Постанова

від 29.09.2009 по справі 7/70

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/70

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29.09.2009                                                                                           № 7/70

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Євсікова О.О.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Хімагромаркетинг"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 08.05.2009

 у справі № 7/70 (суддя  

 за позовом                               ТОВ "Хімагромаркетинг"

 до                                                   Приватне підприємство "Агроніка плюс"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 793127,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з відповідача 547.522,46 грн. боргу, 50.122,11 грн. пені, 46.907,94 грн. річних, 86.300,84 грн. штрафу, 62.274,06 грн. інфляційних за поставлений товар згідно з договором поставки № Ап - 10 - 0002 від 17.01.2008 р. та додаткових угод.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.05.2009 р. у справі № 7/70 (далі – Рішення суду) позов задоволено частково:

- стягнуто   з   Приватного   підприємства   "Агроніка   плюс"   на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг” 547.522,46 грн. боргу, 1.152,66 грн. пені, 1.696,80 грн. штрафу, 62.274,06 грн. інфляційних, 46.861,54 грн. річних, 6.595,08 грн. державного мита, 118 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду Чернігівської області від 08 травня 2009 року у справі № 7/70 в частині відмови в задоволенні вимог щодо стягнення штрафу та пені за прострочення виконання зобов'язання за додатковими угодами, та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача штраф в розмірі 86.300,84 грн. та пеню в розмірі 50.122,11грн.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2009 р. задоволено клопотання апелянта про відновлення пропущеного процесуального строку, відновлено апелянту пропущений строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.05.2009 р. у справі № 7/70, прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг” і порушено апеляційне провадження у справі № 7/70, розгляд апеляційної скарги призначено на 08.09.2009 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2009 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 29.09.2009 р.

Представник позивача у судовому засіданні 29.09.2009 р. підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд її задовольнити та змінити рішення Господарського суду Чернігівської області від 08 травня 2009 року у справі № 7/70 в частині відмови в задоволенні вимог щодо стягнення штрафу та пені за прострочення виконання зобов'язання за додатковими угодами, та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача штраф в розмірі 86.300,84 грн. та пеню в розмірі 50.122,11грн.

Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони, зокрема, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду та ін.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, у судові засідання не з'явився, будь-яких заяв або клопотань від нього до суду не надходило.

Тому, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як підтверджено матеріалами справи, між Приватним підприємством "Хімагромаркетинг Агро" (продавець) та Приватним підприємством "Агроніка плюс" (далі - відповідач) 17.01.2008 р. укладено договір поставки № Ап-10-0002 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язувався передати у власність відповідача, а відповідач  прийняти та оплатити засоби захисту росли (далі – товар) „Огородник” в кількості 80 кг по ціні 141,40 грн. на загальну суму 11.312,00 грн. (з ПДВ) (п.1.1. договору).

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", затвердженого протоколом загальних зборів ТОВ "Хімагромаркетинг" (далі - позивач) № 1 від 31.10.2008 р. та зареєстрованого державним реєстратором Дніпровської районної міста Києва державної адміністрації 10.11.2008 р. за № 1067145000013465, останнє створено шляхом перетворення Приватного підприємства "Хімагромаркетинг Агро" та є правонаступником його прав та обов'язків.

Розділом 2 договору сторони узгодили порядок розрахунків: п. 2.1 договору сторони передбачили оплату товару шляхом 100% передоплати від загальної ціни договору протягом п'яти робочих днів з дня укладення договору.

Пунктом 2.5 договору сторони визначили, що у випадку невиконання відповідачем обов'язку про попередню оплату товару (п. 2.1 договору) і виконанням продавцем (позивачем) своїх зобов'язань по поставці товару, відповідач зобов'язаний оплатити повну вартість товару (ціну договору) протягом трьох днів з моменту отримання товару.

В подальшому сторонами договору додатковими угодами вносились зміни до договору в частині узгодження додаткового асортименту та строків оплати вартості цього товару.

Так, сторонами досягнуто згоди про поставку товару:

- додатковою угодою № Ап-10-0002ДС1 від 28.01.2008 р. - Бетамаг, Кратос на загальну суму 269.784,00 грн. зі строком оплати до 14.03.2008 р. – 107.913,60 грн., до 10.11.2008 р. – 161.870,40 грн.;

- додатковою угодою № Ап-10-002ДСЗ від 17.01.2008 р. - Тотал на загальну суму 49.692 грн. зі строком оплати до 28.02.2008 р. – 24.846 грн., до 10.11.2008 р. – 24.846 грн.;

- додатковою угодою № Ап-10-002ДС4 від 12.03.2008 р. – Мікодин на загальну суму 14.852,20 грн. зі строком оплати до 13.03.2008 р. – 2.970,44 грн., до 10.11.2008 р. – 11.881,76 грн.;

- додатковою угодою № Ап-10-0002ДС5 від 08.04.2008 р. - Кратос, Позитив, Фитолекарь, М-Ефект на  загальну суму 38.688,20 грн. зі строком оплати  до 09.04.2008 р. – 7.737,64 грн., до 10.11.2008 р. – 30.950,56 грн.;

- додатковою угодою № Ап-10-0002ДС6 від 21.04.2008 р. - 2,4-D-Актив на суму 4.728 грн. зі строком оплати до 22.04.200 р. - 945,60 грн., до 10.11.200 р. – 3.782,40 грн.;

- додатковою угодою № Ап-10-002ДС7 від 22.04.2008 р. – М-Ефект, Універсал, Бетамаг, Магніт до бетамагу, Факел на загальну суму 141.097 грн.;

- додатковою угодою № Ап-10-0002ДС8 від 12.05.2008 р. - Фитолекарь на загальну суму 19.514 грн. зі строком оплати до 13.05.2008 р. – 3.902,80 грн., до 10.11.2008 р. – 15.611,20 грн.;

- додатковою угодою № Ап-10-0002ДС9 від 14.05.2008 р. – 2,4-D-Актив на загальну суму 5.319 грн. зі строком оплати до 15.05.2008 р. – 1.063,80 грн., до 10.11.2008 р. – 4.255,20 грн.;

- додатковою угодою № Ап-10-0002ДС11 від 09.06.2008 р. - Фитолекарь на загальну суму 24.392,50 грн. зі строком оплати до 09.06.2008 р. – 7.317,75 грн., до 10.11.2008 р. –  17074,75 грн.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору продавцем поставлено, а відповідачем прийнято препарат "Огородник" на суму 11.312 грн. за накладною № Ап-10-0003 від 28.01.2008 р. на підставі довіреності серії ЯМС № 342735 від 28.01.2008 р.

На виконання умов договору та додаткових угод продавцем поставлено, а відповідачем прийнято товар (засоби захисту рослин) на підставі доданих до матеріалів справи доручень за накладними:

- № Ап-10-0004 від 27.02.2008 р. Бетамол, Кратос на загальну суму 215.244 грн. (з ПДВ),

- № Ап-10-0006 від 27.02.2008 р. Тотал 10 л. на загальну суму 49.692 грн.,

- № Ап-10-0007 від 12.03.2008 р. Бетамаг на загальну суму 54.540 грн.,

- № Ап-10-0012 від 18.03.2008 р. Мікродин на загальну суму 14.852,20 грн.,

- № Ап-10-0030 від 09.04.2008 р. Кратон, Фітолєкарь, М-Ефект на загальну суму 34.648,20 грн.,

- № Ап-10-0070 від 22.04.2008 р. 2,4-D-Актив на загальну суму 4.728 грн.,

- № Ап-10-0084 від 25.04.2008 р. М-Ефект, Універсал, Бетамаг, Магніт до бетамагу, Факел на загальну суму 141.097 грн.,

- № Ап-10-0105 від 13.05.2008 р. Фітолєкарь на загальну суму 19.514 грн.,

- № Ап-10-0116 від 20.05.2008 р. 2,4-D-Актив на загальну суму 5.319 грн.,

- № Ап-10-0180 від 10.06.2008 р. Фітолєкарь на загальну суму 24.392,50 грн.

Відповідно до умов договору та додаткових угод відповідач зобов'язаний був оплатити вартість товару:

в сумі 11.312 грн. до 31.01.2008 р.,

в сумі 24.846 грн. до 26.02.2008 р.,

в сумі 2.970,44 грн. до 13.03.2008 р.,

в сумі 107.913,60 грн. до 14.03.2008 р.,

в сумі 7.737,64 грн. до 09.04.2008 р.,

в сумі 945,60 грн. до 22.04.2008 р.,

в сумі 28.219,40 грн. до 25.04.2008 р.,

в сумі 3.902,80 грн. до 13.05.2008 р.,

в сумі 1.063,80 грн. до 15.05.2008 р.,

в сумі 7.317,75 грн. до 09.06.2008 р.,

в сумі 17.074,75 грн. до 10.11.2008 р.,

в сумі 4.255,20 грн. до 10.11.2008 р.,

в сумі 15.611,20 грн. до 10.11.2008 р.,

в сумі 112.877,60 грн. до 10.11.2008 р.,

в сумі 3.782,40 грн. до 10.11.2008 р.,

в сумі 26.910,56 грн. до 10.11.2008 р.,

в сумі 11.881,76 грн. до 10.11.2008 р.,

в сумі 24.846 грн. до 10.11.2008 р.,

в сумі 161.870,40 грн. до 10.11.2008 р..

Місцевим судом вірно встановлено, що відповідач порушив умови договору та додаткових угод: вартість товару сплатив частково 04.03.2008 р. – 24.846 грн., 14.03.2008 р. – 2.970,44 грн., що підтверджується виписками банку.

Борг відповідача на час розгляду справи місцевим судом складав 547.522,46 грн.

Доказів сплати 547.522,46 грн. відповідач не надав і суду апеляційної інстанції.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню 547.522,46 грн. боргу є правомірними, підтверджуються матеріалами і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.5 договору сторони встановили розмір відсотків річних - 15%.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 62.274,06 грн. інфляційних за період з березня 2008 р. по лютий 2009 р. та 46.907,94 грн. - 15% річних за період 22.01.2008 р. по 13.03.2009 р.

Відповідач не надав доказів сплати даних сум нарахувань.

Суд першої інстанції вірно визначив, що вимоги позивача по стягненню 62.274,06 грн. інфляційних є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Разом з тим місцевий суд дійшов помилкового висновку про те, що позивачем безпідставно нараховано 15 % річних за прострочку оплати вартості препарату "Огородник" на суму 11.312 грн. з 22.01.2008 р. по 01.02.2008 р., строк оплати якого настав тільки з 01.02.2008 р., а відтак в оскаржуваному рішенні помилково вказано, що сума 15% річних, належна до стягнення, складає – 46.861,54 грн. з розрахунку за період з 01.02.2008 р. по 13.03.2009 р.

Як зазначалось вище, пунктом 2.1 договору сторони передбачили оплату товару шляхом 100% передоплати від загальної ціни договору протягом п'яти робочих днів з дня укладення договору.

Враховуючи те, що договір було укладено 17.01.2008 р., 19 та 20 січня припадали на суботу та неділю (вихідні дні), то за таких обставин строк оплати товару настав з 25.01.2008 р.

А тому сума 15% річних, належна до стягнення (з урахуванням всіх поставок товару за основною та додатковими угодами), складає 46.894,02 грн. з розрахунку за період з 25.01.2008 р. по 13.03.2009 р.

В решті позову в частині стягнення 15% річних позов задоволенню не підлягає.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення

виконання зобов'язання вчиняється у письмовій  формі.  Правочин  щодо  забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що покупець (відповідач) відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення п. 2.5 договору) відповідно до чинного законодавства та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.3. договору сторони визначили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинне було бути виконане.

Місцевий суд дійшов висновку, що пред'явлені позивачем вимоги про стягнення 50.122,11 грн. пені за прострочку оплати вартості всього поставленого за договором товару за період прострочки оплати з 22.01.2008 р. по 13.03.2009 р. підлягають задоволенню в частині стягнення 1.152,66 грн. пені за прострочку оплати вартості 1.1312 грн. препарату "Огородник" за період прострочки з 01.02.2008 р. по 19.07.2008 р. (по дату пред'явлення вимог позивачем), оскільки строк оплати за цей препарат настав тільки з 01.02.2008 р., а в решті вимоги по стягненню пені задоволенню не підлягають як безпідставні, оскільки штрафні санкції за прострочення оплати товару за додатковими угодами такими угодами не становлювались.

Пунктом 5.4 договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків, передбачених в п. 2.5 договору, більше ніж 30 днів відповідач додатково сплачує Продавцеві штраф у розмірі 15% від ціни договору.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 86.300,84 грн. штрафу.

При цьому місцевий суд в оскаржуваному рішенні вказав, що вимоги позивача про стягнення штрафу підлягають частковому задоволенню, з аналогічних підстав задоволення вимог по стягненню пені, в розмірі 1.696,80 грн. в частині стягнення штрафу за прострочку оплати вартості 11.312 грн. препарату "Огородник".

Вказані висновки місцевого суду щодо стягнення пені та штрафу, на думку колегії суддів, є помилковими з огляду на наступне.

Місцевим судом в цій частині у позові було відмолено, оскільки, за висновком суду першої інстанції, штрафні санкції за порушення строків, визначених додатковими угодами, сторонами договору не встановлювалися.

Колегія суддів встановила, що пунктом 1.2 Договору сторони встановили ціну Договору, на момент його укладення – 11.312,00 грн. Ціна Договору встановлювалася, виходячи з кількості та асортименту товару на момент його підписання.

Пунктом 1.4 Договору сторони передбачили, що за бажанням покупця кількість та асортимент товару можуть бути збільшені, що оформляється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент товару, що підлягає поставці та строк оплати. Тобто, сторони договору передбачили можливість збільшення ціни Договору, та те, що строк оплати товару може бути змінений.

Між сторонами 28.01.2008 р., 25.02.2008 р., 12.03.2008 р., 08.04.2008 р., 21.04.2008 р., 25.04.2008 р., 12.05.2008 р., 14.05.2008 р. та 09.06.2008 р. були укладені додаткові угоди, у п. 3 кожної з яких зазначено, що дана угода є невід'ємною частиною договору. Зазначеними угодами було внесено зміни до основного договору з приводу кількості та асортименту товару, тобто, зокрема, ціна Договору була змінена, і встановлена таким чином: ціна товару за Договором з урахуванням ціни товару, поставленого за Додатковим угодами, що склало 575.338,90 грн. (частина товару позивачем не поставлялась у зв'язку з відмовою відповідача, через що ціна Договору була зменшена на 4.040,00 грн.).

Крім того в зазначених додаткових угодах було змінено строки оплати товару, що не заборонено умовами основного договору.

Додаткові угоди були укладені відповідно до умов законодавства Україна, а саме ст. ст. 654 та 208 Цивільного кодексу, згідно з якими зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, тобто у письмовій формі та завірені печаткою підприємства та підписом уповноваженої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 653 Цивільного кодексу України зобов'язання сторін змінюються у відповідності із зміненими умовами відносно предмета, місця, строків виконання та ін. Тобто, зміна договору тягне за собою зміну умов зобов'язань, які на даному договорі базуються.

Таким чином, зазначеними Додатковими угодами сторони внесли зміни до основного Договору в частині асортименту, кількості товару, а також ціни (п. 1.2 Договору) та строків оплати товару (п. 2.5. Договору).

Розділом 5 основного Договору сторони передбачили відповідальність сторін за порушення взятих на себе зобов'язань.

Пунктом 5.4 Договору Сторони передбачили, що у випадку порушення строків, передбачених в 2.5 даного Договору, більш ніж на 30 днів Покупець додатково сплачує Продавцеві штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни договору (котра, як вже зазначено, обраховується загальною вартістю поставленого товару).

Відповідно до п. 2.5 Договору сторони передбачили, що у випадку невиконання Покупцем обов'язку про попередню оплату товару і виконання Продавцем своїх зобов'язань по поставці товару, Покупець зобов'язаний оплатити повну вартість товару протягом 3-х днів з моменту отримання товару.

Але беручи до уваги те, що додатковими угодами були внесені зміни до п. 2.5 Договору, то ці зміни відносяться і до п. 5.4 Договору, а саме порушення строків оплати товару більш ніж на 30 днів починають відраховуватися зі строків оплати, що передбачені кожною окремою угодою, в т. ч. додатковою.

Таким чином, Господарським судом Чернігівської області було неправомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо нарахування штрафу на загальну суму поставленого товару, а саме на 575.338,90 грн., що склало, відповідно до розрахунку колегії суддів - 86.300,84 грн.

Пунктом 5.2 Договору Сторони передбачили відповідальність Відповідача за несвоєчасну оплату товару, а саме Покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення п. 2.5 Договору) відповідно до чинного законодавства України та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу.

Враховуючи доводи, наведені вище, відмова Господарського суду Черкаської обл. щодо стягнення пені в розрахованому колегією суддів розмірі - 50.103,57 грн. (з урахуванням, як зазначалось вище, строку оплати першої партії товару, який настав з 25.01.2008 р.) за прострочення виконання зобов'язань за додатковими угодами також є обґрунтованою.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що додаткові угоди є невід'ємною частиною Договору та передбачена умовами Договору відповідальність відповідача за неналежне виконання зобов'язань має юридичну силу і щодо додаткових угод з відмінністю лише в строках настання такої відповідальності.

Таким чином, Господарським судом Чернігівської області не повністю досліджені матеріали справи, внаслідок чого був зроблений помилковий висновок про те, що штрафні санкції за порушення строків оплати, визначених додатковими угодами, сторонами не встановлені, та судом було необґрунтовано відмовлено в стягненні з відповідача штрафу в розмірі 85.300,84 грн. та пені в розмірі – 50.103,57 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм  внутрішнім  переконанням, що ґрунтується та всебічному, повному і об'єктивному  розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,  керуючись законом.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В ході розгляду апеляційної скарги відповідачем не надано доказів на підтвердження сплати спірної заборгованості.

Всі інші доводи та заперечення сторін, надані на їх підтвердження докази колегією суддів до уваги не беруться на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для даної справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинами справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За вище встановлених обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню,  а рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.05.2009 р. у справі № 7/70 підлягає зміні в частині стягнення пені та штрафу, а саме їх розміру, а також розміру судових витрат, що підлягають компенсації позивачеві за рахунок відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню державне мито у розмірі 7.930,94 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 117,80 грн., тобто пропорційно розміру задоволених вимог.

Зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню державне мито у розмірі 667,93 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг” задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.05.2009 р. у справі № 7/70 змінити, виклавши ч. 1 та п. 1 його резолютивної частини у такій редакції:

„Позов задовольнити частково.

1. Стягнути   з   Приватного   підприємства   "Агроніка   плюс",   м.   Бобровиця,   вул. Чернігівська, 17А, 20 (р. 26008060137067 в Чернігівській філії РУ КБ "Приватбанк", МФО 53586,  код 34258633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг”, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 15 (р. 260081609301 в СФ ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", м. Севастополь, МФО 384812, код 30262667) 547.522,46 грн. боргу, 50.103,57 грн. пені, 86.300,84 грн. штрафу, 62.274,06 грн. інфляційних, 46.894,02 грн. річних, 7.930,94 грн. державного мита, 117,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

3. В решті рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.05.2009 р. у справі № 7/70  залишити без змін.

4. Стягнути   з   Приватного   підприємства   "Агроніка   плюс",   м.   Бобровиця,   вул. Чернігівська, 17А, 20 (р. 26008060137067 в Чернігівській філії РУ КБ "Приватбанк", МФО 53586, код 34258633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг”, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 15 (р. 260081609301 в СФ ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", м. Севастополь, МФО 384812, код 30262667) 667,93 грн. державного мита.

5. Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Чернігівської області.

6. Матеріали справи № 7/70 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді