Рішення

від 21.09.2012 по справі 5019/1351/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2012 р. Справа № 5019/1351/12

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 4/01 від 04.01.2012 року;

від відповідача: не з'явився,

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарно-механічний завод "Ісполін" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Касі-Україна"

про стягнення в сумі 136 452 грн. 90 коп.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи : Товариство з обмеженою відповідальністю "Ливарно-механічний завод "Ісполін" (далі ТОВ "ЛМЗ "Ісполін ") звернулось через господарський суд Рівненської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Касі-Україна" (далі ТОВ "Касі-Україна") про стягнення боргу в сумі 136 452 грн. 90 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем господарських зобов'язань, що виникли між ТОВ "ЛМЗ"Ісполін" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальна компанія Ісполін" (в подальшому перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю "Касі-Україна" ідентифікаційний код 36422246), а саме, відповідач не повністю розрахувався за передану йому позивачем ливарну продукцію за видатковими накладними, та за послуги по фарбуванню люків в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 136 452 грн. 90 коп.

Ухвалою суду від 22 серпня 2012 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 4 вересня 2012 року.

3 вересня 2012 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить провадження у справі закрити, у зв'язку з тим, що строк оплати за поставлену продукцію ще не настав. В обґрунтування наведеного зазначає, що 21 жовтня 2009 року між ТОВ "Індустріальна компанія Ісполін" та позивачем був укладений договір поставки продукції №005-ІК, відповідно до умов якого постачальник (позивач) передав замовнику (відповідачу) ливарну продукцію на загальну суму 189 900 грн. 00 коп. Вказує, що ним частково проведена оплата заборгованості, проте борг в сумі 136 452 грн. 90 коп. відповідач зобов'язаний повернути позивачу до 31.12.2012 року.

У судове засідання 21 вересня 2012 року відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався; зважаючи на те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, а також, з урахуванням приписів ст.75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача, за наявними матеріалами справи.

Вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Підстави виникнення зобов'язання та його поняття наведені в ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України ).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що у період з червня по листопад 2009 року ТОВ "ЛМЗ "Ісполін" передало, а ТОВ "Індустріальна компанія Ісполін" через уповноваженого представника прийняло ливарну продукцію на загальну суму 1 083 761 грн. 08 коп., що підтверджується наступними видатковими накладними:

№ 315 від 18.06.2009 року на суму 171 974 грн. 40 коп.;

№ 389 від 21.07.2009 року на суму 163 257 грн. 60 коп.;

№ 443/1 від 19.08.2009 року на суму 172 200 грн. 60 коп.;

№ 521 від 10.09.2009 року на суму 6886 грн. 00 коп.;

№ 521/1 від 10.09.2009 року на суму 181 062 грн. 48 коп.;

№ 600/1 від 01.10.2009 року на суму 197 580 грн. 00 коп.;

№ 673 від 29.10.2009 року на суму 900 грн. 00 коп.;

№ 969/1 від 06.11.2009 року на суму 189 900 грн. 00 коп.

Належним чином засвідчені копії вказаних накладних містяться в матеріалах справи (а.с. 7-17).

Зазначена в видаткових накладних продукція прийнята представником відповідача без будь-яких застережень стосовно кількості чи ціни товару. Видаткові накладні підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача, підписи яких засвідчені печатками сторін.

Судом встановлено, що вищезазначені видаткові накладні оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку»затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначення обов'язкових в них реквізитів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа(форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції (у натуральному та\або вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

Відповідач у відзиві посилається на те, що зазначена у позові заборгованість виникла на підставі договору поставки продукції №005-ІК укладеного сторонами 21.10.2009 року.

Однак, таке твердження відповідача є безпідставним, адже в накладних, на підставі яких відповідачем було отримано продукцію, немає посилання на вказаний договір, тому суд не бере до уваги наявний в матеріалах справи договір поставки продукції.

Судом також встановлено, що 8 вересня 2009 року між ТОВ "ЛМЗ "Ісполін" (виконавець) та ТОВ "Індустріальна компанія Ісполін" (замовник) було укладено договір №307/IZ/W/out відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги з фарбування ливарної продукції замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити замовлення (п.1.1, 1.2 договору).

На виконання вказаного договору позивачем надано послуги відповідачу по фарбуванню люків, на загальну суму 10 131 грн. 30 коп., що підтверджується актами здачі прийняття робіт (надання послуг) : № 135 від 07.09.2009 року, № 136 від 23.09.2009 року, № 139 від 27.10.2009 року та №141 від 18.11.2009 року, підписаними уповноваженими представниками сторін, та скріплені їх печатками. Належним чином засвідчені копії договору та вищевказаних актів містяться в матеріалах справи (а.с. 18-22).

Крім того, у вересні 2009 року, позивач перерахував на користь відповідача кошти за ливарну продукцію в сумі 2860 грн. 26 коп.

Таким чином, всього за період з червня по листопад 2009 року позивачем передано продукції, надано послуг та перераховано коштів на загальну суму 1 096 752 грн. 64. Проте, як свідчать виписки з особового рахунку позивача відповідачем частково сплачена сума у розмірі 960 299 грн. 79 коп.(а.с. 45-60)

За період існування господарських відносин між позивачем та відповідачем, останнім було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті продукції та виконаних робіт та 1 травня 2012 року між ТОВ "ЛМЗ "Ісполін" та ТОВ "Касі-Україна" було складено, підписано та скріплено печатками сторін акт звірки взаєморозрахунків станом на 1 травня 2012 року, згідно якого заборгованість відповідача перед ТОВ "ЛМЗ "Ісполін" складала 136 452 грн. 90 коп.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

21 червня 2012 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу №281 про погашення заборгованості, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав. Натомість у відзиві на позовну заяву та в акті звірки взаєморозрахунків підтвердив існуючу заборгованість у сумі 136 452 грн. 90 коп.

З огляду на вищевикладене вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 136 452 грн. 90 коп. стверджується матеріалами справи і підлягає задоволенню.

На відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору на підставі ч.1 ст. 49 ГПК Україн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Касі-Україна" (35600, вул. Данила Галицького, 16, м. Дубно, Рівненська область, ідентифікаційний код 36422246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарно-механічний завод "Ісполін" (35604, вул. Грушевського, 134 , м. Дубно, Рівненська область, ідентифікаційний код 33522271) 136 452 (сто тридцять шість тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 90 коп. заборгованості та 2 729 (дві тисячі сімсот двадцять дев'ять) грн. 06 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "26" вересня 2012 року.

Суддя Пашкевич І.О.