Постанова

від 27.08.2009 по справі 33/66-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/66-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2009 р.                                                           Справа № 33/66-09  

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді   (доповідача), судді  , судді   

при секретарі Горбачової О.А.

за участю представників сторін:

позивача –Мар'їної І.О. –довіреність № 220/10 від 31.12.2008 р.,

відповідача – Юркової  Т.С. - довіреність № 5158/290 від 30.12.2008 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Харківгаз”, м. Харків (вх. № 2152Х/2-5) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2009 р. по справі № 33/66-09

за позовом  Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії ”Нафтогаз  України”, м. Київ

до    Відкритого акціонерного товариства “Харківгаз”, м. Харків

про стягнення 333469,07 грн., -    

встановила:

В березні 2009 р. ДК “Газ України” НАК ”Нафтогаз  України” звернулась до суду з позовом про стягнення на її користь з ВАТ “Харківгаз” боргу та штрафних санкцій за поставлений природний газ згідно договору постачання № 06/07-161 від 31.01.2009 р. на загальну суму 333469,07 грн., з яких 112712,19 грн. –основний борг, 13423,80 грн. –пеня, 164339,96 грн. –інфляційні, 42993,12 грн. –три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

23.06.2009 р. відповідач надав до суду клопотання про зменшення нарахованих позивачем сум пені, інфляційних витрат та 3% річних до 0,00 грн. у зв'язку із збитковістю підприємства.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.06.2009 р. (суддя Савченко А.А.) було задоволено клопотання відповідача про зменшення розміру пені, позов  задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 6711,90 грн. - пені, 164339,96грн. - інфляційних витрат, 42993,12грн. - 3% річних, витрати по сплаті державного мита у сумі  3335,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн., в частині стягнення боргу в сумі 112712,19 грн. провадження у справі припинено на підставі п.1-1. ст. 80 ГПК України. Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги про стягнення інфляційних, пені, 3 % річних обґрунтовані й підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання за договором виконане в повному обсязі, але з простроченням платежу.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач в апеляційній скарзі просить його в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення,   яким   відмовити у  задоволенні позову, а також покласти на позивача судові витрати за подання позову та апеляційної скарги, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми процесуального і матеріального права, оскільки судом не було прийнято до уваги масштабність збитковості відповідача.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що зазначене рішення прийняте з виконанням всіх вимог процесуального законодавства, всебічною та вичерпною перевіркою обставин справи, вирішенням спору у відповідності з нормами матеріального права, що підтверджується дослідженими доказами, а тому підстави для скасування судового акту в частині задоволення позовних вимог відсутні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення у судовому засіданні представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31.01.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 06/07-161 на постачання природного газу, згідно якого позивач зобов'язався передати у власність покупцю протягом 2007 року природний газ, а покупець зобов'язався прийняти природний газ та оплатити його на умовах даного договору.

П. 6.1. зазначеного договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. При цьому, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа наступного за місяцем поставки газу.

Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, передавши відповідачу природний газ протягом січня - грудня 2007 р. на загальну суму 24997943,75 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями актів приймання-передачі природного газу (а.с. 31-42).

Проте, відповідач свої договірні зобов'язання не виконав належним чином, оплатив лише частково поставлений позивачем природний газ, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 112712,19 грн. Лише після звернення позивача з позовом до суду відповідач оплатив основний борг в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 1805 від 23.03.2009 р. та № 2943 від 19.06.2009 р. (а.с. 65 та 84, відповідно).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно  необхідності припинення провадження у справі в частині стягнення 112712,19 грн. основного боргу за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України. Відповідач рішення місцевого суду в цій частині не оскаржує.

Однак, на думку апелянта, суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, задовольняючи позовні вимоги про стягнення інфляційних, 3 % річних та пені, як таких, що є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки в порушення вимог ст. 43 ГПК України не прийняв до уваги те, що діяльність відповідача здійснюється згідно нормативно-правових актів України, які безпосередньо впливають на збиткову діяльність підприємства, а саме: Постанови НКРЕ № 811 від 21.06.2007 р. “Про затвердження тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ВАТ “Харківгаз”; Наказу НАК “Нафтогаз України” № 141 від 10.04.2009 р., що затверджує граничні обсяги виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат природного газу, які включені до розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу; Постанови КМУ № 2246 від 09.12.1999р. “Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання”.

Колегія суддів з таким твердженням апелянта не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від   відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 7.2. договору № 06/07-161 від 31.01.2007 р. за несвоєчасну оплату за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1. даного договору, відповідач сплачує на користь позивача крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

В п. 3 ст. 83 ГПК України зазначено, що господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Крім того, ст. 233 ГК України передбачено, що у  разі,  якщо  належні  до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора,  суд  має  право  зменшити розмір  санкцій.  При  цьому повинно бути взято до уваги:  ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь  у  зобов'язанні;  не  лише  майнові,  але  й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо  порушення  зобов'язання  не  завдало  збитків  іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За таких підстав, позовні вимоги про стягнення 164339,96 грн. інфляційних та 42993,12 грн. 3% річних та 6711,90грн. пені обґрунтовані й підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги заявника апеляційної скарги про зменшення штрафних санкцій, відсотків річних, інфляційних до 0,00 грн., колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції скористався наданим йому правом та, враховуючи, що ВАТ "Харківгаз" за результатами фінансово - господарської діяльності за 1 квартал 2009 р. отримало загальні збитки в розмірі 14,2 млн. грн., в тому числі від транспортування природного газу отримано збитки в розмірі 15,4 млн. грн.,  зменшив пеню до 50 %, що повністю відповідає принципам розумності та справедливості. Адже зменшення пені до 0,00 грн. - це фактична відмова від заявленої позивачем неустойки,  що не  передбачено  Господарським  процесуальним кодексом України і є грубим порушенням процесуальних норм.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідачем не доведено законність підстав, на які він посилається в обгрунтування відмови від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що  судом першої інстанції були правомірно задоволені частково позовні вимоги, отже, рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2009 р. по даній справі не підлягає скасуванню, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103,  ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

постановила:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Харківгаз”, м. Харків залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2009 р. по справі № 33/66-09 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.  

Повний текст постанови підписаний 26.08.2009 р.

         Головуючий суддя                                                                        

                                 Судді