Постанова

від 29.09.2009 по справі 32/261-40/74

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

32/261-40/74

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 вересня 2009 р.                                                                                    № 32/261-40/74  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого      Овечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,

за   участю   представників:

позивача - Сергієнко Н.А.,

відповідачів  - Безносик А.О.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні  касаційну скаргу

ТОВ "БК "Кроун"

на   постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2009

у справі№32/261-40/74

за  позовом ТОВ "БК "Кроун"

до1.Головного управління земельних ресурсів КМДА;2.Київської міської ради

провизнання права користування земельною ділянкою на умовах договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського м.Києва від 15.04.2009 (суддя Трофименко Т.Ю.) позов задоволено частково - на підставі ч.1 ст.777 ЦК України, ст.152 Земельного кодексу України та ст.33 Закону України «Про оренду землі»визнано за позивачем право орендного користування земельною ділянкою, розташованою по вул.Прирічній,19 в Оболонському районі міста Києва площею 2935 кв.м, кадастровий номер 8000000000:78:028:0092 на умовах договору оренди земельної ділянки,укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „КРОУН” та Київською міською радою, який було зареєстровано 14.02.2005р. за №78-6-00246 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на термін три роки, тобто до 11.02.2011р. В частині вимог до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в позові відмовлено.

Рішення мотивоване наявністю у позивача переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, відсутністю доказів щодо невиконання чи порушення позивачем умов договору оренди та причин відмови йому у продовженні  договору  оренди, а також причин відмови у підписанні додаткової угоди до договору оренди. Договір оренди від 14.02.2005 фактично є поновленим, оскільки відповідач порушив встановлений законом термін розгляду питання поновлення цього договору. Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача-1 зареєструвати у встановленому порядку угоду до договору оренди  земельної ділянки від 14.02.2005 за №78-6-00246, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Кроун”, визнано судом необґрунтованими з тих підстав, що  визнане за позивачем право орендного користування земельною ділянкою, розташованою по вул.Прирічній, 19 (дев'ятнадцять) в Оболонському районі міста Києва площею 2935 кв.м., кадастровий номер 8000000000:78:028:0092 на умовах договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005, не підлягає реєстрації відповідачем-1.

Постановою Київського апеляційного господарського суду  від 27.05.2009 (судді: Смірнова Л.Г., Алданова С.О., Коротун О.М.) рішення скасовано в частині задоволених позовних вимог та відмовлено в цій частині позову у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог до відповідача-2.

ТОВ "БК "Кроун" в поданій касаційній скарзі та доповненнях до неї просить постанову скасувати, рішення залишити без змін, посилаючись на порушення та неправильне  застосування апеляційним судом норм матеріального права, а саме ст.777 ЦК України, ст.ст.9,116,123-126,141 Земельного кодексу України ст.33  Закону України «Про оренду землі»та ст.ст.26,60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Зокрема, скаржник вважає, що судом  першої інстанції вірно встановлено і не спростовано в суді апеляційної інстанції той факт, що позивач після 14.02.2008 року продовжує користуватися земельною ділянкою, сплачує орендну плату та виконує всі умови договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005, а орендодавець - Київська міська рада протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди, а саме в період з 14.02.2008р. по 14.03.2008р. жодних письмових листів-заперечень щодо користування позивача цією земельною ділянкою не надсилав. Частина 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" містить норму про поновлення договору оренди після закінчення його строку при наявності двох визначених у ній умов: продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку оренди та відсутності письмового заперечення орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди. Оскільки у даному випадку обидві ці умови дотримані, укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки від 14.02.2005 не припинив свою дію та є поновленим (продовженим) на той самий строк і на тих саме умовах.

Колегія суддів, перевіривши в межах вимог касаційної скарги (в частині позовних вимог про визнання права користування земельною ділянкою) фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників позивача та відповідача-2, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню із залишенням без змін рішення від 15.04.2009 з наступних підстав.

Скасовуючи первісне рішення про часткове задоволення позову та приймаючи нове рішення про відмову в позові в повному обсязі, апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідно до ст.ст.9,116,123,124 Земельного кодексу України та ст.ст.26,60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" поновлення договірних відносин стосовно оренди земельної ділянки комунальної або державної власності можливе лише шляхом прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади, який за законодавством має такі повноваження, однак, позивачем не надано суду доказів поновлення договірних відносин стосовно оренди спірної земельної ділянки.

Проте, колегія не погоджується з висновком апеляційного суду з огляду на таке.

Як встановлено судами, відповідно до рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419-18/1829 „Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею” позивачу  передано в короткострокову оренду на 3 роки земельну ділянку площею 0,29 га для будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на вул.Прирічній, 19 у Оболонському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови.

На підставі зазначеного рішення між позивачем та відповідачем-2 укладено договір оренди земельної ділянки (далі-договір оренди), який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 14.02.2005 за №78-6-00246 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до підпункту  3.1  пункту 3 договору оренди договір укладено на 3 (три) роки.

Посилаючись на те, що протягом дії договору він належним чином виконував  свої зобов'язання за договором оренди земельної ділянки та листом від 07.11.2007  №4/1107 позивач звернувся до відповідача з проханням поновити договір оренди земельної ділянки від 14.02.2005 №78-6-00246, проте, відповідач -2 не вчинив будь-які дії щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, позивач звернувся з даним позовом до суду.

На спірні земельні правовідносини, пов'язані з поновленням договору оренди земельної ділянки на той же самий (3-річний) строк і на тих самих умовах (пролонгація договору оренди), поширюється дія спеціальної норми, а саме ч.3 ст.33 Закону України "Про оренду землі", що не враховано апеляційним судом, чим спростовуються помилкові посилання останнього в обґрунтування своїх висновків на загальні норми ст.ст.9,116,123,124 Земельного кодексу України та ст.ст.26,60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", які регулюють порядок та підстави набуття права користування земельними ділянками державної та комунальної власності, зокрема, шляхом укладення договору оренди за рішенням органу місцевого самоврядування або органу державної виконавчої влади.

Покладений в основу оскаржуваної постанови висновок апеляційного суду про те, що поновлення з позивачем договірних відносин стосовно оренди земельної ділянки комунальної або державної власності можливе лише шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою, ґрунтується по суті на помилковому ототожненні правовідносин укладення договору оренди земельної ділянки та правовідносин поновлення (продовження) дії вже укладеного договору оренди земельної ділянки, що не враховує приписів ч.3 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Адже, згідно з частиною 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Таким чином, вказана норма передбачає обов'язковість пролонгації договору оренди земельної ділянки (поновлення на той самий строк і на тих самих умовах) в разі відсутності письмових заперечень орендодавця у формі листа-повідомлення протягом одного місяця після закінчення строку договору та навіть не вимагає додаткового звернення орендаря з клопотанням про продовження дії договору оренди в якості підстави для його пролонгації.

Наведеним спростовується передчасний висновок апеляційного суду про ненадання позивачем доказів поновлення договірних відносин стосовно оренди спірної земельної ділянки, оскільки з матеріалів справи вбачається, судом першої інстанції з достовірністю встановлено, а апеляційним судом не спростовано відсутність направлення орендодавцем (Київською міською радою) відповідного листа-повідомлення в межах визначеного законом місячного терміну (14.02.2008р. по 14.03.2008р.), в зв'язку з чим слід вважати, що договір оренди земельної ділянки від 14.02.2005 №78-6-00246 не припинився 14.02.2008 року та вже був пролонгованим на той же трьохрічний термін (до 11.02.2011 року) на момент прийняття судом рішення від 15.04.2009.

З матеріалів справи не вбачається, судами не встановлено та відповідачами не доведено також прийняття Київською міською радою (орендодавцем) рішення про відмову у пролонгації договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005 №78-6-00246 як у встановлений ч.3 ст.33 Закону України "Про оренду землі" місячний строк так і після закінчення цього строку.

Тобто орендодавець у визначеній чинним земельним законодавством формі (лист-заперечення, рішення) не висловив ніяких заперечень щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005 на той самий (3-річний) строк і на тих самих умовах.

Сама по собі обставина залишення орендодавцем без відповіді листа ТОВ "БК "Кроун" від 07.11.2007 №64/1107 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005, надісланого орендарем в порядку реалізації переважного права на поновлення договору, передбаченого п.11.7 цього договору, не може вважатися доказом існування письмових заперечень орендодавця проти пролонгації договору оренди в розумінні ч.3 ст.33 Закону України "Про оренду землі", оскільки чинним земельним законодавством чітко розмежовується правовий інститут пролонгації договору оренди (продовження договору на той же строк та на тих самих умовах), закріплений частиною 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі", який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, та правовий інститут переважного права добросовісного орендаря, за інших рівних умов, на поновлення договору оренди на новий строк, що, як правило, здійснюється шляхом переукладення договору (ч.ч.1,2 ст.33 цього Закону). Доказів того, що відповідач-2 був позбавлений можливості надіслати позивачу у встановлений строк письмові заперечення проти поновлення договору оренди земельної ділянки від 14.02.2005, матеріали справи не містять та сторонами не надано.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що договір оренди земельної ділянки від 14.02.2005 фактично є поновленим на строк до 11.02.2011 року на тих самих умовах, та задовольнив позов, визнавши за позивачем право на користування земельною ділянкою, переданою на підставі вищевказаного договору оренди земельної ділянки, оскільки частина 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" містить імперативну норму про поновлення договору оренди після закінчення його строку у разі продовження користування земельною ділянкою та відсутності письмового заперечення орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Колегія також враховує існуючу судову практику у справах зазначеної категорії (ухвалою Верховного Суду України від 25.09.2008 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 08.07.2008 у справі №13/251).

Зважаючи на вищенаведене, касаційна інстанція вбачає підстави для задоволення касаційної скарги позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "БК "Кроун" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2009 у справі №32/261-40/74 скасувати, а рішення господарського суду м.Києва від 15.04.2009 у даній справі залишити без змін.

Витрати позивача по сплаті держмита за подання касаційної скарги покласти на відповідачів.

Наказ доручити видати господарському суду м.Києва.

Головуючий, суддя                                                                                                                                               В.Овечкін

Судді:                                                                                                                                                              Є.Чернов                                                                                                                                                                                                                   

                                                                                                                                                        В.Цвігун