cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
20 серпня 2015 року Справа № 916/364/15-г
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Палій В.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Транссервіс 2008", с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області (далі - Товариство),
на рішення господарського суду Одеської області від 27.02.2015 та
постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.05.2015
зі справи № 916/364/15-г
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агротранс", с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області,
до: Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області;
виконкому Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області;
Товариства
про визнання права власності, визнання частково недійсними рішень та свідоцтв про право власності, скасування свідоцтв про право власності,
ВСТАНОВИВ:
Товариство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 27.02.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 скасувати та "залишити позов без задоволення".
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон) ставкою судового збору за подання позовної заяви майнового характеру є 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону передбачено, що ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 70 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Частиною третьою статті 6 Закону передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" у 2015 році з 1 січня встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1 218 гривень.
Як зазначено у підпункті 2.2.1 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Відповідно до підпункту 2.11 пункту 2 даної постанови пленуму якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
У даному разі позивачем заявлено вимогу майнового характеру та чотири вимоги немайнового характеру, отже, у поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 7 804,89 грн. (4 394,49 грн. + 852,60 грн. + 852,60 грн. + 852,60 грн. + 852,60 грн.), фактично ж за квитанцією від 17.06.2015 № 44 перераховано лише 5 002,50 грн. судового збору.
Таким чином, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.
Пунктом 4 частини першої статті 111 3 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону сплачений Товариством судовий збір у сумі 5 002,50 грн. підлягає поверненню з державного бюджету України.
Керуючись пунктом 4 частини першої і частиною другою статті 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України,
У Х В А Л И В:
1. Повернути касаційну скаргу на рішення господарського суду Одеської області від 27.02.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 зі справи № 916/364/15-г товариству з обмеженою відповідальністю "Транссервіс 2008".
2. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Транссервіс 2008" (667840, Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Залізнична, 3) з державного бюджету України судовий збір у сумі 5 002 (п'ять тисяч дві) грн. 50 коп., сплачений за квитанцією від 17.06.2015 № 44.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Васищак
Суддя В. Палій
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 20.08.2015 |
Оприлюднено | 25.08.2015 |
Номер документу | 48874639 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Селіваненко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні