасажирів здійснювало залізничне об'єднання "Гайворон", таким чином, виділені кошти було розподілено Одеській залізниці 59690 грн., залізничному об'єднанню "Гайворон" 8810 грн.

За період з січня по грудень 2008 року Управління праці та соціального захисту населення відшкодувало Одеській залізниці 33139,82 грн., а решта коштів в межах загальної виділеної суми 59690 грн. перерахована залізниці у січні 2009р.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про те, що відповідач виконав усі зобов'язання в межах наданого йому фінансування на 2008 рік для відшкодування втрат залізниці з пільгового перевезення пасажирів.

Також судами попередніх інстанцій обґрунтовано визначено, що між сторонами у справі склалися не бюджетні правовідносини, а зобов'язання  цивільно-правового характеру, що виникли на підставі укладеного договору про  розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгових категорій пасажирів і регулюються  цивільним законодавством, а по відношенню до Одеської залізниці у спірних правовідносинах Управління праці та соціального захисту населення Піщанської райдержадміністрації не виконує ніяких адміністративно-розпорядчих функцій, тому такий спір підвідомчий господарському суду.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги державного підприємства "Одеська залізниця", оскільки судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, апеляційним судом їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Одеська залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 12.05.2009р. у справі № 4/111-08 залишити без змін.

Головуючий                                                           Є. Першиков

Судді                                                                                Т. Данилова

                                                                                  О. Муравйов