Постанова

від 28.09.2009 по справі 55/267-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

55/267-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2009 р.                                                           Справа № 55/267-08  

                                                   Колегія суддів у складі:

  головуючого судді  Погребняка В.Я., суддів - Афанасьєва В.В., Шевель О.В.   

                                         при секретарі  Парасочці Н.В.

за участю за участю представників  сторін:

позивача:   Король О.М.,  довіреність №2   від 09.01.09  р.,     

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-будівельна компанія «Лідер»(вх. № 2065Х/3-9 від 20.07.2009 р.) на рішення господарського суду Харківської області від 07.04.09 у справі № 55/267-08

за позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-будівельна компанія «Лідер», м. Харків

про стягнення 5351780,00 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово- будівельна компанія «Лідер», м. Харків,

до  Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»,  м. Київ

про визнання договору недійсним,

встановила:

 У листопаді 2008 р. позивач - Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ - звернувся  до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення  з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово- будівельна компанія «Лідер», м. Харків, 5351780 грн. заборгованості та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору поставки № 228/01-07 від 14.08.07 р. неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо своєчасної поставки товару.

 03.02.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово - будівельна компанія «Лідер»подало зустрічний позов до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ, про визнання договору недійсним.

       Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 лютого 2009 р.  зустрічний позов було прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом .

          10 березня 2009 р. позивач за первісним позовом надав уточнення позовних вимог, в яких розрізнив суму штрафних санкцій та просив суд стягнути з відповідача   3140550,00 грн. пені, 2211230 грн. штрафу, що складає загальну суму 5351780 грн.

       Рішенням  господарського суду Харківської області від 07.04.2009 р. у справі №55/267-08 (суддя Гребенюк Н.В.) первісний позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово - будівельна компанія «Лідер», на користь Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 3140550 грн. пені, 2211230 грн. штрафу, 25500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Рішення в частині   первісного  позову обґрунтовано тим, що розрахунок штрафних санкцій   відповідає умовам договору та фактичним обставинам справи, в частині  зустрічного позову суд послався на те, що обставини, на яких ґрунтуються зустрічні вимоги  та твердження, є безпідставними, оскільки позивач за зустрічним позовом після підписання договору в подальшому своїми діями схвалив умови вказаного договору та на день подачі позову виконав зобов'язання  щодо поставки продукції в повному обсязі, тому в його задоволенні  необхідно відмовити на підставі необґрунтованості та спростування  матеріалами справи.

     Відповідач за первісним позовом з зазначеним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить  рішення господарського суду Харківської області від 07.04.2009 р. у справі №55/267-08 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відмовити, а вимоги зустрічного позову ТОВ  «Фінансово - будівельна компанія «Лідер»задовольнити, судові витрати покласти на Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго», посилаючись на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

 Як зазначає  заявник апеляційної скарги,  загальними зборами учасників  Товариства не приймалось рішення про затвердження договору поставки на суму 47 585 833,34 грн., тобто укладення  даного договору та підписання його директором загальними зборами не було попередньо узгоджене. Таким чином, спірний договір був підписаний директором ТОВ  «Фінансово - будівельна компанія «Лідер»Олексієнком Ю.В. з перевищенням наданих йому загальними зборами повноважень.

 Крім того, відповідач за первісним позовом  вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, оскільки  стягнув  в якості штрафу  суму у вкрай  великому розмірі , незважаючи на те, що зобов'язання   з поставки товару було виконано у повному обсязі.

  Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.07.2009 р.  апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом було прийнято до провадження, призначено до розгляду на 17.08.2009 р.

  14.08.2009 р. заявник апеляційної скарги надіслав суду  додаткові пояснення у справі №55/267-08, в яких зазначив про те, що  невиконання умов договору сталося внаслідок дії непереборної сили, тобто внаслідок невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності, тому відповідач не повинен нести відповідальність за невиконання  оскаржуваного договору. Також  до пояснень   в якості доказів у справі були додані  копії документів, на які  він посилався в поясненнях.    

        17.08.2009 р. позивач за первинним  позовом надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги  позивача  за зустрічним позовом незаконними та необґрунтованими, враховуючи ті обставини, що на даний час зобов'язання позивача в частині поставки товару виконані в повному обсязі, що, на його думку, є свідченням схвалення угоди, також він вважає, що вимога про  визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не  підлягає.  Стосовно твердження позивача за зустрічним позовом щодо надмірно великих штрафних санкцій позивач за первинним позовом зазначив, що  штрафні санкції, які є предметом первісного спору, погоджені (акцептовані) сторонами відповідно до пункту 14.1 договору, а так як зазначений договір є господарським, то сплата штрафних санкцій, пені включена до умов договору на підставі пункту 2 статті 231 Господарського кодексу України.

 В судовому засіданні 17.08.2009 р. у розгляді справи було  оголошено перерву до  11 год. 31.08.2009 р. в зв'язку з необхідністю надання сторонами додаткових доказів та пояснень у справі.

 27.08.2009 р. відповідач за первісним позовом - ТОВ «Фінансово-будівельна компанія «Лідер»- надав пояснення щодо новації зобов'язання  між сторонами та вартості майна відповідача за первісним позовом на момент укладення договору з позивачем за первісним позовом.

З питання новації у зобов'язанні  відповідач за первісним позовом зазначив, що позовні вимоги за первісним позовом  включали штрафні санкції, зокрема, за несвоєчасну поставку трансформатора «SVS 362/5». Однак, під час розгляду справи відповідач посилався на відсутність предмету спору в частині несвоєчасної поставки даного трансформатора, оскільки стосовно нього  сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 228/01-07 від 10 жовтня 2008 року, тому  даний трансформатор не міг бути поставлений в строк, зазначений у графіку поставки продукції, оскільки сторони дійшли згоди стосовно предмету його поставки лише 10 жовтня 2008 року, а поставлений даний трансформатор був на протязі 5 днів  - 15.10.2008 року.

 Згідно зі ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

 У судовому засіданні 31.08.2009 р. розгляд справи було відкладено  на 15 год. 14.09.2009 р. з метою  надання сторонам можливості  надати додаткові докази та обгрунтування  на підтвердження своїх вимог і заперечень.

   04.09.2009 р. відповідач за  первісним позовом  надав  пояснення у справі (вх.№6151) стосовно  вартості майна, а саме  про те, що на балансі Товариства на 30.09.2007 р. у графі основні засоби (залишкова вартість) відображено суму в розмірі 14100,00 грн., а також стосовно  засновника  Товариства.

  14.09.2009 р. позивач за первісним позовом - ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго»- надав пояснення у справі, в яких зазначив, що на час винесення рішення суду першої інстанції заборгованість НЕК «Укренерго»перед ТОВ «Фінансово-будівельна компанія «Лідер»за договором складала 2855150,01 грн.

  Також він зазначив, що з врахуванням заборгованості  ТОВ «Фінансово-будівельна компанія «Лідер»перед ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго»в сумі, визнаній  оскаржуваним рішенням,    направив на адресу ТОВ «Фінансово-будівельна компанія «Лідер»заяву  про зарахування  зустрічних вимог, відповідно до якої зобов'язання  ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго»перед ТОВ «Фінансово-будівельна компанія «Лідер»в сумі 2855150,01 грн. за договором № 228/01-07 від 14.08.2007 р. повинно вважатися  припиненим, тобто, сума, яка має бути стягнута з  ТОВ «Фінансово-будівельна компанія «Лідер», на його думку, складає 2 522 247,99 грн.

  В судовому засіданні 14.09.2009 р. оголошено перерву до 21.09.2009 р. з метою надання сторонам можливості надати додаткові докази та обгрунтування на підтвердження своїх вимог і заперечень.

   21.09.2009 р. позивач  за первісним   позовом надав  додаткові пояснення у справі, де зазначив, що розмір суми штрафних санкцій в сумі  5 377 398,00 грн., що підлягає стягненню з ТОВ «Фінансово-будівельна компанія «Лідер», є адекватним розміру збитків НЕК «Укренерго», понесених у зв'язку  з порушенням ТОВ «Фінансово-будівельна компанія «Лідер».

   В судові  засідання 14.09.2009 р. та  21.09.2009 р. представник відповідача за первісним позовом   (заявника апеляційної скарги)   не з'явився,  хоча  про час та місце розгляду справи був повідомлений  належним чином.

 Враховуючи  відсутність з боку відповідача за первісним позовом  клопотання  про відкладення розгляду справи, а також те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів реалізує своє право в межах статті 75 ГПК України, та вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника ТОВ «Фінансово-будівельна компанія «Лідер» за наявними матеріалами у справі.

 Для розгляду даної справи ухвалою заступника голови Харківського апеляційного  господарського суду  від 14.09.2009 р.  було сформовано колегію суддів у складі : головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Афанасьєв В.В., суддя Шевель О.В.

 Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача за первісним позовом, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.  

          Як свідчать матеріали справи, 14.08.2007 р. між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово - будівельна компанія «Лідер»було укладено договір № 228/01-07, у відповідності до умов якого відповідач за первісним позовом зобов'язався поставити та передати у власність позивача за первісним позовом трансформатори напруги струму 750 кВ SAS 800/1G та  330 кB SAS 362/5G і трансформатори напруги 330 кB SVS 362/8 в асортименті, кількості та у строки згідно із технічними специфікаціями №1-12 та графіком поставок, що є невід'ємними частинами договору, позивач, в свою чергу, прийняти та оплатити їх.

Згідно з пунктом 2.2 договору   загальна ціна договору  на момент укладення становила  57 103 000,00 грн.

Пунктами 3.1.1 та 3.1.2 договору передбачений порядок оплати, яка здійснюється  позивачем шляхом сплати авансу у розмірі 95% від ціни договору у сумі 54247850,00 грн. на поточний рахунок відповідача протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання договору. Остаточна оплата у розмірі 5% від ціни договору  у сумі 2855150,00 грн. здійснюється протягом 5-ти банківських днів після підписання останнього акту прийняття- передачі продукції.

Згідно з п.4.1 договору відповідач зобов'язаний передати позивачу продукцію, визначену договором, в строки, вказані в графіку поставок (додаток до договору № 13), що є невід'ємною частиною договору.

 Пунктом 4.7 договору передбачено, що передача продукції по кількості, якості, комплектності, тарі та упаковці засвідчується в акті прийняття - передачі продукції, підписами кожної із сторін.

 Відповідно до п.14.1 договору у разі порушення строків поставки продукції   відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% ціни продукції, з якої допущено прострочення поставки за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30-ти днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

 Пунктом 15.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2008 р.

До договору також було укладено 12 специфікацій, графік поставки продукції (додаток № 13 до договору) та додаткову угоду, якою у зв'язку з допущенням орфографічної помилки було внесено зміни до тексту договору № 228/01-07 від 14.08.07 р. та додатків до договору № 1,12,13: слова та цифри 362/8»замінено словами та цифрами 362/5»(т.1,а.с. 20-42).

На виконання умов договору позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача грошові кошти у сумі 54247850,00 грн. авансу, що складає 95 % від загальної вартості договору та підтверджується платіжними дорученнями № 7129, 7132, 7138 від 20.08.2007 р., в графі призначення платежу яких зазначено: «аванс  за трансформатори струму та напруги зг. дог. № 228/07-07 від 14.08.07 р.»(т.1, а.с.142-143).

Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання належним чином в обумовлені договором строки.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, товар  в обумовлений договором строк відповідачем за первісним позовом був поставлений частково, а саме: трансформатор струму 750 кВ SAS 800/1G у кількості 3 шт., що підтверджується видатковою накладною № 14/03  та актом прийому - передачі  від 14.03.08 р. (граничний строк поставки 17.03.08 р.); трансформатор струму 750 кВ SAS 800/1G у кількості 3 шт., що підтверджується видатковою накладною № 01/04  та актом прийому - передачі  від 01.04.08 р. (граничний строк поставки 22.04.08 р.); трансформатор струму 750 кВ SAS 800/1G у кількості 6 шт., що підтверджується видатковою накладною № 14/04  та актом прийому - передачі № 2 від 14.04.08 р. (граничний строк поставки 28.04.08 р. - 3 шт., 05.05.08 р.- 3 шт.); трансформатор струму 750 кВ SAS 800/1G у кількості 5 шт., що підтверджується видатковою накладною № 17/04  та актом прийому- передачі № 3 від 17.04.08 р. (граничний строк поставки 12.05.08 р.- 3 шт., 19.05.08 р.- 2 шт.) (т.1, а.с.45-56).

Отже, судом першої інстанції  встановлено, що відповідачем за  первісним позовом були  порушені строки поставки продукції, визначені пунктом  4.1  договору та додатком № 13 договору (графік поставки), що підтверджується  накладними та актами прийому-передачі,  підписаними представниками обох сторін та скріпленими печатками, в актах прийому-передачі  зазначений договір № 228/01-07 від 14.08.07 р., що свідчить про те, що продукція була відвантажена саме на виконання цього договору (т.1, а.с.57-141).

 Статтею 526 Цивільного Кодексу України  визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

 Відповідно до  ст.ст.193, 198 ГК України  кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

 Статтею  627 ЦК України визначено , що  відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов'язковість сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.

  Щодо твердження заявника апеляційної скарги про те,  що стосовно  поставки трансформатора «SVS 362/5» сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору  №228/01-07 від 10.10.2008 р. колегія суддів зазначає, що в судових засіданнях  апеляційного суду  представник позивача за первісним позовом повідомив про те, що листами від 08.08.2008 р. №25 та  від 14.08.2008 р. №29/08 ТОВ «Фінансово-будівельна компанія «Лідер»повідомило НЕК «Укренерго»про необхідність укладення додаткової угоди, так як відповідно до технічних характеристик «Специфікація 12»повинен бути поставлений трансформатор «SVS 362/5»,  а не трансформатор «SVS 362/8». Крім того, ТОВ «Фінансово-будівельна компанія «Лідер»було замовлено експертний висновок Київської Торгово-промислової палати з цього питання. Також  позивач за первісним позовом повідомив про те, що  додатковою угодою №1 передбачено заміну лише виду трансформатору. В зв'язку з тим, що внесення змін в Графік поставки (Додаток 13) не вимагалось, то ТОВ «Фінансово-будівельна компанія «Лідер»повинна була своєчасно здійснити поставку.

    Стосовно пояснень заявника апеляційної скарги   про те, що  невиконання умов договору сталося внаслідок дії непереборної сили, тобто внаслідок невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності, колегія суддів  повинна зазначити про те, що  під дією непереборної сили   відповідач за первісним позовом мав на увазі порушення строків поставки  товару за договорами, які були  укладені ним з іншими контрагентами, а саме з  ТОВ «Торгпромпостач 2006».  Але ж ці обставини ніяким чином не підпадають  під визначення форс-мажорних обставин, передбачених  п.12  спірного договору, тому з цих підстав  відповідач за первісним позовом не може бути звільнений від  сплати штрафних санкцій за  прострочення   поставки товару позивачеві.

 Отже, враховуючи  все вищезазначене, а саме невиконання відповідачем   зобов'язань   відповідно  до умов  договору № 228/01-07 від 14.08.07 р. щодо своєчасної поставки продукції в обумовлені договором строки,  передбачену у договорі відповідальність у вигляді стягнення пені та при затримці поставки товару  понад 30-ти днів  сплати  позивачеві  ще і штрафу у розмірі 7%, перевіривши  наданий до матеріалів справи розрахунок штрафних санкцій, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог за первісним позовом  про стягнення пені у сумі 3140550,00 грн. та  штрафу у сумі 2211230,00 грн. за несвоєчасне виконання відповідачем прийнятих зобов'язань на підстав їх обґрунтованості та правомірності.  

Стосовно  зустрічного позову ТОВ «Фінансово-будівельна компанія «ЛІДЕР»  про визнання недійсним договору  № 228/01-07 від 14.08.07 р.  з тих підстав, що з боку ТОВ «Фінансово-будівельна компанія «ЛІДЕР»договір, специфікацї до нього, графік поставки продукції та додаткову угоду № 1 від 10.10.2008 р., які є невід'ємною частиною договору, були підписані директором товариства Олексієнком Ю.В. з перевищенням  наданих йому Статусом товариства повноважень, колегія суддів зазначає наступне.

Позивач за зустрічним позовом  зазначає в апеляційній скарзі про те, що згідно з до п. 9.6 розділу  9 Статуту ТОВ «Фінансово-будівельна компанія «ЛІДЕР»до компетенції Загальних зборів учасників товариства належить, зокрема, затвердження договорів про відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства, проте загальним зборами ТОВ   «Фінансово-будівельна компанія «ЛІДЕР»не приймалось рішення про затвердження договору поставки на суму 47585833,34 грн.

 Діючим Цивільним кодексом України встановлено вимоги чинності правочину, а саме він повинен задовольняти ряду умов, до яких належать умови : а) про форму, б) про сторони, в) про зміст правочину, г) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, д) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, та інше. Ці умови знайшли відображення  у  ст. 203 Цивільного кодексу України, де йдеться, зокрема, і про те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства .

 Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

 Згідно з ч.2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.  

          Зазначені положення ЦК України узгоджуються з положеннями ч.1 ст. 207 ГК України, відповідно до якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

           Згідно з ч.1 ст. 92  ЦК України  юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.  

      У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав  та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

       Згідно  зі ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

         Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи  чи закону виступає від її імені, зобов'язана  діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно  і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

  Відповідно до п. 2 ст. 207 ЦК України  правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється  печаткою.  

 У відповідності до п.2.1 Статуту ТОВ «Фінансово-будівельна компанія «ЛІДЕР», затвердженого  загальними зборами учасників (протокол №8 від 11.07.07 р.) єдиним учасником  Товариства є фізична особа громадянин України Олексієнко Юрій Васильович, якому належить 100% Статутного капіталу( т.2,а.с.25).

  Відповідно до п.9 Статуту Вищим органом Товариства є Загальні  збори його учасників. Вони  складаються з Учасників Товариства або призначених ними представників. Загальні збори Учасників Товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності  Товариства, у тому числі і з тих, що передані Загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

 Згідно з п.9.10. Статуту Виконавчим органом Товариства, що здійснює керівництво його поточною та оперативною діяльністю, є  Директор.

  Відповідно до  довідки  №9890  з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій  директором  товариства є Олексієнко Юрій Васильович.

 Відповідно до ч.4 п.9.10 Статуту товариства директор має право без довіреності здійснювати будь-які  дії від імені товариства крім тих, які потребують згоди учасників.

 Оскільки Олексієнко Юрій Васильович є і засновником, і одноособовим  учасником, і директором ТОВ «Фінансово-будівельна компанія «ЛІДЕР»,  то повноваження щодо укладання зазначеного договору  мав би в якості директора   отримати у самого себе.

Разом з тим, дослідженням положень Статуту товариства позивача за зустрічним позовом (т.2 а.с. 34-36) колегією суддів встановлено, що загальні збори учасників товариства (п.9.6), в тому числі, затверджують договори про відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства . Тобто, положення Статуту не передбачають попередньої згоди, а тому  Олексієнко Ю.В., будучи одноособово  як директором, так і засновником Товариства, може та зобов'язаний в подальшому погодити такий договір.

Отже,  Олексієнко Ю.В  в якості директора  Товариства проігнорував  положення  Статуту  та  не  оформив  згоду на укладання  оспорюваного договору  шляхом  проведення  загальних зборів  учасників та   розгляду даного питання   на них .

 Таким чином, приймаючи до уваги  звернення  із зустрічною позовною заявою про недійсність договору поставки від 14.08.2007 р., колегія суддів відмічає недобросовісність дій  директора ТОВ «Фінансово-будівельна компанія «ЛІДЕР»  - позивача за зустрічним позовом.

   Разом з тим, згідно з п. 9.2 Роз'яснення Арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»від 12.03.99 р.  № 02-5/111  наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення  до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій сторонні і інше). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

 Суд звертає увагу на те, що станом на день подачі позову зобов'язання відповідача за первісним позовом в частині поставки товару виконані у повному обсязі, що є свідченням схвалення угоди .  

  Отже, оцінюючи надані сторонами докази, колегія суддів не вбачає підстав для визнання недійсним оскаржуваного договору.

 Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що обставини, на яких ґрунтуються зустрічні вимоги  та твердження позивача за зустрічним позовом про те,  що  волевиявлення останнього при укладанні договору не відповідало його внутрішній волі, є безпідставним, оскільки позивач за зустрічним позовом після підписання договору в подальшому своїми діями схвалив умови вказаного договору та на день подання позову його зобов'язання щодо поставки продукції виконані у повному обсязі,  отже,  його  вимоги, викладені в апеляційній скарзі та додатково наданих поясненнях до неї, не узгоджуються з приписами чинного законодавства та не знайшли підтвердження належними доказами, через що апеляційна скарга відповідача за первісним позовом не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 07.04.2009 р. підлягає залишенню без змін.         

 Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

                                            постановила:

  Апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-будівельна компанія «Лідер», м. Харків   залишити без задоволення.

  Рішення господарського суду Харківської області  від 07.04.2009 р.  у справі №   55/267- 08 залишити без змін.          

          Головуючий суддя                                             Погребняк В.Я.

                    Суддя                                                     Афанасьєв В.В.

                            Суддя                                              Шевель О.В.