Постанова

від 16.09.2009 по справі 5/260-б-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5/260-Б-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 16 вересня 2009 р.                                                                                    № 5/260-Б-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:суддів:Коваленка В.М.,Міщенка П.К.,Продаєвич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги 1.Херсонського обласного сектору з питань банкрутства2. Арбітражного керуючого Марченка Сергія Олександровича, м. Херсон

на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 28.05.2009

у справі№ 5/260-Б-08 господарського суду Херсонської області

за заявою

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Агротон", м. ХерсонТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Агротон", м. Херсон

провизнання банкрутом

за участю представників сторін:

від скаржників:              

від боржника:      Марченко С.О. –арбітражний керуючийГлуховський О.Ю. за доруч. від 15.09.2009 №01-11/570не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 24.11.2008  за заявою директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково- Доповідач: Продаєвич Л.В.

виробнича фірма "Агротон" (надалі –ТОВ "НВФ "Агротон") порушено провадження у справі про банкрутство цього товариства в порядку статей 6-8, 11-12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

Постановою господарського суду Херсонської області від 19.03.2009 (суддя: Ситюк В.Г.) ТОВ "НВФ "Агротон" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Марченка С.О.

Постанова місцевого господарського суду прийнята у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою встановлені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, виходячи із обставин, які свідчать про наявність кредиторської заборгованості і недостатність наявного майна і коштів для її погашення боржником, стосовно якого власником прийнято рішення про ліквідацію.

За апеляційними скаргами ТОВ "НВФ "Агротон" та арбітражного керуючого Гапіної Н.В. постанова суду першої інстанції переглянута в апеляційному порядку та постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 28.05.2009 (судді: Кричмаржевський В.А. –головуючий, Мойсеєнко Т.В., Шевченко Т.М.) скасована, провадження у справі припинено з огляду на те, що судом першої інстанції без достатніх правових підстав здійснено провадження у справі про банкрутство з посиланням на статтю 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та визнано ТОВ "НВФ "Агротон" банкрутом.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Херсонський обласний сектор з питань банкрутства в порядку статті 107 Господарського процесуального кодексу України та арбітражний керуючий Марченко С.О. звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами про її скасування та просять залишити в силі постанову господарського суду Херсонської області від 19.03.2009 року.

Херсонський обласний сектор з питань банкрутства в касаційній скарзі зазначає про невідповідність висновку суду апеляційної інстанції приписам статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про неправомірне зобов'язання державного органа з питань банкрутства подати до суду кандидатуру арбітражного керуючого.

Зауважуючи на співвідношенні статей 2 та 5 вказаного Закону, статті 65 Господарського процесуального кодексу України, Херсонський обласний сектор з питань банкрутства наголошує на тому, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не надає права арбітражному керуючому самостійно подавати заяви до господарського суду про призначення його у справі.

Арбітражний керуючий Марченко С.О. не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та стверджує, що боржник звернувся до господарського суду на підставі та за рішенням загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "НВФ "Агротон" про ліквідацію, тобто в порядку, передбаченому статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Скаржник посилається на те, що "апеляційний господарський суд помилково зазначив, що суд першої інстанції призначив підготовче засідання за загальною процедурою, оскільки вказані в ухвалі про порушення справи про банкрутство статті 6-8, 11-12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" носять загальний характер не залежно від подальшої процедури –чи-то загальна, чи спрощена процедура"; "апеляційний суд неправомірно прийняв до розгляду апеляційну скаргу не учасника провадження у справі про банкрутство –арбітражного керуючого Гапіної Н.В.".

Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 15.09.2009 №02.01-35/227 здійснено зміну складу колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: Коваленка В.М. –головуючого, суддів Міщенка П.К. та Продаєвич Л.В.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні арбітражного керуючого Марченка С.О. та представника Херсонського обласного сектору з питань банкрутства, обговоривши доводи касаційних скарг, дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.     

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, звертаючись до господарського суду Херсонської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "НВФ "Агротон", товариство послалося на рішення загальних зборів учасників-засновників ТОВ "НВФ "Агротон" від 01.11.2008, оформлене протоколом №5, про ліквідацію товариства у зв'язку з неплатоспроможністю та обґрунтувало свої вимоги статтями 6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою від 24.11.2008 господарський суд Херсонської області на підставі статей 6-8, 11-12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушив провадження у справі про банкрутство ТОВ "НВФ "Агротон" з призначенням підготовчого засідання на 16.12.2008 року. При цьому суд зобов'язав Херсонський обласний сектор з питань банкрутства надати кандидатуру арбітражного керуючого.

Постанова від 19.03.2009 про визнання ТОВ "НВФ "Агротон" банкрутом прийнята місцевим господарським судом у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Скасовуючи зазначену постанову, Запорізький апеляційний господарський суд встановив порушення місцевим господарським судом вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо черговості судових процедур у справі про банкрутство, передбаченої статтею 4 цього Закону, та визнав відсутність підстав для провадження у цій справі за статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Погоджуючись з таким висновком суду апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Визначена у статті 51 вказаного Закону процедура банкрутства випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з чим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку вказаної статті Закону є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства, зокрема, статей 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, статті 60 Господарського кодексу України.

При ініціюванні справи про банкрутство за правилами статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарському суду мають бути додані докази щодо: оцінки вартості наявного майна боржника; публікації оголошення згідно з вимогами статті 105 Цивільного кодексу України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 Цивільного кодексу України.

Указане відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 10.06.2008 у справі № 15/682-б.  

Отже, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство за правилами статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заявником не додані документи, які повинні бути подані на момент звернення із такою заявою та які не можуть бути витребувані судом після порушення справи про банкрутство.

Особливістю здійснення провадження у справі про банкрутство за процедурою, передбаченою статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є те, що заява має бути подана ліквідатором (ліквідаційною комісією).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подана та підписана уповноваженою особою –директором підприємства-боржника, який є також і одним із засновників (учасників) товариства, а не ліквідатором, як того вимагає частина 1 статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

За приписами частини 4 вказаної статті у разі, якщо справу про банкрутство порушено за заявою власника майна боржника (уповноваженої ним особи), яка подана до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора), розгляд справи про банкрутство здійснюється без урахування особливостей, передбачених цією статтею.

А відтак, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що, розглянувши заяву про порушення справи про банкрутство, подану директором ТОВ "НВФ "Агротон", місцевий господарський суд у порушення правил статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за своєю ініціативою визнав товариство банкрутом та відкрив щодо нього ліквідаційну процедуру.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, колегія суддів вважає правомірними висновки суду апеляційної інстанції щодо визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою, передбаченою статтею 51 вказаного Закону, без достатніх правових підстав та у зв'язку з цим про припинення провадження у справі, як безпідставно порушеного.

Доводи, викладені у касаційних скаргах, не можуть бути підставами для зміни або скасування оскаржуваного судового акта.

Відповідно до статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу (подання) без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Херсонського обласного сектору з питань банкрутства –залишити без задоволення.

Касаційну скаргу арбітражного керуючого Марченка Сергія Олександровича –залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 28.05.2009 у справі № 5/260-Б-08 –залишити без змін.

Головуючий:                                                                                   В.Коваленко

Судді:                                                                                         П. Міщенко

                                                                                                    Л. Продаєвич