Постанова

від 27.08.2009 по справі 4/1-09-67

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/1-09-67

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"27" серпня 2009 р. Справа № 4/1-09-67

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.,

суддів Тофана В.М., Журавльова О.О.

При секретарі Павленко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Колесниченко Ю.А., за довіреністю;

від відповідача: Акбаров Р.Ю., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дістріб'ют селект"

на рішення господарського суду Одеської області від 03 липня 2009 року

у справі № 4/1-09-67

за позовом Закритого акціонерного товариства "Горлівський м'ясокомбінат", Донецька обл., м. Горлівка, вул. Хлібозаводська, 1

до Приватного підприємства "Дістріб'ют селект", м. Одеса, вул. Балковська, 40-а, кв.9

про: стягнення 23 167, 48 грн.,-

та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Дістріб'ют селект"

до Закритого акціонерного товариства "Горлівський м'ясокомбінат"

про стягнення 23 500, 00 грн.,-

                                                          ВСТАНОВИВ:  

Закрите акціонерне товариство "Горлівський м'ясокомбінат" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Дістріб'ют селект" про стягнення 23 167,48 грн., з яких 21 939,52грн. –основна заборгованість, 329,09грн.- індекс інфляції, 3% річних  в розмірі 99,87грн. та 799грн. пені.

Відповідач по первісному позову відзив на позов не надав.

Приватне підприємство "Дістріб'ют селект" 16.02.09 року  звернулось до суду першої інстанції з зустрічною позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Горлівський м'ясокомбінат" про стягнення 23 500 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.02.2009 року зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду з разом  первісним позовом у справі № 4/1-09-67.

Відповідач по зустрічному позову надав до суду відзив, в якому проти позову заперечував, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03 липня 2009 року у справі №4/1-09-67 (суддя Літвінов С.В.) первісний позов задоволено повністю, в задоволенні позовних вимог по зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство "Дістріб'ют селект" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 03 липня 2009 року у справі №4/1-09-67 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства "Дістріб'ют селект", стягнути з Закритого акціонерного товариства "Горлівський м'ясокомбінат" на користь Приватного підприємства "Дістріб'ют селект" борг по договору про надання маркетингових послуг в сумі 23 500 грн.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми матеріального та процесуального права.

ЗАТ "Горлівський м'ясокомбінат" не скористалось своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дістріб'ют селект", а його представник в судовому засіданні зустрічний позов та апеляційну скаргу вважає необґрунтованими.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши  доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було правильно встановлено судом першої інстанції, між Закритим акціонерним товариством "Горлівський м'ясокомбінат" (далі замовник) та Приватним підприємством "Дістріб'ют селект" ( далі виконавець) укладено договір №М-R 08/08-2477 від 06 серпня 2008 року (далі договір) про надання маркетингових послуг.

Відповідно п. 1.1. договору виконавець зобов'язується систематично, при надходженні відповідних замовлень від замовника, надавати останньому маркетингові послуги. При цьому, вартість послуг, відповідно до вимог вищевказаного договору №М-R 08/08-2477 від 06 серпня 2008 року, визначається у додатках до договору, які повинні бути оформлені належним чином, а факт прийняття замовником послуг підтверджується двостороннім  підписанням акта виконаних робіт.

Згідно п.1.1. наказу Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55 "Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003" стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності .

Пункт 4.4. вищевказаного наказу Держспоживстандарту України вказує на те, що документи, що їх складають в організації, повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва організації , назва виду документа, дата , реєстраційний індекс документа , заголовок до тексту документа, текст документа , підпис .

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що замовлення для надання маркетингових послуг повинно бути оформлено відповідно до вимог п.4.4. наказу Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55 "Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003".

В зустрічній позовній заяві ПП "Дістріб'ют селект" посилається на те, що на підставі заявок (телефонограми) відповідача по зустрічному позову,  на протязі жовтня-грудня 2008 року були надані маркетингові послуги по стимуляції реалізації товару на загальну суму  23 500, 00 грн., ЗАТ "Горлівський м'ясокомбінат"  за надані послуги не розрахувався і тому  ПП "Дістріб'ют селект" звернулось до суду з зустрічною позовною заявою.

Відповідно до приписів ст. 22 ГПК України сторони повинні добросовісно користуватися наданими їм правами у процесі доказування, а отже самостійно визначати та подавати докази для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Згідно вимог ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші  особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших  осіб,  які  беруть участь  в  судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення  представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський   суд  приймає  тільки  ті докази,  які  мають значення для справи.

Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В обґрунтування своєї правової позиції і як доказ надходження замовлень від замовника на надавання  останньому маркетингові послуг ПП "Дістріб'ют селект" надало телефонограму від 05.09.2008 року.

ЗАТ "Горлівський м'ясокомбінат" в своєму поясненні до позовної заяви від 24.03.2009 року вказувало, що ніяких телефонограм не передавало та взагалі не практикує передачу телефонограм.

Таким чином посилання ПП "Дістріб'ют селект" на те, що послуги були надані відповідно телефонограми, судом першої інстанції правильно не було прийняті до уваги, оскільки, як вже зазначалося вище, телефонограма - це службовий документ, передача та приймання якого потребує дотримання спеціальної процедури і який оформляється належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 545 ЦК України, прийнявши  виконання  зобов'язання,  кредитор  повинен  на вимогу боржника  видати  йому  розписку  про  одержання  виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до ч.8 ст. 193 ГК України, управнена   сторона,  приймаючи  виконання  господарського зобов'язання,  на  вимогу  зобов'язаної  сторони  повинна   видати письмове  посвідчення  виконання  зобов'язання  повністю  або його частини.

У відповідності з пунктами 1, 2 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Загальні вимоги до оформлення документів, що фіксують виконання зобов'язань, містяться не тільки в ГК та ЦК України (ст.92, ч.1 ст. 218, ст.ст. 527 та 882 та ін.), а навіть в ГПК України (ст.34), а також у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України за № 88 від 24 травня 1995 року.

Крім того, відповідно до вимог п 3.2. замовник здійснює 100% оплату протягом 7-и (семи) банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ "Горлівський м'ясокомбінат" акти виконаних робіт  не підписував.

Таким чином, у випадку, якщо в законодавстві та в договорі чітко визначені документи, які повинні бути видані у виконання зобов'язання, то без їх оформлення договір не можна вважати виконаним.

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла до висновків про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування рішення немає.

Таким чином судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що в процесі розгляду справи позивачем по зустрічному позову не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів, які б підтверджували зустрічні позовні вимоги у будь якій частині, у зв'язку з чим зустрічні позовні вимоги про стягнення 23 500, 00 грн. не підлягають задоволенню.

Всі  інші  зауваження,  викладені  у  апеляційній  скарзі,  колегія  суддів  не  приймає  до  уваги  з  підстав  викладених  вище.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

З  урахуванням  наведеного  колегія  суддів  вважає, що  апеляційна  скарга  не підлягає  задоволенню, а  рішення господарського  суду  слід  залишити  без  змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

                                              ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дістріб'ют селект", м. Одеса, на рішення господарського суду Одеської області від 03 липня 2009 року у справі № 4/1-09-67 залишити без задоволення, рішення  господарського  суду  –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

           Головуючий суддя:                                                                               М.В. Михайлов

           Суддя:                                                                                               В.М. Тофан

           Суддя:                                                                                     О.О. Журавльов